25.01.2016

Пам'ятка для батьків

Шановні тата й мами!
Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя!
Постарайтесь, щоб ці зміни були на краще. Як поводитись під час конфлікту?
Перед тим, як Ви опинитесь у конфліктній ситуації, подумайте над тим, який результат від цього Ви бажаєте отримати.
У певніться в тому, що результат для Вас дійсно важливий.
У конфлікті визнавайте не лише свої інтереси, але й інтереси Вашої дитини.
Дотримуйтесь етики поведінки в конфліктній ситуації, вирішуйте, проблему, а не зводьте рахунки.
Будьте тверді і відкриті, якщо впевнені у своїй правоті.
Примусьте себе чути доводи своєї дитини.
Не принижуйте і не ображайте дитину для того, щоб потім не шкодувати про це.
Будьте справедливими і чесними в конфлікті, не жалійте себе.
Умійте вчасно зупинитися, щоб не втратити прихильність дитини.

Що робити батькам, щоб зберегти любов і повагу своїх дітей?

Не слід вбачати в самостійності дитини загрозу втратити її.

Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї. Щоб дитина виконала те, що Вам потрібно, постарайтесь зробити так, щоб вона сама цього захотіла.

Не зловживайте опікою і контролем, не перевантажуйте цим дитину.

Не створюйте в родині «революційну» ситуацію, а якщо створили, то прикладіть зусиль, щоб вирішити її мирним шляхом.

5. Пам'ятайте слова Гете: «У підлітковому віці багато людських чеснот иявляються в дивацтвах й імпульсивних вчинках».

За що й проти чого веде боротьбу Ваша дитина в підлітковому віці?
І. За те, щоб перестати бути дитиною. За припинення зазіхання на її волю.
2. За ствердження своєї особистості серед однолітків.
3.Проти зауважень, іронічних висловлювань щодо її фізичної дорослості.

Поради для батьків
І. Необхідно допомогти підлітку знайти компроміс душі і тіла.
2 . Усі зауваження слід робити доброзичливим, спокійним тоном, не використовуючи ярликів.
3. Потрібно докладно познайомити підлітка з будовою та функціонуванням організму людини, підібрати відповідну літературу з цього питання.
4. Необхідно пам'ятати, що доки розвивається тіло дитини, болить і потребує допомоги її душа.

Пам'ятки для батьків
Проблеми здоров'я: стомленість та поганий сон. Питання раціональної організації розумової праці дітей та попередження виникнення перевтомлення, його негативних наслідків протягом тривалого часу привертала увагу вчених. Ось найбільш важливі висновки цих досліджень:

Стомлення буває двох видів. Тимчасове та поверхневе стомлення знімається невеликим відпочинком, який відшкодовує витрачену енергію. Довготривале та глибоке стомлення, причиною якогр є розумове та фізичне виснаження, вимагає не лише тривалого відпочинку, релаксації для відновлення сил, але і медичного лікування.

Причини стомлення різноманітні та залежать від багатьох факторів: досвіду, роботи, зацікавленості, характеру роботи, яку людина виконує тощо. Так, наприклад, діти по-різному стомлюються від фізичної та розумової діяльності. Фізичні особливості (маса тіла, зріст, розвиток м'язової системи), розумові здібності також мають великий вплив на ступінь стомленості. Якщо дитина береться за справу охоче, з радістю, робочий процес та досягнутий при цьому успіх приносить їй задоволення, відчуття стомленості у неї буде значно меншим, аніж у того, хто не виявляє зацікавленості, байдужий до роботи.

Стомленість свідчить про те, що людина не може відновити енергію ніякими інrцими способами, окрім сну та відпочинку. Однак існують деякі види розумової та фізичної стомленості, при яких корисні інші способи відновлення сил. Наприклад, для ослаблених, неврастенічних дітей, які часто хворіють та мають слабкий тип нервової системи, характерні підвищена стомлюваність. відчуття постійного дискомфорту, зниження працездатності. У цьому випадку необхідно створити сприятливі умови для розвитку працездатності та провести курс лікування.

Надмірні фізичні навантаження так само втомлюють та виснажують мозок дитини, як і розумова праця. А стомлення, яке викликає рішення математичних задач, можна порівняти з стомленням, що викликає м' язова напруга.

Однією із безсумнівних ознак перевтоми є порушення сну. Дитина швидко засинає, але потім прокидається і не спить всю ніч або, навпаки, ледве засинає.

Перевтомлення може викликати у дітей різні наслідки: зниження концентрації уваги, розгубленість, погіршення координації рухів. Дитина, яка перевтомилася, буває підвищено збудженою, роздратованою чи в'ялою, сльозливою, психічно вразливою. На заняттях у класі вона не може ясно викладати свої думки, її успішність та творчі здібності знижуються.

Перевтома, нервове збудження часто супроводжуються серцево-судинними порушеннями, головними болями, змінами тиску, а також безсонням.

Як зберегти працездатність дитини

Повернувшись із школи, дитина має хоча б декілька хвилин полежати спокійно, розслабившись. Після обіду дуже добре зробити невелику прогулянку ..

Дитині не слід годинами сидіти за підручниками. Через кожні 30-45 хвилин необхідно робити 15-хвилинні перерви.

Найкращий засіб для відновлення витраченої енергіїсон. Діти 10-12 років повинні спати 9-10 годин надобу.

21.01.2016

Пам'ятка для батьків

·        Пам'ятайте, що Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен Ваш крок, слово, справа, з якими її особистість стискається ніби випадково, мимоволі.

·        У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне заняття.
·        Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті "виховання"

·        Пам'ятайте, що фізичне покарання - це показник не тільки Вашої педагогічної слабкості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я. Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють отрутою брехні.- Не ставте Вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею!

·        Говоріть з дитиною так, щоб не залишилося ніякого сумніву в тому, що Ви керуєтеся турботою й тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
·        Будьте, навіть у дрібницях, до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Діти дуже добре помічають незначну домішку брехливості, штучності.Не забувайте поділитися зі своїми дітьми досягненнями і невдачами, тоді вони відкриватимуть Вам свої таємниці, чекатимуть Вашої поради, підтримки.

20.01.2016

Обережно, бурульки!

Нестійкі погодні умови –відлига вдень і морози вночі та значне нагромадження снігового покриву сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), виступаючих архітектурних частинах будинків та великих деревах.

Особливу небезпеку бурульки становлять в місцях масового скупчення людей та на вузьких вуличках, де тротуари безпосередньо прилягають до будинків. Утворення бурульок є серйозною проблемою. Падаючи, вони можуть травмувати перехожих.

Загрозливою є ситуація поблизу під'їздів багатоповерхових будинків та при вході до торговельного майданчика. Вірогідність травмування в цих місцях є найвищою.

Щоб не стати жертвою крижаних бурульок, які можуть впасти на пішохода, необхідно не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності — самому звертати увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків.

По можливості слід триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху вулицями міста.

Також потрібно бути обережним, йдучи повз будинки в період танення снігу, необхідно обходити ділянки, де звисають бурульки. Проходячи ці місця, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів та бурульок.

Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі, якими огороджені небезпечні місця.

Уважними слід бути під час прогулянок у парку, особливо з дітьми. На деревах утворюється значний сніговий покрив, подекуди з них може впасти велика брила снігу разом з бурульками. Тому, проходячи біля високих дерев, спершу необхідно переконатися, що немає загрози падіння снігу.

Пам'ятайте, що дотримання цих основних заходів безпеки та порад дозволить вам уникнути трагічних наслідків.

09.01.2016

Рятувальники закликають громадян не виходити на тонку кригу

31.12.2015

Як захистити себе від морозу і уникнути обмороження

Найближчим часом синоптики прогнозують посилення морозів до 15-20градусів. У зв'язку з цим надзвичайно важливо знати та виконувати основні правила поведінки в умовах низьких температур.

Правила захисту від морозів

Якщо Ви будете слідувати простим правилам, то зможете стати менш чутливими до морозів

 Лікарі рекомендують утримуватися від вживання алкоголю та куріння. Не потрібно курити на вулиці. Холодне повітря проникає в дихальну систему, що підвищує ризик захворювань бронхітом і запаленням легенів. Крім того, температура тіла курця і випившої людини знижується набагато швидше, ніж зазвичай.

Також потрібно правильно підбирати одяг. Краще надіти декілька тонких кофт, ніж одну щільну, а рукавички варто замінити рукавицями.

Пережити холоди допоможе також правильне харчування. Лікарі радять вживати більше м'яса і риби. Висококалорійна їжа підтримує оптимальну температуру тіла.

Обмороження – це пошкодження (включно до відмирання тканин) будь-якої частини тіла, яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче мінус 10-20 градусів. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря нижче нуля. Статистика свідчить про те, що всі важкі обмороження, які закінчуються ампутацією кінцівок, виникають тоді, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп'яніння.

Що одягати

Найбільше людина ризикує обморозити руки, ноги, ніс, щоки та вуха. Коли людина замерзає, активізуються захисні сили організму і кров потрапляє передусім до життєво важливих органів – серця та головного мозку. Натомість у кінцівках кровообіг сповільнюється, судини звужуються і цим органам загрожує обмороження. Тому насамперед треба подбати про теплий та зручний одяг і взуття.

Одягайтеся як "капуста": що більше светрів і штанів, то краще. Таким чином довше зберігається тепло.

Обов'язково одягайте шапки і шарфи.

Щоб запобігти переохолодженню кінцівок, одягайте на руки теплі рукавички, а на ноги – шкарпетки. Якщо змерзнуть ноги, вважайте, що переохолодження не уникнути. Тож якщо ви збираєтеся довго стояти на вулиці, радимо одягнути на ноги спочатку вовняні шкарпетки, а зверху – бавовняні. Вовна, подразнюючи рецептори стопи, посилює кровообіг у ступнях і зігріватиме їх. А бавовна зберігатиме це тепло. Взуття має бути теплим, але не тісним.

Як захистити себе на морозі

Щоб захистити шкіру відкритих ділянок тіла від морозу, перед виходом на вулицю змащуйте її гусячим чи качиним жиром або жирним кремом. Обов'язково змащуйте губи помадою або хоча б соняшниковою олією.

Через 1-1,5 години треба погрітися в теплому приміщенні. Якщо немає змоги зайти у приміщення, постійно рухайтеся, але пильнуйте, щоб не промокло взуття. Час від часу розтирайте ноги знизу вгору, махайте руками, пританцьовуйте. Якщо відчуваєте, що замерзаєте, спробуйте пробитися всередину натовпу. Для цього треба докласти зусиль, і це вас трохи зігріє.

Перед виходом на вулицю у холодну пору року не пийте трав'яних настоїв: деякі трави мають потогінну дію, тому на холоді ви швидко спітнієте і змерзнете. Зігрітися допоможе гаряче питво – чай з лимоном, молоко, але не кава.

Не вживайте спиртного на морозі. Від цього судини спочатку розширюються, а потім різко звужуються, внаслідок чого уповільнюється потрапляння крові до тих ділянок, які цього найбільше потребують, - ніг, рук, обличчя. Тоді чутливість шкіри знижується, і людина ніби не відчуває холоду, але це найнебезпечніше.

Не варто також курити на морозі: нікотин звужує судини і людина ще більше мерзне.

Енергетичні затрати організму на морозі дуже великі, тому їжа має бути калорійною і гарячою.

Майте на увазі, що у гіпертоніків та астматиків судини надто чутливі до холоду, а у тих, хто вживає барбітурати чи транквілізатори, взагалі притуплена чутливість судин до холоду.

Дітей до 1 року не можна виносити на мороз нижче 15°С, або коли вологість повітря надто висока, тому що шкіра малюка значно чутливіша до холоду, ніж у дорослих.

Перша допомога при обмороженнях

Якщо шкіра рук, ніг чи обличчя червона, турбуватися нема про що. Якщо ж вона побіліла – це перший симптом обмороження. У таких випадках треба діяти негайно. Ні в якому разі не можна розтирати шкіру снігом – його кристали травмують шкіру. До того ж сніг брудний і в мікротріщинки може потрапити інфекція.

Зайдіть до теплого приміщення і обережно розітріть руки вовняним шарфом чи шапкою. Руки треба розтирати від кінчиків пальців, поступово рухаючись вгору, а обличчя – м'якими коловими рухами. Якщо є можливість, після розтирання опустіть руку в теплу (15-17°С) воду (якщо обморожені частини тіла відразу опустити в гарячу воду, змертвіння тканин неминуче). Потроху підливайте теплу воду, доводячи температуру до 38-40°С. Після такої ванни обгорніть обморожене місце теплим шарфом. Якщо шкіра залишається блідою та не реагує на механічні подразнення, зверніться до лікаря.

Врешті-решт пам'ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – не потрапляти до неї. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби.

26.10.2015

Поради батькам

Поради психолога, які допоможуть батькам зрозуміти проблеми підліткового віку та налагодити відносини з "проблемними" дітьми-підлітками

Шановні батьки, пам'ятайте, що основна діяльність підлітка - не навчання, а спілкування з однолітками. Відносини з товаришами - у центрі життя підлітка, вони визначають конкретні сторони його життєдіяльності. Тепер дитині вже мало перебувати серед ровесників, для нього важливо займати таку позицію, яку йому хотілося.

На соціальний статус у колективі більше не впливає успішність навчання і стосунки з учителем, тепер важливим стає те, як дитина налагоджує свої стосунки з ровесниками. Поняття "хороший учень" більше ототожнюють з поняттям "хороший товариш", тобто доросла мораль не збігається з дитячою, але щоб залишитися "хорошим товаришем", хороший учень повинен дати списати. Тому значно зростає вірогідність конфліктів з однолітками та вчителями.

Щоб завоювати увагу і повагу ровесників, підлітки вдаються до різноманітних методів - від повного і бездумного наслідування "лідерам" до порушення дисципліни і різноманітних асоціальних проявів. Акцентуйте увагу дитини на тому, що важливо розвивати свої найкращі здібності, реалізовувати інтереси, заохочуйте прояв хобі. Не вимагайте однакової успішності з усіх предметів, адже кожній дитині притаманні свої особисті схильності і здібності.

Мотиваційна криза.

У вашої дитини спостерігається так званий "Мотиваційний вакуум", коли ближня зовнішня мотивація навчання (оцінка, похвала, примус) вже не влаштовує дитини, а далека внутрішня (жадібність пізнання, успішна соціалізація в перспективі) ще не виникла, не сформувалася. Якщо ще в молодшому шкільному віці у дитини над зовнішнім мотивом переважав пізнавальний, то для нього просто змінюється характер процесу навчання: тепер воно не обмежується старанним виконанням завдання вчителя, а набуває форми самостійної пошукової діяльності. Робіть ставки на будь-які прояви самостійності дитини, сформуйте в сім'ї культ знань, а не культ оцінки, демонструйте особистий приклад отримання емоційної насолоди від процесу пізнання. Не забувайте, що в цей період в нервових центрах процеси збудження переважають над гальмуванням. На початку з'являється зайва метушливість, а потім наступає сонливість, або ж, навпаки, сильна збудливість. При цьому обсяг виконаної роботи збільшується, а якість зменшується - зростає відсоток помилкових дій. Тому не примушуйте своїх дітей додатковими завданнями. Важливо пам'ятати, що молодші підлітки потребують, перш за все, в правильному режимі роботи, активний відпочинок на свіжому повітрі, який забезпечить запобігання емоційно-психічних перевантажень.

Емансипація.

(Звільнення від опіки дорослих, прагнення незалежності, самостійності, відчуття дорослості, негативізм) - це теж не проблема.
Людина в цьому віці вже зовсім не дитина, але ще не дорослий. Він прагне переосмислити свій погляд на навколишній світ. Тобто дитина перестає «на віру» сприймати все те, що вона в готовому вигляді приймає від дорослих, а прагне виробити власні погляди, власну думку, яка часто суперечить поглядам дорослих. Взнавайте право дитини на власну думку, на самостійність вибору і на помилку. Радиться з ним у вирішенні сімейних проблем, звертайтеся до нього за допомогою, не уступіться вибачень перед дитиною, коли це дійсно потрібно.
Криза самооцінки.

Мислення молодшого підлітка набуває критичність, дитина ставить під сумнів все, що говорить дорослий. Вам, напевно, це теж не подобається? Але знайте, що і вашій дитині зараз нелегко. Адже він починає перебільшувати свої недоліки, причини непорозумінь з навколишнім світом знаходить тільки в собі. Самооцінка різко знижується. Тому так важливо частіше хвалити підлітків, підшукуючи конкретні контраргументи для їх переконання. Дитина в цьому віці потребує в загальній позитивній оцінці своєї особистості незалежно від конкретних результатів. Потрібно робити акценти на сильних сторонах особистості підлітка, на її позитивних рисах.
Найголовніша порада.

Любіть дитину з усіма його недоліками, не бійтеся визнати і свою недосконалість. А ще навчіть його просто бути щасливим, демонструючи своє життєве кредо: "Хочеш бути щасливим - так будь їм!". Підліткову психіку іноді називають періодом гормональної дурості. Пошук і становлення свого "Я" - це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У сім'ях, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права і обов'язки, реакції емансипації проходять більш м'яко і породжують менше конфліктів.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПІДЛІТКІВ

• Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитину висміюють - він стає замкнутим.
• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячним.
• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина зростає в докір - він буде жити з постоянним "комплексом провини".
• Якщо дитина зростає в терпимості - вона вчиться розуміти інших.
• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливим.
• Якщо дитина зростає в безпеці - вона вчиться довіряти людям.
• Якщо дитина росте у ворожнечі - вона вчиться бути агресивною.
• Якщо дитина зростає в розумінні і доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі і бути щасливим.

10 ПОРАД БАТЬКАМ ПІДЛІТКІВ

1. У підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки, особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат, вчителів, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на ваших відносинах з сином або дочкою. Він може бути для вас як приємним, так і неприємним. Так що, якщо не хочете вдарити в бруд обличчям, починайте готуватися до цієї оцінки, як можна раніше.

2. Головне у ваших взаєминах з дитиною - взаєморозуміння. Щоб встановити його, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід як іти на поводу миттєвих бажань дитини, так і завжди опиратися їм. Але якщо ви не можете або не вважаєте потрібним виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити, чому. І взагалі, розмовляйте більше зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, іграшкові або навчальні, знайте їх інтереси і турботи, друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на вашу пораду і допомогу і не боятися глузування або зневаги.

Підтримуйте впевненість дітей в собі, в своїх силах, в тому, що навіть при певних недоліках (які є у кожного) у них є свої незаперечні переваги. Стратегія батьків - сформувати у дитини позицію впевненості: «все залежить від мене, в мені причина невдач або успіхів. Я можу домогтися багато чого і все змінити, якщо зміню себе».

У виховному процесі неприпустима конфронтація, боротьба вихователя з вихованцем, протиставлення сил і позицій. Тільки співпраця, терпіння і зацікавлена участь вихователя в долі вихованця дають позитивні результати.

3. Дивуйте - запам'ятається! Той, хто робить несподіване і сильне враження, стає цікавим і авторитетним. Що приваблює дитину в дорослому? Сила - але не насильство. Знання - згадайте, наприклад, одвічні «чому?» у малят. На яку їх частку ви зуміли зрозуміло і повно відповісти? Розум - саме в підлітковому віці з'являється можливість його оцінити. Уміння - тато вміє кататися на лижах, лагодити телевізор, водити машину... А мама малює, готує смачні пиріжки, розповідає казки... Зовнішній вигляд - його більшою мірою цінують дівчатка. Життя батьків, їх звички, погляди мають набагато більший вплив на дитину, ніж довгі повчальні бесіди. Важливе значення для підлітків мають і ваші доходи. Якщо ви в цій області конкурентоздатні, заздалегідь подумайте, що ви можете покласти на іншу чашу ваг, коли ваша дитина підросла поставить вас перед цією проблемою.

4. Ви хочете, щоб ваша дитина була міцною і здоровою? Тоді навчіться самі і навчіть його основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я. Це зовсім не означає, що ви повинні освоїти арсенал лікаря і призначення різних ліків. Ліки - це лише «швидка допомога» в тих випадках, коли організм не справляється сам. Ще Тіссо стверджував: «Рух може за своєю дією замінити всі ліки, але всі лікувальні засоби світу не в змозі замінити дію руху». Головне - навчити організм справлятися з навантаженнями, насамперед фізичними, тому що воно тренує не тільки м'язи, але і всі життєво важливі системи. Це праця чимала і регулярна, але і вона дає людині «почуття м'язової радості», як назвав це відчуття майже сто років тому великий лікар і педагог П.Ф. Лесгафт. Звичайно, фізичні і будь-які інші навантаження повинні відповідати віковим можливостям дитини.

До речі, тільки фізичні вправи, у тому числі і на уроках фізкультури, можуть пом'якшити шкоду від багатогодинного сидіння за партою. Так що не поспішайте звільняти дитини від фізкультури. Це не принесе йому навіть тимчасового полегшення у напруженому шкільному житті. Навіть якщо у нього є хронічне захворювання (і тим більше!), йому необхідно займатися фізкультурою, тільки за спеціальною програмою.
І абсолютно необхідно, щоб дитина розуміла: щастя без здоров'я не буває.

5. Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих в середньому присвячують дітям не більше 1,5 години в тиждень! І як сюди втиснути розмови по душах, походи в театр і на природу, читання книг і інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда більшості батьків, які змушені проводити на роботі весь день, щоб наповнити бюджет сім'ї. Але діти не повинні бути надані самі собі. Добре, якщо є бабусі і дідусі, здатні взяти на себе частину проблем виховання. А якщо їх немає? Обов'язково подумайте, чим буде займатися ваша дитина в години, вільні від навчання і приготування уроків. Спортивні секції (не забудьте самі поспілкуватися з тренером) не просто займуть час, а допоможуть зміцнити здоров'я і розвинуть рухові навички та вміння. У будинку дитячої творчості можна навчитися шити, будувати літаки, писати вірші. Нехай у дитини буде свобода вибору заняття, але він повинен твердо знати: часу на неробство й нудьгу у нього немає.

6. Бережіть здоров'я дитини і своє, навчитеся разом з ним займатися спортом, виїжджати на відпочинок, ходити в походи. Який захват відчуває дитина від звичайної сосиски, засмаженої на багатті, від шматочки чорного хліба, який знайшовся в пакеті після повернення з лісу, де ви разом збирали гриби. А день, проведений у гаражі разом з батьком за ремонтом автомобіля, здасться хлопчиськові святом більш важливим, ніж катання в парку на самому «крутому» атракціоні. Тільки не пропустіть момент, поки це дитині цікаво.

Те ж саме стосується і звички до домашніх справ. Маленькому цікаво самому мити посуд, чистити картоплю, пекти з мамою пиріг. І це теж можливість розмовляти, розповідати, слухати. Пропустили цей момент - «вберегли дитину, щоб не бруднив руки, всі - помічника позбулися назавжди.

7. Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Ухильна або спотворена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в той же час не треба давати дітям ту інформацію, яку вони не запитують, з якої поки не можуть впоратися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант - дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися не тільки в області своєї спеціальності, але і в області політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських чеснот і цінностей.

8. Не оберігайте підлітків надмірно від сімейних проблем, як психологічних (навіть якщо сталося нещастя, чия-то хвороба або відхід з життя, - це загартовує душу і робить її більш чутливою), так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Підліткові необхідні позитивні і негативні емоції. Для успішного розвитку дитини корисно зрідка відмовляти йому в чому-небудь, обмежувати його бажання, тим самим готуючи до подолання подібних ситуацій в майбутньому. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає підліткові сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає насамперед у тому, щоб допомогти дитині стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності, а не тікати від неї. Відгороджуючи дитини від реального світу, нехай навіть з найкращими намірами, батьки позбавляють його можливості придбати життєвий досвід, знайти свій шлях.

Ніколи не брешіть дитині, навіть якщо це продиктовано кращими переконаннями і турботою про його спокій і благополуччя. Діти якимось невідомим чином відчувають брехня в будь-якій формі. А того, хто обдурив раз-інший, довіри чекати вже не доводиться.

9. Якщо ви вже встигли наробити помилок у вихованні, вам буде важче, ніж на початку шляху. Але якщо у свого вихованця ви виявите хоч крапельку хорошого і будете потім спиратися на це гарне в процесі виховання, то отримаєте ключ до його душі і досягнете хороших результатів.

Такі прості і місткі поради вихователям можна зустріти в старовинних педагогічних посібниках. Мудрі педагоги наполегливо шукають навіть в погано вихованій людині ті позитивні якості, спираючись на які можна домогтися стійких успіхів у формуванні всіх інших.

10. Якщо ви зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина або дочки в будь-яких важливих для них питаннях, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім і дитині. І постарайтеся не повторювати цю помилку знову. Довіру легко втратити, а відновлювати її довго і важко.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

ЧОМУ ПІДЛІТКИ ПОЧИНАЮТЬ ПАЛИТИ, ВЖИВАТИ АЛКОГОЛЬ?
Результати обслідувань учнів, які мають шкідливі звички, дозволили скласти так званий рейтинг причин, що, на думку самих підлітків, відіграли найважливішу роль у прийнятті ними згубного рішення:
1. Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати своїй групі однолітків.
2. Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так багато розповідають освічені знайомі.
3. Цікавість, прагнення випробувати себе у новій, майже екстремальній ситуації.
4. Вплив авторитетної для підлітка людини.
5. Прагнення забутися, розслабитися, зняти напруг, неприємні відчуття.
6. Прагнення демонстративного протесту.
ЧИ ВАРТО ОБГОВОРЮВАТИ З ДИТИНОЮ ПРОБЛЕМУ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК, ЯКЩО ВОНИ Є У БАТЬКІВ?
Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:
1. батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі палять або вживають алкоголь;
2. батьки не вважають за необхідне торкатись цієї проблеми, тому що самі не палять і не вживають алкоголь і гадають, що їхнього прикладу для дитини достатньо.
Проте, на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в дитині протидію зовнішньому впливу. Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада.
Що ж допоможе дитині протистояти біді?
- внутрішній самоконтроль і визначення життєвої мети;
- любов до батьків, бажання бути поряд з ними;
- можливість активної участі в суспільному житті ( відвідування гуртків, спортивних секцій);
- бажання вчитися, успіхи в навчанні;
- визнання і заохочування з боку оточуючих.
ЯК ДІЗНАТИСЯ, ЩО ДИТИНА ЩОСЬ ВЖИВАЄ?
Багато батьків побоюються того, що їхня дитина робить чимало небезпечних речей, а вони про це не підозрюють. Батьки мають обов’язково звернути увагу на такі зміни у поведінці дитини:
1. Раптова зміна друзів.
2. Різке погіршення поведінки.
3. Зміна у харчуванні, смакових звичках.
4. Випадки забудькуваті, недоладної мови.
5. Різкі зміни настрою.
6. Повна втрата попередніх інтересів.
7. Раптові порушення координації рухів.
8. Часте згадування наркотиків, алкоголю під час жартів та розмов.
9. На фоні повного здоров’я - розширені зіниці, почервонілі очі, кашель, нежить, блювання.
Однак бути уважним до дитини - це не значить пильно наглядати за кожним її кроком і підозрювати в усьому поганому. Це значить - любити і підтримувати її.
Превентивну роботу необхідно спрямувати передусім на неповнолітніх. Педагогічний аспект виховання дітей молодшого шкільного віку, схильних до негативних проявів у поведінці, нині вивчено мало. Стосується він спадкоємності в роботі дошкільної і шкільної ланок. Цей процес виховної діяльності потребує особливої уваги з ряду причин:
1. Старший шкільний період - останній етап початкової ланки соціалізації дитини на рівні дитячого садка. В цьому віці відбуваються істотні зміни в психічному житті дитини. Така зміна життєвої позиції призводить до прояву або посилення вже наявних відхилень у поведінці дитини, а також виникнення нових труднощів у пристосуванні до майбутнього шкільного життя.
2. Існує дуже обмежена кількість досліджень, які враховували б нову суспільно-політичну й соціально-економічну ситуацію в країні, що істотно впливає на завдання педагогічної діяльності, потребує нових підходів до організації виховання дітей.
3. Великий вплив на формування особистості дитини, на виникнення і розвиток негативних проявів у поведінці має склад сім’ї, загально освітній рівень батьків та їхні виховні позиції.
Тривожить поглиблення останнім часом кризи самооцінки дітей підліткового віку. Причина криється у відсутності можливості задовольнити потребу підлітка в суспільному визнанні, що в свою чергу, затримує його особистісне самовизначення. Тому підлітки тягнуться до інтимно-особистісного і стихійно-групового спілкування з однолітками (вуличні компанії, неформальні групи, де взаємне непорозуміння підлітків із дорослими переходить в інтеграцію).
Саме в процесі стихійно-групового спілкування стійкого характеру набувають агресивність, підвищена тривожність, замкнутість тощо.
Проблема пияцтва й алкоголізму в підлітковому віці останнім часом стала дуже актуальною. За статичними даними, до 80% дорослих, хворих на алкоголізм, почали зловживати алкоголем саме в підлітковому віці. У підлітків дуже швидко відбувається психічна деградація. Їхній інтелектуальний розвиток не відповідає вікові.
ПРОФІЛАКТИКА (ОБОВ'ЯЗКОВА СПІВПРАЦЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ):
- учнів треба ознайомити з деяким мінімумом соціально-психологічних знань загартування волі з орієнтацією на гідні приклади; слід формувати в них правильну самооцінку;
- групу, що орієнтується на вжиток алкоголю, слід роз’єднати;
- засоби покарання мають бути обґрунтованими і справедливими.
ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ДОРОСЛИМИ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ПЕРІОД:
1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його.
2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу.
3. Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.
4. Упевнено спілкуйтеся з підлітком.
5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть розвитку контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний як особистість.
7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
8. Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось насторожило в поведінці підлітка.

07.07.2015

Поради і рекомендації лікарів щодо захисту від спеки

Коли тіло перегріте, втрачається здатність людини оцінювати ситуацію і приймати раціональні рішення. Якщо людину не зупинити, вона отримає тепловий удар, — говорить Майкл Ф. Бергсон, директор лабораторії впливу навколишнього середовища на фізіологію при Медичному коледжі Джорджії.

1. Уникайте прямих сонячних променів. Краще перебувати в тіні.

2. По можливості обмежте час перебування на вулиці.

3. Для захисту від спеки носіть головний убір, особливо це стосується осіб старше 55 років. Ходіть з парасолькою, не потрібно цього соромитися. Парасолька чудово захищає від сонячних променів.

4. Не варто збільшувати фізичне навантаження, організму і так важко. Спека — це вже навантаження на ССС.

5. Доведено, що розумова діяльність у спеку несприятливо позначається на нервовій системі. Недарма в жарких країнах придумали сієсту. Час, коли особливо жарко, більше 33 градусів, приблизно з 12.00 до 17.00, працездатність організму знижується, таким чином організм захищає себе від перевантажень, і потрібно йому в цьому допомагати.

6. Поменше часу проводьте за кермом. Через аномальну спеку значно знижуються уважність і зібраність водія, порушуються деякі реакції, і як наслідок підвищується кількість ДТП.

7. Пийте більше рідини і вживайте фрукти, це основний постачальник мінеральних солей і вітамінів. Фрукти можна вживати в необмеженій кількості. Воду краще пити кип'ячену, охолоджену до кімнатної температури, або негазовану мінеральну воду. Слідкуйте, щоб вода не була холодною, так як в спеку збільшується ризик захворіти на ангіну та ГРЗ у зв'язку з тим, що відбувається зниження імунітету.

8. Носіть світлий просторий одяг з натуральних тканин. До речі, одяг із синтетичних тканин може призвести до шкірних захворювань у таку спеку.
9. Купання — це хороший спосіб охолодити організм. Тільки слід дотримуватися правила купання і ні в якому випадку не вживати алкоголь. Взагалі у спеку не варто вживати алкоголь і обмежити куріння, а краще зовсім відмовитися від сигарет.

Така спека — це додаткове навантаження на організм. Ризику несприятливих впливів найбільше схильні літні люди старше 55 років і маленькі діти до 3 років. Також підвищується ризик для тих, у кого є хронічні захворювання — цукровий діабет, ІХС, гастрити, бронхіти.

Бажаю вам міцного здоров'я і сподіваємося, що така аномально спекотна погода не завдасть шкоди вашому здоров'ю.

15.06.2015

Безпека життєдіяльності під час грози та блискавки

Грози, блискавки і безпека

Що таке гроза? От як її описує у своєму вірші “Весіння гроза” Федір Тютчев: “Люблю грозу в начале мая, когда весенний, первый гром, как бы резвяся и играя, грохочет в небе голубом. Гремят раскаты молодые, вот дождик брызнул, пыль летит, повисли перлы дождевые, и солнце нити золотит“. Багатьом з дитинства відомий віршик дітячої поетеси Агнії Барто “Гроза”: “Начинается гроза, потемнело в полдень, полетел песок в глаза, в небе – вспышки молний. Ветер треплет цветники на зелёном сквере, в дом ворвались сквозняки, распахнули двери“.
Безумовно, гроза дуже величне явище, але воно повністю відповідає своїй назві, адже воно наскільки величне, настільки ж і грізне. За науковим визначенням, гроза – атмосферне явище, при якому у потужних купно-дощових хмарах і між хмарами та землею виникають сильні електричні розряди – блискавки, які супроводжуються громом. Як правило, при грозі випадають інтенсивні зливові опади, нерідко град, спостерігається посилення вітру, часто до шквалу.
Блискавка це є гігантський електричний іскровий розряд в атмосфері, який зазвичай проявляється ярким спалахом світла та громом, якій її супроводжує. Найчастіше блискавка виникає в купно-дощових хмарах, тоді вони називаються грозовими; іноді блискавки утворяться в шарувато-дощових хмарах, а також при вулканічних виверженнях, торнадо і пилових буревіях. Середня довжина блискавки становить близько 2,5 км, хоча деякі розряди простираються в атмосфері на відстань до 20 км. Люди здавна боялися удару блискавок, і не випадково. По кількості смертельних випадків вона поступається лише повеням і щорічно вбиває близько сотні людей у Європі та стільки ж у США. Тому завжди треба дотримувати обережності під час грози, адже нічого не може бути важливіше Вашої власної безпеки.

Уникайте відкритої місцевості. Як відомо, гроза зазвичай б’є у найвищу крапку на своєму шляху. Самотня людина у полі – це і є та найвища крапка. Ще страшніше опинитися під час грози на одинокому пагорбі. Напевне, що всі чули у теленовинах, як у шпиль на куполі Верховної ради 3 червня вдарила блискавка. І це серед великого міста, де поряд було чимало різноманітних високих об’єктів. Так от, коли Ви опиняєтесь на пустому пагорбі, Ви стаєте саме таким “шпилем”. Якщо ж Ви з якоїсь причини залишилися в поле один на один із грозою, сховайтеся в будь-якому можливому заглибленні у самому нижчому місці, яке найближче до Вас: канавці, улоговинці або просто у найнижчому місці поля, сядьте навпочіпки та пригніть голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується. Саме краще, що Ви можете зробити – це стати непомітними для блискавки: присісти, злитися зі стіною, стати якнайменше.

Не метушіться. Хоча дуже хочеться, від грози не потрібно бігти. Чим ширше ваші кроки, тим небезпечніше для вас удар блискавки. Якщо пониження місцевості десь далі від цього місця, де вас раптом застала гроза (навіть не далеко), не біжіть туди, а повільно йдіть, схилившись як можна нижче, а краще - навприсядки. Ні в якому разі не варто пересуватися на велосипедах, мопедах і мотоциклах. Не варто навіть руками вести їх, йдучи поряд. Вашого залізного коня краще покласти на землю або притулити до стіни і відійдійти від нього хоча б на пару метрів.

Уникайте води. Вода – відмінний провідник струму. Удар блискавки поширюється навколо водойми в радіусі 100 метрів. Нерідко вона б’є у береги. Тому не те що купатися, а навіть відпочивати біля води під час грози не можна. Але при цьому, мокрий одяг на людині служить добру службу, і якщо блискавка її зачепить, у нього є більше шансів вижити.

Намагайтеся сховатися. Безпечніше всього під час грози перебувати в приміщенні із громовідводом. Якщо гроза застала вас у місті, сховайтеся у магазини, під’їзді або на крайній випадок, перечекайте грозу під навісом у стіни будинку. Не страшно, якщо ви перебуваєте в автомобілі, тільки закрийте вікна. Ховаючись під деревами, не забувайте про те, що блискавка найчастіше попадає в найвищі з них (дуби, тополі, сосни). Тобто – чим менше деревце, під яким ви знайшли притулок, тим краще. Але, якщо це одиноке дерево (а тим більше – на пагорбі), то воно Вас не захистить, а навпаки може притягнути блискавку. А ховатися від грози в лісі небезпечно. Мокре дерево проводить струм, та крім того, кора ураженого блискавкою дерева розлітається на десятки метрів навколо, може зачепити вас. Та і само дерево, або його чимала частина може впасти на людину. У квартирі чи у окремому будинку під час грози завжди зачиняйте вікна, вимикайте з сіті телевізори та антенні вводи. І ні в якому разі не залишайте телевізор у режимі “стенд бай”. У кого є кабельне підключення до інтернету, краще витягнути з комп¢ютера мережевий кабель, якщо підключення не оптоволоконне.

Остерігайтеся небезпечних предметів. Потрібно пам’ятати, що удар блискавки небезпечний не тільки тоді, коли гроза б’є безпосередньо в людину, але і коли б’є у предмети, що перебувають поруч. Тому не варто доторкатися до будь чого мокрого, залізного, електричного, тому що в такі речі блискавка б’є найчастіше. Не можна сидіти біля багаття, адже у нагрітого повітря провідність для блискавки значно більша. Дуже нерозумно перечікувати грозу біля лінії електропередач. Електрика в будь-якому виді притягує блискавку. Навіть перебуваючи біля стіни, на якій розташована будь яка антена, Ви дуже сильно ризикуєте викликати на себе удар з небес.
Найнебезпечнішою справою є спроби розмовляти під час грози мобільним телефоном. І навіть коли Ви не розмовляєте, небезпека не набагато менша, адже телефон все-рівно постійно зв’язується з вишкою мобільного зв’язку і при цьому є досить сильним магнітом для блискавок. Найкраще під час грози мобільники повністю вимикати. Не бійтеся здатися смішним або пропустити важливий дзвінок. Після удару блискавки це все стане не важливим, тому подбайте про себе, а не про пустощі!
Будь які металеві деталі дуже привабливі для блискавки: годинники, ланцюжки, а особливо розкрита над головою парасолька – потенційні об’єкти для удару блискавки. А для такого виду блискавки – як кулькова, ці дрібниці взагалі є магнітами. Тому, такі речі, краще опустити на землю і відійти, парасольку теж скрутити і опустити нижче, тим більше, що як вже розповідалося, під час грози безпечніше намокнути, ніж бути сухим, або злегка забризканим краплями. Зрозуміло, що десь на полі не важко покласти годинник на землю і відійти на декілька метрів – його ніхто не забере. Серед населеного пункту так не зробиш (хтось підбере). Ідеальний варіант – покласти всі металеві предмети у сумочку, або поліетиленовий пакунок і тримати у опущеній руці (тільки не торкаючись землі). Ні в якому разі не можна йти під час грози, тримаючи на плечах лопату, вила, сапу або косу чи інший інструмент.

Кулькова (кульова) блискавка. Це різновид блискавки, який своєю формою нагадує кулю діаметром від 3 до 20 см. Дане явище спостерігається при сильних грозах, як правило, після багаторазових розрядів зі звичайними блискавками й випадання дощу, тобто носить вторинний характер. За останніми поглядами (точно ні кому не відомо) така блискавка являє собою згусток плазми, тобто іонізованого газу. Кульова блискавка може розігріватися, викликаючи вибух, або остигати, розпадатися й безшумно зникати. За даними вчених, температура кульової блискавки може бути в межах від 100 до 1000 градусів С. Але при цьому люди, які зіштовхувалися з кульовими блискавками на відстані руки, украй рідко відзначали хоч якесь тепло, що виходило від них, хоча за логікою, вони повинні були одержати опіки. Така ж загадка і з масою: якого б блискавка не була розміру, вона важить не більше 5-7 грам. Поводження кульових блискавок непередбачуване. Вони відносяться до явищ, які з’являються коли хочуть, де хочуть і роблять – що хочуть. Вони можуть з’явитися навіть у ясну, сонячну погоду.
На відміну від звичайної блискавки, кульова далеко не завжди б’є миттєво і раптово. Вона може дуже повільно наближатися, літати навколо і навіть не завжди “побажає” зачепити. Головне правило у разі появи біля Вас або неподалік від Вас кульової блискавки – будь те у квартирі чи на вулиці – не панікувати і не робити різких рухів. Ні у якому разі ні куди не тікайте! Блискавки дуже сприйнятливі до завихрень повітря, які ми створюємо на бігу та при інших, навіть не дуже різких рухах. Ці завихрення тягнуть блискавку за собою і вона Вас все одне наздожене. Відірватися від кульової блискавки можна тільки на машині (на мотоциклі навряд чи варто). Тому, при появі кулькової блискавки поряд з Вами та навіть на деякій відстані, намагайтеся взагалі не рухатися. Тільки якщо на Вас, чи у Вас у руках є металеві предмети, потрібно дуже-дуже повільно зняти з себе все металеве та електронне (часи, плеєри, мобільники, тощо), дуже повільно поставити (не можна кидати) їх на землю чи підлогу, після того, так само дуже повільно відійти від цих предметів хоча б на півметра, знову ж таки самим повільним чином присісти і не рухатися, не махати руками, навіть не розмовляти. Взагалі те краще на неї не дивитися прямо, щоб не пошкодити очі у разі вибуху і головне тому, що кульова блискавка має деяку гіпнотичну дію. Та втрачати з поля зору її не слід (дивіться боковим зором).
Якщо кульова блискавка рухається таки на Вас, постарайтеся найповільнішим чином відійти з її шляху. Якщо ви перебуваєте у квартирі – підійдіть до вікна й відкрийте кватирку (теж вкрай повільно) і тоді блискавка можливо, навіть з великою часткою ймовірності, вилетить назовні. І ні в якому разі ніколи нічого не кидайте в кульову блискавку! Вона може або вдарити у відповідь або вибухнути, як граната, що невідворотно призведе до важких наслідків: опіки, травми, іноді втрата свідомості і зупинка серця, не кажучи вже про пошкодження майна.
У тому випадку, коли Ви навіть бачите, що Вам не вдається відійти від кульової блискавки і вона хоче Вас зачепити, все одне не тікайте, адже Ви тільки додасте їй енергії (це спрощено зазначено). Можливо, що навіть торкнувшись Вас, вона не завдасть Вам шкоди, або завдасть невелику шкоду. Бували випадки, коли блискавка випаровувала на руках людей металеві предмети (часи, браслети), навіть не завдавши опіків.
Якщо ж кульова блискавка чи не кулькова зачепила когось і людина знепритомніла, то його необхідно перенести в добре провітрюване приміщення, тепло вкутати, зробити штучне дихання й обов’язково викликати швидку допомогу.
Будьте розсудливі! Бережіть себе, свої рідних і друзів!

14.06.2015

Інструкція з техніки безпеки під час літніх канікул

01.05.2015

Правила поведінки на воді

Найбільш корисний відпочинок влітку — це відпочинок на воді. Відпочиваючи на воді, завжди треба пам'ятати про безпеку.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному громадянину нашої країни. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.

Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на роз'яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих установах, а також у засобах масової інформації. Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є:

> правильний вибір та обладнання місць купання;

> навчання дорослих і дітей плаванню;

> суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;

> постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Загальні правила поведінки на воді

Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води - не нижче +18° С, повітря - не нижче +24° С.
Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні.
Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10.Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

11.Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12.Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Правилами поведінки на воді забороняється.

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

Залазити на попереджувальні знаки, буї.
Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
Вживати спиртні напої під час купання.
Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10.Допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг.

11.Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12.Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.

13.Купання дітей без супроводу дорослих.

Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців; підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

У швидкій річці можна потрапити у сильну течію. Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.

Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води у зону холодної з'являються судороги, що зводять руки і ноги. Головне - не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу.

Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і постаратися м'якими, спокійними рухами виплисти у бік, відкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м'язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інше. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином:

при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м'яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді.

Серед станів з боку здоров'я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження і утоплення.

У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судорог. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов'язку, покрити теплим одягом. При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

При утопленні необхідно як найшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих приходиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова і ін. Якщо поблизу є човен, необхідно використати Його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це не можливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.

У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).

Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання — необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.

Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або "перегнути" постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко та послідовно:

Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та ін.
Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це непотрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно "краєм ока" контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину.
Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо - нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє -1:5.

Через кожні 2 хвилини серцево - легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях. Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри.

01.04.2015

Сильний вітер, шквали та смерчі синоптики відносять до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього в таких ситуаціях оголошується штормове попередження. З метою попередження нещасних випадків під час стихійного лиха управління з питань надзвичайних ситуацій постійно подає інформацію..

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Підготуйте документи, одяг та зберіть найнеобхідніші й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкніть електромережу, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Заборонено ставити ліжко біля вікна з великими шибками.

Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори і відійдіть від них подалі; віконне скло, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Перейдіть у безпечне місце, сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі, або у віддаленому від дерев і будинків погребі.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Заборонено відправляти їх у такі дні у дитячий садок та школу.

Під час стихійного лиха заборонено:

- намагатися перейти в іншу будівлю;

- користуватися ліфтами, так як електромережу можуть вимкнути.

Якщо сильний вітер, шквали чи смерчі застали вас на відкритому повітрі:

- обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, так як вони руйнуються дуже швидко, по можливості заховайтеся у підвал найближчого будинку;

- якщо ви на відкритій місцевості під час сильних поривах вітру, то необхідно лягти на землю на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев;

- якщо ви їдете автомобілем, то потрібно вийти з нього і швидко сховатися у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;

- необхідно уникати споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев;

заборонено наближатись до водойм, особливо до моря, сильні вітри можуть здіймати величезні хвилі, які накочуються на берег.

Після стихійного лиха необхідно:

- зберігати спокій, оцінити ситуацію, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму в результаті лиха;

- по можливості, допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;

- переконатися, що ваше житло не отримало ушкоджень, оглянути мережі електро-, газо- та водопостачання;

- обов’язково кип’ятити питну воду;

- заборонено користуватися відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і вмикати їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;

- необхідно перевірити чи не існує загрози пожежі, при необхідності сповістіть пожежну охорону;

- заборонено користуватися ліфтами; користуватися телефонами, окрім випадків повідомлення про серйозну небезпеку;

- заборонено виходити з приміщення відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

- необхідно бути обережним, виходячи з будинку; остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях, обірваних дротів від ліній електромереж, розбитого скла та інших джерел небезпеки;

- необхідно триматися подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого;

- заборонено поспішати з оглядом міста, відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Шановні жителі, дотримуйтесь правил поведінки під час стихійного лиха (поривів сильного вітру) та бережіть своє здоров’я та життя!

15.02.2015

« Вода і час - два могутніх розчинники: один точить камінь, інший підточує самолюбство. »
Олександр Дюма. Сорок п'ять

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС СНІГОВИХ ЗАМЕТІВ (ХУРТОВИН)

29.12.2014

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах, що утворюються унаслідок снігопадів і хуртовин тривалістю від 16 до 24 годин, тому важливо знати про правила безпечної поведінки під час снігових заметів в зимовий період. На цьому наголошують в управлінні цивільного захисту населення обласної державної адміністрації.

При оголошенні штормового попередження необхідно обмежити пересування, особливо транспортними засобами, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, які перебувають у дорозі, адже заметені снігом дороги та втрата видимості можуть спричинити повну дезорієнтацію на місцевості.

Під час руху автівкою не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити вікна машини та утеплити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль необхідно поставити так, щоб двигун опинився з навітряного боку. Періодично варто виходити із автомобіля та розгрібати сніг, аби не опинитися повністю під снігом. Адже не занесений снігом автомобіль – необхідний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати, щоб він не замерз. При прогріванні автомобіля важливо не допускати потрапляння в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою треба слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття.

Ні в якому разі не можна залишати укриття (автомобіль), адже у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.

Якщо штормове попередження оголосили у сільській місцевості, необхідно терміново заготувати у необхідній кількості корм і воду для тварин.

Під час ожеледі пішоходам слід пересуватися тротуарами та вулицями вкрай обережно, беручи до уваги можливість обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням, що може стати реальною загрозою для здоров’я. Тому слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами, поблизу ринв та карнизів, на яких є бурульки.

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

1.Стимулюйте інтелект дитини.

Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.

2. Формуйте самоповагу.

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:

• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;

• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;

• зовнішня привабливість: одяг, манери;

• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.

• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;

• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.

Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу" і "треба".

Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це, насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.

7. У кожної дитини має бути гарний друг.

Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.

Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.

Які звернення дитина краще чує .

Досить часто конфлікти з дитиною виникають тоді, коли дитина не чує батьківських прохань чи вказівок. Це може бути пов'язане з проблемою відносин між вами і дитиною. Наприклад, коли спілкування в основному зводиться до вимог і вказівок. Тоді дитина протестує проти цього і виявляє упертість. Чи, навпаки, коли батьки потурають дитині, не привчають її до того, що в неї є якісь обов'язки.

У той же час, важлива і форма, у якій ми просимо дитину щось зробити.

• Позитивно формулюйте звернення до дитини.

Кажіть дитині що робити, замість того, щоб вказувати, чого не робити. Наприклад, замість: «Не дряпайся по меблям», треба сказати: «Злізь зі столу».

• Не поєднуйте в одному проханні чи вказівці декілька.

Давайте вказівки по одній, а не всі разом. Розділяйте великі прохання чи вказівки на декілька невеликих. Наприклад, замість: «Прибери свою кімнату», скажіть: «Склади кубики в коробку», «Постав взуття в шафу».

• Говоріть дитині точно, що потрібно зробити.

Замініть такі висловлення як «Будь гарним» чи «Роби правильно», більш точними, такими як «Говори пошепки» чи «Будь ласка, сядь за стіл».

• Звертайтеся до дитини спокійно.

Діти повинні навчитися реагувати на нормальний тон голосу, а не на крик, авторитарний тон чи благання.

• Говоріть чемно і з повагою.

Прохання і вказівки повинні бути чіткими і ясними, в них не повинно бути неповаги до дитини. Дуже допомагає слово «будь ласка».

• Прохання і вказівки повинні бути такими, щоб дитина була здатна їх виконати.

Важливо, щоб прохання і вказівки збігалися з фізичними і розумовими можливостями дитини. Трирічна дитина не зможе зав‘язати самостійно шнурки, а п‘ятирічна вже спроможна це зробити. Просто так дитина не стане акуратною. Якщо до цього дитина сама не прибирала кімнату, значить в неї ще не має навичок. Її треба спочатку навчити цьому, а потім вже вимагати допомоги у прибиранні дому.

• Використовуйте команди і накази тільки тоді, коли вони дійсно потрібні.

Прямі команди повинні використовуватись тільки тоді, коли дійсно важливо, щоб дитина їх виконала. Наприклад, в екстреній ситуації, коли хтось поранився, потрібно щось дуже терміново зробити.

• Використовуйте вибір, коли це можливо.

Пропонуйте дитині, якщо є можливість, вибирати, що одягти – сині чи жовті панчохи, що з'їсти на сніданок, як провести час.

• Пояснюйте, чому ви просите чи вимагаєте

Пояснення краще давати до прохання чи вказівки. Не варто їх давати між проханням і його виконанням, оскільки діти можуть намагатися втягнути батьків у дискусію, щоб не робити того, що батьки просять.

• Хваліть!

Не забувайте похвалити і подякувати дитину за зроблене. Адже, якщо ми просимо про щось чужу людину, і вона виконує наше прохання, ми обов'язково говоримо їй «спасибі».

Основні завдання батьківського виховання:

• розвиток талантів дитини;

• навчання взаємодії – соціалізація;

• моральне виховання: життєві цінності, базові принципи самовияву;

• формування навичок саморегуляції і регуляції (управління) власною життєвою ситуацією.

Щоб реалізувати поставлені завдання, батькам необхідно:

• розуміти психологічні особливості своєї дитини;

• знати і враховувати особливості вікового розвитку;

• чітко усвідомлювати, яку «модель соціалізації» вони дитині прищеплюють;

• усвідомлювати, за якими принципами відбувається сімейна взаємодія;

• прогнозувати, які наслідки може мати їхній педагогічний вплив.

Соціальна мережа. Моя дитина в небезпеці?

Шкільні страхи, що це таке і як з ними боротися.

Фізичні покарання під час виховання – чи є в них сенс?

06.12.2014

Правила протипожежної безпеки. Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою. Обережно: бурульки! Правила поведінки під час ожеледиці. Переохолодження та обмороження.

Правила протипожежної безпеки:

• не грайся із сірниками та запальничками;

• не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду;

• не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів;

• не суши речі над газовою плитою;

• не пали багать у сараях, підвалах, на горищах;

• не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти;

• обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому;

• не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки;

• на дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою

• не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися;

• категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі;

• небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду;

• на льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю);

• обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку;

• переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15 - 20 см.;

• катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях;

• якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

• нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах;

• будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів;

• якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху;

• у жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці:

Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:

• ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву;

• при порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах;

• падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні;

• не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів;

• обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань;

• не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо;

• не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам`ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить, як мінімум до каліцтв, а, можливо, й до загибелі;

• не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар;

• якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до лікаря, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

Переохолодження та обмороження

• В період морозів, існує ризик переохолодження та обмороження людей. У зв’язку з цим, утримуйтесь від тривалого перебування на відкритому повітрі, особливо при сильному вітрі та високій вологості;

• для нормальної циркуляції крові носіть просторий одяг, щоб між його шарами залишався прошарок повітря, який утримуватиме тепло. Пам’ятайте, що одяг зі штучних матеріалів погано захищає від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом;

• не одягайте тісне або без устілки взуття, брудні шкарпетки, бо це створює передумови обмороження. Людям, в яких сильно пітніють ноги, у взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні. Вони поглинають вологу та залишають ноги сухими;

• не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Слідкуйте за обличчям дітей або тих, хто йде з Вами. Особливо звертайте увагу на зміну кольору носу, вух та щік. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути. Це може призвести до більш значних пошкоджень;

• перед виходом на прогулянку бажано поїсти (Вам необхідна додаткова енергія) та взяти з собою термос із гарячим чаєм. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню. Тож враховуйте це під час планування прогулянок. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні;

• ховайтеся від вітру, де вірогідність обмороження зростає. Не вживайте алкогольні напої, адже сп’яніння сприяє високій втраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження. Не паліть на морозі, бо це зменшує периферійну циркуляцію крові й робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;

• пам’ятайте, що першою стадією замерзання є озноб - намагання організму виробити додаткове тепло і прискорити рух крові. Коли станете відчувати, що починаєте замерзати, негайно зайдіть до теплого приміщення для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо такої можливості нема, робіть інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками, присідання тощо. При замерзанні рук спробуйте відігріти їх під пахвою;

• поки запас тепла у Вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної температури та повертається у кінцівки. Однак, при подальшому охолодженні, організм вже не може справитись із зігріванням крові. Тоді вмикається інший механізм - відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" колі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка);

• повернувшись додому після тривалого перебування на морозі, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності, своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки;

• слід зазначити, що на холоді до 70% тепла з тіла людини випаровується через голову. Отже, щоб не мерзли ноги слід утеплювати голову. В протилежному випадку настає третя стадія замерзання. Людина перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно паморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити. Якщо таку людину заставляти рухатись або тормошити, то результат може бути трагічним - холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку

01.12.2014

Пам'ятка «Обережно, ожеледиця!»

Ожеледь - це шар щільного льоду, що утворився на поверхні землі, тротуарах, проїжджій частині вулиці, на деревах, проводах і т. д. при намерзанні переохолодженого дощу і мряки (туману). Ожеледицю зазвичай супроводжують близька до нуля температура повітря, висока вологість, вітер. Кірка намерзлого льоду може досягати декількох сантиметрів.

Ожеледь - рідкісне явище природи порівняно з ожеледицею.

Ожеледиця - слизька дорога - це тонкий шар льоду на поверхні землі, утворюється після відлиги, або дощу в результаті похолодання, а також замерзання мокрого снігу і дощу. При ожеледиці значно підвищується ризик отримання вуличних травм: забитих місць, вивихів, переломів. За даними медиків, в такі дні кількість постраждалих збільшується в 2 рази. Якщо в прогнозі погоди дається повідомлення про ожеледі або ожеледиці, прийміть заходи для зниження ймовірності отримання травми.
Зверніть увагу на своє взуття:

- підберіть неслизьке взуття з подошвою на мікропористій основі;

- якщо такого не має, на підошви наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку, можете натерти підошви піском (наждачним папером);

- відмовтеся в ожеледицю від високих підборів.

Як діяти при ожеледі:

- дивіться собі під ноги, намагайтеся обходити небезпечні місця. Якщо крижану «калюжу» обійти неможливо, то пересувайтеся по ній, як лижах, невеликими ковзаючими кроками;

- наступати слід на всю підошву, ноги злегка розслабити в колінах;
- руки по можливості повинні бути вільні, намагайтеся не носити важкі сумки, не тримайте руки в кишенях - це збільшує вірогідність падіння;
- будьте гранично уважними на проїжджій частині дороги: не поспішайте, і тим більше не біжіть;

- старайтесь обходити всі місця з похилою поверхнею;
- літнім людям рекомендується використовувати тростину з гумовим наконечником або спеціальну палицю з загостреними шипами;
- якщо Ви посковзнулися, присядьте, щоб знизити висоту падіння. В момент падіння постарайтеся згрупуватися, і, перекотившись, пом'якшити удар об землю. Не намагайтеся врятувати речі, які несете в руках. Не поспішайте піднятися, огляньте себе, чи немає травм, попросіть перехожих людей допомогти вам;

- ожеледь часто супроводжується обледенінням проводів ліній електропередач, контактних мереж електротранспорту. Якщо ви побачили обірвані дроти, повідомте адміністрації населеного пункту про місце обриву.

Пам'ятайте!!! Особливо небезпечні падіння на спину, вгору головою, так як можна отримати струс мозку. При отриманні травми обов'язково зверніться до лікаря за наданням медичної допомоги.

5 способов заставить ребенка сделать, что угодно

На маленького ребенка, каким бы сознательным и воспитанным он ни был, далеко не всегда действуют уговоры и родительские требования. Воспитатели предлагают использовать несколько простых хитростей, чтобы уговорить малыша сделать то, что нужно, - пишет Huffington Post.

1. Используйте FOMO-феномен. Эта аббревиатура расшифровывается на английском языке как «Fear of Missing Out» – страх что-либо пропустить. По мнению психологов, дети очень подвержены этому феномену, так как всегда стремятся получить больше впечатлений, чем есть у них на данный момент. Зная это, можно спокойно уговорить ребенка делать привычные нелюбимые им вещи, например: «О, ты не хочешь принимать душ перед школой? Хорошо, тогда вместо тебя пойдет плюшевый мишка. Мишка, пойдем, сегодня твой день!» Малыш добежит до ванны быстрее, чем вы успеете договорить фразу.

2. Привнесите сказку в самые обычные вещи. Зубная фея, пасхальный кролик, Шрек, Алиса или любой другой персонаж из любимой ребенком сказки поможет добавить волшебства в самые обыденные вещи. Уговорить ребенка съесть волшебное яйцо гораздо проще, чем обычное.

3. Маленькая награда или принцип «сейчас и потом». Взрослые часто мотивируют себя чем-то приятным, например: «За то, что я сейчас пойду на тренировку, разрешу себе потом съесть кусочек шоколада». Та же схема работает и с детьми: «Если ты сейчас почистишь зубы, я разрешу тебе потом съесть мороженое». Только помните, что этот метод – не шантаж и используйте его крайне осторожно, чтобы не превратить отношения с ребенком в бартер.

4. Звери так тоже делают… Плавать, как рыбка, есть салат, как игуана или умываться как кошечка гораздо занятнее, чем делать все это просто так. Дети обычно очень любят животных, поэтому, наблюдая за ними, могут с радостью повторять даже нелюбимые процессы и есть еду, которая им изначально не нравилась. Это очень помогает побороть детское упрямство и сопротивление.

5. Иногда позволяйте ребенку ошибаться. Когда вы рядом, и малыш под присмотром, позвольте ему сделать что-то что он очень хочет, например, влезть в грязь, упасть в лужу и так далее. Таким образом ребенок поймет, что все его действия влекут за собой последствия, а запреты придуманы не напрасно.

10 фраз, которые учителя хотели бы сказать родителям

Чтобы помочь родителям и школьным учителям преодолеть проблемы в общении, психологи расспросили педагогов о том, какие вопросы чаще всего становятся камнем преткновения. – пишет NBC News. Вот 10 основных идей, которые учителя хотели бы донести до родителей.

1. Дайте новому учителю шанс. Так уж устроена человеческая психика, что любое новшество сначала воспринимается в штыки. Постарайтесь все-таки понять и принять нового учителя, тогда и ребенку это будет сделать легче.

2. Учитель – обычный человек. Учителя признаются: «Сложность нашей работы не столько в том, чтобы учить ребенка, сколько в том, чтобы родители были довольны этим процессом». Но учителя – такие же люди, как все, у них бывают удачные и неудачные дни, плохое и хорошее настроение. Никто не может быть супергероем 24 часа в сутки.

3. Примите новые методы обучения. Современные дети сильно отличаются от того, какими вы были в своем детстве. Учебные программы и педагогические методы постоянно подстраиваются под новое время, а потому не могут оставаться прежними. Просто примите это как данность и доверьтесь профессионалам.

4. Ничего страшного, если ребенок стал хуже учиться. Большинство учеников, особенно в средней школе, склонны вступать в периоды «американских горок», когда учеба то дается легко, то вызывает неприятие и трудности. Важно отнестись к этому с пониманием и не давить на ребенка. Опыт «провалов» научит школьника преодолевать трудности и снова подниматься на вершину.

5. Научитесь слушать. Для каждого родителя его ребенок самый лучший, и порой бывает нелегко выслушивать критику в его адрес. Но вы должны понимать, что родительские собрания – это не «поле битвы», а обсуждение с целью роста и развития ребенка. Попробуйте не просто слушать, а именно услышать то, что хочет донести до вас учитель, не ослепленный родительской любовью к вашему чаду. Может, в его критике все-таки есть доля правды?

6. Домашнее задание для детей, а не для родителей. Можно помогать ребенку, но нельзя делать задание вместо него. Также учителя не советуют оправдывать невыполнение «домашки» обстоятельствами типа «у ребенка до поздна музыкальная школа» или «на носу спортивные соревнования». Такие оправдания отучат от ответственности, в будущем ребенок всегда будет находить «отмазку», почему не смог сделать то, что от него требовалось.

7. Интересуйтесь учебой ребенка, даже если он в старших классах. Родители первоклашек гораздо чаще видятся и общаются с учителями, чем те у кого сын или дочь – старшеклассники, и напрасно! Уровень напряжения и стресса в старших классах самый высокий. Интересуйтесь делами своего ребенка, даже если он выглядит вполне взрослым и самостоятельным.

8. Учителя тоже имеют право болеть. Это вроде бы очевидно, однако, не всегда нормально воспринимается родителями, которые привыкли возмущаться, если учитель находится на больничном дольше недели. Увы, проблемы со здоровьем бывают у всех, и к этому необходимо относиться с пониманием.

9. Не позволяйте детям обсуждать учителей. Если вы собрались с мужем или подругами обсудить учебный процесс, не позволяйте присутствовать при этом детям. Также не разрешайте ребенку неуважительно отзываться о педагоге даже если сами считаете, что он не прав. Школьнику будет еще труднее чему-то научиться у человека, который дискредитирован в его глазах.

10. Оценки важны, но они не цель. Ни к чему в жизни не следует относиться слишком серьезно. Да, оценки важны, но они лишь отображают успехи ребенка в каждый конкретный момент времени. Не стоит делать трагедию из двойки по математике. Лучше подумайте как это можно исправить.

четвер, 3 липня 2014 р.

Поради батькам

25.01.2016

21.01.2016

Пам'ятка для батьків

20.01.2016

09.01.2016

Рятувальники закликають громадян не виходити на тонку кригу

31.12.2015

Як захистити себе від морозу і уникнути обмороження

26.10.2015

Поради батькам

07.07.2015

Поради і рекомендації лікарів щодо захисту від спеки

15.06.2015

Безпека життєдіяльності під час грози та блискавки

Грози, блискавки і безпека

14.06.2015

Інструкція з техніки безпеки під час літніх канікул

01.05.2015

Правила поведінки на воді

01.04.2015

Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

Вимкніть електромережу, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Заборонено ставити ліжко біля вікна з великими шибками.

Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори і відійдіть від них подалі; віконне скло, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Перейдіть у безпечне місце, сховайтеся у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі, або у віддаленому від дерев і будинків погребі.

Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Заборонено відправляти їх у такі дні у дитячий садок та школу.

Під час стихійного лиха заборонено:

- намагатися перейти в іншу будівлю;

- користуватися ліфтами, так як електромережу можуть вимкнути.

Якщо сильний вітер, шквали чи смерчі застали вас на відкритому повітрі:

- обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, так як вони руйнуються дуже швидко, по можливості заховайтеся у підвал найближчого будинку;

- якщо ви їдете автомобілем, то потрібно вийти з нього і швидко сховатися у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення;

- необхідно уникати споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев;

заборонено наближатись до водойм, особливо до моря, сильні вітри можуть здіймати величезні хвилі, які накочуються на берег.

Після стихійного лиха необхідно:

- зберігати спокій, оцінити ситуацію, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму в результаті лиха;

- по можливості, допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;

- переконатися, що ваше житло не отримало ушкоджень, оглянути мережі електро-, газо- та водопостачання;

- обов’язково кип’ятити питну воду;

- необхідно перевірити чи не існує загрози пожежі, при необхідності сповістіть пожежну охорону;

- заборонено користуватися ліфтами; користуватися телефонами, окрім випадків повідомлення про серйозну небезпеку;

- заборонено виходити з приміщення відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися;

- необхідно триматися подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого;

- заборонено поспішати з оглядом міста, відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Шановні жителі, дотримуйтесь правил поведінки під час стихійного лиха (поривів сильного вітру) та бережіть своє здоров’я та життя!

15.02.2015

« Вода і час - два могутніх розчинники: один точить камінь, інший підточує самолюбство. »Олександр Дюма. Сорок п'ять

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС СНІГОВИХ ЗАМЕТІВ (ХУРТОВИН)

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

Соціальна мережа. Моя дитина в небезпеці?

Шкільні страхи, що це таке і як з ними боротися.

10 фраз, которые учителя хотели бы сказать родителям

Немає коментарів:

Дописати коментар

четвер, 3 липня 2014 р.

« Вода і час - два могутніх розчинники: один точить камінь, інший підточує самолюбство. »
Олександр Дюма. Сорок п'ять