Обласний науково-методичний семінар-практикум "Системно-діяльнісний підхід у навчанні хімії"

19.10.2018

Участь у ХІІ інтернет-марафоні «Змінюємо школу разом: новий освітній простір та сучасні технології»

18.10.2018

IV-й Міжнародний Інтернет-Марафон “Світові освітні практики. Досвід Ізраїлю”/ The Fourth International Internet Marathon "World Educational Practices. Israelian Experience"

Заявка прийнята
Усі посилання для входу на вебінари будуть розміщені на сайті ВГ "Основа":
http://osnova.com.ua/news/Запрошуємо на участь у ХІІ інтернет-марафоні «Змінюємо школу разом: новий освітній простір та сучасні технології»
Реєстрація: https://goo.gl/ZbfbBd

06.05.2018

Open air schools, або schools of the woods, (з англійської – «школа на свіжому повітрі») – організація навчального процесу поза межами стін школи: на ігровому майданчику, на подвір'ї, в межах спеціально облаштованої території.

22.11.2017

Розвиток соціально - компетентної особистості в умовах збереження національної ідентичності з використанням сучасних методів природничо-наукового пізнання світу та технологій, які засновані на розвитку життєвих навичок (компетентностей ) на уроках хімії та біології" (обласний науково-практичний семінар керівників міських, районних (ОТГ) об'єднань вчителів хімії)

Мета:

- практично продемонструвати особливості взаємодії учня та вчителя в процесі формування предметних компетентностей на уроках хімії та біології, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у рирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства;

- презентувати роботу міського методичного об'єднання вчителів хімії;

- розкрити реалізацію наскрізної лінії "Гроиадянська відповідальність", яка реалізується через колективну діяльність ( дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо) і поєднує творчий потенціал до навчання та формує в учнів уміння застосовувати набуті знання у реальних життєвих ситуаціях під час розв'язання практичних завдань.

31.03.2017

Біологічна освіта в сучасній українській школі

25/02/2017

Значення води в природі. Використання води людиною

18.02.2017

Захворювання, що передаються статевим шляхом

28.01.2017

Обласний науково-практичний семінар "Сучасні тенденції розвитку хімічної освіти"

Відкриття науково-практичного семінару (Зламанюк Л.М., завідувач кафедри природничо-математичної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент, Відмінник освіти України, член Міжнародної асоціації з хімічної освіти)

Проект "Нова українська школа". Формування ключових компетентностей на уроках хімії. (Григорович О.В., старший науковий співробітник, кандидат хімічних наук ХНУ ім. Казаріна)

Хімічна освіта в Україні: тенденції й альтернативи. (Коваленко С.С., доцент, кандидат хімічних наук ДНУ)

Електролітична дисоціація. (Стець Н.В., доцент кафедри фізичної хімії, викладач ДНУ)

Класи неорганічних сполук (Нікіфорова Н.А., ДМА, доцент)

04.12.2016

Складники цитоплазми

03.12.2016

Презентація на тему: “ Органи травлення людини ”

29.11.2016

Семінар-практикум вчителів хімії "Формування ключових та загальнопредметних компетентностей на уроках хімії"

11.09.2016

Рівні організації живої природи

Особливостi будови клiтини людини

Методичний кейс вчителя

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392)
Хімія. 7-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 №585)
Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою
Витяг з додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 №1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання предметів у загальноосвітніх навчальних закладах». Хімія
Лист МОН України від 01.02.12 №1/9-72 «Про інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах»
Витяг з програми. 8 клас

15.06.2016

Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

Контрольна робота ІІ семестр, екологія, рівень стандарт

Моя атестація
/Files/images/IMG_20160321_121606.jpg

29.02.2016

Розв’я з ування задач

Форма проведення: батл

Публікація

14.02.2016

Розвиток індивідуальних здібностей учнів на уроках хімії шляхом використання сучасних інтерактивних технологій навчання на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку

Учитель року
15.01.2016

Урок майбутнього: цікаво, якісно, доступно

14.01.2016

Всеукраїнська акція "Ювілей - з медаллю"

Шановні колеги, "Інтернет-портал рейтингу освітніх закладів України" надає для ознайомлення та використання в роботі інформаційні матеріали щодо Всеукраїнської акції "Ювілей - з медаллю"

08.12.2015
Міністр освіти оприлюднив пріоритетні завдання галузі на 2016 рік

22.11.2015

Голодомор в Україні

13.11.2015 Лист МОН України від 11.11.2014 № 1/9-586 «Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи»

Лист МОН України від 05.12.2014 №1/9-630 «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»

07.11.2015

Семінар при ДДУ для вчителів хімії та біології, проведений ведучими спеціалістами кафедр

«Полюби у собі Україну»

Тема Першого уроку (2015 – 2016н.р.) для учнів 8класу:

«Полюби у собі Україну».

Мета Першого уроку – формування національно свідомої, соціально активної особистості, пройнятої почуттям любові до своєї Батьківщини, готової до розбудови Української держави, виконання конституційних і громадянських обов’язків, наполегливої праці на благо рідного народу, примноження і захисту його здобутків.

Хід уроку

Україна живе у серці кожного українця: маленького хлопчика з залитої сонцем пісочниці, романтичної білявки в блакитній сукні, і серйозного дядечка з кейсом у руці. Любити, знати історію та звичаї своєї Батьківщини — святий обов’язок усіх її жителів.

Весела вікторина про рідну Україну

Конурс №1 «Ну, постривай!»

Вчитель. Перший наш конкурс – продовжити прислів’я. Прошу капітанів команд вибрати номери завдань. Серед номерів є і «щасливий білет», який дає команді додатковий бал.

Завдання:

1. Хліб, сіль їж, а… (правду ріж)

2. Слово не горобець… (вилетить не спіймаєш)

3. Друга легше знайти, ніж… (зберегти)

4. Ранні пташки росу п’ють… (а пізні сльози ллють)

5. Заліз кіт на сало і… (кричить «мало!»)

6. Праця годує а… (лінь марнує)

7. Гостре словечко… (коле сердечко)

8. Хочеш їсти калачі… (не сиди на печі)

Слово журі

Конкурс №2 «Крученики»

Ведучий. А зараз ми пропонуємо командам позмагатися у читанні скоромовок. Прошу капітанів команд підійти та обрати скоромовки.

1. Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

2. От Кіндрат, так Кіндрат,

Зуб зламав об мармелад.

3. Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

4. Рак рачкує до крамниці,

Щоб купити рукавиці.

Слово журі.

Конкурс №3 «Ти мені, я тобі»

Вчитель. А зараз пропонуємо командам позмагатися: хто краще знає історію України?

(Члени команд по черзі дають завдання один одному).

Слово журі.

Конкурс №4 Про українців кажуть, що це народ мужній, сильний, працелюбний, співучий, жартівливий. Пожартуємо і ми.

(Учні читають народні жарти, усмішки.)

Слово журі.

Конкурс №5 «Далі, далі, далі»

Ведучий. Командам необхідно дати якомога більше відповідей на поставлені запитання за 1 хвилину.

Запитання для І команди

1. Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька січ)

2. Який із найдревніших знаків є малим гербом України? (Тризуб)

3. Автор слів гімну України. (П. Чубинський)

4. Яка назва гімну України. (Ще не вмерла Україна)

5. Як називалась перша слов’янська держава? (Київська Русь)

6. Як називається основний закон України? Коли прийнятий?(Конституція)

7. Перший Президент Неалежної держави.
8. Коли відзначають День Гідності і Свободи (21 листопада)
9. Коли відзначають День пам’яті і примирення? (8 травня)

Запитання для ІІ команди

1. Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)

2. Які кольори державного прапора України? (Синій, жовтий)

3. Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці. (Гімн)

4. Назвіть велике зібрання творів Т. Шевченка. (Кобзар)

5. Назвіть композитора, який поклав вірші Чубинського, що стали гімном, на музику? (Вербицький)

6. Що означає слово «козак»? (Вільна, незалежна людина)

7. Які квітки вплітають в український віночок?
8. Коли відзначають День захисника України?    (14 жовтня)

Слово журі.

Державні свята: День захисника України (14 жовтня), День Гідності і Свободи (21 листопада), День пам’яті і примирення (8 травня), День Конституції (28 червня), День Неалежності (24 серпня).

Написання міні твору-роздуму:

«Що я можу зробити для України», «Кого можна назвати справжнім патріотом», «Яким я уявляю майбутнє України».

Читання авторських творів на тему: "Полюби у собі Україну"

Підведення підсумку уроку.

Наказ ДОН від 13.08.2015 р. "Про підготовку та організований початок 2015/2016 навчального року в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах Дніпропетровської області"

Наказ МОН від 12.08.2015 р. № 872 "Про підготовку та організований початок 2015/2016 навчального року в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах"

Лист МОН України від 1/9-380 від 10.08.2015 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку 2015-2016 навчального року в загальноосвітніх закладах області

Уже другий рік поспіль увесь український народ, школярі, студенти, їхні батьки, педагоги зустрічають День знань в умовах складної військово-політичної обстановки. Драматичні події сьогодення, пов’язані із збройним протистоянням, воєнною та інформаційною загрозою, які нависли над Україною, переконують українську спільноту, що саме дієвий патріотизм може дати нашому народу новий потужний поштовх до духовного оздоровлення української нації, сформувати в молодій європейській державі самодостатнє громадянське суспільство, правову систему влади.

На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно- патріотичного виховання дітей та молоді» від 12.06.2015 № 334

Міністерство освіти і науки України розробило нову Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді (наказ МОН України № 641 від 16.06. 2015 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», у якій

ґрунтовно і докладно визначили мету, завдання, принципи національно-патріотичного виховання учнівської молоді, форми, методи та етапи його реалізації.

У листі «Про тематику Першого уроку в 2015-2016 навчальному році» від 24.07.2015 № 1/9-354 МОН України наголошується, що його зміст і наповнення мають відповідати визначальним ідеям та принципам нової Концепції, тісно пов’язуватись із сучасними подіями.

У той же час тему Першого уроку навчальні заклади можуть визначати самостійно.

Мета Першого уроку – формування національно свідомої, соціально активної особистості, пройнятої почуттям любові до своєї Батьківщини, готової до розбудови

Української держави, виконання конституційних і громадянських обов’язків, наполегливої праці на благо рідного народу, примноження і захисту його здобутків.

Визначена мета передбачає виконання таких завдань:

– утвердження в свідомості учнівської молоді патріотичних цінностей. стійких переконань, шанобливого ставлення до історичного минулого України , її героїв, духовних провідників;

– виховання поваги до Конституції України, Законів України, державних символів;

– шанобливе ставлення до військовослужбовця як до захисника Вітчизни, героя, підвищення престижу військової служби;

– залучення дітей та молоді до участі в процесах державотворення для набуття нею патріотичного досвіду відповідно до демократичних принципів;

– заохочення до пізнання рідної культури, звичаїв і традицій українського народу,

виховання толерантного ставлення до культур інших народів;

– утвердження принципів гуманістичної моралі як основи розвинутого громадянського суспільства та спонукання до готовності протистояти українофобству, проявам сепаратизму, шовінізму, фашизму та аморальності;

– плекання кращих рис української ментальності: працьовитості, волелюбності, доброти, справедливості, чесності, бережного ставлення до природи;

– формування мовленнєвої культури.

Важливе емоційно - змістовне значення має оформлення уроку: наявність карти України, фотовиставки з пам’ятними місцями Вітчизни, рідного краю, народних символів, фотостендів з портретами видатних історичних постатей нашого народу, Героїв Небесної Сотні, учасників АТО. Обов’язковим є використання державних символів України: Гімну, Герба, Прапора.

Ефективність проведення Першого уроку значною мірою залежить від активних і творчих форм і методів його організації: музейної екскурсії, колективної гри, фотопроекту, дискусії, флешмобу, майстер-класу з виготовлення малюнку, оберега для бійців АТО, зустрічі з відомими людьми, в тому числі з воїнами-захисниками України, учасниками Революції гідності, волонтерами,

Тема Першого уроку для учнів 5-9 класів може звучати так: «Полюби у собі Україну».

Активність і допитливість дітей підліткового віку слід спрямувати у благодатне русло, виховуючи справжніх патріотів України. Оскільки саме в середніх класах учні докладно вивчають історію України, на Першому уроці рекомендуємо окреслити основні етапи творення українського етносу, становлення державності русичів-українців, залучити школярів до бесіди-роздуму (дискусії, диспуту) про національно-визвольну боротьбу українського народу за незалежність у різні періоди його історичного буття. Доцільно використати зображення найвідоміших князів-державотворців, портрети героїв визвольних змагань часів Хмельниччини, Другої світової війни, борців ОУН, УПА, які відстоювали самостійність України.

Учні повинні розуміти причини спотворення вітчизняної історії, приниження і заперечення ролі видатних політичних і культурних діячів, мислителів нашого народу, які своєю діяльності загрожували існуванню Російської, а потім радянської імперії.

Рекомендуємо наголосити, що з огляду на правдиве висвітлення сторінок української історії в країні запроваджено такі державні свята: День захисника України (14 жовтня), День Гідності і Свободи (21 листопада), День пам’яті і примирення (8 травня).

У ході підготовки до Першого уроку деякі школярі можуть створити малюнки патріотичного змісту, вивчити напам’ять вірші про Батьківщину, а творчі діти можуть продекламувати власні поезії.

З метою виявлення розуміння цінності Вітчизни для кожної людини учням варто запропонувати анкету чи вікторину патріотичного змісту, а саме: про державні та національні символи українців, видатних осіб вітчизняної історії та культури, визначні місця рідного краю та України тощо.

Такі інтерактивні елементи уроків, як «Мікрофон», «Трибуна», «Коло» допоможуть виховати шанобливе ставлення школярів до Конституції і законів України, осмислити культурний внесок українського народу в розвиток світової цивілізації, його історичну приналежність до європейської спільноти, обговорити події сьогодення і виявити розуміння старшокласниками причин і наслідків бойових дій на Сході України.

Під час уроку можна використати фрагменти документально-публіцистичних фільмів та відеороликів, присвячених Революції гідності, героям Небесної Сотні, учасникам бойових дій в зоні АТО: «Революція гідності», «Небесна Сотня», «Жіночі обличчя революції», «Спецназ. Повернися живим.», «Ціна демократії», «Зима, що нас змінила», «Добровольці Божої чоти», «Синочку, повертайся живим!» та ін.

Буремні події сьогодення викликали творче піднесення у суспільстві, особливо серед молоді, тому на заході доцільно використати зразки сучасної патріотичної поезії, пісень, народного живопису і прикладного мистецтва.

Для самостійної роботи старшокласникам можна запропонувати написання творів-роздумів: «Що я можу зробити для України», «Кого можна назвати справжнім патріотом», «Яким я уявляю майбутнє України».

Готуючись до проведення Першого уроку, кожен педагог повинен усвідомлювати важливість завдань, окреслених у Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, та пам’ятати, що гідного громадянина, палкого патріота своєї землі, захисника рідного народу може виховати тільки той, хто сам натхнений любов’ю до Батьківщини, у кого в серці живе Україна.

Нормативно-правове та методичне забезпечення

національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді

Укази Президента України

– Указ від 24.03.2012 р. № 212 «про стратегію політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації» (зі змінами, внесеними Указами Президента від 26.06.2013 р. « 342, від 28.04.2015 р. № 246).

– Указ від 14.10. 2014№ 806 «Про День захисника України».

– Указ від 13.11. 2014 № 871 «Про День Соборності України».

– Указ від 13.11. 2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи».

– Указ від 24.03. 2015 № 169 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом в Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни».

– Указ від 12.06. 2915 № 334 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

Постанова Верховної Ради України

– Постанова від 12.05. 2015 р. № 373-VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»

Накази та листи Міністерства освіти і науки України

– Наказ від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

– Наказ від 27.10.2014 р. № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді».

– Наказ від 26.06. 2015 р. «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».

– Лист від 25.07. 2014 № 1/9-376 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»,

– Лист від 29.07. 2014 №1/9-382 «Про особливі відповідальність педагогічних та науково- педагогічних працівників».

– Лист від 27.11. 2014 «№ 1/9-614 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання».

– Лист від 09.04. 2015 №1/9-188 «Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом в Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни».

– Лист від 23.04. 2015 № 1/9-211 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом в Європі».

– Лист від 08.05. 2015 № 1/9-235 «Щодо відвідування музеїв та навчально-тематичних екскурсій».

– Лист від 22.05. 2015 № 1/9-255 «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю».

Підготувала Ж.М.КРИЖАНОВСЬКА, завідуюча лабораторією українознавства і народознавства

Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді на 2015-2019 рр.                 (затверджено наказом МОН України від  від 16 червня 2015 року № 641)

Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджено наказом МОН України від  від 16 червня 2015 року № 641)

Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році  (лист Міністерства освіти і науки України від   26.06.2015 р. № 1/9-305)

18.08.2015

Авторський семінар «Досягнення мети навчання учнів хімії в процесі групової роботи» (Автор семінару О. Ярошенко)

31.07.2015

Про тематику першого уроку у 2015-2016 навчальному році

Методичні рекомендації

Лист МОН України від 05.06.2015 № 1/9-280 «Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році»

Додаток

У МОН відбулося засідання Цільової команди реформ

28-07-15, 12:18

Лист МОН України № 1/9-253 від 22.05.15 року "Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів"

21.07.2015

Сергій Квіт: Зміна мережі навчальних закладів – це одна із частин реформи освіти

Методичні рекомендації щодо

національно-патріотичного виховання

у загальноосвітніх навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина - патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно - патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні. Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України. Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують.

В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції;

вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми.

Мовне середовище повинно впливати на формування учня - громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей    області, школи, класу,    його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше. З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

- через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування    толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції. Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо

національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Біологія, екологія, хімія та природознавство

Національно - патріотичне виховання на уроках біології, екології, хімії та природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань.

Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей цінностних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас), «Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно у цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток органічного світу» розказуємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-Подільський, в пригирловій частині Смотричу та по Дністру має світове значення. Наголошуємо, що Україна може пишатись тим, що вона входить в п’ятірку країн світу за поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли. З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

На уроках біології, природознавства доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини. Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема «Земля як планета») можна використовувати такі завдання до народних прислів’їв: пояснити сутність явища, про яке згадується у прислів’ях: «Взимку сонце світить, та не гріє», «На новий рік прибавилось дня на заячий скік» (тема «Рухи Землі. Пори року»); назвати властивості води, які згадуються у прислів’ях «Вода крапля по краплі і камінь довбає», «Вода найде собі дорогу» (тема «Властивості води. Вода розчинник); пояснити зміст прислів’їв «Без води і не туди, і не сюди», «Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!» тема «Значення води у природі)». Також корисним буде організація народознавчих хвилинок, до яких учні готують народні приказки, прислів’я, прикмети, пов’язані з природними явищами, варинами і рослинами. Такі народознавчі хвилинки можна організувати у вигляді конкурсів або змагань.

При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділити увагу рослинам - символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної, хімічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології

людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце»,

«Записки з майбутнього», «ППГ - 2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Крупним і неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих задопомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення ряд крупних учених.

У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених.

Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у ... (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.

До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з видатним досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре знайоме всім з курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що будь-яка інформація, яка змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є сенсацією. Співробітники кафедри органічної хімії і технології органічних речовин хіміко-технологічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у співпраці з університетами Гісена (Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик природі. Використовуючи як вихідні сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні нанометрових розмірів, що відтворюють фрагменти структури природного алмазу і добуваються з нафти), вони синтезували молекули, які містять аномально подовжені зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено, що слабкі Ван-дер-Ваальсові сили можуть мати вирішальний вплив на стабілізацію індивідуальних молекул. Це відкриває перспективи створення матеріалу, який буде знаходитися на межі між індивідуальною молекулою і наноматеріалом. Одержані результати виявились настільки важливими, що були опубліковані у найбільш авторитетному науковому журналі Nature (2011, т. 477 с.308-311).

У світі хімії   (брейн - ринг)

02.06.2015

31.05.2015

Зоряні рекорди (експрес-гра)

25.04.2015

Контрольна робота з біології (ІІ семестр, 8 клас)

24.04.2015

Контрольна робота з природознавства (ІІ семестр)

21.04.2015

Дзвони Чорнобиля (презентація)

10.04.2015

У нас тільки одна планета (науково-практична конференція до Дня Землі)

День Землі (презентація)

Семестрова контрольна робота з біології, 7 клас, ІІ семестр

Семестрова контрольна робота з екології, 11 клас, ІІ семестр

12.04.2015

Семестрова контрольна робота з біології, 6 клас, ІІ семестр

28.03.2015

Свято "День зустрічі птахів"

13.03.2015

Усе життя у цій краплині. Тож бережи її, дитино!

15.02.2015

Сергій Квіт: Пріоритет – якість освіти

14.02.2015 Шановні колеги, надаю для ознайомлення та використання в роботі наказ департамента освіти і науки від 06.02.2015 року №68/0/212-15 "Про посилення контролю за відвідуванням навчальних занять учнями загальноосвітніх навчальних закла...

"Відлуння Афганських гір" (урок пам'яті)

Єдиний урок пам'яті «Світло Вічного вогню…»

День Соборності України (виховний захід, форма проведення брейн - ринг)

http://ordzhonikidze-osvita.edukit.dp.ua/nasha_gordistj/

Конкурс «Учитель року»: призери обласного туру у номінації «Учитель хімії»

Всеукраїнський банк даних незалежних експертів, які можуть бути задіяні у проведенні експертизи підручників, в організації, проведенні та підведенні підсумків регіональних та всеукраїнських олімпіад, а також конкурсі-захисті робіт членів Малої академії наук.

Хімія

Прізвище, ім'я, по батькові

Науковий ступінь, кваліфікаційна категорія

Степанова Лариса Володимирівна

завідувач методкабінетом

Сомов Віктор Миколайович

старший викладач

Бобак Надія Василівна

вчитель-методист

Березан Ольга Веніамінівна

заслужений вчитель України

Пітковець Світлана Василівна

вчитель-методист

Проц Дмитро Іванович

кандидат хімічних наук, доцент, завідувач кафедри органічної хімії

Вербич Неоніла Іванівна

заслужений вчитель України

Джабка Світлана Борисівна

вчитель-методист

Горгут Галина Петрівна

кандидат хімічних наук, доцент

Собіщанська Валентина Іванівна

вчитель-методист

Ляшенко Андрій Хомич

вчитель-методист

Афанасьєва Ірина Миколаївна

вчитель-методист

Зламанюк Людмила Михайлівна

кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри теорії і методики освіти

Ткачук Людмила Володимирівна

вчитель-методист

Шумська Наталія Іванівна

вчитель-методист

Сологуб Анатолій Іванович

член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук

Шеремет Тетяна Михайлівна

вчитель-методист

Люсай Олена Вікторівна

методист

Старовойтова Ірина Юріївна

кандидат хімічних наук

Козлова Тетяна Леонідівна

вчитель-методист

Роль екологічної освіти та екологічного виховання при викладаннi шкiльного курсу хімії шляхом використання сучасних інноваційних технологій навчання на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку

Свято Масляної
Ой, блины, блины, блины (1:34)
Ой,
Контрольна робота з біології (7клас)
Причиниперевантаження учнів у школі та шляхи подолання

Дослiдження властивостей сiрки (Засiдання НТУ «Юний хiмiк»)

«Педагогiчна майстернiсть учителя: проблеми й перспективи розвитку» (виступ на засіданні ММО вчителів хімії)

У Міністерстві освіти і науки України відбулася прес-конференція щодо змін у середній освіті за підсумками 2014 року

«Будь чемним і вихованим» (тренінг)

Брейн-ринг «Віват, Хіміє, віват!» http://metodportal.com/node/23697
http://metodportal.com/node/23696

(На сайті іншої школи http://kyslivka-osvita.at.ua/board/metodichni_rekomendaciji/khimija/vivat_khimie_vivat_brejn_ring/17-1-0-33)

Контрольна робота з екології (11клас)

Контрольна робота з біології (10 клас)
Семестрова контрольна робота з хімії (10 клас)
«Слідство ведуть хіміки»(детектив - шоу)

День Конституції України (брейн-ринг)

Розвиток індивідуальних здібностей учнів на уроках хімії шляхом використання сучасних інноваційних технологій навчання на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку (майстер - клас)

http://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=2d880aa3be9e

Методика викладання хімії.

Лист Міністерства №1/9-630 від 05.12.2014 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя"

Всеукраїнська науково-практична конференція

«Актуальні проблеми безперервної освіти вчителів природничо-математичного циклу дисциплін: досвід, інновації»18.11.2014

Відповідно до планів роботи Міністерства освіти і науки України та Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти 18 листопада 2014 р. Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти за підтримки Науково-методичного центру інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки академії педагогічних наук України, лабораторії інтеграції змісту освіти, Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації провів:

Всеукраїнську науково-практичну конференцію

«Актуальні проблеми безперервної освіти вчителів природничо-математичного циклу дисциплін: досвід, інновації»

Мета конференції: презентація кращого інноваційного досвіду впровадження безперервної креативної освіти в навчальних закладах країни та аналіз сучасних передових технологій розвитку творчої особистості.

Робота конференції здійснювалася за секціями:

1. Методологічні проблеми сучасної післядипломної педагогічної освіти (безперервної) вчителів.

2. Створення єдиного інформаційного освітнього простору як середовище для забезпечення безперервної освіти вчителів.

3. Інноваційна діяльність методичних служб відділів освіти як фактор розвитку професійної компетентності вчителів природничо-математичного циклу.

4. Психолого-педагогічний супровід професійного вдосконалення вчителя в між курсовий період як провідна потреба до навчання впродовж життя.

В роботі конференції прийняли участь науковці Полтави, Харкова, Черкас, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, спеціалісти методичних служб, керівники методичних об єднань природничо-математичного циклу, слухачі курсів підвищення кваліфікації.З вітальним словом на конференції виступив доктор філософських наук, професор, Академік вищої школи АПН України Романенко Михайло Ілліч.
Учасники конференції дійшли думки, що на сучасному етапі розвитку суспільства необхідно сформувати нові пріоритети та напрямки освітньої стратегії.
За умов постійного збільшення об єму та швидкості засвоєння навчальної інформації, виникає потреба у оптимізації функціональних можливостей сучасного педагога, підвищенні його інтелектуального та творчого потенціалу, створенні сприятливих умов для здійснення ефективної безперервної освіти, що спонукає своїх субєктів до самовдосконалення та самореалізації.

До Дня писемності

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
В.Забаштанський

Люби, шануй, піднось до зір

Цю українську мову.

Нема солодшої – повір,

За неї пречудову.

І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

Ми з нею відомі усюди, усе в ній, що треба нам, є, а хто свою мову забуде, той серце забуде своє. Вона, як зоря пурпурова, що сяє з небесних висот, і там, де звучить рідна мова, живе український народ.

П. Куліш. *** І найперше було Слово І розмовляли квіти І цвів мак Україною І йшли віки І були українці І створилося Слово Українське...

Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову. (Карл Маркс)

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.(Франсуа Вольтер)

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом.(А. Мокренко)

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(Максим Рильський)

У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається...(Ян Нецислав Бодуен де Куртене)
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.(Франсуа Вольтер)
Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.(Василь Сухомлинський)
Рідна мова – мати єдності,
батько громадянства і сторож держави.(Мікалоюс Даукша)
Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.(Іван Огієнко‎)
Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови...(Костянтин Ушинський)
Доля народу нерозривно зв'язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу.(Нурмагомед Гаджиахмедов)
Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом.(А. Мокренко)
Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб.(Іван Огієнко)
Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (Іван Огієнко)
Мов поганих не існує в світі,
Є лише погані язики.(А. Бортняк)
Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою. (Феофан Прокопович)
Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.(Е. Челебі)
Споконвіку було Слово. (Старий Завіт)
Слово є вчинок. (Л. Толстой)
Немає магії сильнішої, ніж магія слів. (А. Франс)
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Л. Костенко)
Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце.(Г. Лаубе)
Мова — це глибина тисячоліть. (М. Шумило)
І возвеличимо на диво
І розум наш, і наш язик... (Т. Шевченко)
Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. (М. Гоголь)
Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.(І. Репін)
В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт.(Олександр Олесь)
Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить.(Олександр Олесь)
Хто ясно думає, той ясно і говорить.(Н. Буало)
Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив.(Сократ )
Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.(Леся Українка)
Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів.(П. Тичина)
Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.(О. Гончар)
Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом.(О. Гончар)
Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...(Максим Рильський)
Мова - духовне багатство народу.(Василь Сухомлинський)
Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.(Панас Мирний)
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство.(Шафраник)
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.(Костянтин Ушинський)
Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.(Павло Грабовський)
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.(Й. Г. Гердер)
Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови(Павло Мовчан)
Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу(Олесь Гончар)
Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії(Ольга Федик)
Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова(Вільгельм Гумбольт)
Нове життя нового прагне слова(Максим Рильський)
Ми не дозволимо перетворити Україну на смітник інших культур і цивілізацій. Не уподібнюйтесь відомій тьоті Моті з комедії Миколи Куліша "Мина Мазайло”, яка вважала, що "гораздо пріятнєє бить ізнасілованной, чем украінізірованной”(Лесь Танюк)
Тих небагатьох, хто говорить правильно, сприймають як диваків і чужаків; власне, у юрбі вони й самі почуваються діаспорою(Віталій Радчук)
У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм(Ліна Костенко)
Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це(Михайло Коцюбинський)
Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть(Ліна Костенко)
Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає(Х.Арце)
Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару(Лесь Танюк)

Обласний науково-практичний семінар "Від творчої особистості до нових технологій навчання з досвіду роботи районного методичного об'єднання вчителів хімії Томаківського району" (22 жовтня 2014)

Методичні рекомендації

до проведення першого уроку

у 2014-2015 навчальному році

Формування ціннісних орієнтацій особистості як основа її життєвої позиції та розвитку громадянського суспільства

І. Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році з проблеми формування ціннісних орієнтацій школярів як основи її життєвої позиції та розвитку громадянського суспільства.

ІІ. Початкова школа («Вчимося бути добрими людьми»).

ІІІ. Основна школа («Утверджувати ідеали культури, миру – служити миру»).

Орієнтовні тематичні напрями

· Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України.

· Толерантність – це культура добрих манер і вчинків!

· Мораль і моральність – основні цінності етики громадянськості.

· Християнські цінності – основа духовності українців.

· Як долати агресію та бути толерантними.

· Національні та етнокультурні традиції.

· Наша вулиця носить ім’я героя війни.

· Імена фронтовиків на обеліску братської могили.

· Сторінками пам’яті нашого краю.

· Славетні митці промовляють до нащадків.

· Наш край у творах мистецтва.

· Видатні випускники нашої школи.

· Їх професія – Батьківщину захищати.

· Подорож мережею Інтернет: відкриті наукові архіви, електронні бібліотеки, віртуальні музеї, світ електронних словників, електронна культура, термінологічні довідники.

IV. Старша школа («Від культури особистості до культури нації).

Орієнтовні тематичні напрями

· Україна: історія та уроки державотворення.

· Україна – суверенна і незалежна, демократична і правова держава.

· Світ відкриває Україну, Україна відкриває світ.

· Правова культура – міцність держави.

· Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі.

· Ми – європейці: за і проти.

· Особиста відповідальність – пріоритетна риса громадянина.

· Видатні військові України.

· Вплив інтернет-залежності на формування ціннісних орієнтацій молоді.

· Я і соціум: проблеми самореалізації.

· Кіровоградщині потрібні професіонали. Як ними стати? (або «Вони – професіонали»).

· Правильний вибір професії – важливий крок у житті.

· Соціальна компетентність молодої людини.

· Громадські об’єднання та ініціативи на захист рівних прав та можливостей.

· Видатні випускники нашої школи.

· Лідер ХХІ сторіччя: соціально-психологічний портрет.

Подорож мережею Інтернет: відкриті наукові архіви, електронні бібліотеки, віртуальні музеї, світ електронних словників, електронна культура, термінологічні довідники.

Соціальні зміни, перехід до ринкових відносин, якими позначене наше сьогодення, відображаються не тільки на економічному розвитку держави, але і на суспільному становленні її громадян. Одним із найважливіших завдань школи в умовах національного відродження України постає формування гармонійної, духовно багатої та національно свідомої особистості. Виховання учнів у сучасній школі повинно здійснюватися в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплювати весь навчально-виховний процес, ґрунтуватися на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднувати інтереси особистості, суспільства і держави. Тому тематика Першого уроку у 2014/2015 навчальному році має відповідати проблемі «Формування ціннісних орієнтацій особистості як основа її життєвої позиції та розвитку громадянського суспільства».

Метою даного уроку є формування ключових компетентностей, зокрема:

o вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально-виховного процесу; проявляти зацікавленість у навчанні, докладати вольових зусиль; організовувати свою працю для досягнення результату; усвідомлювати свою діяльність і прагнути її вдосконалення;

o громадянської компетентності – усвідомлювати свою належність до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ, здатність екологічно мислити, бережно ставитися до природи, до людей, до самого себе,

o загальнокультурної компетентності – орієнтуватися в особливостях національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері, культурологічних основ сімейних, соціальних, суспільних явищ; дотримуватися норм моральної поведінки;

o соціальної компетентності – почуватися часткою колективу, жити з ним спільним життям, вміти спілкуватися з друзями, шанобливо ставитися до дорослих, виявляти доброту, співчуття, милосердя; знати правила культури поведінки, відповідально ставитися до обов’язків; проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших;

o ІКТ-компетентності – працювати з різними джерелами інформації;

o здоров’язбережувальної компетентності – розуміти взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням, про їх вплив на здоров’я людини.

Під час підготовки до проведення Першого уроку рекомендуємо кожному педагогу пам’ятати одну з пріоритетних вихідних позицій, визначених у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки: «Система освіти має забезпечувати формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя у постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі».

При підготовці та проведенні Першого уроку бажано дотримуватись таких вимог:

- спиратися на знання, набуті на уроках, поглиблювати та розширювати їх;

- ґрунтуватися на засадах наступності, враховувати вікові особливості, індивідуальні інтереси учнів, а матеріал органічно пов’язувати з життям села, школи, класу;

- використовувати різноманітні традиційні і нетрадиційні форми та методи проведення першого уроку таким чином, щоб викладена інформація була цікавою, доступною, насиченою.

Форми роботи, методи та методичні прийоми, що будуть використані на уроці, вчитель обирає самостійно, враховуючи вікові та індивідуальні особливості класних колективів, реалізуючи навчальні, пізнавальні та виховні завдання.

Зміст уроку повинен відповідати дидактичним принципам: науковості, доступності, послідовності. У процесі уроку доцільно застосовувати наочні та технічні засоби навчання, тексти літературних творів, залучати до проведення уроку видатних людей краю, представників інтелігенції, батьківську громадськість.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства особливого значення набуває необхідність утвердження у суспільстві гуманістичних цінностей добра, справедливості, честі, гідності, совісті, обов’язку, відповідальності. Тому для учнів початкової ланки перший урок рекомендовано провести на тему «Вчимося бути добрими людьми».

Мета уроку – ознайомити дітей з поняттям добра і зла, ласки, байдужості, жорстокості; формувати моральні уявлення в почуття; розвивати духовно-моральне мислення; сприяти вихованню бажання творити добро, співчуття до безпритульних; засуджувати жорстоких, байдужих.

Для першокласників перший урок у новому навчальному році – це перший урок в їхньому житті. Тому особливо важливо, щоб він справив на дітей сильне враження, запам’ятався як хвилююча, яскрава, неординарна подія.

Діти, які вперше переступають поріг школи, чекають від цього дня довгоочікуваної зустрічі з першою вчителькою, бажають, щоб їх помітили та почули. Учителеві необхідно так організувати роботу, щоб діти відчули свою значимість, зрозуміли, що у школі на них чекає багато несподіваних відкриттів, захоплюючих зустрічей, цікавих вражень.

Для проведення Першого уроку бажано залучити учнів старших класів, батьків, заздалегідь підготувати майбутніх першокласників. При цьому першокласники мають стати активними учасниками цікавих подій, а не пасивними глядачами. За участь у святі слід кожному першокласнику вручити нагороду (сувеніри, книги). Жодна дитина не повинна залишитись поза увагою, адже враження, які отримають першокласники від першого дня перебування у школі, будуть визначати їх подальше ставлення і до школи, і до навчання у ній. Запропонуйте першокласникам створити малюнки за власним бажанням або відповідно до теми уроку, зберіть їх і збережіть протягом усього періоду навчання у школі. Ці роботи стануть чудовим подарунком майбутнім випускникам, як спогад про незабутній перший шкільний день у житті.

Кінець ХХ – початок ХХІ століття ознаменувалися приходом у світ дітей нового покоління. Такі діти характеризуються гіперактивністю, загостреним почуттям справедливості, не переносять неправди. Поведінка сучасних дітей не вкладається у рамки звичайної педагогіки, тому зараз особливої популярності набирає Гуманна Педагогіка.

У процесі виховання гуманістичних цінностей в учнів 2-4 класів добро є однією з найвищих цінностей, яка включає особистість у суспільні відносини на основі гуманістичних принципів.

На першому уроці для цих дітей необхідно акцентувати увагу на змістовному аспекті доброти – здатності людини творити добро, добродіяння. Цей моральний феномен має багатофункціональні прояви і включає такі змістові компоненти: справедливість, повагу до людської гідності, безкорисну допомогу, вміння прощати і просити вибачення, протидіяти злу і насиллю.

Особливості проведення уроку: урок може бути розроблений з використанням інтерактивних технологій, мультимедійної презентації, фотосюжетів, відеороликів, театралізації, ігрових, святкових моментів, із забезпеченням оптимальної рухової активності, проведений у нестандартній формі.

Перший урок для учнів 5-9 класів рекомендовано підпорядкувати проблемі «Утверджувати ідеали культури, миру – служити миру».

Орієнтовні теми Першого уроку для учнів середньої ланки:

Ø Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України.

Ø Толерантність – це культура добрих манер і вчинків!

Ø Мораль і моральність – основні цінності етики громадянськості.

Ø Християнські цінності – основа духовності українців.

Ø Як долати агресію та бути толерантними.

Ø Національні та етнокультурні традиції.

Ø Наша вулиця носить ім’я героя війни.

Ø Імена фронтовиків на обеліску братської могили.

Ø Сторінками пам’яті нашого краю.

Ø Славетні митці промовляють до нащадків.

Ø Наш край у творах мистецтва.

Ø Видатні випускники нашої школи.

Ø Їх професія – Батьківщину захищати.

Ø Подорож мережею Інтернет: відкриті наукові архіви, електронні бібліотеки, віртуальні музеї, світ електронних словників, електронна культура, термінологічні довідники.

Мета уроку: формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності; створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку учнів; виховання патріотичних почуттів.

Враховуючи суспільно-політичну ситуацію, яка склалася в нашій країні, виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині набуває все більшої актуальності.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Проведення Першого уроку має сприяти зміцненню патріотичних почуттів, формуванню стійкого морально-психологічного духу, спонуканню до морального та духовного вдосконалення громадянина-патріота. Особливу увагу учнів можна звернути на вироблення глибокого розуміння поняття «патріотизм», на їх права і обов’язки, бойові традиції та героїчні сторінки історії народу. Діти повинні добре знати історико-культурні традиції народу, пишатися героїзмом його захисників, українського козацтва, борців із німецьким фашизмом.

Перший урок можна провести не лише у формі виховної години, а й у формі заочної або віртуальної екскурсії, диспуту, конференції, «філософського столу», уроку пам’яті тощо.

Учнів 10-11 класів на Першому уроці рекомендовано залучити до обговорення питання «Від культури особистості до культури нації».

Громадянське суспільство потребує зрілої, свідомої особистості, яка може керуватися власним розумом, моральними чинниками, виходячи з духовних цінностей суспільства. Розбудова такого суспільства в Україні прокладає шлях до інтеграції у європейський та світовий простір, і соціалізація особистості на тлі власної національно-культурної ідентичності є важливою складовою цього процесу. Саме культурній особистості та національній культурі, як важливому сегменту духовного життя громадянського суспільства, має бути присвячений Перший урок для учнів старшого шкільного віку.

Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, а й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Перший урок можна провести у формі години спілкування, круглого столу, диспуту, усного журналу-естафети, віртуальної екскурсії, історичного чи літературно-художнього календаря, тематичного альбому, літературно-художньої композиції, музею одного дня.

Орієнтовні теми Першого уроку для старшокласників:

Ø Україна: історія та уроки державотворення.

Ø Україна – суверенна і незалежна, демократична і правова держава.

Ø Світ відкриває Україну, Україна відкриває світ.

Ø Правова культура – міцність держави.

Ø Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі.

Ø Ми – європейці: за і проти.

Ø Особиста відповідальність – пріоритетна риса громадянина.

Ø Видатні військові України.

Ø Вплив Інтернет-залежності на формування ціннісних орієнтацій молоді.

Ø Я і соціум: проблеми самореалізації.

Ø Кіровоградщині потрібні професіонали. Як ними стати? (або «Вони – професіонали»).

Ø Правильний вибір професії – важливий крок у житті.

Ø Соціальна компетентність молодої людини.

Ø Громадські об’єднання та ініціативи на захисті рівних прав і можливостей.