Бiологiя, 10 клас

12.03.2018

 

05.03.2017

 Що таке пріони?

05.02.2017
Мейоз
01/02/2017
Мітоз

04.12.2016
Складники цитоплазми
 «Тваринна клітина»


 28.11.2016
Контрольна робота за І семестр

 21.11.2016
 Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин.

11.09.2016
 Рівні організації живої природи
 

 01.09.2016

Календарно-тематичне планування 10 клас, Рівень стандарту, (52 год., 1,5 на тиждень, із них 5 год. - резервні)

№ з/п	Дата	Зміст навчального матеріалу	Робота зі здібними учнями	Робота з корекції знань	Примiтка
Вступ (2 год.)
1	05/09	Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками. Завдання сучасної біології.
2	08/09	Методи біологічних досліджень. Рівні організації життя. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
Розділ 1. Молекулярний рівень організації життя. Тема 1. Неорганічні речовини (3 год.)
3	12/09	Елементний склад живих організмів. Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи.
4	19/09	Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: вода.
5	22/09	Роль неорганічних речовини у життєдіяльності організмів: кисень,мінеральні солі. (т/о)
Тема 2.  Органічні речовини (8 год.)
6	29/09	Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (ліпіди, моносахариди). Л.р.№1 Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.
7	03/10	Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул (амінокислоти , нуклеотиди)
8	10/10	Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: полісахариди
9	13/10	Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів макромолекул: білки. Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів. Л.р.№2  Визначення   властивостей   ферментів.
10	31/10	Макромолекули: нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, функції. П. р. №1 Розв’язання  елементарних вправ з транскрипції та реплікації.
11	03/11	Органічні речовини. П. р. №2 Ознайомлення з інструкціями з викорис-тання хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії та оцінки їхньої небезпеки.
12	07/11	Органічні речовини. П. р. №3 Оцінка продуктів харчування за їх хімічним складом.
13	14/11	Єдність хімічного складу організмів. (т/о)
Розділ 2.  Клітинний рівень організації життя. Тема 1. Клітина (5 год.)
14	17/11	Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.
15	21/11	Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран. Транспорт речовин через мембрани.
16	28/11	Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови в організмів різних царств живої природи.
17	01/12	Ядро. Будова ядра. Функції ядра. Нуклеоїд прокаріотичних клітин.
18	05/12	Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. Л.р.№3 Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.
19	12/12	Контрольна робота за I семестр   (т/о)
Тема 2.  Цитоплазма, її компоненти (7год.)
20	15/12	Складники цитоплазми: цитозоль, цитоскелет, мембранні і не мембранні органели,включення. Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітини, в організації рухів у клітині та руху клітин. Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету. Л.р.№5 Рух цитоплазми в клітинах рослин.	Розв’язування вправ з трансляції.	Розв’язування елементарних вправ з трансляції.
21	19/12	Реакції проміжного обміну речовин, що відбуваються в цитозолю.
22		Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білка.
23		Синтез білка. П. р. №4 Розв’язування елементарних вправ з трансляції.
24		Будова і функції одномембранних органел: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі.
25		Будова і функції двомембранних органел: мітохондрії. Клітинне дихання.
26		Будова і функції двомембранних органел: пластиди. Фотосинтез. Значення фотосинтезу. (т/о)
Тема 3.   Клітина як цілісна система (6 год.)
27		Функціонування клітини прокаріотів як цілісной системи. Поділ клітин прокаріотів.
28		Клітинний цикл еукаріотів . Механізми відтворення і загибелі клітин. Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу. Л. р. №10 Будова хромосом.
29		Мітоз.  Л. р. №11 Мітотичний поділ клітин.
30		Мейоз.
31		Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.
32		Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т.Шванна. Сучасні цитотехнологіі їх використання для діагностування і лікування захворювань людини. (т/о)
Розділ 3. Організмовий рівень організації життя. Тема 1. Неклітинні форми життя (4год.)
33		Віруси, їх будова. Життєві цикли вірусів.
34		Роль в природі неклітинних форм життя.
35		Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних хвороб людини.
36		Пріони
Тема 2.  Одноклітинні організми (4 год.)
37		Прокаріоти (еубактерії і архебактерії). Особливості їх організації і життєдіяльності.
38		Бактерії. Роль бактерій у природі та в житті людини.
39		Профілактика бактеріальних хвороб людини.
40		Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.
41		Колоніальні організми. (т/о)
Тема 3.  Багатоклітинні організми (8год.)
42		Багатоклітинні організми без справжніх тканин.
43		Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами. Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин.
44		Будова і функції тканин. Їх здатність до регенерації. Л.р. №7.   Будова тканин тваринного організму.
45		Будова і функції тканин. Л.р. №8.Будова тканин рослинного організму.
46		Органи багатоклітинних організмів.
47		Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
48		Колонії багатоклітинних організмів.
49		Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини.
50		Контрольна робота за II семестр
Узагальнення. 1 год.
51		Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя.

 

03.04.2016

Відповіді та  завдання ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології, 10 клас

(Правильне розв’язування завдання оцінюється в 0,5 б.).

1.Вкажіть вченого, який вперше запропонував термін клітина: а) *Р.Гук; б) М.Шлейден; в) А.Левенгук; г) Р.Вірхов.

2.Зазначте рослину, яка має суцвіття простий колос: а) пшениця; б) жито; в) ячмінь; *г) подорожник.

3.Виберіть рослину, яка не має листків:*а) ламінарія; б) цибуля; в) кактус; г) кокосова пальма.

4.Чим закінчуються жилки в листках: *а) трахеїдами; б) меристемами; в) волокнами; г) трахеями.

5.Зазначте шлях води, яка потрапила в глотку ланцетника: а) рухається в наступний відділ травної системи і врешті виводиться назовні через анальний отвір б) рухається в наступний відділ травної системи і врешті виводиться назовні через клоаку; в)виводиться назовні через зяброві щілини; *г). виводиться назовні через зяброві щілини в атріальну порожнину, звідки виводиться назовні через атріопор

6.Вкажіть, наявністю чого, котячий сисун відрізняється від молочно-білої планарії: *а) присосків; б) війчастого епітелію; в) кишечнику; г) очей.

7.Структурною та функціональною одиницею нирки є: а) ацус; б) нефрит; *в) нефрон; г) остеон.

8.Скільки водневих зв’язків між аденіном і тиміном в молекулі ДНК: а) 1; *б) 2; в) 3; г) 4.

9.Виявіть білок, який виконує будівельну функцію: а) гепарин; б) гемоціан; *в) кератин; г) ліпаза.

10.Який шар стінки серця утворює клапани:а) перикард, *б) ендокард; в) міокард; г) епікард.

11.Укажіть вчення, згідно якого усі живі організми створено надприродною силою: а) холізм; б) дарвінізм; *в) креаціонізм; г) ламаркізм.

12.Порушення яких ділянок кори великих півкуль головного мозку погіршують зорову пам'ять? а) тім’яної; *б) потиличної; в) скроневої; г) лобової.

13.Залозою змішаної секреції є: а) епіфіз; *б) підшлункова; в) щитовидна; г) паращитовидна.

14.Газообмін у птахів відбувається: *а) у бронхіолях; б) в альвеолах; в) у альвеолярних мішках; г) у повітряних мішках.

15.Вкажіть хімічну природу АТФ:: а) вуглевод; б) ліпід; в) амінокислота; *г) нуклеотид.

16.Зазначте речовини, які виробляють пасльонові для боротьби з фітофагами: а) крохмаль; б) вітаміни; *в) алкалоїди; г) фітогормони.

17.Який спосіб впливу на швидкість біохімічних реакцій не використовується живими організмами: *а) зміна тиску; б) зміна температури; в) застосування каталізаторів; г) зміна концентрації.

18.Вкажіть з чого складаються глікопротеїди: *а) з білкової та полісахаридної частин;

б) ліпідної та полісахаридної частин; в) білкової та ліпідної частин; г) білкової та мінеральної частин.

19.До якого класу речовин відносять зображену на рисунку: а) ліпіди; б) білки; *в) вуглеводи;

г) нуклеотиди.

20. До складу мембран не входять: а) ліпіди; б) білки; *в) нуклеїнові кислоти; г) вуглеводи

Тестові завдання групи Б. У завданнях цієї групи з п’яти варіантів відповідей правильним можуть бути від одного до п’яти. . (Правильне розв’язування завдання оцінюється в 1 б.).

1.Вкажіть ознаки подібності грибів і тварин: а) відсутність рухової активності в вегетативному стані;*б) гетеротрофний тип живлення; в) поглинання поживних речовин шляхом всмоктування; *г) наявність хітину; *д) продуктом обміну білків є сечовина.

2.Укажіть ряд, що складається з хімічних символів мікроелементів: а) P, O, Zn, Au; б) N, C, Hg, Ca; в) Fe, S, O, H; *г) Cо, Zn, J, Cu; д) Au, Hg, Zn, Mo.

3.Зазначте клітини крові людини, які мають ядра: *а) лімфоцити; *б) нейтрофіли; *в) еозинофіли; *г) базофіли; д) еритроцити.

4.Молекулярна маса фрагменту ДНК 345000. Яка кількість нуклеотидів у фрагменті? Яка довжина фрагменту ДНК? а) 10; б) 100; *в) 1000; г) 3,4; *д) 340.

5.Зазначте рослини, запасний вуглевод яких ламінарин: а) айстрові; *б) бурі водорості; в) багрянкові водорості; г) голонасінні; д) покритонасінні.

6.Ланцетник має: а) череп; б) зябра; в) ребра; *г) атріопор; д) клоаку.

7.Молекулярна маса білка 33000. Яка молекулярна маса білка( М (ак)=100) ? а) 330; б) 0,33; в) 3300000; г) 112,2; д) 115,5.

8.Зазначте найпростіших, у яких відсутні скоротливі вакуолі: *а) форамініфери; б) хламідомонада; *в) радіолярії; г) улотрикс; д) спірогіра.

9.Вкажіть проміжних хазяїнів котячого сисуна: а) ставковик малий; *б) бітинія; в) циклоп; *г) риба; д) собака.

10.Суцвіття простий зонтик зустрічається у: *а) вишні; б) яблуні; *в) цибулі; г) сої; д) калини.

11.Виберіть листуваті лишайники: а) ягель; б) цетрарія; *в) пармелія; г) бородач; *д) золотянка.

12.Виберіть представників комахоїдних: *а) кріт; *б) землерийка; *в) їжак; г) байбак; д) заєць.

13.Вкажіть амінокислоти, між якими виникають дисульфідні зв’язки в третинній структурі молекули білків: а) гліцин; *б) цистеїн; в) лейцин; г) треонін; д) триптофан.

14.Виберіть ознаки притаманні для пеніцилу: а) одноклітинний гриб; *б) багатоклітинний гриб; в) паразитичний гриб; *г) сапротрофний вид; д) симбіотичний організм.

15.Виберіть загальні ознаки характерні для комплексу Гольджі: а) немембранна органела; б) двомембранна органела; в) має власну спадкову інформацію; *г) має стопку плоских цистерн, вкритих мембраною;*д) формує лізосоми.

16.Зазначте органели клітини, які відносяться до немембранних: а) мітохондрії; *б) рибосоми; *в) клітинний центр; г) пластиди; д) вакуоля.

17.Вкажіть величину парціального тиску оксигену в альвеолярному повітрі та в венозній крові, яка протікає по капілярах альвеол: а) 40мм рт.ст.; *б) 46 мм рт.ст.; в) 50 мм рт.ст.; *г) 100 мм рт.ст.; д) 150 мм рт.ст..

18.Виберіть речовини, які є в первинній сечі: *а) вода; *б) глюкоза; *в) йони натрію; *г) сечовина; *д) сечова кислота.

19.Виберіть рослин у яких тип плоду кістянка:*а) черемха; б) яблуня; в) гарбуз; *г) вишня; *д) терен.

20.Вкажіть представників типу Кільчасті черви: *а) п’явка медична; б) трихінела; в) гострик; *г) нереїс; *д) піскожил.

Тестові завдання групи В. Уважно прочитайте наступні запитання. Спосіб відповіді на ці запитання указано у кожному з них. (Правильне розв’язування завдання оцінюється в 10 б.).

І.1. Розгляньте малюнок. Вкажіть, що зображено на малюнку під цифрою 1? а) тварину; б) твірну тканину; в) суцвіття; г) корінь; д) кристал.

І.2. Вкажіть функції зображеного: а) забезпечує гетеротрофне живлення; б) забезпечує апікальний ріст пагона; в) групує квіти для кращої ймовірності запилення; г)забезпечує живлення кореня; д) виробляє гормони.

І.3. Зазначте особливості зображеного на малюнку: а) має клітинну будову; б) має неклітинну будову; в) клітини диференційовані за функціями; г) клітини не диференційовані за функціями; д) висока здатність до поділу; е) не характерні ознаки живого.

Відповіді:

І.1.__б____ І.2. ___б, д_____ І.3. __а,г,д_________.

ІІ. 1. Назвіть біополімери, схематично зображені у таблиці:

1	2	3

1_ДНК__________________; 2_Углевод________________; 3_Белок____.

 ІІ.2.Встановіть відповідність між речовинами та зв’язками, які виникають у первинних структурах цих біополімерів: а) складноефірні; б) водневі, в) фосфодиефірні; г) глікозидні; д) пептидні.

Відповідь: 1._в_____ 2. __г____ 3. __д____ .

 ІІ.3.Встановіть відповідність між речовиною та місцем синтезу: а) у ядрі клітин еукаріотів; б) у ядрі клітин рослин; в) у рибосомах клітин еукаріотів та прокаріотів; г) у деревині рослин; д) у органелах клітин печінки.

Відповідь: __1-а, 2-д, 3-в.______

ІІІ. Встановіть відповідність між хімічним елементом та його біологічним значенням:

Магній	Купрум	Флуор	Хлор	Калій
1	2	3	4	5

а) впливає на швидкість синтезу білка у рослин; б) входить до складу гемоціану крові головоногих; в)входить до складу хлорофілу, активізує роботу ферментів; г) регулює водно – сольовий баланс, покращує роботу міокарда; д) складова шлункового соку, регулює баланс води в організмі; е) входить до складу зубної емалі.

Відповідь:

1	2	3	4	5
в	б	е	д	г

ІV. Розташуйте послідовно органи, які буде проходити кров у організмі курки від печінки до головного мозку:

а) печінка; б) легенева вена; в) легенева артерія; г) легені; д) нижня порожниста вена; е) головний мозок; є) лівий шлуночок; ж) аорта.

Відповідь:

1	2	3	4	5	6	7	8
а	д	в	г	б	є	ж	е

V. Розгляньте  малюнок.

3

2

1

V.1.Вкажіть, яка органічна речовина зображена? а)ДНК; б)РНК; в)амінокислота; г)нуклеотид; д)АТФ; е)полісахарид.

V.2. Вкажіть, що зображено під цифрою 3(під пунктирною лінією): а)водневий зв'язок; б)пептидний зв'язок; в)макроергічний зв'язок; г)глікозидний зв'язок; д)дисульфідний зв'язок.

V.3. Вкажіть скільки енергії виділяється при його розриві:

А)15 кДж; б) 17,6 кДж; в)31 кДж; г) 38,9 кДж; д)40 кДж.

 Відповіді: V.1-д__. V.2- в__. V.3.-_д__

 21.04.2015

Відзначення Міжнародного дня Матері-Землі.

(науково-практична конференція «У нас одна планета»)

 

 Робота над дослідницьким проектом (16.12.2014)

  Готуємося до ЗНО https://zno.yandex.ua/biology/

Інтернетурок   http://interneturok.ru/ru/school/biology/10-klass

Інструктивні картки для проведення лабораторних та практичних робіт

Автор:  Кикоть В.П. 

Розділ 1. Молекулярний рівень організації життя

Тема 2. Органічні речовини 
Лабораторна робота №1

Тема: Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей

Мета: навчитися визначати жири та полісахариди, вивчити їхні властивості.

Обладнання та матеріали: штатив із пробірками, градуйовані піпетки, крапельниця, скляні палички, водяна баня або посудина з гарячою водою, годинник; дистильована вода, концентрована хлоридна кислота, розчин Люголя, рослинна олія, етиловий спирт, бензен, хлороформ; водні 10%-ві розчини питної соди та натрій гідроксиду, а також 1%-розчини купрум сульфату та крохмалю.

Органічними називають сполуки, в основі яких лежить ланцюг, який утворений ковалентно зв’язаними атомами Карбону і може мати різну просторову структуру. Такі сполуки утворюються завдяки здатності атомів Карбону формувати між собою одинарні, подвійні й потрійні зв’язки.

Завдання 1.

Виявлення крохмалю в реакції з йодом та глюкози, що утворюється під час розщеплення крохмалю, у реакції з купрум сульфатом.

Хід роботи

1. Візьміть зі штатива дві пробірки, пронумеруйте їх. Налийте в кожну пробірку по 2 мл розчину крохмалю.

2. У першу пробірку додайте 1—2 краплі розчину Люголя, перемішайте скляною паличкою. Запишіть, яке забарвлення з’явилося.

1) Нагрійте пробірку. Запишіть, чи змінилося забарвлення.

2) Охолодіть пробірку. Запишіть, чи змінилося забарвлення.

3) Зробіть висновок відповідно до мети завдання.

3. У другу пробірку налийте 2—3 краплі концентрованої хлоридної кислоти, прокип’ятіть її вміст на водяній бані протягом 15 хв, додайте 2 мл розчину натрій гідроксиду, 5 крапель розчину купрум сульфату, нагрійте до кипіння на водяній бані. Запишіть, як змінюється забарвлення.

4. Зробіть висновок відповідно до мети завдання.

Завдання 2

Вивчення розчинності жирів у різних розчинниках.

Хід роботи

1. Візьміть зі штатива чотири пробірки та пронумеруйте їх. Улийте

в кожну пробірку по 0,2 мл рослинної олії.

2. Додайте до пробірок: № 1 — 5 мл дистильованої води, № 2 —5 мл етанолу спирту, № 3 — 5 мл бензену, № 4 — 5 мл хлороформу.

3. Перемішайте вміст кожної пробірки. Запишіть результати спостереження.

4. У пробірку № 1 додайте ще 5 мл розчину питної соди. Перемішайте вміст пробірки. Запишіть результат спостереження.

5. Зробіть висновок відповідно до мети завдання.

 Лабораторна робота № 2

Тема: Вивчення властивостей ферментів

Мета: вивчити властивості ферментів та умови їхньої активності.

Обладнання та матеріали: штатив із пробірками, градуйовані піпетки, крапельниця, колба, скляні палички, термостат, водяна баня, розчин Люголя, дистильована вода, склянка з льодом, водний 0,2%-й розчин крохмалю(шматочки сирої картоплі та вареної картоплі).

Ферменти — біологічні каталізатори, без участі яких не відбувається жоден життєвий процес. Вони характеризуються здатністю: реагувати з певною речовиною — субстратом; прискорювати біохімічні реакції, які зазвичай йдуть дуже повільно; діяти при дуже незначних концентраціях субстрату, при цьому непотребуючи надходження енергії ззовні; функціонувати залежно від температури і рН середовища.

Біологічний каталіз відзначається надзвичайновисокою ефективністю і здатністю ферментів чітко вирізняти речовину, з якою вони взаємодіють.

Завдання 1

Вивчення дії ферменту слини (амілази) на крохмаль.

Хід роботи

1. Сполосніть ротову порожнину 2—3 рази водою. Потім протягом 3—5 хв прополощіть ротову порожнину 50 мл дистильованої води та зберіть розчин слини в колбу.

2..Візьміть зі штатива дві пробірки та пронумеруйте їх. Улийте в кожну пробірку по 2 мл розчину крохмалю.

3. У пробірку № 1 додайте 0,5 мл розчину слини, в якому є фермент амілаза, а в пробірку № 2 додайте 0,5 мл дистильованої води. Перемішайте вміст пробірок.

4. Пробірки № 1 і 2 помістіть на 15 хв у термостат за температури 38 °С. Після цього слід витягти пробірки з термостата та додати до їхнього вмісту 1—3 краплі розчину Люголя.

5. Запишіть результати спостережень. Зробіть висновок.

Завдання 2

Дослідження впливу температури на активність ферменту амілази в реакції з крохмалем.

Хід роботи

1. Візьміть зі штатива чотири пробірки та пронумеруйте їх. Влийте в кожну по 2 мл розчину крохмалю та по 0,5 мл розчину слини.

2. Пробірку № 1 залиште за кімнатної температури, пробірку № 2 помістіть у термостат за температури 38 °С, пробірку № 3 поставте кип’ятити на водяній бані, пробірку № 4 поставте у склянку з льодом.

3. Через 10—15 хв витягніть пробірку з термостата, водяної бані та склянки з льодом і в усі чотири пробірки додайте по 2- 3 краплі розчину Люголя.

4. Запишіть результати спостережень.

5. Зробіть висновок.

№  п/п	Вміст пробірки	Реакція
1 2 3 4

 Практична робота № 1.

Тема: Розв’язування задач з молекулярної біології.

Мета: навчитися розв’язувати елементарні задачі і вправи з молекулярної біології.

Обладнання та матеріали: збірники задач: Барна І.В. Біологія. Методика розв’язування задач. Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2006; Овчінніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – Харків: ВГ „Основа”, 2003. 

Молекуля́рна біоло́гія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур.Фундаментальними завданнями молекулярної біології є встановлення молекулярних механізмів основних біологічних процесів, таких як відтворення та реалізація генетичної інформації, біосинтез білків та інших зумовлених структурно- функціональними властивостями і взаємодією нуклеїнових кислот і білків, а також вивчення регуляторних механізмів даних процесів.

Хід роботи

1. Пригадаємо відомості, необхідні для розв’язування елементарних задач і вправ з молекулярної біології (ст. 168-171 зб. задач Барна).

2. Розглянемо приклади розв’язування типових елементарних задач і вправ.

3. Розв’яжемо слідуючі задачі.

Задача 1.

В одному ланцюзі ДНК кількість аденіну становить 16 %, кількість тиміну -34 %, кількість гуаніну - 24 %, кількість цитозину - 26 %. Користуючись правилом Чаргаффа, визначте відсотковий вміст нуклеотидів у дволанцюговій молекулі ДНК.

Задача 2.

Молекулярна маса білка 224000. скільки амінокислотних ланок він містить?

Задача 3.

Визначте довжину фрагмента білка, якщо його молекулярна маса становить 35500.

Задача 4.

У молекулі ДНК аденілових нуклеотидів 15% від загальної кількості. Визначте процентний вміст інших нуклеотидів.

Задача 5.

У молекулі ДНК з молекулярною масою 69000 аденілових нуклеотидів за масою 8625. Визначте число нуклеотидів кожного виду.

Практична робота № 2

Тема: Розв’язування елементарних вправ із транскрипції та реплікації.

Вправи на моделювання реплікації та транскрипції

Мета: узагальнити знання про процеси транскрипції, реплікації, навчитися розв’язувати відповідні вправи.

Обладнання та матеріали: підручник, збірники задач: Барна І.В. Біологія. Методика розв’язування задач. Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2006; Овчінніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – Харків: ВГ „Основа”, 2003, таблиця „ Будова нуклеїнових кислот”.

Реплікація — це процес матричного синтезу молекули ДНК на матриці — молекулі ДНК. Реплікація відбувається у клітині перед поділом, тому кожна дочірняклітина отримує такі самі молекули ДНК, які мала материнська клітина. Процес реплікації базується на принципах комплементарностіі напівконсервативності. Процес синтезувсіх видів РНК на матриці ДНК називається транскрипцією (від латин. transcriptio — переписування). Транскрипція, як і реплікація,здійснюється за принципом комплементарності нітратних основ.

Хід роботи

3адача 1. Дослідження показали, що 24 % загальної кількості нуклеотидів даної молекули іРНК припадає на гуанін (Г), 38 % – на урацил (У), 22% – на цитозин (Ц) та 16 % – на аденін (А). Визначте відсотковий вміст нітратних основ молекули ДНК, на якій була синтезована дана молекула іРНК.

Приклад розв’язку.

Виходячи з принципу комплементарності, відсотковий уміст нітратних основ ланцюга ДНК, на якому була синтезована молекула іРНК, буде такий: цитозин – 22 %, аденін – 16 %, гуанін – 24 %, тимін – 38 %. Оскільки молекула ДНК складається з двох ланцюгів, то відсотковий уміст нітратних основ другого ланцюга буде такий: цитозин – 24 %, аденін – 38 %, гуанін –22 %, тимін – 16 %. Таким чином, дволанцюгова молекула ДНК буде містити: цитозин – 23 %, аденін – 27 %, гуанін – 23 %, тимін – 27 %.

Задача 2. Один з ланцюгів молекули ДНК має такий вигляд:

ГЦГ ГГТ ГГА ТАА ЦТА ГЦЦ. Який вигляд матиме другий ланцюг цієї молекули ДНК, синтезований під час її самоподвоєння?

Задача 3. Молекула іРНК складається з такої послідовності нуклеотидів: УУЦ ГАА ЦГА УУГ УЦГ ЦЦГ ГАУ. Якою буде будова молекули ДНК, на одному з ланцюгів якої була синтезована дана молекула іРНК?

Задача 4. Ланцюг молекули ДНК містить 34 % гуаніну, 26 % цитозіну, 25 %

тиміну та 15 % аденіну. Яким буде відсотковий уміст нуклеотидів молекули іРНК, що була синтезована на цьому ланцюзі молекули ДНК?

 Практична робота №3

Тема: Ознайомлення з інструкціями з використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії, тощо й оцінювання їх небезпеки

Мета: опанувати навички ознайомлення з інструкціями до медичних препаратів і засобів побутової хімії для запобігання нещасним випадкам у побуті. Розглянути та проаналізувати небезпеку, яку становлять засоби побутової хімії в разі неправильного їх використання.

Обладнання і матеріали: інструкції до найуживаніших медичних препаратів, що є в кожній домашній аптечці, інструкції до засобів побутової хімії, що містять кислоти і луги, леткі речовини.

Хід роботи

1. Об’єднайтеся в групи. Одна група вивчає інструкції до медичних препаратів, а інша – до засобів побутової хімії.

2. Підготуйте в складі своєї групи коротенький виступ за відповідною темою за таким планом:

ліки:

– найпоширеніші складові домашньої аптечки (лікарські препарати, термометр);

– речовини – складові ліків, здатні спричиняти гострі та хронічні отруєння в разі передозування або порушення терміну зберігання;

– обґрунтування необхідності дотримання рекомендацій щодо використання лікарського препарату;

– правила застосування та зберігання лікарських препаратів, перелік дій у разі пошкодження ртутного термометра;

– невідкладна допомога в разі отруєння лікарськими препаратами;

засоби побутової хімії:

– найпоширеніші засоби побутової хімії (оцет, сода, засоби для миття посуду та ванн, пральний порошок, клеї, фарби, розчинники тощо);

– основні небезпечні діючі речовини, що входять до їхнього складу (кислоти, луги, ортофосфати тощо);

– правила використання та зберігання побутової хімії;

– невідкладна допомога в разі потрапляння на тіло, в очі та дихальні

шляхи хімічних речовин.

3. Зробіть узагальнюючі висновки.

Практична робота №4

Тема: Оцінювання продуктів харчування

за їхнім хімічним складом

Мета: навчити учнів оцінювати продукти харчування за їхнім хімічним складом.

Обладнання та матеріали: таблиця «Калорійність і хімічний склад продуктів харчування».

Хід роботи

Завдання 1

1. Використовуючи таблицю, порівняйте хімічний склад таких продуктів харчування, як макарони та помідори. Що в їхньому складі спільного й відмінного?

2. Зробіть висновки.

Завдання 2

1. Використовуючи таблицю, порівняйте хімічний склад таких продуктів

харчування, як цукор, молоко та гарбуз. Що в їхньому складі спільного й відмінного?

2. Зробіть висновок.

Завдання 3

1. Використовуючи таблицю, порівняйте хімічний склад таких

продуктів харчування, як капуста й м’ясо пісне. Що в їхньому

складі спільного й відмінного?

2. Зробіть висновок.

Таблиця

Калорійність і хімічний склад продуктів харчування 
(у 100 г)

2. Зробіть висновок.

Розділ 2. Клітинний рівень організації життя.

Тема 1. Клітина

Лабораторна робота № 3

Тема: Особливості будови клітин прокаріот та еукаріот

Мета: вивчити особливості будови клітин прокаріотів й еукаріотів, навчитися розпізнавати клітини рослин, тварин, грибів та бактерій на мікрофотографіях, схемах, мікропрепаратах.

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, предметне та накривне стекла, пінцети, скляні та дерев’яні палички, препарувальні голки, розчин йоду, розчин метиленової зелені з метановою кислотою, склянка з водою; постійні препарати бактерій, цибулина, препарат клітин гриба мукора; мікрофотографії бактерій, тваринних та рослинних клітин, клітин грибів.

Еукаріоти — це організми, у клітинах яких є відмежоване двомембранною

оболонкою ядро. Окрім ядра, у клітинах еукаріотівє такі органели, як мітохондрії, пластиди, апарат Гольджі, ендоплазматичнасітка, лізосоми, цитоскелет та інші органели. Прокаріоти — це одноклітинні організми, у клітинах яких немає оформленого ядра та багатьох інших органел, що є в еукаріотів. Для всіх прокаріотичних клітин характерними є малі розміри та збереження генетичного матеріалу у формі циклічної молекули ДНК

Хід роботи

1.Ознайомтеся зі схемами будови тваринної і рослинної клітин.

2. Підготуйте мікроскоп до роботи.

Завдання 1. Вивчення клітин рослин.

1. Приготуйте препарат клітин шкірки цибулі. Під мікроскопом ви побачите клітини. Розгляньте їх.

2. Замалюйте клітини, які ви розглянули під мікроскопом.

3. Порівняйте побачене під мікроскопом з малюнком.                                  

       

                                            

Будова рослинної клітини:

1 — хлоропласти; 2 — пероксисома;

3 — цитоскелет; 4 — мітохондрія;                           

5 — вакуоля; 6 — рибосома; 7 —

гладенька ендоплазматична сітка;

8 — гранулярна ендоплазматична

сітка; 9 — ядерце; 10 — ядро; 11 —

апарат Гольджі; 12 — плазматична

мембрана; 13 — клітинна стінка

4.Зробіть висновки.

Завдання 2. Вивчення клітин тварин.

1.Приготуйте препарат епітелію шкіри жаби. З поверхні шкіри жаби час від часу цілими клаптями злущується білувата тонка плівочка, що складається з одного або двох шарів змертвілих клітин епітелію. Ця плівка завжди є в акваріумі, де утримують жаб. Невеликий шматочок плівочки (близько 0,5 см2) помістіть у краплину води на предметне скло, розправте препарувальними голками від складок та накрийте накривним склом. Зафарбуйте плівку метиленовою зеленню з метановою кислотою. Після фарбування краще видно ядра клітин. Замість препарату епітелію шкіри жаби можна зробити препарат епітелію людини. Для цього слід провести стерилізованою скляною паличкою по внутрішній поверхні щоки, перенести зіскребок на предметне скло та отримати в краплині слини препарат епітелію ротової порожнини.

2. Замалюйте клітини, які ви розглянули під мікроскопом. Порівняйте побачене під мікроскопом з малюнком.

Будова тваринної клітини:

1 — мітохондрія; 2 — центріоль;          

3 — пероксисома;

4 — гранулярна ендоплаз-

матична сітка; 5 — гладенька  

ендоплазматична сітка; 6 —

лізосома; 7 — цитоскелет;

8 — рибосоми; 9 — апарат Гольджі;

10 — плазматична

мембрана; 11 — ядерце;

12 — ядро

Завдання 3. Вивчення клітин бактерій.

1. Приготуйте препарат клітин бактерій. Для цього стерилізованою скляною або дерев’яною паличкою зіскребіть із поверхні зубів біля ясен наліт, що містить бактерії, перенесіть його на предметне скло та накрийте накривним склом.

2. Розгляньте препарат спочатку при малому, а потім при великому збільшенні.

3. Замалюйте клітини та їх частини, які ви побачили під мікроскопом.

4. Зробіть висновки.

 Лабораторна робота № 4

Тема: Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу

в клітинах рослин

Мета: спостерігати рух цитоплазми в клітинах рослин; дослідити явища  плазмолізу і деплазмолізу.

Обладнання і матеріали: світлові мікроскопи, предметні і накривні скельця, пінцети, препарувальні голки, фільтрувальний папір, дистильована вода, 9 %-ий водний розчин хлориду натрію, м’ясиста луска цибулі або листок елодеї.

Плазмоліз (від грец. plasma — виліплене, оформлене та lysis —розкладання, розпад) — це відділення цитоплазми від оболонки призануренні клітини в гіпертонічний, тобто концентрованіший ззовні,розчин.

Деплазмоліз — це повернення цитоплазми клітин рослин зі стану плазмолізу у вихідний стан.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Приготуйте предметне скло. За допомогою піпетки нанесіть на  нього краплю води.

3. Приготуйте препарат живих клітин листка елодеї: цілий листок елодеї покладіть на предметне скло, накрийте накривним.

4. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на препараті тонку ділянку, де добре видно клітини. Розгляньте знайдену ділянку при великому збільшенні. Замалюйте її. Зверніть увагу на те, що цитоплазма притиснута до клітинних стінок. Клітини перебувають у стані повного насичення водою — стані тургору.

5. Щоб поспостерігати явище плазмолізу — відшарування цитоплазми із включеннями від клітинної стінки, — замініть воду під покривним склом на розчин натрій хлориду. Капніть піпеткою розчин натрій хлориду на край накривного скла, а з іншого боку прикладіть фільтрувальний папір для видалення води з-під накривного скла.

 Замалюйте побачене. Порівняйте побачене з мікрофотографіями.  

6. Щоб поспостерігати явище деплазмолізу — відновлення об’єму цитоплазми, — замініть розчин натрій хлориду під покривним склом на дистильовану воду. Замалюйте побачене. Порівняйте побачене з мікрофотографіями.

6.  Зробіть висновок.

 Лабораторна робота № 5

Тема. Мікроскопічна й ультрамікроскопічна будова ядра

Мета: розглянути мікроскопічну та ультрамікроскопічну будову ядра.

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, постійні препарати рослинних і тваринних клітин, на яких можна розглянути мікроскопічну та ультрамікроскопічну будову ядра, фотографії із зображенням мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови ядра.

Найчастіше ядро має кулясту або еліпсоподібну, рідше неправильну форму (наприклад, у деяких типів лейкоцитів ядра мають відростки, лопаті). Розміри ядер можуть значно варіювати: від 1 мкм (деякі одноклітинні тварини, водорості) до 1 мм (яйцеклітини деяких риб і земноводних). Є ядра двох типів: генеративні (від аnl. генераре - народжувати) та вегетативні (від лат. вегетативус - рослинний). Перші забезпечують зберігання і передачу спадкової інформації, другі - регулюють біосинтез білків. У ядрі розрізня ють: ядерну оболонку, хроматин (від грец. хрома — колір), ядерце і каріоплазму(від грец. каріон — ядро і плазма)

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Розгляньте на препаратах основні компоненти ядра: оболонку, хроматин, ядерце, хромосоми. Замалюйте їх. Зробіть висновок про значення цих структур.

3. Розгляньте на фотографії зображення ядерної оболонки з порами.

4. Замалюйте побачене.

              Мікроскопічна будова ядра

6. Замалюйте яйцеклітину жаби, зазначивши на малюнку її оболонку, цитоп лазму, ядро, ядерця.

7. Розгляньте електронно-мікроскопічні фотографії ядра та знайдіть окремі деталі будови.

8. Зробіть висновки.

Тема 2. Цитоплазма, її компоненти

Лабораторна робота № 6

Тема: Рух цитоплазми в клітинах рослин

Мета: переконатися, що в клітинах рослин відбувається рух цитоплазми.

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, предметне та накривне стекла, пінцети, препарувальні голки, фільтрувальний папір, дистильована вода, 9%-й розчин натрій хлориду, листок елодеї.

Цитоплазма еукаріотичної клітини має чітку структуру, яку формально поділяють на три частини: органели, включення та гіалоплазму цитозоль).У кожній клітині існує єди на систе мамембран, з якої формується ціла низка органел (ендоплазматична сітка, комп лекс Гольджі, лізосоми, включення й вакуолі). Мембранні органели пов’язані між собою функціонально і мають спільне походження.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Приготуйте препарат живих клітин листка елодеї. Для цього цілий листок елодеї покладіть на предметне скло у краплину води, накрийте його накривним склом.

3. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть на препараті тонку ділянку, де добре видно клітини. Розгляньте цю ділянку при великому збільшенні. Замалюйте її.

4. Зверніть увагу на те, що цитоплазма притиснута до клітинних стінок. Клітини перебувають у стані повного насичення водою - у стані тургору. При великому збільшенні мікроскопа можна побачити рух цитоплазми та хлоропластів. Якщо треба, можна підігріти препарат до +38—40 °С, уводячи під накривне скло теплу воду або поклавши його на декілька хвилин під увімкнену настільну лампу.

5. Замалюйте схему руху хлоропластів.

6. Зробіть висновки.

Практична робота №5

Тема: Розв’язування елементарних вправ із трансляції

Мета: навчитися розв’язувати типові задачі і вправи з трансляції.

Обладнання та матеріали: підручник, збірники задач: Барна І.В. Біологія. Методика розв’язування задач. Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2006; Овчінніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – Харків: ВГ „Основа”, 2003, таблиці „ Будова нуклеїнових кислот”, „Будова білка”,  генетичний код.

Трансляція — це процес синтезу білка на матриці — молекулі іРНК

Хід роботи

3адача 1. Відомо, що молекула іРНК складається з 1535 нуклеотидів. Зі скількох амінокислот складатимуться білки, які кодуються цією молекулою іРНК, якщо відомо, що серед її триплетів є один триплет УАА та два – УГА?

Приклад розв’язку.

Оскільки молекула іРНК складається з 1535 нуклеотидів, то кількість триплетів становитиме 511. Два нуклеотиди ніякої генетичної інформації не несуть. Також не несуть генетичної інформації триплети УАА та УГА (це так звані стоп-кодони, що сигналізують про припинення синтезу білкової молекули). Таким чином, кількість триплетів, які кодують амінокислоти, становитиме 508. Отже, синтезована молекула білка складатиметься з 508 амінокислот.

3адача 2. Скільки амінокислот кодує молекула іРНК, якщо вона синтезована на ділянці молекули ДНК, що складається з таких нуклеотидів: ААГ ТЦА ГЦА ЦТЦ ЦАА АТТ?

Приклад розв’язку. Оскільки молекула іРНК синтезується за принципом  комплементарності, то послідовність нуклеотидів, що складають молекулу іРНК, буде така: УУЦ АЦУ ЦГУ ГАЦ ГУУ УАА. Отже, вона складатиметься з 6 триплетів, з яких останній (УАА) не кодує жодної амінокислоти.

3адача 3. Якою послідовністю нуклеотидів молекули іРНК кодується ділянка молекули білка, якщо він має таку будову: СЕРИН – ГЛІЦИН –АСПАРАГІН – ЦИСТЕЇН – СЕРИН – ЛІЗИН – ВАЛІН – АРГІНІН?

3адача 4. Якою послідовністю нуклеотидів молекули ДНК кодується ділянка молекули білка, якщо він має таку будову: ЛІЗИН – ГЛІЦИН –ЦИСТЕЇН – ГЛУТАМІН – АСПАРАГІН – ТРЕОНІН?

3адача 5. Яка послідовність амінокислот кодується такою послідовністю нуклеотидів ДНК: АГЦАТТЦЦАГТЦТГЦАТГ? Якою стане послідовність амінокислот, якщо внаслідок мутації з цієї молекули випаде перший нуклеотид?

Лабораторна робота № 7

Тема: Вивчення будови одномембранних органел

Мета: ознайомитися з будовою одномембранних органел у клітинах тварин і

рослин.

Матеріали та обладнання: цибулина цибулі ріпчастої, мікроскоп, препарувальний набір, піпетки, фільтрувальний папір, предметні та накривні скельця, розчин йодиду калію, культура живих інфузорій або постійні мікропрепарати інфузорії-туфельки, таблиці «Будова клітини» та «Інфузорія-туфелька», електронно-мікроскопічні фотографії тваринних та рослинних клітин.

Одномембранні – це органели, що відмежовані від цитоплазми однією мембраною (ендоплазматична сітка, апарат Гольджі,  лізосоми,  вакуолі)

Хід роботи

1. Ретельно протріть предметне скло серветкою. Піпеткою нанесіть на нього 1–2 краплі слабкого розчину йодиду калію (він забарвлює цитоплазму у світло-жовтий колір). Зайвий розчин видаліть за допомогою фільтрувального паперу.

2. Скальпелем або лезом безпечної бритви від соковитої луски цибулини відріжте смужку завширшки 3–4 мм, переламайте її навпіл і зніміть пінцетом тоненьку верхню шкірку з однієї з половинок. Шматочок шкірки покладіть у краплину йодиду калію на предметному склі та розправте його препарувальною голкою.

3. Сухе накривне скельце вертикально поставте поруч із краплиною йодиду калію і обережно опустіть його на неї.

4. Виготовлений препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і розгляньте його, використовуючи об’єктив малого збільшення.

5. Роздивіться контури клітинних стінок, у яких подекуди помітні отвори – пори.

6. Повільно переміщуючи препарат по столику, виберіть у полі зору 3–4 клітини. При більшому збільшенні мікроскопа  знайдіть великі вакуолі, які можуть займати майже весь об’єм клітини.

7. Не зміщуючи препарат на предметному столику, замініть об’єктив (застосуйте об’єктив більшого збільшення).

8. Порівняйте клітини, побачені вами у полі зору мікроскопа, із зображеннями на таблицях.

9. Зробіть висновки.

 Лабораторна робота № 8

Тема: Вивчення будови двомембранних органел

Мета: ознайомитися з різноманітністю двомембранних органел.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: елодея, традесканція, стиглі плоди горобини, шипшини, перцю, глоду, коренеплоди моркви; препарувальний набір, предметні і накривні скельця; фільтрувальний папір; мікроскоп, таблиці, підручник.

Двомембранні- це органели, що відмежовані від цитоплазми двома мембранами: ядро, мітохондрії, пластиди                     ( хромопласти,  лейкопласти,   хлоропласти)

Варіант 1

Розгляньте хлоропласти в клітинах елодеї

Хід роботи

1. Витримайте елодею у теплій воді (+20…25С) протягом 30–40 хв при яскравому освітленні.

2. Виготовте тимчасовий мікроскопічний препарат: відокремте листок елодеї, помістіть його на предметне скло у краплину води. Додайте водний розчин йоду з йодидом калію (для цього у невеликій кількості води розчиняють 0,5 г йодиду калію, додають 1 г кристалічного йоду і доводять об’єм розчину до 100 куб. см). Накрийте листок елодеї накривним скельцем.

3. Розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на колір і форму хлоропластів у клітинах.

4. Замалюйте одну клітину листка елодеї з хлоропластами. Підпишіть на малюнку структури клітини, які ви помітили за допомогою мікроскопа.

5. Зробіть висновки.

Варіант 2

Розгляньте хромопласти в клітинах стиглих плодів шипшини, горобини, перцю чи коренеплоду моркви

Хід роботи

1. Ретельно протріть предметне і накривне скельця сухою серветкою. Піпеткою нанесіть на предметне скло краплину води.

2. Препарувальною голкою надірвіть шкірку оплодня шипшини (горобини), наберіть на кінчик голки трохи забарвленого м’якуша та внесіть його у воду на предметному склі. Голкою злегка розітріть м’якуш і накрийте накривним скельцем.

3. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть місце, де клітини лежать найменш скупчено, і роздивіться хромопласти. Зверніть увагу на форму, колір і кількість цих пластид.

4. При великому збільшенні детальніше розгляньте окремий хромопласт. Зверніть увагу на особливості клітини: ядро і цитоплазма можуть бути непомітними, а клітинна стінка – тоненька, без потовщень.

5. Замалюйте 2–3 клітини із хромопластами.

6. У такій само послідовності приготуйте тимчасові мікроскопічні препарати тканин плодів перцю, коренеплодів моркви.

7. Порівняйте особливості будови хромопластів різних рослин і відзначте риси подібності та відмінності між ними.

8. Замалюйте поруч одна з одною по одній клітині з хромопластами різних рослин і підпишіть малюнок, вказавши назву кожної рослини.

9. Зробіть висновки.

Варіант 3

Розгляньте лейкопласти в клітинах шкірки листка традесканції

Хід роботи

1. Окремий листок традесканції обгорніть на вказівному пальці лівої руки так, щоб нижній рожевий бік листка виявився зовні.

2. Голкою поруште шар рожевих клітин, зніміть пінцетом покривну тканину і перенесіть її у воду на предметному склі, додайте ще 1–2 краплини води, накрийте накривним скельцем.

3. Роздивіться тимчасовий препарат клітин шкірки традесканції спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа.

4. Зверніть увагу на те, що навколо ядра, а також у цитоплазматичних тяжах помітні дрібні кулясті блискучі тільця – лейкопласти.

5. Замалюйте 3–4 клітини шкірки листка з лейкопластами та позначте їхні складові частини.

6. Зробіть висновки.

 Тема 3. Клітина як цілісна система

Лабораторна робота № 9

Тема: Будова хромосом.

Мета: вивчити зовнішню будову хромосом, навчитисся знаходити гомологічні хромосоми, розрізняти структурні компоненти хромосом.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, модель будови хромосом, мікропрепарати хромосом дрозофіли, мотилі, препарувальний набір, предметні і накривні скельця, мікрофотографії хромосом.

Хромосоми – найважливіший органоїд ядра, сукупність яких визначає основні спадкові властивості кліток і організмів.Хромосоми, що однакові за формою та розміром і  несуть однакові гени, наз. гомологічними.

Хід роботи

1. Підготуємо мікроскоп до роботи.

2. Розглянемо модель будови хромосоми. Знайдемо основні її частини. 

 1—первинна перетяжка; 2—вторинна перетяжка; 3— центромера;                                                             4— хроматиди 
3. Розглянемо мікропрепарат набору хромосом дрозофіли. Визначимо кількість, форму і розміри хромосом.
4. Виготовимо препарат клітин слинних залоз мотиля (личинки комара). Для цього личинку помістимо на предметне скло і, притримуючи одним пінцетом, другим відділимо два перші сегменти головного кінця.  При цьому парні слинні залози у вигляді дрібних прозорих білуватих тілець виходять із тіла личинки разом з гемолімфою. Розглянемо слинну залозу під мікроскопом, звертаючи увагу на хромосоми.
7. Розглянемо мікрофотографії хромосомних наборів різних організмів, звертаючи увагу на кількість, форму і розміри хромосом у різних видів. З’ясуємо, яке значення має різноманітність хромосомних наборів у природі.  
8. Замалюємо схему будови хромосоми. Зробимо позначення.
9. Зробимо висновок про біологічне значення мітозу, особливості хромосомних наборів різних видів.

 Лабораторна робота № 10

Тема: Мітотичний поділ клітин.

Мета: навчитися розпізнавати різні фази мітозу.

Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, постійні препарати на різних стадіях мітотичного циклу, мікрофотографії різних стадій мітозу.

Мітоз – це основний тип поділу еукаріотичних клітин.Це поділ клітини, результатом якого є утворення двох дочірніх клітин, у кожній з яких є той самий набір хромосом, як і в материнській клітині.В мітозі виділяють: профазу, метафазу,анафазу, телофазу.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. При малому збільшенні знайдіть на препараті клітини, що діляться. Розгляньте їх.

3. При великому  збільшенні мікроскопа знайдіть клітини, які перебувають у стадії профази. Замалюйте їх. Напишіть, що відбувається в цій фазі.

4. При великому  збільшенні мікроскопа знайдіть клітини, які перебувають у стадії метафази. Замалюйте їх. Напишіть, що відбувається в цій фазі.

 1 - профаза 2 - метафаза 3 - анафаза 4 - телофаза

5. При великому  збільшенні мікроскопа знайдіть клітини, які перебувають у стадії телофази. Замалюйте їх. Напишіть, що відбувається в цій фазі.

6. Порівняйте побачені вами фази мітозу з мікрофотографіями різних стадій мітотичного поділу клітини.

7. Зробіть висновок

Розділ 3. Організмений рівень життя

Тема 1. Неклітинні форми життя

Лабораторна робота № 11

Тема: Різноманітність бактерій, їх значення в природі та в житті людини.

Мета: ознайомитися з різноманітністю бактерій у природі і житті людини.

Обладнання та матеріали: мікроскопи, предметні і накривні стекла, піпетки, склянки з водою, туш, готові препарати бактерій, настій різних продуктів(м’яса, риби, білка яйця, овочів).

Підготовчий етап

Заздалегідь приготувати настій із різних матеріалів: м’яса, риби, білка яйця, овочів. Для цього подрібнити невелику кількість матеріалів, покласти в колбу. Додати невелику кільксть крейди і залити водою на 2/3 об’єму. Колбу з настоєм витримати у термостаті за температури 25-28 * С або в теплому приміщенні протягом 3-5 днів. За цей час у середовищі накопичується велика кількість бактерій.

Бактерії - це примітивні одноклітинні організми, що мають мікроскопічні розміри. Бактеріальна клітина оточена щільною оболонкою, завдяки якій вона зберігає постійну форму. Міцність оболонці надає муреїн, який характерний лише для бактерій і не зустрічається в рослинних і тваринних клітинах.

Хід роботи

1. Помістіть на предметне скло краплю настою, найбільшого на мікрофлору. Приготуйте тимчасовий препрат і розгляньте його при різному збільшенні мікроскопа. Замалюйте бактерії, звертаючи увагу на їхню форму. Взаємне розміщення клітин і співвідношення розмірів.

2. Додайте в краплю настою туш, приготуйте тимчасовий препарат. Розгляньте під мікроскопом на загальному темному фоні туші незабарвлені клітини бактерій.

3. Розгляньте постійні препарати бактерій. Замалюйте їх.    

 

4. Зробіть висновок.

Тема 3. Багатоклітинні організми

Лабораторна робота № 12

Тема: Будова тканин рослинного організму.

Мета: узагальнити і систематизувати знання про будову, різноманітність та функції  тканин рослинного організму.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, постійні препарати покривної, провідної механічної, твірної та основної тканин рослин; мікрофотографії цих тканин.

Хід роботи

1. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат «Епідерміс цибулі». Зверніть увагу на форму і розміщення клітин покривної тканини. Заповніть таблицю.

2.Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат «Листок камелії». Зверніть увагу на розміщення клітин асиміляційної (стовпчаста паренхіма) та повітроносної (губчаста паренхіма) тканин. Знайдіть судинно олокнистий пучок. Чим він утворений? Заповніть таблицю.

3.Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат « Кореневий чохлик». Зверніть увагу на товщину клітин кореневого чохлика. Порівняйте клітини чохлика з клітинами твірної тканини кінчика кореня. Заповніть таблицю. 
Подумайте!

Як пов'язана будова клітин з виконуваними ними функціями?

4. Зробіть висновок.

 Лабораторна робота № 13

Тема: Будова тканин тваринного організму.

Мета: узагальнити знання про будову, різноманітність та  функції тканин тваринного організму.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, постійні препарати епітеліальної, сполучної, нервової і м’язової тканин; мікрофотографії цих тканин.

Хід роботи

1.Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати різних видів епітеліальних тканин. Зверніть увагу на співвідношення клітин і міжклітинної речовини, на форму і розташування клітин.

2.Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати різних видів сполучної тканини. Зверніть увагу на співвідношення клітин і міжклітинної речовини. Чим міжклітинна речовина представлена?

3.Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати різних видів м'язової тканини.   Зверніть увагу на форму, довжину клітин.

4.Розгляньте під мікроскопом мікропрепарат «нервова тканина». Знайдіть тіло нейрона, аксони, дендрити. Зверніть увагу на форму клітини.

Подумайте!

Як пов'язана будова клітин з виконуваними ними функціями?

5. Зробіть висновок.

 Практична  робота № 1.  Розв'язування елементарних вправ з  реплікації та транскрипції

Теоретична довідка

Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні сполуки, мономерами яких є нуклеотиди, носії спадкової інформації)

Існують такі типи нуклеїнових кислот: ДНК, РНК, іРНК, рРНК, тРНК

Реплікація  - здатність до самоподвоєння ДНК

Транскрипція - переписування інформації з ДНК на РНК

Комплементарність  - чітка відповідність нуклеотидів

Правило Чаргаффа звучить так:  Кількість аденіна дорівнює кількості тіміна, а кількість гуаніна — кількості цитозина: А=Т, Г=Ц. Кількість пуринів дорівнює кількості піримідинів: А+Г=Т+Ц.

 Різниця між екзонами та інтронами полягає в тому, що екзон- ділянки генів які кодують інформацію, а інтрони ті, що не кодують інформації, а лише дають сигнали про початок чи припинення синтезу

Різниця між реплікацією і трансляцією полягає в тому, що в результаті реплікації утворюється дві однакові копії ДНК, а в результаті транскрипції відбувається синтез не ДНК, а іРНК.

Основні принципи  реплікації:

·        Комплементарність

·        Напівконсервативність

·        Антипаралельність

Для розв’язування задач потрібно пам’ятати :

·        Ген – Ділянка ДНК, що складається з двох ланцюгів нуклеотидів;

·        Довжина дволанцюгового фрагмента ДНК дорівнює довжині одного ланцюга;

·        Молекули РНК складаються здебільшого з одного ланцюга, а молекули ДНК – з двох

·        Молекула РНК замість Тимідилового нуклеотиду має урациловий

·        Комплементарність

 Правило Чаргафа: Кількість аденіна дорівнює кількості тіміна, а кількість гуаніна — кількості цитозина: А=Т, Г=Ц. Кількість пуринів дорівнює кількості піримідинів: А+Г=Т+Ц;

·        Довжина нуклеотиду – 0,34 нм;

·        Молекулярна маса нуклеотиду – 345 а.о.м.;

·         Кількість пар нуклеотидів у  в одному витку спіралі – 10.

 Зразок розв’язування задач.

№1. Фрагмент одного ланцюга молекули ДНК має таку послідовність нуклеотидів:

…ТТГ-АГЦ-АЦГ-ГТА-ААТ-ЦГА…

1.     Побудувати схему дволанцюгової молекули ДНК.

2.     Яку довжину має цей фрагмент ДНК?

3.     Яку масу має дволанцюговий фрагмент ДНК?

 Розв’язання:

1.     Записуємо схему дволанцюгової ДНК

Згідно за принципом комплементарності А з’єднується з Т, а Г з Ц, звідси:

    …Т Т Г- А Г Ц-А Ц Г- Г Т А-А А Т-Ц Г А…

   …ААЦ- Т  Ц  Г-Т Г Ц- Ц А Т-Т Т А-Г Ц Т…

2.     Визначаємо довжину дволанцюгового фрагмента ДНК в нанометрах. Довжина дволанцюгового фрагмента ДНК дорівнює добутку кількості нуклеотидів одноголанцюга на його довжину. Отже,

       п · 0,34 нм= (18 · 0,34нм)=6,12нм.

3. Визначаємо масу дволанцюгового фрагмента ДНК. Кожен нуклеотид має молекулярну масу приблизно 345 (а.о.м.):

2п · 345=(2 · 18 · 345)=12420( а.о.м)

Тренувальні вправи

Варіант І.

1.     Молекула ДНК розпалася на два ланцюги. Визначте послідовність нуклеотидів в одному з ланцюгів: …АТА-ТГГ-ЦЦГ-ГТА…

Яку будову має другий ланцюг ДНК? Яка довжина та маса цього фрагмента?

2.     Довжина фрагмента ДНК 221нм. Визначте кількість нуклеотидів у цьому фрагменті.

3.     У молекулі ДНК тимінові нуклеотиди складають 20% від загальної кількості. Визначте відсотковий вміст інших видів нуклеотидів.

4.     Фрагмент молекули ДНК містить 180 аденілових нуклеотидів, що складає 30% загальної кількості. Визначте: а) скільки в даному фрагменті тимідилових, гуанілових, цитидилових нуклеотидів; б) довжину даного фрагмента.

Варіант ІІ

1. У фрагменті одного ланцюга ДНК нуклеотиди розташовані в такій послідовності: ААГ-ТЦТ-ТАГ-ГТТ. Яким буде другий ланцюг ДНК?

Яка маса цього фрагмента? Яка довжина цього фрагмента?

2.Довжина фрагмента ДНК 51нм. Визначте кількість нуклеотидів у даному фрагменті.

3.     Яким буде нуклеотидний склад ділянки одного ланцюга молекули ДНК, якщо іРНК містить аденіну-21%, цитозину-25% , гуаніну- 24% , урацилу- 30%.

4.     У фрагменті молекули ДНК виявлено 880 нуклеотидів,які містили гуанін, що становить 22% загальної кількості нуклеотидів. Скільки у цьому фрагменті молекули ДНК нуклеотидів, що містять тимін, аденін, цитозин?

Визначте довжину даного фрагмента.

Задачі підвищеної складності

1.Хімічний аналіз показав ,що і-РНК має 20% аденіну, 16% гуаніну, 30% урацилу. Який нуклеотидний склад має дволанцюгова молекула?

2. У молекулі ДНК з відносною масою 51750 маса тимідилових нуклеотидів складає 8970. Визначте кількість нуклеотидів кожного виду та їх відсотковий вміст.

У нуклеїновій кислоті аденін складає 17% ( що відповідає 500 нуклеотидам), гуанін та цитозин- по 25%. Визначити склад нуклеїнової кислоти, її тип, довжину та масу.

  ДНК і РНК у біосинтезі білка

 

 

 ДНК

 

 Молекулярна біологія

 

 Клітина, її молекулярна будова

 

  Стадії розвитку комах з повним перетворенням

http://yandex.ua/video/search?filmId=MD9qQEcEUXI&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC

Ембріональний період розвитку, його етапи

Виділяють такі етапи ембріонального розвитку: а) запліднення - утворення зиготи; б) дроблення - утворення бластули; в) гаструляція – утворення зародкових листків; г) гісто та органогенез – утворення тканин і органів зародка.

При личинковій формі онтогенезу ембріональний період починається з утворення зиготи і закінчується виходом із яйцевих оболонок. При неличинковій формі онтогенезу ембріональний період починається з утворення зиготи і закінчується виходом із зародкових оболонок. При внутрішньоутробній формі - ембріональний період починається з утворення зиготи і продовжується до народження.

Зауважимо, що періодизація - це умовний поділ єдиного процесу для зручності його вивчення, а насправді індивідуальний розвиток - це неперервний процес і одна його стадія непомітно і плавно переходить у наступну.

У результаті запліднення (рис. 1.153) утворюється зигота - початкова стадія розвитку нового організму. Стадія зиготи триває від кількох хвилин до кількох годин. У деяких видів тварин вже в зиготі здійснюється інтенсивний синтез білка, матрицею якого на початкових стадіях є власна ІРНК яйцеклітини. У цей же час з'являється яскраво виражена двобічна симетрія. У жаби, наприклад, точка, в якій спермій проник в яйцеклітину, якраз і визначає площину симетрії зародка і положення майбутньої дорсальної губи бластопора. Встановлено, що в зиготі ссавців і людини до початку наступної стадії ембріогенезу також відбувається диференціювання і переміщення ділянок цитоплазми, що призводить до двобічної симетрії.

Рис. 1.153. На електронній мікрофотографії видно велику кількість сперматозоонів на поверхні яйцеклітини, але лише один з них може проникнути в цитоплазму.

Наступна стадія ембріогенезу - дроблення. Дробленням називають ряд мітотичних поділів зиготи, між якими немає типової інтерфази: пресинтетичний період Gj - відсутній повністю, а синтетичний S-період дуже короткий і починається ще в телофазі попереднього мітозу. В результаті цього дочірні клітини зиготи (бластомери) не набувають розмірів материнських клітин і з кожним поділом стають все меншими і меншими і, кінець кінцем, результат дроблення - бластула (морула) майже не відрізняється за розміром від зиготи (рис. 1.154).

Рис. 1.154. Дроблення яйцеклітини жаби: 1 - щілина першого ділення.

Дроблення залежно від типу яйцеклітини може бути повним і неповним; рівномірним і нерівномірним; синхронним і асинхронним, але в будь-якому випадку обов'язково закінчується утворенням бластули (від лат. blastos - зачаток, проросток).

У залежності від типу дроблення розрізняють целобластули, амфібластули, дискобластули, стер- робластули. Будова їх завжди однакова. Вони мають стінку (бластодерму), побудовану із бластомерів, і порожнину всередині, яка називається бластоцелем, або первинною порожниною. Стадію бластули проходять зародки всіх типів тварин. Дроблення зиготи людини повне, нерівномірне й асинхронне закінчується утворенням бластоцисти (стерробластули) (рис. 1.155).

Рис. 1.155. Порівняння початкових етапів ембріогенезу ланцетника (ліворуч) і людини (праворуч).

По закінченню періоду дроблення у багатоклітинних тварин настає період утворення зародкових листків - гаструляція. Гаструляція - процес розвитку з одношарового зародка багатоклітинних тварин (бластули) двошарового (гаструли), а в більшості з них - згодом і тришарового.

Гаструляція починається з утворення в бластулі круглого отвору - бластопора (рис. 1.156). При цьому бластоцель зникає, а утворюється нова порожнина - порожнина первинної кишки. Клітини зародка переміщуються, розташовуються у вигляді трьох окремих зародкових листків, або шарів, утворюючи гаструлу.

Рис. 1.156. Скануюча електронна мікрофотографія утворення гаструли:

а - вигляд зсередини; б - вигляд ззовні.

Утворення зародкових листків відбувається у два етапи. Спочатку утворюється рання гаструла, яка має два зародкових листки (ектодерму й ентодерму), а потім пізня гаструла, коли формується третій зародковий листок - мезодерма (рис. 1.155). На першому етапі можливі чотири способи: інвагінація (впинання), як у ланцетника; імміграція (виселення клітин), як у кишковопорожнинних (рис. 1.157); епіболія (обростання), як у жаби, і деламінація (розщеплення) , як у деяких кишковопорожнинних.

Рис. 1.157. Скануюча електронна мікрофотографія утворення гаструли шляхом імміграції:

а - рання гаструла; круглі клітини біля дна бластоцисти втрачають адгезивність до сусідніх клітин і рухаються всередину бластоцисти; б - пізня гаструла.

 

Процес формування органів називається органогенезом. Гістогенез і органогенез ідуть паралельно і завершуються в основному наприкінці ембріонального періоду.





Способи розмноження живих організмів

https://www.youtube.com/watch?v=NQNj7zm5z7w 

http://yandex.ua/video/search?filmId=r7eHpFLvUXI&where=all&text=%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2 

      Готуємось до контрольної    роботи  за I семестр

1. Система наук про живу  природу називається:

А.    природознавство;
Б.    біологія;
В.    валеологія;
Г.    екологія.


2. Триортофосфат входить до складу:

А.   ДНК;
Б.    РНК;
В.   АТФ;
Г.    АДФ.

3.  Денатурація – це процес порушення структури білка:

А.   тільки третинної;
Б.    тільки вторинної;  
В.    вторинної і третинної;
Г.    тільки первинної. 

4. Виберiть речовину бiлкової природи:

А. коллаген, тубулiн, пепсин;

Б. актин, глiкоген, iнсулiн;

В. гемоглобiн, хiтин, iнтерферон; 

Г. мiозин, тромбiн, рибофлавiн.

5. Жири у клiтинi:

А. входять до складу рибосом;

Б. виконують резервну функцiю; 

В. входять до складу мембран;

Г. виконують регуляторну функцiю.

6. Основна функція вуглеводів в організмі:
А. травна;
Б. транспортна;
В. сигнальна;
Г. енергетична.

7.  Мономерами нуклеїнових кислот є:
А. азотисті основи;
Б.  пентози;
В.  жирні кислоти;
Г.   нуклеотиди. 

8.  Кінцевими продуктами повного окиснення вуглеводів є:
А. глюкоза і молочна кислота;
Б. молочна і піровиноградна кислота;
В. вуглекислий газ і вода;
Г.  молочна кислота і вода.

9.  Укажіть послідовність змін біогеоценозу:
А.   озеро;
Б.   ліс на торф'яному грунті; 
В.   болото;
Г.    озеро з підвищеним вмістом органічних речовин.

10. До складу і-РНК, на відміну від ДНК, входять:

А.  рибоза, тимін;
Б.   дезоксирибоза, аденін;
В.   рибоза, урацил;
Г.    дезоксирибоза, урацил.

11. Процес руйнування первинної структури білка називається:

А.  ренатурація;
Б.   денатурація;
В.   деактивація;
Г.    деструкція.

12. Укажіть рівень організації живої матерії на якому вібуваються міжвидові взаємовідносини:

А.   молекулярний;
Б.   організмовий;
В.   популяційно - видовий;
Г.    екосистемний. 

13.  До складу хлорофілу входять йони:
А.  кальцію;
Б.   магнію;
В.   феруму;
Г.    барію.


14.  Як називається постійне спостереження за станом окремих біологічних об'єктів?

А.  моделювання;
Б.   моніторинг;
В.   поріняння;
Г.    експеримент. 

15.  Яка кількість пар азотистих основ містить один крок спіралі ДНК:

А.  3;  
Б.  5; 
В. 10; 
Г.   20.

16.  Який хімічний зв'язок утворюється між амінокислотами у первинній структурі білка:

А.  водневий;
Б.   пептидний;
В.   йонний;
Г.    гідрофобний.    

17.  Установіть вiдповiднiсть мiж групами хiмiчних елементiв та їх назвами:

1. органогеннi елементи      А.   Pb,  Br, Ag, Au;

2. макроелементи                 Б.   I,  Mn, Cu, Zn;

3. мiкроелементи                  B.   S,   P,   Cl,  K;

                                                Г.   O,  C,  H,  N.

18. Установіть вiдповiднiсть мiж назвою методу дослідження живої природи та його характеристикою:

1. порівняльно-описовий     

2. експериментальний           

3. моніторинг     

                                                                  

А.  довготривале дослідження зміни параметрів, показників, явищ;

Б.  створення наукової гіпотези на основі спостереження за розвитком екосистем;

В.  спостереження за біологічними об’єктами  та опис особливостей їх життєдіяльності, організації, будови;

Г. проведення польових і лабораторних    досліджень з метою     перевірки наукових припущень.   

                                                                                                                    
19.   Дiлянка одного з ланцюгiв молекули ДНК має таку будову:  АГГ ЦЦГ АГГ ЦТА АТА. Який вигляд матиме другий ланцюг  молекули ДНК ?

20.   У фрагменті молекули ДНК гуанілові нуклеотиди становлять 20 % від загальної кількості нуклеотидів. Визначте склад всіх інших нуклеотидів у відсотках.