29.03.2016
Консультація
Робота НТУ "Юний хімік"
Відносна молекулярна маса
Олімпус, осіння сесія
30.09.2016
Спостереження й експеримент у хімії
26.04.2016
Урок-дослідження
22.12.2015
18.12.2015
Дослідження фізичних і хімічних явищ
05.07.2015
Програма
для загальноосвітніх навчальних
закладів
ХІМІЯ
7-9 клас (вивчення хімії за цією
програмою розпочнеться у 2015-2016
н.р.)
Затверджено Міністерством освіти
і науки, молоді та спорту України
наказ Міністерства освіти і
науки, молоді та спорту України
від 06.06 2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних програм
для загальноосвітніх навчальних закладів
ІІ ступеня»
Навчальна програма з хімії для 7-9 класів підготовлена робочою групою у складі: Л. П.
Величко, завідувач лабораторії хімічної і біологічної
освіти Інституту педагогіки Національної
академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор (керівник групи); О. А. Дубовик, начальник відділення науково-методичного забезпечення загальної
середньої освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти; З. В. Котляр, учитель гімназії №1 м. Люботин Харківської області; С. П. Муляр, методист районного методичного кабінету м. Сарни Рівненської області;
В. О. Павленко, доцент кафедри неорганічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат хімічних наук, доцент; Л. Л. Свинко, вчитель ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва, кандидат хімічних наук; Н. В. Титаренко, методист вищої категорії КП «Центр моніторингу столичної освіти»; О. Г. Ярошенко, професор кафедри теорії та методики природничо-географічних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.
В. О. Павленко, доцент кафедри неорганічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат хімічних наук, доцент; Л. Л. Свинко, вчитель ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва, кандидат хімічних наук; Н. В. Титаренко, методист вищої категорії КП «Центр моніторингу столичної освіти»; О. Г. Ярошенко, професор кафедри теорії та методики природничо-географічних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.
Пояснювальна записка
Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури
людства, а хімічна освіта – невідокремною складовою загальної культури
особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання
високих технологій, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних
упливів інформації. Хімічні знання
створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому
значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць
живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному
рівні.
Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного
компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти, навчання хімії в школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів,
формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного
стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок. У
зв’язку з цим ставляться такі завдання навчання хімії в основній школі:
n
опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст
основних хімічних понять, законів;
n
формувати уявлення про методи хімічної науки;
n
розкрити роль хімічних знань у поясненні природи
речовин і суті хімічних явищ; значення хімії в житті людини;
n
сприяти застосуванню хімічних знань на практиці;
n
формувати ключові компетентності учня, його екологічну
культуру, навички безпечного поводження з речовинами;
n
розвивати здатність до самоосвіти;
n
розвивати експериментальні уміння;
n
виробляти критичне ставлення до інформації хімічного
характеру;
n
створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у
старшій школі.
Програма реалізує змістові лінії хімічного компонента освітньої галузі
«Природознавство»: хімічний елемент, речовина, хімічна реакція, методи
наукового пізнання в хімії, хімія в житті суспільства.
В основній школі надається мінімальна за обсягом, але функціонально цілісна
система знань з основ хімічної науки, достатня для подальшої освіти і
самоосвіти учнів.
Зміст програми структуровано на основі фундаментальних наукових ідей хімії,
з урахуванням вікових особливостей учнів і часу, відведеного на вивчення
предмета. В основній школі хімію вивчають за типовим навчальним планом з таким
розподілом годин: 7 кл. – 1, 5 год., 8, 9 кл . – 2 год. на тиждень. Обрано таку
послідовність викладання навчального матеріалу:
7 клас. Вступ. Тема 1. Початкові хімічні
поняття. Тема 2. Кисень. Тема 3. Вода.
8 клас. Тема 1. Періодичний закон і
періодична система хімічних елементів. Будова атома. Тема 2. Хімічний зв’язок і
будова речовини. Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами.
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.
9 клас. Тема 1. Розчини. Тема 2. Хімічні
реакції. Тема 3. Початкові поняття
про органічні сполуки. Тема 4. Узагальнення знань з хімії.
У 7 класі на рівні складу речовини триває
формування основних хімічних понять (атом, молекула, хімічний елемент, прості й
складні речовини), розпочате у природознавчих курсах 1-5 класів; формуються
нові поняття (хімічна формула, валентність, хімічна реакція). Ознайомлення (в загальному) зі структурою
періодичної системи хімічних елементів і складом атома передбачено програмою
задля того, щоб учні мали змогу встановити взаємозв’язок між розташуванням
елементів у періодичній системі та їхньою валентністю, використовувати
інформацію, яку містить періодична система, про відносні атомні маси хімічних
елементів.
Деякі властивості простих і складних речовин розглядаються на прикладах
кисню і води в наступних двох темах. Хімічні
процеси добування кисню є підставою для ознайомлення з законом збереження маси
речовин під час хімічних реакцій та хімічними рівняннями. На основі хімічних властивостей кисню
вводиться поняття про реакцію сполучення та оксиди металічних і неметалічних
елементів.
Вивчення
хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію оксидів з водою та
ознайомитися з характером гідратів оксидів. Це забезпечує мінімальну
фактологічну базу про сполуки хімічних елементів і їхні властивості для
подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.
На
цьому етапі навчання хімії триває формування поняття про розчин та його
компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались
на уроках природознавства). Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати
задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки
розчиненої речовини.
У 8 класі змінено логіку викладення
навчального матеріалу порівняно з попередньою програмою. На початок винесено
теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок і
будову речовин. Вивчення будови атома дає змогу пояснити причину явища
періодичності зміни властивостей хімічних елементів і їхніх сполук, розкрити на
вищому теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках,
з’ясувати електронну природу ковалентного та йонного хімічного зв’язків,
розглянути поняття про ступінь окиснення та ознайомити з правилами його
визначення у сполуках. Така послідовність має сприяти більш усвідомленому
складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню їхніх властивостей.
У наступній
темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» формується поняття
про кількість речовини та одиницю її вимірювання – моль. Учні вчаться
обчислювати молярну масу, молярний об’єм газів, відносну густину газів.
Абстрактні поняття про атоми і молекули набувають реальних кількісних характеристик.
Засвоєння знань з теми допоможе учням зрозуміти кількісні відношення між
речовинами у хімічних реакціях (добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні
розрахунки за хімічними рівняннями.
Далі
вивчається тема «Основні класи неорганічних сполук», яка має переважно
фактологічний характер.
За такої
послідовності тем вивчення неорганічних речовин нині набуває теоретичного
підґрунтя, яке становлять періодичний закон, будова речовин, кількісні
відношення в хімії. Хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з
розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, а в практичній частині
програми є змога поступово перейти від простих до складніших хімічних реакцій і
розрахункових задач.
У першій
темі 9 класу дається поняття про дисперсні системи,
колоїдні та істинні розчини. Розглядається будова молекули води, її властивості
пояснюються із залученням поняття про водневий зв’язок. Водні розчини кислот,
основ і солей та реакції між ними вивчаються з погляду електролітичної
дисоціації. Вводиться поняття про рН розчину, зважаючи на важливість визначення
якісних характеристик харчової та іншої продукції.
Наступна
тема має узагальнювальний характер щодо ще однієї групи об’єктів хімічної науки
– хімічних реакцій. Формування цього ключового поняття хімії відбувається на
якісно новому рівні завдяки розвитку початкових уявлень про хімічну реакцію та
можливості залучити попередньо набуті знання про реакції за участю неорганічних
речовин.
Органічні
сполуки вивчаються на рівні молекулярного складу; для вуглеводнів, спиртів і
етанової кислоти передбачено також складання структурних формул. Хімічні
властивості розглядаються в обмеженому обсязі, а саме реакції горіння; реакції
етанової кислоти наводяться для порівняння її з неорганічними кислотам. Поняття
про гомологію розглядається на прикладі гомологів метану. Ізомерія, правила
утворення назв органічних сполук не розглядаються.
Узагальнення
знань з курсу хімії основної школи присвячується ключовим світоглядним питанням
про багатоманітність і взаємозв’язки речовин, значення хімії в житті
суспільства.
Вивчення
хімії у 8 й 9 класах розпочинається кількагодинним повторенням відомостей, що є
базовими. Це повторення важливе в тому плані, що актуалізує знання учнів,
збережені в довготривалій пам’яті.
Отже, в
основній школі даються відомості з розділів загальної, неорганічної та
органічної хімії. Такий зміст курсу хімії забезпечує його відносну
завершеність. З одного боку, він дає основи хімічних знань, необхідні для
повсякденного життя і загальнокультурної підготовки тим школярам, які не
збираються обирати профілі навчання, пов’язані з хімією. З іншого боку, цей
курс є підґрунтям для подальшого вдосконалення хімічних знань випускників
основної школи як у старшій школі, так і в інших навчальних закладах.
Крім традиційних
питань, що стосуються хімічних елементів, речовин і реакцій, увага приділяється
висвітленню методів наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних і
експериментальних досліджень.
Зміст
матеріалу має чітке спрямування на збереження довкілля і здоров’я людини завдяки увазі до
проблем чистоти повітря і води, вивченню біологічної ролі кисню, озону, води,
розчинів, окисно-відновних реакцій, основних неорганічних і органічних речовин,
згубної дії алкоголю.
Посиленню
практичної спрямованості хімічних знань сприятиме проведення тематичних
екскурсій, об’єкти яких орієнтовні й залежать від регіональних умов.
Вивчення
хімії потребує раціонального застосування способів дій, засобів і методів навчання. Організації навчання хімії сприятиме
використання перевірених шкільною практикою
групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, тренінгових
занять. У сучасних умовах важливим методичним орієнтиром є формування в учнів
уміння вчитись і його реалізація в самостійній навчальній діяльності.
Пріоритетний вибір методики навчання належить учителеві.
Важливим
джерелом знань, засобом створення проблемних ситуацій, закріплення та перевірки
засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та
допитливості є хімічний експеримент
і розв’язування задач. Тому в
програмі до кожної теми вказано види хімічного експерименту й типи
розрахункових задач, а також передбачено досліди, які можна виконувати в
домашніх умовах під наглядом батьків.
Виходячи з можливостей кабінету хімії та
беручи до уваги токсичність речовин і правила техніки безпеки, учитель на свій
розсуд може доповнити хімічний експеримент, як демонстраційний, так і
лабораторний.
Ефективність
засвоєння знань можна підвищити завдяки застосуванню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
навчання. Вони сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку
їхньої самостійності в опануванні знань, формуванню ключових компетентностей,
посиленню позитивної мотивації навчання.
Засоби на електронних носіях дають змогу унаочнити навчальний зміст,
зокрема той, що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів,
недоступних для спостереження в умовах шкільної лабораторії.
У
програмі не лише визначено зміст навчального матеріалу, а й сформульовано
основні вимоги до навчальних досягнень
учнів з кожної теми. У цих вимогах опосередковано відбито ключові
компетентності учнів через способи дій на різних пізнавальних рівнях: учень
називає, наводить приклади, описує (початковий рівень, розпізнавання);
розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить означення (середній
рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, класифікує, використовує,
робить висновки (достатній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує,
прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює
(високий рівень, перенесення знань).
Перелік
вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми,
полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні
методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного
оцінювання.
Розподіл
годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до
розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати
послідовність вивчення питань у межах теми. Резервні години використовуються на
розсуд учителя залежно від об’єктивних обставин.
Календарно - тематичне плануваня,
7-й клас (2015-2016 н.р.)
7-й клас (2015-2016 н.р.)
(Усього 52 години, 1,5 год на
тиждень, із них 5 год — резервних)
№ уроку
К-ть г-н |
Дата
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів
|
Робота з корекції знань
|
Робота зі
здібними учнями
|
Демонстрації
|
||
3
1/1 2/1 3/1 |
Вступ
Хімія — природнича наука.
Речовини та їх перетворення у навколишньому світі.
Демонстрації:
1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).
2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.
Короткі відомості з історії
хімії.
Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті.
Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом.
Практична робота:
1. Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми
поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова
полум’я.
|
Учень/учениця:
називає основне
обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд;
знає і
розуміє правила безпеки під час роботи в хімічному
кабінеті;
висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку.
|
1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним
розчином етанової кислоти).
2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.
|
|||||
21
4/1 5/1 6/1 7/1 8/1 9/1 10/1 11/1 12/1 13/1 14/1 15/1 16/1 17/1 18/1 19/1 20/1 21/1 22/1 23/1 24/1 25/1 26/1 |
Тема 1. Початкові хімічні поняття
Фізичні тіла. Матеріали. Речовини.
Молекули. Атоми.
Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.
Фiзичні властивості речовин. Лабораторні досліди:
1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень.
Формулювання висновків.
Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення
сумішей. Домашній експеримент:
2. Очищення води від накипу фільтруванням після
її кип’ятіння.
Практична робота 2. Розділення неоднорідної
суміші.
Атом, його склад.
Хімічні елементи, їхні назви і символи.
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура
періодичної системи. Демонстрації:
9. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.
Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.
Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність
речовин. Лабораторні досліди:
2. Ознайомлення
зі зразками простих і складних речовин.
Розрахункові задачі: 1. Обчислення відносної
молекулярної маси речовини за її формулою
Метали й неметали. Металічні та
неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі. Демонстрації:
8. Зразки металів і неметалів.
Тематичне оцінювання
Валентність хімічних елементів. Зв'язок між розміщенням елемента у
періодичній системі та його валентністю.
Складання
формул бінарних сполук за валентністю елементів.
Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.
Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.
Масова частка елемента в складній речовині.
Розрахункові задачі:
2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.
Фізичні та хімічні явища. Хімічні
реакції та явища, що їх супроводжують. Демонстрації:3-7.
Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною
забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.
Лабораторні досліди:
3. Проведення хімічних реакцій.
Домашній експеримент:
1. Взаємодія харчової соди з соком квашеної
капусти, лимонною кислотою, кефіром.
Практична робота 3. Дослідження фізичних і хімічних явищ.
Хімічні властивості речовин.
Виконання вправ та розв’язування
задач
Контрольна робота. Тематичне
оцінювання
|
Учень/учениця:
називає хімічні
елементи (не менше 20-ти) за сучасною
науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;
описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які
супроводжують хімічні реакції;
наводить приклади металічних і
неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі
та побуті;
розрізняє фізичні тіла, речовини,
матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин,
чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні
елементи, метали й неметали, атоми, молекули;
пояснює зміст хімічних формул;
використовує періодичну систему як
довідкову для визначення відносної атомної маси і валентності елементів;
складає формули бінарних сполук за
валентністю елементів;
визначає валентність елементів за
формулами бінарних сполук;
обчислює відносну
молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній
речовині;
спостерігає хімічні
явища й описує спостереження, формулює висновки;
уміло поводиться з
лабораторним обладнанням;
дотримується інструкції
щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному
кабінеті;
виконує найпростіші
лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;
висловлює судження про багатоманітність речовин.
|
||||||
13
27/1 28/1 29/1 30/1 31/1 32/1 33/1 34/1 35/1 36/1 |
Тема 2. Кисень
Повітря, його склад.
Оксиген. Поширеність Оксигену
в природі. Кисень, склад
його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.
Закон збереження маси речовин під час
хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння. Демонстрації10.
Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин.
Добування кисню в лабораторії та
промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання
кисню. Доведення наявності кисню. Демонстрації:
11. Добування кисню з гідроген пероксиду. 12. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води.
13. Доведення наявності кисню.
Домашній
експеримент:
3. Дія гідроген пероксиду на сирі та відварені овочі, м’ясо.
Практична
робота 4. Добування кисню з
гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності.
Хімічні властивості кисню:
взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо,
мідь). Реакція сполучення.
Поняття про оксиди, окиснення
(горіння, повільне окиснення, дихання).
Взаємодія кисню зі складними
речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози).
Умови виникнення та припинення горіння. Демонстрації:14.
Спалювання простих і складних речовин.
Маркування небезпечних речовин. Демонстрації: 15. Маркування небезпечних речовин.
Колообіг Оксигену в природі.
Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню.
Тематичне оцінювання
|
Учень/учениця:
називає склад молекул кисню, оксидів,
якісний та кількісний склад повітря;
наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення; приклади маркування небезпечних речовин; описує поширеність Оксигену у природі; історію відкриття кисню, його фізичні властивості;
розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання,
реакції розкладу і сполучення;
характеризує хімічні властивості кисню;
пояснює суть реакцій розкладу і
сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону
збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій аналізує умови процесів горіння та
повільного окиснення;
обґрунтовує застосування кисню;
складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген
пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю,
метаном, гідроген сульфідом;
використовує лабораторний посуд для
добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;
визначає наявність кисню дослідним
шляхом;
оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в
атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря;
дотримується запобіжних заходів під час використання процесів
горіння;
дотримується інструкції щодо виконання
хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.
|
||||||
10
37/1 38/1 39- 41 /3 42/1 43/1 44/1 45/1 46/1 47/1 48/1 49/1 50/1 51 |
Тема 3. Вода
Вода, склад її молекули,
поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник.
Розчин і його компоненти:
розчинник, розчинена речовина.
Кількісний склад розчину.
Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину. Демонстрації:
16. Виготовлення розчинів.
Лабораторні досліди:
5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.
Домашній експеримент:
4. Виготовлення водного розчину кухонної солі.
Розрахункові задачі:
3. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.
Взаємодія води з оксидами.
Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори. Демонстрації:
17. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Дія водного розчину добутої
речовини на індикатори.
18. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Дія водного розчину добутої
речовини на індикатори.
Лабораторні досліди:
6. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.
Вионання вправ. Виконання вправ.
Контрольна робота
Значення води і водних
розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі. Проблема чистої води.
Охорона водойм від забруднення.
Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Домашній експеримент:
5. Очищення води кип’ятінням і за допомогою побутового фільтру
Тематичне оцінювання
Узагальнююче повторення
|
Учень:
називає
склад молекули води;
наводить приклади
водних розчинів; формули кислот і основ;
описує
поширеність води у природі, фізичні властивості води;
розрізняє
розчинник і розчинену речовину;
обґрунтовує
значення розчинів у природі та житті людини;
складає
рівняння реакцій води з кальцій
оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом;
обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;
виготовляє
розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;
розпізнає
дослідним шляхом кислоти і луги;
оцінює
роль води в життєдіяльності
організмів;
висловлює судження про
вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх охорону від забруднень;
використовує набуті знання та навички в побуті та для
збереження довкілля.
|
||||||
Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні
лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних
інститутів, вищих навчальних закладів. Пожежне депо. Водоочисна станція.
04.02.2015 Вісті з уроків. Добування кисню та дослідження його властивостей
Незвичайний посібник з хімії http://omg.kg/interesnosti/19816-neobychnoe-posobie-po-himii-50-foto.html
Контрольна робота (10.12.2014)
Добування і властивості кисню
Розв'язок задач
Робота консультпункту
Інтернет урок http://interneturok.ru/ru/school/chemistry/8-klass
Програма з хімії
7-й клас
(1
год на тиждень, разом 35 год,
із них 5 год — резервний час)
із них 5 год — резервний час)
К-ть г-н
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів |
3
|
ВСТУП
Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабiнету хімії та лабораторним посудом. |
Учень:
називає основне обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд; дотримується правил техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті; висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їх розвитку. |
Демонстрації:
1. Взаємодія натрій гідрогенкарбонату з розчином оцтової кислоти. 2. Утворення амоній хлориду (“дим без вогню”). 3. Зміна забарвлення індикаторів у різному середовищі. Практичні роботи: 1. Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами; будова полум’я. |
||
17
|
Тема 1. Початкові хімічні поняття
Речовини. Чисті речовини і суміші. Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна |
Учень:
називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи; описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції; наводить приклади металічних і неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті; |
маса хімічних елементів. Багатоманітність речовин. Прості й
складні речовини. Метали й неметали.
Хімічні формули речовин. Валентність хімічних елементів. Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук. Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хiмічною формулою. Масова частка елемента в речовині. Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Фiзичні й хімічні властивості речовини. Як вивчають хімічні сполуки і явища. Спостереження й експеримент у хімії. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння. |
розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали,
фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті
речовини і суміші, прості й складні речовини, атоми, молекули, йони;
складає формули бінарних сполук за валентністю; визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук; пояснює зміст хімічних формул, рівнянь хімічних реакцій, сутність закону збереження маси речовин; використовує закон збереження маси речовин для складання рівнянь хімічних реакцій, перiодичну систему як довідкову; обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в речовині; аналізує якісний та кількісний склад простих і складних речовин; спостерігає хімічні явища й описує спостереження, формулює висновки; уміло поводиться з лабораторним обладнанням; дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті; висловлює судження про багатоманітність речовин. |
|
Розрахункові задачі:
1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою. 2. Обчислення масової частки елемента в речовині. Демонстрації: 4—8. Хімічні реакції, що супроводжуються: виділенням газу; випаданням осаду; зміною забарвлення; появою запаху; тепловим ефектом. |
||
9. Зразки
металів і неметалів.
10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин. Лабораторні досліди: 1. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин. 2. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. 3. Проведення хімічних реакцій. Практичні роботи: 2. Дослідження фізичних і хімічних явищ. |
||
10
|
Тема 2. Прості речовини метали і неметали
Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння. Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль. Ферум. Залізо. Фiзичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою. Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах. |
Учень:
називає склад молекул кисню; наводить приклади реакцій розкладу і сполучення; описує поширеність Оксигену і Феруму у природі; характеризує фізичні та хiмічні властивості кисню та заліза, складає рівняння відповідних реакцій; використовує прилад для добування кисню; визначає наявність кисню дослідним шляхом; пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, горіння, колообіг Оксигену; аналізує умови процесу горіння; обґрунтовує застосування кисню і заліза; оцінює роль кисню в життєдiяльності організмів, наслідки процесу іржавіння заліза, значення каталізаторів. |
Демонстрації:
11. Добування кисню з калій перманганату. 12. Добування кисню з гідроген пероксиду. 13. Збирання кисню витісненням води. 14. Виявлення кисню. 15. Спалювання неметалів (фосфору, вуглецю, сірки) у повітрі та кисні. 16. Взаємодія заліза з сіркою. 17. Спалювання заліза в кисні. Лабораторні досліди: 4. Вивчення фізичних властивостей заліза. Практичні роботи: 3. Добування кисню в лабораторії та вивчення його властивостей. |
||
Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств,
науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів. Аптека. Пожежне депо.
Тестові
завдання ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії
2013-2014
н.р.
7клас
Шифр_______
№
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
сума
|
бал
|
І. У завданнях 1 – 10 необхідно вибрати одну
правильну відповідь. Оцінюється в 1бал.
1. Йод при нагріванні перетворюється на: а) рідину;
б) пару; в) стає твердим; г) не
змінюється.
а
|
б
|
в
|
г
|
2. Аномальні фізичні властивості води пояснюються
наявністю: а) йонів гідроксонію; б) водневого зв’язку; в) дисоціацією молекул;
г) полярністю молекул води
а
|
б
|
в
|
г
|
3. Назва «води», що використовується для визначення
вуглекислого газу:
а) сірководнева; б) бромна; в)
вапняна; г) жавелева
а
|
б
|
в
|
г
|
4.Під час хімічних реакцій зберігається: а) сама речовина;
б) деяка частина речовини; в) атоми; г) молекули.
а
|
б
|
в
|
г
|
5.Маса атома Нітрогену у порівнянні
з масою атома Силіцію: а) однакова; б) у
два рази менша; в) більша у два рази; г) менша на 1/12 атома маси Силіцію.
а
|
б
|
в
|
г
|
6.Постійний вміст кисню в повітрі
підтримується за рахунок: а) реакції розкладу озону; б) процесів, які відбуваються у
біосфері; в) процесів, які відбуваються
у гідросфері; г) процесів, які відбуваються у літосфері.
а
|
б
|
в
|
г
|
7.Суть хімічної реакції полягає в: а) зміні агрегатного стану; б) зникненні
частини речовини; в) утворенні
нових атомів; г) перегрупуванні атомів.
а
|
б
|
в
|
г
|
8.У переліку речовин до простих належить: а) папір; б) озон;
в) цукор; г) вода.
а
|
б
|
в
|
г
|
9.Суміш води і гасу можна розділити: а) фільтруванням; б) магнітом;
в) відстоюванням; г) дистиляцією.
а
|
б
|
в
|
г
|
10.Із переліку до
чистих речовин належить: а) джерельна вода; б) морська вода; в) річкова вода; г) дощова вода.
а
|
б
|
в
|
г
|
ІІ.У завданнях 11 – 15 необхідно вибрати декілька
правильних відповідей. Правильна відповідь за кожне завдання – 2 бали.
11. До структурних одиниць речовини належать: а)
молекули; б) електрони;
в) атоми; г) йони;
д) нейтрони.
а
|
б
|
в
|
г
|
д
|
12. До речовин з немолекулярною будовою відносяться: а)
цукор; б) сірка;
в) алюміній; г) кухонна сіль.
а
|
б
|
в
|
г
|
13. Із періодичної системи хімічних елементів Д.І.
Менделєєва можна отримати такі відомості про елемент: а) порядковий номер; б) кількість протонів у ядрі;
в) номер групи,
в якій він міститься; г) назву простої речовини елемента.
а
|
б
|
в
|
г
|
14.Пари хімічних елементів, які за поширеністю в організмі
людини та Всесвіті займають перші місця: а) Гідроген і Гелій;
б) Карбон і Силіцій; в) Гідроген і Карбон; г) Карбон і Оксиген; д) Гідроген і Оксиген.
б) Карбон і Силіцій; в) Гідроген і Карбон; г) Карбон і Оксиген; д) Гідроген і Оксиген.
а
|
б
|
в
|
г
|
д
|
15. Змінну валентність мають хімічні елементи: а) Сl; б) Р;
в) Сu; г) S.
а
|
б
|
в
|
г
|
ІІІ. Завдання 16 - 20
мають на меті встановлення певної відповідності, для цього необхідно заповнити
таблицю, вписати в неї відповідні букви або цифри. Правильна відповідь на кожне
завдання – 3бали.
16.
|
Установіть
відповідність.
|
Оболонка Землі Найпоширеніший елемент (за масовою
часткою)
а) атмосфера 1 Гідроген
б) літосфера 2 Силіцій
в) гідросфера 3 Оксиген
г) біосфера 4 Нітроген
д) планета в цілому 5
Карбон
6 Ферум
|
а
|
б
|
в
|
г
|
д
|
17.
|
Установіть
відповідність між поняттям та його визначенням:
|
|||||||||||||||
1.
2.
|
індекс;
коефіцієнт;
|
а)
|
Відношення маси, що
припадає на елемент, до маси всієї речовини;
|
1.
|
||||||||||||
2.
|
||||||||||||||||
3.
4.
|
валентність;
масова частка;
|
б)
|
цифра, що вказує
кількість атомів у молекулі;
|
3.
|
||||||||||||
4.
|
||||||||||||||||
5.
6.
|
хімічна формула;
хімічне рівняння.
|
в)
|
умовний запис складу
речовини за допомогою хімічних символів;
|
5.
|
||||||||||||
6.
|
||||||||||||||||
г)
|
число, яке показує
кількість молекул або окремих атомів даної речовини у рівнянні;
|
|||||||||||||||
д)
|
запис хімічних формул
та хімічних реакцій за допомогою атомів;
|
|||||||||||||||
е)
|
властивість атомів
хімічного елемента з’єднуватися з певним числом атомів того самого або інших елементів
|
|||||||||||||||
18.Із переліку речовин а) крохмаль, б) цукор, в) лимонна кислота,
г) поліетилен виберіть:
1. кристалічні речовини; 2. аморфні речовини.
а
|
б
|
в
|
г
|
|
1) кристалічні
|
||||
2) аморфні
|
19. Знайдіть відповідність:
1. Вуглекислий газ а) Неорганічна речовина
2. Графіт б) Органічна речовина
3. Глюкоза
4. Вітамін С
5. Лимонна кислота
6. Жири
7. Питна сода
8. Мінеральні добрива
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
а) Неорганічна речовина
|
||||||||
б) Органічна речовина
|
20.Установіть відповідність між явищами, ознаками та їхніми
прикладами:
а) горіння
деревини; б) утворення інею; в) колір; г)
нагрівання; д) зміна кольору; е)
скисання молока; є) утворення осаду; ж) виділення або поглинання теплоти; з) перебіг
електричного струму в металі; и) вицвітання забарвленої тканини на сонці; і)
бродіння виноградного соку; й) розшарування струшеної суміші води та олії.
а
|
б
|
в
|
г
|
д
|
е
|
є
|
ж
|
з
|
и
|
і
|
й
|
|
1)
Фізичне
явище
|
||||||||||||
2) Хімічне явище
|
||||||||||||
3) Фізична ознака
|
||||||||||||
4) Хімічна ознака
|
ІV. Завдання 21 – 25 із
відкритою відповіддю і передбачають записи розв’язання задач, розрахунків,
міркувань.
21. Стверджується, що молекула – це найменша частинка
речовини, яка зберігає всі її хімічні властивості. Які з наведених нижче
властивостей речовини не відповідають властивостям молекул: густина, твердість,
розчинність у воді, швидкість руху, температура кипіння, тиск?(10
балів)
22. Назвіть елемент X, масова частка якого в речовині складу ХСО3
становить 28,57 % . (10 балів)
23. Маса молекули води приблизно становить 3·10-23
г, а маса атома Карбону - 2·10-23 г. Знайдіть за цими даними
відносну молекулярну масу води. (10 балів)
24.Маса молекули
фосфору дорівнює 205,84∙10-24 г (1 а.о.м. = 1,662∙10-24 г). Із
скількох атомів фосфору вона складається? Яку валентність може проявляти
елемент Фосфор? Чи міститься цей елемент у живій природі? Наведіть приклад. (15 балів)
25. Заповніть таблицю, яка відображає відомості про речовину,
якщо відомо масові співвідношення елементів у її формулі: m(Са) : m(С) : m(О) =
10: 3:12.(20 балів)
1
|
Хімічна формула речовини
|
|
2
|
Проста чи складна речовина
|
|
3
|
Якісний склад; металічний,
неметалічний елемент
|
|
4
|
Кількісний склад
речовини за формулою
|
|
5
|
Кількісні співвідношення
елементів у формулі сполуки
|
|
6
|
Масові співвідношення
елементів у формулі сполуки
|
m(Са) : m(С) : m(О) =
10: 3:12
|
7
|
Відносна молекулярна
(формульна) маса речовини
|
|
8
|
Масові частки хімічних елементів у визначеній формулі даної речовини
|
Дякуємо за відповіді!
Немає коментарів:
Дописати коментар