четвер, 3 липня 2014 р.

Біологія, 8 клас

26.05.2016













01.03.2016


19.01.2016



 






  26.11.2015 Лабораторна робота




24.11.2015
 Загальна характеристика класу Комахи http://svitppt.com.ua/biologiya/zagalna-harakteristika-klasu-komahi.html

 19.11.2015
 Клас Павукоподібні (урок-суд)
 













 

Завдання ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з біології 2012 рік, 8 клас
Тестові завдання групи А. Уважно прочитайте наступні запитання. Оберіть тільки один варіант відповіді з кількох запропонованих. (Правильне розв’язування завдання оцінюється в 0,5 б.).
1.    Виберіть рослини, які мають коренеплоди: а) морква, картопля; б) картопля, топінамбур; *в) буряк, селера; г) селера, топінамбур.
2.    Назвіть рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур: а) проростки; б) живці; *в) озимі; г) ярі.
3.    Вкажіть,чим представлена більша частина кореня дорослої рослини: а) кореневим чохликом; б) зоною всмоктування; в)зоною розтягнення; *г) зоною бічних коренів.
4.    Назвіть рослину, в коренях якої можуть оселятися бульбочкові бактерії: а) шовковиця; б) яблуня *в) квасоля; г) бузок.
5.    Віднайдіть плід, який характерний для Складноцвітих (Айстрових): а) коробочка; б) зернівка; в) кістянка; *г) сім’янка.
6.    Вкажіть, яка частина квітки обов’язково бере участь в  утворенні плоду: *а) завۥязь; б) квітколоже; в) пелюстки;
г) тичинки.
7.    Визначте, який гриб викликає потемніння та загнивання бульб картоплі: а) трутовик; б) сажка; в) ріжки; *г) фітофтора.
8.    Вкажіть збудника сонної хвороби: а) вольвокс; б) лямблія;
 в) лейшманія; *г) трипаносома.
9.    Виберіть представника стьожкових червів: а)аскарида; б)печінковий сисун; *в) ехінокок; г) планарія біла.
10.              Зазначте ряд до якого належать мокриці: а) Коропоїди,
б) Веслоногі; *в) Рівноногі; г ) Гіллястовусі.
11.              Назвіть тип, представники якого мають радіальну симетрію тіла: а) Плоскі черви; б) Круглі черви; в) Молюски;
*г) Кишковопорожнинні.
12.    Назвіть тварин, у яких відсутня порожнина тіла: а) медична п’явка; б) дощовий черв’як; *в) печінковий сисун; г) аскарида людська.
13.    Виберіть групу рослин, у яких листки недорозвинені і функцію фотосинтезу виконує стебло: а) Водорості; б) Мохоподібні;
*в) Хвощеподібні; г) Папоротеподібні.
14.    Порожнина тіла, вистелена шаром епітеліальних клітин, вперше з’явилась у: а) найпростіших; б) плоских червів;
в) круглих червів; *г) кільчастих червів.
15.    Зазначте водорість, яка веде вільнорухливий спосіб життя:
а) улотрикс б) саргасум; в) ульва; *г) хламідомонада.
16.    До роздільностатевих організмів належить: а) планарія біла; б) дощовий черв’як; в) п’явка медична; *г) піскожил.
17.    Зазначте тип нервової системи у членистоногих: а) дифузна; б) стовбурового типу; в) розкидано-вузлова; *г) ланцюжкового типу.
18.    Вкажіть, видозміною якого органу рослини є кореневище:
*а) пагона; б) кореня; в) листка; г) плоду.
19.    .Мезоглея – це: а) зовнішній шар клітин; б) середній шар клітин;
в) внутрішній шар клітин;*г) безструктурна речовина.
20.    Вкажіть, для якої групи водоростей ламінарин є запасною речовиною: а) червоні; б) зелені; *в) бурі; г) діатомові.
Тестові завдання групи Б. У завданнях цієї групи з п’яти варіантів відповідей правильними можуть бути від одного до п’яти (Правильне розв’язування завдання оцінюється в 1 б.).
1.      Висхідний рух води зумовлений: а) речовинами, які виділяє корінь; б) мікроорганізмами в ризосфері; *в) кореневим тиском;
*г) транспірацією листків; д) диханням рослини.
2.      Однодольними рослинами є: а) кульбаба; б) квасоля; *в) конвалія; г) капуста; *д) ковила.
3.      Квітки бувають: *а) одностатевими; *б) двостатевими;
) нестатевими; г) однодомними; д) дводомними.
4.      При вегетативному розмноженні живцями на них утворюються корені: а) бічні; *б) мичкуваті; *в) додаткові;
г) первинні; д) стрижневі.
5.      Викидання жалкої нитки у гідри внаслідок подразнення – це:
а) умовний рефлекс; *б) таксис; в) тропізм; г) настії; д) інстинкт.
6.      Війчасті плоскі черви відрізняються від стьожкових:
*а) наявністю кишечнику; б) відсутністю кишечнику; в) будовою кишечнику; *г) способом дихання; д) будовою ротового апарату.
7.      Вкажіть остаточного та проміжного хазяїнів стьожка широкого: а) ставковик малий; *б) риба; в) бітинія; *г) циклоп;
*д) людина.
8.      Вкажіть місце де відбувається статевий процес у малярійного плазмодія: а) клітини печінки людини; б) еритроцити людини;
*в) шлунок самки малярійного комара; г) шлунок самця малярійного комара; д) слинні залози самки комара.
9.      Вкажіть, до складу яких тканин рослинного організму можуть входити мертві клітини: *а) покривних; б) твірних; *в) механічних; *г) провідних; д) фотосинтезуючих.
10.  У тілі гідри розрізняють клітини: *а) залозисті; *б) травні;
в) твірні; *г) проміжні; *д) нервові.
11.  Зазначте найпростіших в клітині яких відсутні скоротливі вакуолі: *а) форамініфери; б) хламідомонада; *в) радіолярії;
г) евглена; д) амеба.
12.  Вкажіть тварин з незамкненою кровоносною системою:
а) плоскі черви; б) круглі черви; в) кільчасті черви; *г) членистоногі; *д) молюски.
13.  Назвіть приклад вегетативного розмноження тварин:
а) розмноження бактерій поділом; б) поділ амеби; *в) брунькування гідри; (*)г) розмноження палоло тихоокеанського; д) розмноження рака річкового.
14.  Виберіть тварин, які належать до підцарства Найпростіші:
* а) форамініфери; б) печінковий сисун; *в) малярійний плазмодій;
 г) північна корона; *д) арцела.
15.                  Вкажіть тварин, які належать до типу Кишковопорожнинні: а) саркодові; б) інфузорії; *в) актинії; г) джгутикові; *д) медузи.
16.                  Виберіть організми, що позбавленні скелета: а) мадрепорові корали; *б) актинії; *в) гідри; г) червоні корали; д) радіолярії.
17.                  Вкажіть ознаки, які відрізняють медузу аурелію від гідри прісноводної:а) тіло складається з двох шарів клітин; б) між ектодермою та ентодермою знаходиться мезоглея; *в) статеві залози формуються в ентодермі шлункових кишень; г) живляться тваринною їжею; *д) у життєвому циклі чергуються два покоління.
18.                  Вкажіть ознаки подібності грибів і тварин:
а) відсутність рухової активності; *б) гетеротрофний тип живлення; в) поглинання поживних речовин шляхом всмоктування; *г) наявність хітину; *д) продуктом обміну білків є сечовина.
19.                  Виберіть олійні рослини родини Капустяні (Хрестоцвіті):
а) соняшник; б) соя; *в) ріпак; *г) гірчиця; *д) рижій.
20.                   Виберіть паразитичну рослину: а) кропива; *б) повитиця; в) трутовик; г) пирій; (*)д) омела.
Тестові завдання групи В. Уважно прочитайте наступні запитання. Спосіб відповіді на ці запитання указано у кожному з них (Правильне розв’язування завдання оцінюється в 10 б.).
1. Заповніть таблицю:
Назва
рослини
Систематичне положення
Морфологічні ознаки
Клас
Родина
Тип суцвіття
Тип плоду
Капуста
дводольні
Капустяні
китиця
стручок
Соняшник
дводольні
Айстрові
кошик
сім’янка
Пшениця
однодольні
Злаки
складний колос
зернівка
Конвалія
однодольні
Лілейні
китиця
ягода
Горох
дводольні
Бобові
китиця
боб




2. Розгляньте представників безхребетних тварин. Зазначте основні риси ускладнення будови цих тварин.
Представник типу
Загальні ознаки будови
Планарія біла
1.а) Скільки зародкових листків характерно? б)Яка порожнина тіла? в)Який тип травної системи характерний? г)Які системи органів відсутні?
Гострик
2.а)Яка порожнина тіла характерна? б)Який тип травної системи? в)Які системи органів відсутні?
Черв’як дощовий
3.а)Яка порожнина тіла характерна?
б) Які органи з’являються вперше?
 в)Яка система органів з’являється вперше?
1.а) 3; б) відсутня; в) сліпо замкнена; г) кровоносна, дихальна.
2.а) первинна; б) наскрізна; в) кровоносна, дихальна.
3.а) вторинна; б) воло, стравохід, шлунок, судини, «серце», метанефрідії, нюхові ямки. в) замкнена кровоносна, видільна, нервова система ланцюгового типу.

 


 03.09.2015
 Вовняний рекорд: із загубленої вівці за раз зістригли 40 кілограм вовни http://24tv.ua/news/showNews.do?vovnyaniy_rekord_iz_zagublenoyi_vivtsi_za_raz_zistrigli_40_kilogram_vovni&objectId=608247
http://sockraina.com/news/19719

02.07.2015
Лабораторні роботи  http://gdzometr.ru/book753


18.04.2015
Готуємося до контрольної роботи 
за ІІ семестр

Орієнтовний текст завдань контрольної роботи
з біології (8клас) за ІІ семестр



І варіант

У завданнях 1-8 виберіть одну правильну відповідь із запропонованих.

1. Період насиджування птахами яєць називають:
а) нерестом; б) шлюбною поведінкою; в) лактацією; г)інкубацією.

2. Яка шкіра характерна для земноводних:
а) гола, містить залози;
б) гола, суха;
в) суха, вкрита роговими лусками;
г) м'яка, гола, має безліч залоз, що виділяють слиз.

3. Укажіть специфічний орган чуття риб:
а) орган зору; б) бічна лінія;  в) орган нюху; г) внутрішнє вухо.

4. Плацента – це:
а) сумка, що утворюється на череві самки;
б) орган, в якому переплітаються кровоносні судини матері і зародка;
в) ділянка яйцепровода, з якої до зародка надходять поживні речовини;
г) зовнішня зародкова  оболонка.

5.  У гризунів:
а) добре розвинені ікла;
б) добре розвинені різці;
в) зуби відсутні;
г)  є ікла.

6. Кровоносна система ссавців:
а) замкнена;        б) незамкнена;      в) відсутня;     г)  гідроїдна.

7. Особливостями шкіри птахів є:
а) багата на слизові залози;
б) позбавлена залоз, крім куприкової, яка виділяє слиз;
в) позбавлена залоз, крім куприкової, яка виділяє жир.

8. Газообмін під час дихання у птахів відбувається при:
а) вдиху; б) видиху; в) вдиху і видиху; г)зовсім не відбувається.

Завдання 9 – 11 мають декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів.

9. До осілих птахів належать:
а) сорока, б) ластівка сільська; в) тетерук; г) горобець хатній.

10. До земноводних належать:
а) гадюка степова; б) плямиста саламандра; в) жаба прудка; г)жаба-порося.

11. Які тварини в зимовий період сплять:
а) бабак степовий; б) лисиця руда; в) єнотовидний собака; г) борсук звичайний.

Завдання 12   14 на встановлення відповідності

12. Встановіть відповідність термінів між двома колонками:
а) першодзвірі    1. Качкодзьоб
б) сумчасі            2. Кенгуру
в) птахи               3. Кит
г)  ссавці              4. Пінгвін
                              5. Акула

13.  Встановіть відповідність між назвою системи органів та органом:
а) травна система                 1. Серце
б) видільна система             2. Стравохід
в) кровоносна система         3. Піря
г) органи чуття                     4. Нирки
                                               5. Середнє вухо.

14. Встановіть відповідність між назвою назвою тварини та середовищем існування:
а)  орел                         1. Водне середовище
б)  акула                       2. Грунтове
в)  кріт                          3. Організмове
г)  аскарида                  4. Наземно – повітряне
                                       5. Повітряне

Завдання 15   16 на встановлення послідовності

15. Встановіть послідовність у будові дихальної системи птахів:
а) легені; б) ніздрі; в) трахеї; г) гортань; д) бронхи.

16. Встановіть послідовність у будові травної системи ссавців:
а) стравохід; б) товста кишка; в) шлунок; г) тонка кишка; д) ротова порожнина.


ІІ варіант

У завданнях 1-8 виберіть одну правильну відповідь із запропонованих.

1.  Нерест риб – це період:
а) активного живлення; б) розмноження; в) міграції до водойм іншого типу.

2. Укажіть, видозміною чого є молочні залози:
а) сальних залоз; б) потових залоз; в) пахучих залоз; г) куприкової залози.

3. Як називається наука про ссавців:
а) ентомологія;  б)  теріологія;  в) батрахологія; г) макалогія.

4. Яка шкіра характерна для плазунів:
а) гола, містить залози;
б) гола, суха;
в) суха, вкрита роговими лусками, залоз практично немає;
г) м'яка, гола, має безліч залоз, що виділяють слиз.

5. До свійських тварин належать:
а) осел; б) зебра; в) борсук;  г)акула.

6. Який орган викликає рух крові по кровоносних судинах:
а)      легені;     б)     нирки;    в)       серце;           г)      аорта.

7. Особливостями пір’я птахів є:
а) ніколи не випадає; б) періодично випадає; в) у різних птахів змінюється по різному.

8. Кров в організмі ссавців виконує функцію:
а) розмноження; б) травлення; в) газообміну; г) чуття.

Завдання 9 – 11 мають декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів.

9. Кіль мають:
а) пінгвін імператорський;  б) ківі;  в)  летюча собака – калонг;  г) сліпак.

10. Тільки ссавцям притаманні ознаки:
а) молочні залози; б) діафрагма; в) три слухові кісточки; г) чотирикамерне серце.

11. Півкулі без звивин притаманні:
а) кротам; б) їжакам; в) хохулі; г) землерийкам.

Завдання 12  – 14 на встановлення відповідності

12.  Встановіть відповідність термінів між двома колонками.
А. Гризуни.                         1. Носорг.
Б. Непарнокопитні.            2. Лишайник.
В. Примати.                        3. Білка.
Г.  Хоботні.                         4. Слон.
                                              5. Орангутанг.
13. Установіть відповідність рис:
А. Жаба                              1. Чотирикамерне серце
Б. Ведмідь                          2. Паразит
В. Дизентерійна амеба      3.Трикамерне серце
Г.  Губки                             4. Ведуть прикріплений спосіб життя
                                             5. Остаточний хазяїн ехінокока

14. Установіть відповідність між терміном та його значенням:
А. Травоїдні тварини          1. Наука про будову та функції клітин
Б.  Фізіологія                        2. Зовнішній кістяк, яким захищено тіло молюска
В.  Цитологія                        3. Тварини, які харчуються рослинною їжею
Г.   Ядро                                4. Найголовніша частина клітини
                                               5. Наука про роботу органів та їхніх систем

Завдання 15 – 16 на встановлення послідовності

15. Встановіть послідовність у будові дихальної системи ссавців:
а) носоглотка; б) гортань; в) легені; г) ніздрі; д) трахеї і бронхи.

16.  Встановіть послідовність фаз розвитку жаби:
а) личинки; б) пуголовок із внутрішніми зябрами; в) ікринки; г) доросла жаба; д) пуголовок із зовнішніми зябрами.


 21 січня 2015 17:57



В Австралії зловили живу викопну - древню акулу з 300 зубами  http://www.vesti.ru/m/doc.html?id=2293299
 



Дослідження довело, що вперше коней

одомашнили на території України

   В результаті нового генетичного дослідження з’ясувалося, що вперше люди змогли одомашнити коней 6000 років тому, і це сталося на території, яка сьогодні належить Україні, а також частково охоплює західний Казахстан і південний схід Російської Федерації. Після того, як тварини були приручені, вони продовжили схрещуватися з дикими кобилами, таким чином, поширюючись Азією та Європою. Саме таку думку нещодавно висловили дослідники, які опублікували результати свого дослідження на сторінках зарубіжного видання PNAS.
   Дане дослідження було проведено у Кембриджському університеті. В результаті воно об’єднало дві конкуруючі між собою теорії про те, як саме вдалося одомашнити цих тварин.
   Як відомо, до цих пір дана тема викликала досить гарячі дискусії серед провідних природознавців.
   Як свідчать археологічні дані, людині вдалося приручити коней в західній частині євразійського степу. За словами фахівців, зазвичай тварин використовували в якості джерела м’яса і молока, а також для верхової їзди.
   Щоправда, виявлені сліди кінського молока дещо не узгоджуються з раніше отриманими даними. Згідно з попередніми даними ДНК, одомашнення коней відбулося практично відразу в багатьох районах Азії та Європи.
   Один з авторів дослідження доктор на ім’я Вера Вормут, що представляє Департамент зоології в Кембриджському університеті, заявила про те, що одомашнення коней відбулося саме в західній частині степів.

































Біологія  http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_8_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81

Білий тигр – неймовірно красива і рідкісна тварина.


Інтернетурок  http://interneturok.ru/ru/school/biology/7-klass

Как жеребенок зебры узнает свою маму?http://otvet.mail.ru/question/16518632



Б І О Л О Г І Я
  Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
 7 – 9 класи
     
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини.
Мета біологічної освіти досягається у процесі вивчення шкільного предмета “Біологія”, функцією якого є формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.
Шкільний предмет “Біологія” належить до освітньої галузі “Природознавство”, яка передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі.
Завдання шкільного предмета “Біологія”:
   формування в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і філогенез, взаємозв’язки між біологічними системами, середовищем; оволодіння методологією наукового пізнання;
   розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;
   мотивація здорового способу життя, що включає: дати учням поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення, показати значення складових здоров’я, дати можливість учням визначитися в правильності чи хибності ставлення до власного здоров’я, залучити учнів до мислення, обговорення і здобуття інформації про шляхи передачі та ступені ризику зараження ВІЛ, профілактику ВІЛ-інфікування;
   формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо);
   розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, теоретичного стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалiзації у різних видах діяльності;
   оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя;
   становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей.
Зважаючи на цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується в програмі за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній, в основі яких закладені рівні організації живого:
   молекулярно-клітинний рівень;
   організмений рівень;
   надорганізмені рівні;
   різноманітність органічного світу; історичний розвиток;
   методи наукового пізнання.

Зміст навчального предмета “Біологія” в основній школі розподіляється за роками навчання таким чином:
7-й клас. Розділи: І - “Рослини”, II - “Різноманітність рослин”, III - “Гриби та лишайники”, IV - “Бактерії”, V - “Організми і середовище існування”.
8-й клас. Розділи: VI - “Тварини”, VII - “Різноманітність тварин”, VІІІ - “Організми і середовище існування”.
9-й клас. Розділ ІХ - “Людина”, Х - “Біологічні основи поведінки людини”.

На вивчення цих розділів відводиться:
7-8-й класи - 70 годин (2 год. на тиждень);
9-й клас - 105 годин (3 год. на тиждень);

Складниками змісту шкільного предмета “Біологія” є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні та спеціальні уміння, способи діяльності.
Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати і відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків. У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи.
Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати  оцінювання навчальних досягнень учнів.
Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.
У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий спосіб життя.
Зміст тем приведений у відповідність із Державним стандартом базової і повної середньої освіти. В кожній темі програми передбачені обов’язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що набуваються в різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо). По закінченню вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учня і оцінити їх.
Зміст програми передбачає вивчення живої природи у 7-му класі розпочати з розділу “Рослини”. Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин”. Зміст теми підвищує пізнавальний інтерес в учнів, спонукає до подальшого вивчення рослинних організмів.
Різноманітність представників царства Рослини вивчається в порядку ускладнення їх будови, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними. Кожен таксон розглядається з декількох сторін: як етап еволюції, як компонент екосистеми і як систематична категорія. Такий підхід дозволяє розвантажити навчальний матеріал від анатомо-морфологічних деталей і сформувати у школярів уявлення про рослинний світ як про цілісну систему.
Вивчення таксона розпочинається із загальної характеристики і закінчується вивченням окремих його представників. Дедуктивний підхід до вивчення навчальної теми має суттєві переваги над індуктивним підходом у розв’язанні завдань розумового розвитку учнів, формуванні загальнонавчальних (інтелектуальних) умінь. Разом з тим, така послідовність вивчення змісту теми дає можливість оптимально розподілити навчальні завдання і відповідно навчальну діяльність учнів по опануванню знань і умінь у межах навчальної теми.
Розділ “Бактерії” пропонується вивчати після розділу “Гриби та лишайники”. Беручи до уваги вікові особливості школярів, достатньо вивчити різноманітність бактерій, значення їх у природі й житті людини. Завершується курс біології в 7-му класі розділом “Організми і середовище існування”, що виконує функцію узагальнюючого й передбачає знайомство учнів з надорганізменими рівнями організації життя.
Ефективність засвоєння навчального матеріалу повинно забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів. Це забезпечується не лише проведенням лабораторних та практичних робіт, вказаних у програмі, а ще й використанням демонстрацій при поясненні тієї чи іншої теми. Деякі практичні роботи, наприклад, “Вегетативне розмноження рослин”, передбачені для проведення вдома або під час літньої практики. Позначені зірочками лабораторні та практичні роботи виконуються в залежності від забезпечення навчального закладу.
У 8-му класі розділ “Тварини” розпочинається темою “Будова і життєдіяльність тварин”, у якій розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних темах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу. Особливості будови і процеси життєдіяльності представників царства Тварини вивчаються з метою з’ясування пристосування організмів до середовища, їх ролі в природі й житті людини. Особливого значення набуває вивчення способу життя та поведінки тварин. Питання систематики тварин, як і рослин, розкриваються на рівні великих таксономічних одиниць.
Як і в попередньому класі, особливе місце у навчальному процесі повинні займати досліди, спостереження. Проводити їх слід не тільки під час уроків, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації повинні знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи, зацікавлювати до вивчення біології.
Розділ “Людина” у 9-му класі передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом. Його зміст спрямований на формування поняття організму людини як цілісної біологічної системи, що функціонує в особливих умовах соціального середовища. Основна увага при цьому зосереджується на вивченні питань психофізіологічних особливостей поведінки людини. Зміст навчального курсу спрямований на формування в учнів свідомої мотивації здорового способу життя.
Розпочинається вивчення розділу “Людина” темою “Організм людини як біологічна система”, яка є загальною темою і готує учнів до вивчення функцій і будови систем органів організму людини. Послідовність вивчення наступних тем розділу є класичною, забезпечує формування системи знань про організм людини і доводить цілісність організму.
Механізми та принципи регуляції функціонування організму людини розглядаються в окремих темах. Тому на початку вивчення розділу даються ввідні поняття про нервову, ендокринну та імунну регуляцію, що необхідні для вивчення функціональних систем організму.
Вивченню теми “Розмноження та індивідуальний розвиток” передує тема “Ендокринна регуляція”, що забезпечує краще розуміння учнями процесів розмноження і індивідуального розвитку організму людини.
Окремі функції шкіри людини розглядаються в темах “Кровообіг і лімфообіг”, “Терморегуляція”, “Виділення”, “Сенсорні системи”.
Наступний розділ - “Біологічні основи поведінки людини” розпочинається темою “Формування поведінки і психіки”. Розглядаються сучасні дані щодо фізіологічних механізмів формування поведінки і психіки людини. Слід зазначити, що під час розгляду цієї теми акцент робиться на біологічних закономірностях, а не на психологічних моделях.
Вивчення через досліди власного організму, наприклад, визначення акомодації ока, дослідження різних видів пам’яті тощо, сприяє кращому розумінню фізіологічних та психологічних процесів людини, а відпрацювання надання допомоги при ушкодженнях забезпечить формування практичних навичок, необхідних у повсякденному житті.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт може теж бути різною: мотиваційна, контролююча тощо. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей; за відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється  на розсуд вчителя, у всіх учнів класу або вибірково,  в залежності від способу   і мети   виконання.
Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для узагальнюючих уроків, уроків контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.
Реалізація чинної програми вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.
Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями і між самими учнями. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, слід віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.
Вивчення об’єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання натуральних об’єктів, технічних засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників.
Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов’язково диференційованими, з урахуванням потреб та інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності.
Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використати години навчальної практики. Спілкування учнів з природою на екскурсіях, під час виконання літніх завдань, позаурочних і позакласних видів робіт, вирощування рослин на навчально-дослідній ділянці створює умови для розвитку в учнів почуття прекрасного, любові до рідної землі, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до природи й усвідомлення місця людини в біосфері.
Фенологічні спостереження учні виконують самостійно у позаурочний час та під час екскурсій. Прийоми виконання фенологічних спостережень та їх реєстрації формуються учителем під час уроку.
Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, самостійних оцінних суджень.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:
         - рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок людини і природи;
- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
         - рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.
Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий
1
Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
2
Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
3
Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об’єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення
II. Середній
4
Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
5
Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
6
Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків
III. Достатній
7
Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
8
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
9
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам явищам і процесам живої природи; розв’язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
IV. Високий
10
Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
11
Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки



Календарно-тематичне планування,   8-й клас
(70 год, 2 год на тиждень, із них 10 год - резервні)
  уроку
К-ть годин
Дата
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Робота з корекції знань
Робота зі здібними учнями
2
ВСТУП
Тваринний світ складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація.
Роль тварин у житті людини.
Учень:
називає:
- царства живої природи;
- ознаки живих організмів;
- ознаки, що відрізняють тварин від рослин, грибів та бактерій;
- основні систематичні категорії царства Тварини;
наводить приклади:
- представників царства Тварини;
- значення тварин у природі та житті людини;
розпізнає:
- представників різних царств організмів;
наводить приклади:
- тварин свого регіону;
робить висновок:
- про значення тварин у житті людини.
Роль тварин у житті людини (повідомлення)
Роль тварин у житті людини (презента-ція)
6
Тема 1. Будова і життє-діяльність тварин
Основні процеси життєдіяльності тварини. Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин.
Тканини, органи і системи органів тварин, їх функції.
Лабораторна робота № 1. Вивчення особливостей тваринних клітин та тканин.
Середовища існування тварин.
Різноманітність способів життя тварин.
Поведінка тварин.
Зв’язки тварин з іншими компонентами екосистем.
Демонстрування: опудал, вологих препаратів, зображень різноманітних тварин; проявів поведінки тварин.


Учень:
називає:
- ознаки тваринної клітини;
- органи і системи органів;
- функції тварин (подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст і розвиток);
- середовища існування тварин;
- розмноження як основа існування тварин;
наводить приклади:
- способів живлення тварин;
- видів руху тварин;
- способів дихання тварин;
- проявів поведінки відомих йому тварин;
- взаємозв’язків рослин та тварин;
порівнює:
- будову клітин рослин і тварин;
- типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;
- прояви життєдіяльності тварин;
характеризує:
- залежність життєдіяльності тварин від способу життя;
- прояви подразливості у різних тварин;
спостерігає та описує:
- поведінку тварин;
робить висновок:
- про значення тварин в екосистемах;
- про особливості організації організму тварин.
Добірка зображень різноманіт-них тварин; проявів поведінки тварин.
Створення каталогу зображень різноманітних тварин; проявів поведінки тварин своєї місцевості.
3
Тема 2. Найпростіші
Загальна характеристика та різноманітність найпростiших - мешканців прісних водойм (амеба протей, евглена зелена, інфузорія туфелька), морів (форамініфери та радіолярії) та ґрунту.
Паразитичні найпростіші (дизентерійна амеба, малярійний плазмодій тощо).
Лабораторна робота № 2. Спостереження за будовою та процесами життєдіяльності найпростіших з водойми або акваріума.
 Роль найпростіших у екосистемах та їх значення для людини
Демонстрування постійних мікропрепаратів одноклітинних тварин.
(тематичне оцінювання)
Учень:
називає:
- загальні ознаки підцарства Найпростіші;
- середовища існування найпростіших;
наводить приклади:
- найпоширеніших представників найпростіших;
- найпростіших - паразитів людини та тварин;
розпізнає:
- деяких найпростіших на малюнках та мікропрепаратах;
порівнює:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;
характеризує:
- пристосування найпростіших тварин до середовищ життя;
- прояви життєдіяльності найпростіших (живлення, дихання, подразливість, розмноження тощо);
- засоби профілактики захворювань, які спричинюються найпростішими;
спостерігає та описує:
- прояви життєдіяльності найпростіших;
застосовує знання:
- для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими;
дотримується правил:
- роботи з мікроскопом;
робить висновок:
- про значення найпростіших у екосистемах.
Вирощування інфузорій
Роль най простіших у екосисте-мах та їх значення для людини
3
Тема 3. Багатоклiтинні. Губки. Кишковопорожнинні
Загальна характеристика та різноманітність багатоклiтинних тварин.
Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини.

Тип Кишковопорожнинні. Загальна характеристика та різноманітність кишковопо-рожнинних. Роль кишковопо-рожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона губок та кишковопорожнинних.
Лабораторна робота № 3. Вивчення будови прісноводної гідри (на постійних мікропрепаратах).
Демонстрування постійних мікропрепаратів губок та кишковопорожнинних.
Учень:
називає:
- загальні ознаки організмів підцарства Багатоклітинні;
- загальні ознаки представників типів Губки та Кишковопорожнинні;
наводить приклади:
- представників прісноводних і морських губок та кишковопорожнинних;
- зв’язків кишковопорожнинних з іншими групами організмів;
- впливу кишковопорожнинних на середовище існування;
- пристосувань кишковопорожнинних до умов існування;
- ускладнення організації кишковопорожнинних порівняно з найпростішими;
порівнює:
- особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин;
- функції клітин одноклітинних та багатоклітинних тварин;
- особливості будови багатоклiтинних та колоніальних найпростіших організмів;
розпізнає:
- життєві форми представників типу Кишковопорожнинні (за малюнками);
- шари клітин на поперечному розрізі мікропрепарату за допомогою мікроскопа;
характеризує:
- спосіб життя губок та кишковопорожнинних;
- особливості будови кишковопорожнинних (променева симетрія, двошаровість, диференціація клітин, кишкова порожнина);
- процеси життєдіяльності, рефлекторний характер реакції на подразнення;
пояснює:
- роль губок та кишковопорожнинних у екосистемах;
- значення губок та кишковопорожнинних для людини;
- необхідність заходів охорони губок та кишковопорожнинних;
застосовує знання:
- для пояснення значення губок та кишковопорожнинних у природі та житті людини;
дотримується правил:
- розгляду організму тварини на постійному мікропрепараті за допомогою мікроскопа;
робить висновок:
- про ускладнення будови багатоклітинних тварин.
Охорона губок та кишковопо-рожнинних (повідомлення)
Ускладнен-ня будови багатоклітинних тварин (складання порівняль-ної таблиці).
5
Тема 4. Черви
Тип Плоскі черви. Загальна характеристика, різноманітність.

Круглі черви. Загальна характеристика, різноманітність.

Тип Кільчасті черви. Загальна характеристика, різноманітність.
Лабораторна робота 4. Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).
Роль червів у екосистемах. Значення для людини. (тематичне оцінювання)
Демонстрування препаратів плоских, круглих та кільчастих червів.

Учень:
називає:
- загальні ознаки плоских, круглих та кільчастих червів;
наводить приклади:
- вільноживучих видів червів;
- червів - паразитів людини, тварин і рослин;
- ускладнення організації червів порівняно з кишковопорожнинними;
- пристосування паразитичних червів до їх способу життя;
розпізнає:
- органи та системи органів, порожнину тіла аскариди на таблицях і наочності;
характеризує:
- загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності плоских, круглих та кільчастих червів;
- життєві цикли найпоширенiших паразитичних червів;
пояснює:
- пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя;
- значення двобічної симетрії, наскрізної травної системи, порожнини тіла, сегментованості (у кільчастих червів);
- роль червів у екосистемах та житті людини;
порівнює:
- особливості будови і процесів життєдіяльності вільноживучих та паразитичних червів;
спостерігає та описує:
- рухи та поведінку кільчастих червів;
- результати досліду з вивчення реакції дощового черв’яка на подразнення;
застосовує знання:
- про життєві цикли паразитичних червів для попередження зараження ними;
дотримується правил:
- особистої гігієни;
робить висновок:
- про особливості вільноживучих червів та їх роль у екосистемах для обґрунтування заходів їх охорони;
- про значення червів у житті людини.
Значення червів у житті людини (повідомлення або презентація за вибором учнів)
Особливос-ті будови і процесів життєдіяль-ності вільноживучих та паразити-них червів (складання порівняль-ної таблиці)
7
Тема 4. Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі.

Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини.
Лабораторна робота № 5. Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування.

Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини.

Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Особливості розвитку. Поведінка комах.
 Лабораторна робота № 6. Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові комах до середовища існування.
Різноманітність комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Лабораторна робота № 7. Визначення комах за допомогою визначної картки.

Охорона членистоногих.
Демонстрування вологих препаратів ракоподібних, павукоподібних та комах, колекцій комах.

Учень:
називає:
- загальні ознаки типу Членистоногі;
- загальні ознаки організмів ракоподібних, павукоподібних, комах;
наводить приклади:
- видів ракоподібних, павукоподібних, комах, що зустрічаються у своєму регіоні;
- видів, що потребують охорони;
- видів, що є паразитами людини, тварин і рослин, переносниками збудників хвороб;
- видів, що завдають шкоди сільському господарству;
- комах-запилювачів, одомашнених комах;
- зміни середовища, що спричиняються діяльністю членистоногих;
розпізнає:
- представників класів членистоногих на таблицях, наочних посібниках, у колекціях та природі;
характеризує:
- способи життя членистоногих;
- роль членистоногих у екосистемах;
пояснює:
- особливості пристосованості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності членистоногих до найрізноманітніших середовищ існування;
- взаємозв’язки організмів між собою, між організмами і неживою природою;
- роль кліщів у природі та житті людини;
- значення у житті людини;
порівнює:
- особливості організації членистоногих та кільчастих червів;
- особливості організації ракоподібних, павукоподібних та комах;
спостерігає та описує:
- поведінку комах;
- процеси життєдіяльності комах;
застосовує знання:
- про життєдіяльність комах для обґрунтування прийомів їх штучного розведення;
- про біологічні особливості паразитичних членистоногих для дотримання особистої гігієни, профілактики захворювань, що ними викликаються;
- для боротьби з комахами, що завдають шкоди людині;
- для збереження комах;
дотримується правил:
- спостереження за сезонними змінами у житті членистоногих;
- особистої гігієни;
- роботи з визначником;
робить висновок:
- про значення членистоногих в екосистемах і в житті людини.
Значення членистоногих в еко-системах і в житті людини. (форма виконання на розсуд учня)
Особливос-ті присто-сованості зовнішньої та внутрі-шньої будови, процесів життєдіяль-ності членистоногих до найрізноманітніших середовищ існування.
(Міні -проект)
3
Тема 5. Молюски
Загальна характеристика, різноманітність молюсків. Лабораторна робота 9. Порівняння та визначення черепашок молюсків.
Лабораторна робота 8. Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).
Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини.
Демонстрування черепашок та вологих препаратів молюсків.

Контрольна робота
(тематичне оцінювання)
Учень:
називає:
- загальні ознаки організмів типу Молюски;
наводить приклади:
- найпоширеніших видів молюсків свого регіону, шкідників сільського господарства, проміжних хазяїв паразитичних червів;
- значення молюсків у житті людини;
- взаємозв’язків тварин у екосистемах;
розпізнає:
- молюсків на таблицях, у природі, колекціях;
характеризує:
- середовища існування молюсків;
- особливості будови молюсків;
- пристосованість молюсків до умов існування;
пояснює:
- зв’язок особливостей будови та способу життя молюсків;
порівнює:
- організацію молюсків та червів;
- організацію різних класів молюсків;
спостерігає та описує:
- особливості процесів життєдiяльності та рух молюсків;
застосовує знання:
- про біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками;
дотримується правил:
- роботи з визначником;
робить висновок:
- про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.
Відпрацювання біоло-гічних термінів та підготовка до контро-льної роботи
Значення молюсків у екосисте-мах і в житті людини
7
Тема 6. Хордові тварини. Безчерепні. Риби
Загальна характеристика типу Хордові.  Лабораторна  робота
№ 10. Зовнішня та внутрішня будова ланцетника (постійні мікропрепарати).*

Підтипи Безчерепні та Черепні (Хребетні).
Загальна характеристика підтипу Черепні (Хребетні).

Клас Хрящові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдiяльності, поведінки, різноманітність хрящових риб. Роль в екосистемах та господарське значення хрящових риб.

Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності. Поведінка і сезонні явища у житті риб. Різноманітність кісткових риб.
Роль у водних екосистемах.
Лабораторна  робота 11. Вивчення зовнішньої будови та поведінки риб.
Значення риб у житті людини. Рибне господарство.
Охорона риб.
Демонстрування опудал і вологих препаратів риб.

Учень:
називає:
- загальні ознаки типу Хордові;
- загальні ознаки підтипу Безчерепні;
- загальні ознаки представників класів Хрящові та Кісткові риби;
наводить приклади:
- пристосованості головохордових до умов мешкання;
- видів риб, що мешкають у місцевих водоймах;
- промислових риб;
- риб, що потребують охорони;
- ознаки пристосованості в будові, процесах життєдіяльності, поведінці риб до середовища існування;
розпізнає:
- органи і системи органів ланцетника на постійних мікропрепаратах;
- представників підтипів типу Хордові на малюнках та препаратах;
- органи риб на малюнках та препаратах;
- представників деяких рядів риб у природі;
характеризує:
- середовище існування, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдiяльності риб;
- спосіб життя риб, особливості зовнішньої будови, покриви риб;
- ознаки пристосованості риб до способу життя у їхній внутрішній будові;
- розмноження і розвиток риб;
пояснює:
- значення поведінки риб у їх пристосованості до середовища існування;
- значення збереження видової різноманітності риб, необхідність регулювання їхньої чисельності;
- значення риб у природі й житті людини;
- застосування знань про життєдіяльність риб у житті людини;
порівнює:
- особливості організації представників підтипів Безчерепні та Хребетні;
- організацію хрящових та кісткових риб;
обґрунтовує:
- взаємозв’язок будови та способу життя організму (на прикладі ланцетника) і середовища мешкання;
спостерігає та описує:
- зовнішню будову риб;
- поведінку акваріумних риб;
- сезонні зміни в житті риб;
застосовує знання:
- про риб для обґрунтування методів їхньої охорони, утримання в акваріумах, розведення у водоймах;
дотримується правил:
- охорони водойм, збереження рідкісних видів риб;
робить висновок:
- про значення риб у екосистемах і в житті людини.
Середовище існування, особливості зовнішньої та внут-рішньої будови, процесів життєдiяль-ності риб (повідомлення)
Значення риб у екосисте-мах і в житті людини (презента-ція)
3
Тема 7. Земноводні
Загальна характеристика класу Земноводні. Лабораторна робота № 12. Порівняння скелетів земноводних та риб.
Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті земноводних.
 Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини.
 Охорона земноводних.
Демонстрування препаратів скелета земноводних, вологих препаратів різноманітних земноводних.

Учень:
називає:
- характерні ознаки земноводних;
наводить приклади:
- видів земноводних, у тому числі поширених в Україні, своєму регіоні;
- рідкісних видів земноводних;
- ускладнення будови і процесів життєдіяльності земноводних порівняно з рибами;
- пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водяному та наземному середовищах існування;
розпізнає:
- представників хвостатих та безхвостих земноводних на малюнках;
- деякі види земноводних у природі;
характеризує:
- розмноження і розвиток земноводних;
пояснює:
- пристосування земноводних до наземного способу життя;
- взаємозв’язки будови і функцiонування організму земноводних;
- взаємозв’язки земноводних з іншими організмами і з неживою природою;
- вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя;
- необхідність охорони земноводних;
порівнює:
- організацію земноводних та риб, хвостатих та безхвостих земноводних;
- риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищах мешкання;
застосовує знання:
- про біологічні особливості земноводних для обґрунтування заходів їхньої охорони;
робить висновок:
- про особливості земноводних у зв’язку з виходом на суходіл;
- про значення земноводних у екосистемах та в житті людини.
Характерні ознаки земновод-них
Особливос-ті земно-водних у зв’язку з виходом на суходіл. (Дослідницька робота)
3
Тема 8. Плазуни
Загальна характеристика класу Плазуни.
Особливості процесів життєдiяльності й поведінки. Сезонні явища в житті плазунів.
Різноманітність плазунів. Роль плазунів у екосистемах, їх значення для людини.
Охорона плазунів.
(тематичне оцінювання)
Демонстрування вологих препаратів різноманітних плазунів.
Учень:
називає:
- загальні ознаки представників класу Плазуни.
наводить приклади:
- видів плазунів, поширених в Україні та власному регіоні;
- рідкісних видів плазунів;
- пристосування в будові й процесах життєдіяльності плазунів до існування на суходолі;
розпізнає:
- деякі найпоширеніші види плазунів;
- органи плазунів на малюнках та препаратах;
характеризує:
- спосіб життя плазунів;
- розмноження і розвиток;
- пристосування плазунів до життя на суходолі;
- сезонні явища у житті плазунів;
пояснює:
- взаємозв’язок будови і процесів життєдіяльності плазунів;
- взаємозв’язок будови організму і середовища життя плазунів;
- причини, що зумовлюють необхідність охорони плазунів;
- роль плазунів у екосистемах;
- значення плазунів для людини;
порівнює:
- організацію плазунів та земноводних;
застосовує знання:
- про біологічні особливості плазунів для обґрунтування заходів щодо їхньої охорони;
робить висновок:
- про значення плазунів у екосистемах та в житті людини.
6
Тема 9. Птахи
Загальна характеристика класу Птахи.  Лабораторна  робота
№ 13. Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я.
Особливості життєдіяльності птахів. Риси пристосованості до польоту та різних середовищ життя.
Лабораторна  робота 14. Вивчення особливостей будови скелета птахів.
Розмноження і розвиток птахів.
Різноманітність птахів.
Сезонні явища у житті птахів. Поведінка птахів: влаштування гнізд, шлюбна поведінка, турбота про потомство. Перельоти птахів.
Роль птахів у екосистемах, їх значення для людини.
Охорона птахів. Птахівництво.
Демонстрування опудал птахів.

Учень:
називає:
- загальні ознаки класу Птахи;
наводить приклади:
- видів птахів, поширених на території України, у регіоні, де живе учень;
- птахів, що мають господарське значення;
- видів птахів, які потребують охорони;
- рис відмінності будови птахів порівняно з плазунами;
- риси пристосованості птахів до польоту;
- сезонних явищ у житті птахів;
розпізнає:
- найпоширеніших птахів свого регіону у природі;
- птахів кількох найпоширенiших рядів на малюнках;
- характерні риси будови птахів, що належать до різних екологічних груп;
пояснює:
- значення турботи про потомство у птахів;
- значення сезонних міграцій у житті деяких птахів;
- роль птахів у природі і значення для людини;
- вплив діяльності людини на середовища життя птахів і їхню чисельність;
- необхідність охорони птахів;
характеризує:
- пристосування птахів до польоту;
- різноманітність зв’язків птахів із середовищем існування;
- причини сезонних явищ у житті птахів;
- особливості розмноження, шлюбну поведінку та розвиток птахів;
- виводкових, нагніздних птахів;
- осілих, кочових і перелітних птахів;
порівнює:
- організацію плазунів та птахів;
- спосіб життя холоднокровних та теплокровних тварин;
- спосіб життя виводкових та нагніздних, осілих та перелітних птахів;
спостерігає та описує:
- особливості будови скелета птахів;
- поведінку найпоширеніших видів птахів своєї місцевості;
- рухи птахів під час польоту;
застосовує знання:
- про особливості життєдіяльності птахів для пояснення заходів їхньої охорони;
- для практичних дій по приманюванню певних видів птахів;
- для догляду за птахами;
дотримується правил:
- роботи з польовими визначниками та атласами;
- ведення фенологічних спостережень;
робить висновок:
- про значення птахів у екосистемах та в житті людини.
Значення птахів у екосисте-мах та в житті людини.
Різноманіт-ність птахів.
Охорона птахів.
7
Тема 10. Ссавці
Загальна характеристика класу Ссавці.
Особливості життєдіяльності ссавців.
Різноманітність ссавців. Сезонні явища у житті ссавців, їхня поведінка.
Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини.
 Тваринництво.
Охорона ссавців.
Контрольна робота
Демонстрування препаратів та опудал ссавців.
Учень:
називає:
- загальні ознаки класу Ссавці;
наводить приклади:
- видів ссавців фауни України;
- ссавців, що поширені в його регіоні;
- ссавців, що потребують охорони;
- свійських ссавців;
- ускладнення будови і процесів життєдіяльності ссавців порівняно з плазунами;
- пристосування ссавців у будові, процесах життєдіяльності, поведінці до різних середовищ існування;
розпізнає:
- ссавців найважливіших рядів;
- органи ссавців на малюнках та препаратах;
- деякі види ссавців у природі;
характеризує:
- спосіб життя ссавців;
- особливості поведінки ссавців;
- різноманітність зв’язків ссавців із середовищем існування;
- сезонні явища у житті ссавців;
- розмноження та розвиток ссавців, турботу про потомство;
пояснює:
- особливості життєдіяльності ссавців у зв’язку зі способом життя;
- значення ссавців у природі й житті людини;
порівнює:
- особливості пристосування ссавців деяких рядів до середовища існування;
спостерігає за:
- поведінкою свійських та диких ссавців;
- сезонними змінами в житті ссавців;
застосовує знання:
- про особливості ссавців для обґрунтування заходів їх охорони;
- для утримання ссавців у штучних умовах та використання у сільському господарстві;
робить висновок:
- про значення ссавців у екосистемах та в житті людини.
5
Тема 12. Організми і середовище існування
Вплив чинників середовища на тварин.
Етичне ставлення людини до інших видів тварин.
Взаємовідносини людини з іншими видами тварин.

Охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території.

Основні етапи історичного розвитку тваринного світу.
(тематичне оцінювання)
Учень:
називає:
- основні етапи розвитку історичного світу;
- заповідники й заповідні території України;
наводить приклади:
- пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи);
- форм співіснування організмів в угрупованнях;
- впливу людини на тваринний світ;
характеризує:
- взаємодію організмів між собою і середовищем життя;
- роль тварин у природі;
- значення тварин у житті людини;
застосовує знання:
- про тваринний світ для аналізу діяльності людини;
- для формування оцінних суджень про значення тваринного світу у житті людини;
робить висновок:
- про роль біорізноманіття організмів у існуванні біосфери, регулювання чисельності видів;
- про потребу в аналізі господарської діяльності людини з огляду на збереження стану природи;
- про ускладнення тваринного світу в процесі еволюції.
Екскурсії:
1. Ознайомлення з різноманітністю та процесами життєдiяльності тварин-гідробіонтів (прісна водойма).
2. Ознайомлення з різноманітністю комах, знайомство з голосами птахів, вивчення слідів ссавців (ліс).
3. Ознайомлення з різноманітністю комах та хребетних тварин (лука або степ).
4. Ознайомлення з комахами - шкідниками сільського господарства (штучна екосистема).
Практичні завдання:
Спостереження за поведінкою домашніх тварин, диких тварин у природі, участь у заходах з охорони природи.
Складання колекції комах - шкідників саду і городу. Розпізнавання найпоширеніших шкідників.

Немає коментарів:

Дописати коментар