Корисно знати. Абетка виживання

 09.01.2016

Абетка виживання. Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях 

06.01.2016

 

 Ожеледиця

Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку.

• Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":
  • прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
  • наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);
  • натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
  • намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
• Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.
• Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.
• Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров'я.
• Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.

• Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.
• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.
• При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.
• Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
• Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.
• Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.
• Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
• Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

05.01.2016

 Інструкція поводження під час ожеледиці.

 

Обережно!

Ожеледиця - це  тонкий  прошарок  льоду  на  поверхні  землі,  який  утворюється  в  результаті  похолодання  після  дощу  або  замерзання  мокрого  снігу.

Як  можна   зменшити  ризик  травм  у  ожеледицю:

. Кращим  для  льоду   є  взуття  з  підошвами  на  мікропористій  чи  іншій  м'якій  основі  та  без  каблуків.

.  Підготуйте  взуття, прикріпіть  на  каблуки  металеві  набійки  або  поролон.

.  На  суху  підошву  наклейте  лейкопластир  або  ізоляційну  стрічку.

.  Ходити  треба  не  поспішаючи,  наступаючи  на  всю  підошву.  

.  Не  тримайте   руки  в  кишенях. 

.  Посковзнувшись  -  швидко  присядьте,  щоб  знизити  висоту  падіння,  згрупуйтесь  та  щільно  притуліть  підборіддя  до  грудей,  

    щоб  уникнути  удару  потилицею  об  землю  під  час  падіння. 

.  Обходьте  металеві  кришки   люків. 

.  Тримайтесь  ближче  до  середини  тротуару. 

.   Не  ходіть  із  самого  краю  проїжджої  частини  дороги.

01.01.2016

 Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

•     не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
•     клич на допомогу;

•     намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
• `    намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
•     вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

•     покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
•     знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
•     оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

•     крикни, що ти йдеш на допомогу;
•     наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
•     підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
•     обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
•     не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
•     витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

 

 25.12.2015

Пам’ятка «Безпечний відпочинок узимку»

Розпочинаються зимові канікули – пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам’ятати про безпечну поведінку

Правила поведінки на водоймах покритих льодом.

·   Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на лід: у разі різкого навантаження він може про­валитися.

·   Категорично забороняється дітям грати на незміц­нілому льоду.

·   Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше вини­кають промоїни, тріщини й розриви льоду.

·   На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).

·   Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де роз­ливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

·   Переходь річку тільки у встановлених місцях, тов­щина льоду має бути не менше за 15—20 см.

·   Катайся на ковзанах лише в перевірених та облад­наних для цього місцях.

·   Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, від­ходь повільно, не відриваючи ступнів ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

§ Нестійкі погодні умови — відлига вдень і замо­розки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.

§ Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.                    

§ Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.             

§ У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

 

Правила поведінки під час ожеледиці

·   Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку повільно.

·   У разі порушення Рівноваги швидко присядь — це найбільш реальні шанс утриматися на ногах.

·   Падай із мінімальної шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спря­мований на тебе, зменшиться.

·   Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.

·   Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик   травмування

·   Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це  небезпечно, адже є ризик під­ковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.

·   Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці, пам'ятай, що через ожеле­дицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.

·   Якщо ти впадеш і деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря. 

 

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил.

·   Ялинка має стояти на стійкій основі.

·   При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.

·   Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.

  ОБЕРЕЖНО! Піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!

·   Дітям забороняється використовувати піротехнічні засоби!

·   Купувати піротехнічні засоби слід лише у спеціалізованих магазинах і тільки разом із дорослими.

·   Використовувати ці вироби можна лише на відкритих майданчиках і тільки дорослим.

·   Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

·   Не грайся із сірниками та запальничками.

·   Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

·   Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.

·   Не суши речі над газовою плитою.

·   Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.

·   Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.

·   Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

·   На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької; вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа. 

01.05.2015

Правила поведінки на воді

Найбільш корисний відпочинок влітку — це відпочинок на воді. Відпочиваючи на воді, завжди треба пам'ятати про безпеку.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному громадянину нашої країни. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив в біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.

Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на роз'яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих установах, а також у засобах масової інформації. Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є:

>     правильний вибір та обладнання місць купання;

>     навчання дорослих і дітей плаванню;

>     суворе   дотримання   правил   поведінки   під   час   купання   і   катання   на плавзасобах;

>     постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Загальні правила поведінки на воді

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води - не нижче +18° С, повітря - не нижче +24° С.
4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити у тіні.
9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10.Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

11.Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12.Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Правилами поведінки на воді забороняється.

1.  Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

1. Залазити на попереджувальні знаки, буї.
2. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
3. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
4. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
5. Плавати на плавзасобах на пляжах та інших місцях, які відведені для купання.
6. Вживати спиртні напої під час купання.
7. Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
8. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10.Допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг.

11.Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12.Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.

13.Купання дітей без супроводу дорослих.

Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців; підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

У швидкій річці можна потрапити у сильну течію. Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.

Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води у зону холодної з'являються судороги, що зводять руки і ноги. Головне - не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу.

Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і постаратися м'якими, спокійними рухами виплисти у бік, відкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м'язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інше. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином:

при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м'яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді.

Серед станів з боку здоров'я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження   і утоплення.

У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судорог. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов'язку, покрити теплим одягом. При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

При утопленні необхідно як найшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих приходиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова і ін. Якщо поблизу є човен, необхідно використати Його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це не можливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.

У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).

Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання — необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.

Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або "перегнути" постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

         Діяти треба швидко та послідовно:

1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у салфетку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та ін.
3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це непотрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно "краєм ока" контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину.
5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо - нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє -1:5.

Через кожні 2 хвилини серцево - легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях. Масаж   серця   та   штучну   вентиляцію   легень   необхідно   проводити   до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри.

 

30.04.2015

 ПЕРШЕ ТРАВНЯ

     День міжнаро́дної соліда́рності трударів — свято, що відзначається в 142 країнах, в тому числі в Україні 1 травня або у перший понеділок травня.

В Україні 1 і 2 травня щороку оголошуються вихідними днями.

     Походження Дня солідарності трудящих нерозривно пов'язане з боротьбою за коротший робочий день, яка розпочалася практично з початком введення фабричної системи виробництва в США. Хоча домінуючою причиною перших страйків в країні була мізерна заробітна плата, питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій не були другорядними вимогами робітників. Згодом, в умовах все зростаючої тривалості робочого дня (яка іноді досягала 15-20 год. на день), вимога значного його скорочення стала визначальною.

      Страйки 1877 року, в яких було задіяно десятки тисяч працівників залізниці та сталеварної промисловості були придушені спільними діями державних та столичних військових сил. Проте вже на початку 80-х вони

розгорнулися з новою силою. Слід зауважити, що вони носили здебільшого мирний характер.

      В 1886 році кількість працівників, що безпосередньо приймали участь в боротьбі за 8-годинний робочий день досягла 500 000 чол. Центом руху за скорочення робочого дня було м. Чикаго.

      1 травня 1886 року страйкували не тільки жителі Чикаго. До них приєдналися працівники Нью-Йорка,Балтимора, Вашингтона, Мілуокі,

Цинцинатті, Пітсбурга, Детройта та ін. Проте демонстрація була зірвана працедавцями та представниками тогочасної влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів.

       Цей день увійшов в історію, як апогей боротьби за 8-годинний робочий день.

      4 травня відбулася демонстрація на площі Хеймаркет (Haymarket Square) як протест проти поліцейської розправи над мітингуючими 3 травня, де було вбито 6 робітників, багато отримало поранення. Демонстрація була мирною і вже добігала до завершення, коли на місце події прибула поліція та пішла в атаку на демонстрантів. Сутичка закінчилася тим, що 7 поліцейських та 4 страйкарів було вбито. Відповіддю чиказької верхівки на вимоги демонстрантів стала кривава бійня на площі Хеймаркет, запроторення за грати лідерів руху та погіршення умов праці для робітників.

     Рух за скорочений робочий день відновився 1888 року, а вже через рік охопив всю країну. 14 липня 1889 року, після доповіді американських делегатів про робітничий рух в США, Паризьким Конгресом було прийняте рішення щодо організації «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах та містах в один визначений день струджені маси вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин».

      Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня. Вже 1890 року Міжнародний день солідарності трудящих відзначався в багатьох країнах світу масовими демонстраціями та страйками, хоча влада намагалася придушити їх силами правоохоронних органів. З середини 90-х років ХІХ століття на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

В радянські часи першотравневі демонстрації набули нового розмаху й масовості. Але на відміну від західних країн, де вони переросли в карнавальні дійства, носили соціально-політичний характер.

        Відоме гасло «Мир, праця, травень!» на довгі десятиліття закарбувалося в пам'яті людей.

10.04.2015

• Офіційний сайт Дня Землі (англ.)
•  
• Офіційний сайт «Дня Землі 2010» в Україні" (укр.)

 
День землі 2015. 22 квітня 1970 року американський сенатор Р. Нельсон створив групу студентів, які закликали населення до захисту навколишнього середовища і збереження сприятливого клімату на землі. В наслідок студентське хода переросла у національний рух спочатку в США, а потім поширилося по всьому світу. Зараз свято має міжнародне значення і є днем нагадування про екологічні катастрофи, про те, що кожна людина може внести свій внесок у збереження екології на планеті і бути відповідальним за стан навколишнього середовища навколо себе. У 2009 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про святкування 22 квітня Всесвітнього Дня землі. У цей день все населення планети має пригадати, що Земля це наш спільний дім, який треба тримати в порядку.
Також, День Землі відзначається в деяких країнах в день весняного рівнодення (20-21 березня).

 05.01.2015

На міжнародному рівні 2015 рік проголошено:

2005 – 2015 роки оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя»

2010 – 2020 роки — Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвячене пустелям та боротьбі з опустеленням

2008 – 2017 роки — Друге Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвячене боротьбі за ліквідацію злиднів

2006 – 2015 роки — Десятиліття реабілітації і стійкого розвитку постраждалих регіонів (третє десятиліття після Чорнобиля)

2014 – 2023 роки — Десятиліття стійкої енергетики для всіх

2011 – 2020 роки — Десятиліття біорізноманіття Організації Об’єднаних Націй

2011 – 2020 роки Генеральною Асамблеєю ООН оголошено Десятиріччям дій  із забезпечення безпеки дорожнього руху

2015 рік в Європейському Союзі оголошений  «Європейським роком розвитку»

 

Як підняти настрій?

6 грудня щорічно святкується професійне свято військовослужбовців України - День Збройних Сил України. Це державне свято заснувала Верховна Рада України в 1993 році незадовго після розпаду Радянського Союзу. З датою святкування ініціатори визначилися відразу - в якості «точки відліку» був вибраний день, в який в 1991 році прийняли закон «Про Збройні Сили України».

02.12.2014

Правила протипожежної безпеки. Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою. Обережно: бурульки! Правила поведінки під час ожеледиці. Переохолодження та обмороження.

Правила протипожежної безпеки:

• не грайся із сірниками та запальничками;

• не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду;

• не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів;

• не суши речі над газовою плитою;

• не пали багать у сараях, підвалах, на горищах;

• не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти;

• обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому; 

• не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки;

• на дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа. 

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою

• не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися;

• категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі;

• небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду;

• на льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю);

• обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку;

• переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15 - 20 см.;

• катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях;

• якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

• нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах;

• будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів;

• якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху;

• у жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці:

Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:

• ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву;

• при порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах;

• падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні;

• не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів;

• обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань;

• не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо;

• не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам`ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить, як мінімум до каліцтв, а, можливо, й до загибелі;

• не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар;

• якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до лікаря, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

Переохолодження та обмороження

• В період морозів, існує ризик переохолодження та обмороження людей. У зв’язку з цим, утримуйтесь від тривалого перебування на відкритому повітрі, особливо при сильному вітрі та високій вологості;

• для нормальної циркуляції крові носіть просторий одяг, щоб між його шарами залишався прошарок повітря, який утримуватиме тепло. Пам’ятайте, що одяг зі штучних матеріалів погано захищає від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом;

• не одягайте тісне або без устілки взуття, брудні шкарпетки, бо це створює передумови обмороження. Людям, в яких сильно пітніють ноги, у взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні. Вони поглинають вологу та залишають ноги сухими;

• не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Слідкуйте за обличчям дітей або тих, хто йде з Вами. Особливо звертайте увагу на зміну кольору носу, вух та щік. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути. Це може призвести до більш значних пошкоджень;

• перед виходом на прогулянку бажано поїсти (Вам необхідна додаткова енергія) та взяти з собою термос із гарячим чаєм. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню. Тож враховуйте це під час планування прогулянок. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні;

• ховайтеся від вітру, де вірогідність обмороження зростає. Не вживайте алкогольні напої, адже сп’яніння сприяє високій втраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження. Не паліть на морозі, бо це зменшує периферійну циркуляцію крові й робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;

• пам’ятайте, що першою стадією замерзання є озноб - намагання організму виробити додаткове тепло і прискорити рух крові. Коли станете відчувати, що починаєте замерзати, негайно зайдіть до теплого приміщення для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо такої можливості нема, робіть інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками, присідання тощо. При замерзанні рук спробуйте відігріти їх під пахвою;

• поки запас тепла у Вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної температури та повертається у кінцівки. Однак, при подальшому охолодженні, організм вже не може справитись із зігріванням крові. Тоді вмикається інший механізм - відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" колі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка);

• повернувшись додому після тривалого перебування на морозі, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності, своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки;

• слід зазначити, що на холоді до 70% тепла з тіла людини випаровується через голову. Отже, щоб не мерзли ноги слід утеплювати голову. В протилежному випадку настає третя стадія замерзання. Людина перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно паморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити. Якщо таку людину заставляти рухатись або тормошити, то результат може бути трагічним - холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку

 Пам'ятка «Обережно, ожеледиця!»

Ожеледь - це  шар щільного льоду, що утворився на поверхні землі, тротуарах, проїжджій частині вулиці, на деревах, проводах і т. д. при намерзанні переохолодженого дощу і мряки (туману). Ожеледицю зазвичай супроводжують близька до нуля температура повітря, висока вологість, вітер. Кірка намерзлого льоду може досягати декількох сантиметрів.

Ожеледь - рідкісне явище природи порівняно з ожеледицею.

Ожеледиця - слизька дорога - це тонкий шар льоду на поверхні землі, утворюється після відлиги, або дощу в результаті похолодання, а також замерзання мокрого снігу і дощу. При ожеледиці значно підвищується ризик отримання вуличних травм: забитих місць, вивихів, переломів. За даними медиків, в такі дні кількість постраждалих збільшується в 2 рази. Якщо в прогнозі погоди дається повідомлення про ожеледі або ожеледиці, прийміть заходи для зниження ймовірності отримання травми.
Зверніть увагу на своє взуття:

- підберіть неслизьке взуття з подошвою на мікропористій основі;

- якщо такого не має, на підошви наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку, можете натерти підошви піском (наждачним папером);

- відмовтеся в ожеледицю від високих підборів.

Як діяти при ожеледі:

- дивіться собі під ноги, намагайтеся обходити небезпечні місця. Якщо крижану «калюжу» обійти неможливо, то пересувайтеся по ній, як лижах, невеликими ковзаючими кроками;

- наступати слід на всю підошву, ноги злегка розслабити в колінах;
- руки по можливості повинні бути вільні, намагайтеся не носити важкі сумки, не тримайте руки в кишенях - це збільшує вірогідність падіння;
- будьте гранично уважними на проїжджій частині дороги: не поспішайте, і тим більше не біжіть;

- старайтесь обходити всі місця з похилою поверхнею;
- літнім людям рекомендується використовувати тростину з гумовим наконечником або спеціальну палицю з загостреними шипами;
- якщо Ви посковзнулися, присядьте, щоб знизити висоту падіння. В момент падіння постарайтеся згрупуватися, і, перекотившись, пом'якшити удар об землю. Не намагайтеся врятувати речі, які несете в руках. Не поспішайте піднятися, огляньте себе, чи немає травм, попросіть перехожих людей допомогти вам;

- ожеледь часто супроводжується обледенінням проводів ліній електропередач, контактних мереж електротранспорту. Якщо ви побачили  обірвані дроти, повідомте адміністрації населеного пункту про місце обриву. 

Пам'ятайте!!! Особливо небезпечні падіння на спину, вгору головою, так як можна отримати струс мозку. При отриманні травми обов'язково зверніться до лікаря за наданням медичної допомоги.

        Основні правила поведінки на дорозі та у транспорті

24.10.2014

При виході з будинку:

Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, велосипед тощо.

Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки. 

Коли рухаєтесь тротуаром:

Дотримуйтеся правого боку тротуару.

Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини.

Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку.

Привчіть дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства.

Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку.

Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.

При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.

Готуючись перейти дорогу:

Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїжджу частину.
Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі.
Коментуйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги тощо.
Вчіть дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються.
Не стійте з дитиною край тротуару, адже при проїзді транспортний засіб може зачепити.
Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста.
Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як він рухається за інерцією. 

При переході проїжджої частини дороги:

Переходьте дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях – по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити у невстановлених місцях.

Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту.

Виходячи на проїжджу частину, припиняйте розмови; дитина повинна засвоїти, що переходити дорогу слід мовчки.

Не поспішайте і не біжіть; переходьте дорогу завжди розміреним кроком.

Не переходьте дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами.

Не виходьте на проїжджу частину з-за транспортного засобу або кущів, не оглянувши попередньо вулицю, привчайте дитину робити так само.

Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншому боці ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Поясніть дитині, що поспіх на дорозі – це небезпечно.

Переходячи вулицю, навіть якщо нею рідко проїжджає транспорт, слід попередньо подивитись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку.

При переході проїжджої частини по нерегульованому переходу в групі людей дитина повинна уважно стежити за рухом транспорту, інакше вона може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту.

Безпека користування громадським транспортом:

Виходьте з транспорту попереду дитини, адже маленька дитина може впасти або вибігти з-за нерухомого транспорту на проїжджу частину.
Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса.
Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні - може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу.
Навчіть дитину бути уважною в зоні зупинки – це небезпечне місце: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.
При очікуванні громадського транспорту стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності – на тротуарі або узбіччі.
Привчайте дітей міцно триматися за поручні, щоб при гальмуванні дитина не отримала травму від удару.
Поясніть дитині, що входити в будь-який вид транспорту і виходити з нього можна тільки тоді, коли він стоїть.

Під час руху автомобіля:

Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Дитяче автокрісло необхідне і на задньому сидінні. Поясніть дитині, що у разі різкої зупинки або зіткнення сила інерції кидає пасажира вперед, і він може вдаритися об вітрове скло або передню панель. При цьому дитина може отримати значні травми або навіть загинути.
Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці вона може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об лобове скло або передню панель.
Дитину слід привчити, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести її до переходу або перехрестя.
Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду.
Дитина повинна знати, що на велосипеді дозволено перевозити тільки одну дитину до семи років і то за умови, що велосипед обладнаний додатковим сидінням і підніжками.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій інформує.

2014-07-03

Експрес-інформація Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо попередження загибелі людей на водних об’єктах у літній періодhttp://ordzhonikidze-school2.edukit.dp.ua/novini/id/1553

 

Вимоги безпеки

для учнів під час канікул 

Додаток

                                                                       до листа Міністерства освіти

 і науки України

від «26» травня 2014 р. №1/9-266

Вимоги безпеки

для учнів під час канікул

Методичні матеріали

1.                 Загальні положення

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001         № 563, перед початком канікул у навчальних закладах проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями. Ці інструктажі містять правила поведінки учнів під час канікул.

Використання педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів цих Методичних матеріалів під час проведення інструктажів з урахуванням вікових особливостей учнів дозволить ознайомити їх з ризиками та  небезпекою, що можуть очікувати під час канікул, та запобігти виникненню нещасних випадків.

Інструктаж з безпеки життєдіяльності (первинний), який знайомить учнів з правилами поведінки під час канікул, проводить класний керівник перед початком канікул на виховній годині з реєстрацією у журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.

Питання безпеки, які мають висвітлити педагогічні працівники під час проведення інструктажу перед початком канікул, можна розділити на такі теми.

2. Вимоги безпеки дорожнього руху, правила поведінки на автодорогах, залізниці, у транспортних засобах

Безпека учнів під час перебування на вулиці починається з безпеки дорожнього руху, оскільки вони є учасниками дорожнього руху і повинні виконувати основні правила і положення згідно з Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України:

рух тротуарами та пішохідними доріжками та рух за відсутності пішохідних доріжок чи тротуарів або за межами населеного пункту;

перехід проїжджої частини вулиць;

правила руху дорогою (вулицею) на велосипеді, мопеді.

правила поведінки у залізничному транспорті та поблизу залізничних колій;

правила безпеки під час перебування в транспортних засобах (річковий, автомобільний, міський електротранспорт, метро).

3.                 Правила пожежної безпеки під час канікул:

використання електроприладів у побуті;

пожежі в приміщенні, лісі, правила поведінки під час пожежі.

4.                 Правила поведінки в громадських місцях:

перебування в громадських місцях, участь у масових заходах;

перебування на дитячих майданчиках, гойдалках.

5.                 Вимоги безпеки у побуті:

під час роботи на присадибній ділянці;

користування газовими приладами;

правила електробезпеки та безпечного користування електроспоживачами;

поведінка при виявленні незнайомих предметів та небезпечних речовин;

правила поведінки з незнайомими людьми;

толерантність у стосунках.

6.                 Правила поведінки під час екскурсій до лісу:

одяг і взуття для проведення прогулянки (екскурсії) до лісу;

правила поводження у природному середовищі;

поведінка під час дощу, грози, у надзвичайних ситуаціях.

7.                  Правила поведінки на водних об’єктах:

правила купання дітей, які не вміють плавати;

правила безпеки під час плавання;

небезпечність ігор, пов’язаних з обмеженням руху рук і ніг, хватанням і штовханням;

тривалість купання та перебування на сонці;

користування надувними матрацами та кругами;

правила надання допомоги потопаючому.

8.                 Вимоги безпеки у разі виникнення екстремальних ситуацій, стихійних лих тощо:

у разі виникнення аварійних ситуацій;

при виникненні пожеж;

у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру (землетруси, виверження вулканів, повені, зсуви грунту, урагани тощо).

Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків природного чи техногенного характеру необхідно повідомити органи місцевого самоврядування, міліцію, місцевий штаб цивільного захисту.

9.                 Профілактика шкідливих звичок (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, ігроманія):

шкідливість для здоров’я вживання алкоголю, тютюнопаління;

вплив постійного перебування за комп’ютером на здоров’я дітей.

10.            Правила надання першої допомоги у разі настання нещасного випадку

У разі нещасного випадку, що трапився за відсутності дорослих:

повідомити батьків телефоном;

викликати швидку допомогу при необхідності;

вжити заходів надання першої медичної допомоги, з якими необхідно ознайомити під час проведення інструктажу перед початком канікул.

Ці вимоги безпеки не передбачають усіх можливих небезпечних ситуацій, що призводять до нещасних випадків з учнями під час канікул. У кожному конкретному випадку учням необхідно враховувати небезпеку і діяти з метою збереження особистого життя і здоров’я.

Профілактика дитячого травматизму, навчання дітей безпеці життя і діяльності під час проведення інструктажів перед початком канікул - це запорука того, що діти добре відпочинуть і повернуться до навчання здоровими.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:

• рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;
• рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
• рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
	2	Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
	3	Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
	5	Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
	6	Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків
III. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
	9	Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
IV. Високий	10	Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
	11	Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
	12	Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв'язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв'язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з хімії

При оцінювання рівня навчальних досягнень з хімії враховується:

- рівень засвоєння теоретичних знань;

- оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

- сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

- здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

- уміння розв’язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою. Слід зазначити, що розв’язування розрахункових задач на початковому рівні не передбачене. Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання хімії.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки під час проведення практичних робіт
	2	Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками; знає призначення лабораторного обладнання
	3	Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і може відтворити окремі його частини; під керівництвом учителя виконує найпростіші хімічні досліди
II. Середній	4	Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ; складає прості прилади для проведення дослідів і виконує їх під керівництвом учителя; складає з допомогою вчителя скорочену умову задачі
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює окремі частини начального матеріалу, дає визначення основних понять; самостійно виконує деякі хімічні досліди, описує хід їх виконання, дотримується порядку на робочому місці; самостійно складає і записує скорочену умову задачі
	6	Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя; описує окремі спостереження за перебігом хімічних дослідів; робить обчислення за готовою формулою
III. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти, описує спостереження за перебігом хімічних дослідів; наводить рівняння реакцій за умовою задачі
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, порівнює і класифікує хімічні об’єкти; самостійно виконує всі хімічні досліди згідно з інструкцією; робить обчислення за рівнянням реакції
	9	Учень (учениця) виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього; робить окремі висновки з хімічних дослідів; з допомогою вчителя розв’язує задачі
IV. Високий	10	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, узагальнювати й систематизувати надану інформацію, робити висновки; робить висновки з практичної роботи; самостійно наводить і використовує необхідні формули для розв’язування задач
	11	Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить і використовує інформацію згідно з поставленим завданням; виконує хімічний експеримент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; самостійно розв’язує задачі, формулює відповіді
	12	Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі у проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями;  робить обґрунтовані висновки з хімічного експерименту; розв’язує експериментальні задачі за власним планом; самостійно аналізує та розв’язує задачі раціональним способом

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової і повної загальної середньої освіти

VI. Освітня галузь “Природознавство”

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Завданнями освітньої галузі є:

забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;

набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;

формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

закони і закономірності природи;

методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук;

екологічні основи ставлення до природокористування;

екологічна етика;

значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку;

рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.

Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвит­ку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду.

Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.

	ЗНАННЯ     ПРАВИЛ    -    ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ Влітку під час вихідних та відпусток кожен з нас прагне провести час на природі, біля водоймищ. Але нерідко звичайне купання обертається трагедією.

 Вже з початку травня цього року на водоймах області загинуло 18 осіб, у тому числі одна дитина.

   Головна причина нещасних випадків   на воді - відсутність культури безпеки і незнання простих правил поведінки на воді.

   Перша умова без­печного відпочинку на воді - уміння плавати. Той, хто добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу тому, хто потрапив у біду. Навіть уміючи добре плавати, варто  бути обережним, дисци­плінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.

   Знання правил і уміння надати першу допомогу потерпілому потрібні кожному відпочивальнику. Варто звернути особливу увагу на роз'яснювальну роботу з дітьми у школі, вдома, у дитячих оздоровчих закладах.

ОСНОВНІ УМОВИ БЕЗПЕКИ:

- правильний вибір та обладнання місць купання;

- навчання дорослих і дітей плаванню;

- суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;

- постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

ЗАГАЛЬНІ   ПРАВИЛА   ПОВЕДІНКИ   НА   ВОДІ

   Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами державної виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.

   Безпечніше відпочи­вати на воді у світлу частину доби.

   Купатись дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до одного м/ на секунду, при температурі води не нижче +18°С, повітря - не нижче +24°С.

   Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря. Після прийняття їжі купатись можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

   Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адап­туватись до зміни температури повітря і води.

   У воді варто знахо­дитись не більше 15 хвилин.

   Після купання не рекомендується при­ймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

  Не варто купатись наодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

   Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь у безпеці дна і достатній глибині водоймища.

   Пірнати можна лише там, де для цього є достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

   Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не гоніться за  швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не пере­втомлюйте себе, не беріть участь у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.   

ПРАВИЛАМИ   ПОВЕДІНКИ   НА   ВОДІ   ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- Залазити на попе­реджувальні знаки, буї, бакени.

- Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

- Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

- Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

- Плавати на плавза­собах на пляжах та інших місцях, відведених для купання.

- Вживати спиртні напої під час купання.

- Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

- Допускати у воді грубі ігри, пов'язані з обмеженням рук і ніг.

- Подавати помилкові сигнали небезпеки.

- Заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати.

- Купання дітей без супроводу дорослих.

ОСОБЛИВО   БЕРЕЖІТЬ   ДІТЕЙ !!!

   Постійно стежте за їхньою поведінкою біля води. Вчитись плавати чи просто плавати вони можуть тільки під контролем дорослих.

   При подоланні водойм на човнах неповнолітні мають бути в рятівних засобах.

   Стежте за іграми дітей, навіть на мілко­водді, бо вони можуть під час веселощів упасти й захлинутися.

ЯКЩО   ЛЮДИНА    ТОНЕ:

- Відразу голосно звіть на допомогу: «Людина тоне»!

- Попросіть викли­кати рятувальників за телефоном «101» і «Швидку допомогу» за телефоном «103».

- Киньте тому, хто тоне, рятівний круг, довгу мотузку з вузлом на КІНЦІ.

- Якщо добре плаваєте, зніміть одяг і взуття та уплав дістаньтеся до того, хто тоне. Заговоріть з ним. Якщо почуєте адекватну відповідь, сміливо підставляйте йому плече в якості опори і допоможіть допливти до берега. Якщо ж потопаючий знаходиться в паніці, схопив вас і тягне за собою у воду, застосовуйте силу. Якщо звільнитись від захоплення не вдається, зробіть глибокий вдих і пірніть під воду, захоплюючи за собою потопаючого. Він обов'язково відпустить вас. Якщо потопаючий втратив свідомість, можна транспортувати його до берега, тримаючи за волосся.

ПЕРША    МЕДИЧНА    ДОПОМОГА    ПОТОПАЮЧОМУ:

     Витягши потерпілого з води, необхідно:

- швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу і водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого його животом на своє ліве стегно вниз обличчям, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та інших предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота;

- одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викли­кати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;

- покласти потер­пілого на спину, щоб голова була відкинута назад, для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одягу, інші підручні засоби;

- визначте наявність дихання і пульсу на сонній артерії. Якщо дихання відсутнє, почніть робити штучну вентиляцію легенів потерпілого, а якщо ще й відсутній пульс, водночас зі штучною вентиляцією легенів виконайте непрямий масаж серця до появи перших ознак життя;

- паралельно здій­снюється нагрівання тіла розтиранням.

   Одночасно із на­данням допомоги потерпілому необхідно викликати «швидку медичну допомогу» або якнайшвидше, не припиняючи реанімаційних заходів, доставити потерпілого до медичного закладу.

   Усім потерпілим обов'язково повинно бути надано квалі­фіковану медичну допомогу лікарями «швидкої медичної допомоги» або в лікувальній установі, тому що після порятунку в утопленика висока ймовірність розвитку набряку легень.

Орджонікідзевський МВ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту

населення міськвиконкому.

День Конституції України

День Конституції України — Державне свято, що відзначається 28 червня. У цей день в 1996 році українським парламентом, Верховною радою, було прийнято Основний закон незалежної української держави.

Конституція України була прийнята на п’ятий рік після проголошення незалежності держави. Депутати працювали над проектом всю ніч з 27 на 28 червня 1996 року, в цілому обговорення проекту Конституції зайняло близько двадцяти трьох годин без перерви.

Під час обговорення парламентаріями були враховані зауваження президента. Також депутати підтримали всі спірні статті проекту Конституції — про державну мову і символи, про право приватної власності.

Результати парламентського голосування оголосили 28 червня приблизно о дев’ятій ранку за київським часом. Згідно з правилами Конституційного суду, саме в цей момент Конституція набула чинності, хоча офіційно закон, який ратифікує нову Конституцію  був підписаний 12 липня 1996 у Маріїнському палаці.

День Конституції України — єдине державне свято, встановлене власне Основним законом країни. Про те, що день прийняття Конституції є державним святом, сказано в статті 161.

  22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війниhttp://pivnich.info/22-chervnya-den-skorboty-i-vshanuvannya-pamyati-zhertv-vijny-dovidka/

Остерігайтеся укусів кліщів! http://zdorov.com.ua/klischi_1.html