Екологiя, 11 клас

 

31.10.2018

10.09.2016 

Відкритий несподіваний винуватець танення льоду в Арктиці

 

10.04.2016

Контрольна робота, ІІ семестр

І варіант

У завданнях 1-3 виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих.

1. Назвіть природно-дослідні установи, які мають міжнародне значення:

а) природні заповідники;

б) зоопарки;

в) біосферні заповідники;

г) ботанічні сади.

2. Симбіотичне співіснування двох організмів характеризується:

а)  невигідними відношеннями;

б)  взаємовигідними відношеннями;

в)  конкурентними  відношеннями;

г)  відношення, коли один організм отримує користь, а на іншому це ніяк не позначається.

3.  Ряд взаємопов’язаних видів, з яких кожен попередній вид є їжею для наступного:

а) харчовий ланцюг;

б) піраміда чисельності;

в) харчова сітка;

г) харчовий рівень.

Завдання на встановлення відповідності

4. Встановіть відповідність термінів між двома колонками.

А. Організм.                         1. Живі організмі лісу.

Б. Популяція.                       2. Лишайник.

В. Біоценоз.                          3. Савана.

Г. Біогеоценоз.                     4. Ховрахи Стрілецького степу.

Д. Агроценоз.                       5. Поле кукурудзи.

Завдання мають декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів.

5. З метою рекультивації земель:

а)      треба окремо збирати ґрунтовий шар і зберігати його;

б) використовувати очисні споруди і пристосування;

в)   вводити гранично допустимі концентрації вмісту окремих сполук;

г)       терасувати і покривати шаром родючої землі терикони шахт.

6. Причиною розвівання верхнього збагаченого гумусом шару ґрунту вітром (вітрової ерозії) може бути:

а)  переосушення зволожених, ґрунтів;

б)  поздовжнє розорювання схилів;

в)  відвальне розорювання ґрунтів на плоских поверхнях;

г)   знищення природної рослинності (особливо в горах).

7.  Вкажіть рівні організації живого, які вивчає екологія:

а) клітинний і тканинний;     б) біогеоценотичний;

в) органний і організмовий; г)  біосферний;

д) популяційно-видовий.

8.  Низька стійкість агроценозів пов'язана з ...

а)      відсутністю зооценозу;

б)      незначною видовою різноманітністю;

в)      відсутністю саморегуляції;

г)       розгалуженою трофічною мережею;

д)      зідсутністю мікробіоценозу.

Екологічні задачі

9.                  На невеликих океанічних островах серед комах переважають безкрилі форми, тоді як на материку або на великих островах — крилаті. Чому?

10.               Під час літнього похолодання стрижі покидають свої гнізда й відлітають на південь, інколи на сотні кілометрів. Пташенята впада­ють в оціпеніння й здатні в такому стані обходитися без їжі кілька днів. Якщо стає тепліше, дорослі птахи повертаються. Із чим пов'язана така поведінка?

ІІ варіант

У завданнях 1-3 виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих.

1. Об'єкти природно-заповідного фонду, де зберігаються, охороняються і вивчаються всі компоненти екосистеми називають:

а) заповідниками; б) заказниками; в) пам'ятниками природи;  г) парками.

2. Назвіть ученого, який розробив учення про ноосферу:

а) Е Лаура;         б) П. Тейяр-Шарден; в) Е. Зюс; г)  В. Вернадський.

3.    Випадання кислотних дощів пов'язане з:

а)      зміною сонячної активності;

б)      підвищенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері;

в)      викидами в атмосферу діоксину сульфуру і оксидів нітрогену;

г)       перенесенням повітряних мас із промислових зон.

Завдання на встановлення відповідності

4. Установіть відповідність між парами живих організмів та типом їх взаємозв’язків:

1. гострик – людина;

2. вовк – заєць;

3. сова – миша;

4. гідра –дафнія;

5. ціп’як бичачий – копитна тварина.

А паразит – хазяїн;

Б хижак – жертва.

   Завдання мають декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів.

5. Контроль за станом навколишнього середовища в Україні здійснюють:

а)      Міністерство охорони здоров'я і природи;

б)      Санітарно-епідеміологічні служби;

в)      гідрометеослужба;

г)     «Партія зелених».

6. Викиди в моря стоків промислових підприємств, міських каналізаційних мереж, тваринницьких комплексів, змитих з полів мінеральних добрив та отрутохімікатів спричиняють:

     а) скорочення видового складу органічного світу морів;

     б) різницю у величині випаровування та кількості опадів;

     в) поширення бактерій, які викликають захворювання у людей;

     г) різницю у солоності вод.

7. Із запропонованих природоохоронних територій  виберіть національні    парки:

а)    Розточчя;

б)    Горгани;

в)    Шацький;

г)    Подільські Товтри;

д)    Михайлівська цілина;

е)    Синевір.

8. У тварин фотоперіодизм регулює:

а)      шлюбну поведінку;

б)      кількість потомства;

в)      линяння;

г)      співвідношення статей у потомстві;

д)      міграцію.

Екологічні задачі

9.             Чому існують рідкісні види і ті, що перебувають під загрозою зникнення, якщо будь-який вид здатний до безкінечного зростання своєї чисельності?

10.         У природних лісових угрупованнях відсоток пташенят, які ви­летіли з гнізда, відносно загального числа відкладених яєць становить близько 40 %; у лісах поряд із населеними пунктами — не більше 10 %; у парках — до 1 %. Яка тому причина?

 20.03.2016

 Готуємось до контрольної роботи за ІІ семестр

Задачі із загальної екології

1. Деякі вчені вважають, що степові ділянки землі створені вогнем і травоїдними тваринами. Чи погоджуєтеся ви із цим?

Відповідь. Копитні травоїдні тварини (корови, кози, вівці, коні, буйволи) поїдають значну частину пагонів рослин на ділянках, де пасуться. Залюбки поїдають і памолодь дерев. Окрім цього, режим витоптування під час випасання сприятливий для трав'янистих рослин, які можуть швидко відновлювати свою чисельність при ре­гулярному знищенні. Вони більше здатні до вегетативного розмно­ження, серед них є одно- й дворічні рослини. Трав'яниста рослин­ність краще відновлюється після пожеж, на відміну від дерев та їх памолоді.

2. На невеликих океанічних островах серед комах переважають безкрилі форми, тоді як на материку або на великих островах — кри­латі. Чому?

Відповідь. Кожна життєва форма відповідає тому середовищу, у якому вона формувалася. Невеликі океанічні острови продува­ються, унаслідок чого всі літаючі дрібні тварини, що не здатні протистояти сильним вітрам, відносить в океан і вони гинуть. Тому у процесі еволюції комахи на невеликих островах втратили здат­ність до польоту.

3. Рослини боліт, які мешкають в умовах високої вологості, мають низку ознак, притаманних рослинам посушливих місць (восковий наліт, укриті волосками). Чому листкам болотних рослин притаманні такі особливості будови?

Відповідь. Вода в болоті холодна, тому всмоктування її коренями ускладнено і рослини відчувають водне «голодування». Листки мають малі розміри для зменшення випаровування, а в деяких рослин вони вкриті восковим нальотом.

4. Левко Брунатний приїхав на осінні канікули до дідуся, який пра­цював лісником. Разом вони обходили лісові ділянки, позначали дере­ва, які підлягають вирубуванню. З лісової гущавини долинали шлюбні пісні глухарів й тетеруків. Дідусь запитав Левка: «Чому у глухарів і тетеруків токування (шлюбні пісні й турніри) відбуваються навесні й восени, хоча спарювання й виведення потомства — лише навесні?». А ви знаєте?

Відповідь. Сигналом для початку шлюбних ігор у більшості птахів є певна тривалість дня. Восени величина дня така сама, як і навесні, але змінюється вона у зворотному порядку. Самці сприймають це як сигнал до початку шлюбних турнірів, які із часом стихають.

5.В екологічному таборі Леся відвідувала гурток квітникарів. Дівчинці найбільше припали до вподоби різноманітні проекти озе­ленення балконів. Повернувшись додому на початку липня, Леся вирішила посадити на балконі петунію. Вона підтримувала потрібну вологість грунту, підживлювала рослини, але квіти росли погано. Чому петунії, посаджені на балконі всередині літа, незважаючи на оптимальну температуру, вологість, підживлення, погано ростуть і пізно зацвітають?

Відповідь. Для цвітіння рослинам південного походження потрі­бен короткий світловий день. Улітку в наших зонах світловий день відносно довгий.

6.У багатьох галузях промисловості широко використовують бак­терії та їх здатність швидко розмножуватися. Запропонуйте свої варіанти використання високої швидкості розмноження бактерій для користі людини.

Відповідь. Високу швидкість розмноження і нарощення біологіч­ної маси бактерій можна використати під час виробництва дешевого білкового корму для сільськогосподарських тварин, їжі для людини, волокон для текстильної промисловості, а також для очищення про­мислових відходів, ліквідації сміттєзвалищ та побутових відходів, створення органічних добрив, промислового виробництва газу (мета­ну) тощо.

7.Самка кімнатної мухи відкладає за один раз приблизно 120 яєць (= 7 поколінь за літо), з половини всіх відкладених яєць розвиваються самки. За умови, що всі мухи виживуть, до кінця літа потомство від однієї самки виросло б до 5 598 720 000 000 особин. Знаючи, що кож­на муха має масу 0,01 г, розрахуйте масу потомства однієї мухи за літо (за ідеальних умов).

Запропонуйте можливі варіанти використання мух та їхніх личи­нок з господарською метою.

Відповідь. Вага потомства однієї мухи до кінця літа становитиме 559 872 т. Личинок й дорослих мух можна використовувати як корм рибам, добавки до корму домашньої птиці, а личинок — ще і для пе­реробки органічних (зокрема харчових) відходів.

8. Чому існують рідкісні види і ті, що перебувають під загрозою зникнення, якщо будь-який вид здатний до безкінечного зростання своєї чисельності?

Відповідь. У випадках, якщо чисельність виду низька і він на грані зникнення, «винні» обмежувальні чинники, які перекривають здат­ність до відновлення та збільшення чисельності. Діяльність людини сприяє посиленню різноманітних обмежувальних факторів, які зни­жують чисельність багатьох видів.

9.Виберіть фактор, який не є обмежувальним для вівса на полі:

а)   надлишок води;

б)  нестача води;

в)   висока концентрація миш'яку в ґрунті;

г)   нестача іонів калію;

г)   надлишок нітратів;

д)  висока концентрація іонів свинцю в грунті;

е)   низька концентрація миш'яку в ґрунті.

Відповідь, е.

10.Інфузорій-туфельок помістили в закриту пробірку з поперед­ньо перевареною й охолодженою до кімнатної температури водою, яка містила їжу для цих найпростіших. Як ви вважаєте, що трапиться з інфузоріями далі? Чому?

Відповідь. Найпростіші загинуть через нестачу кисню в перева­реній воді.

11.Учні вирішили закласти на території школи ялинову алею. У лісгоспі їм порадили викопати молоді рослини з просіки. Але учні викопали ті, що росли в глибині лісу. Дерева посадили правильно, але через деякий час помітили, що хвоя ялин побуріла й почала осипати­ся. Як ви вважаєте, чому?

Відповідь. Тіньові та світлові листки мають відмінності у будові. У ялин, узятих із глибини лісу, хвоя пристосована до умов затінення. Після пересадження хвоя не змогла швидко адаптуватися до яскраво­го освітлення й загинула.

12.У природних лісових угрупованнях відсоток пташенят, які ви­летіли з гнізда, відносно загального числа відкладених яєць становить близько 40 %; у лісах поряд із населеними пунктами — не більше 10 %; у парках — до 1 %. Яка тому причина?

Відповідь. Чим ближче до місць людської діяльності, тим відчутні­ший негативний вплив антропогенного фактора на розмноження птахів. Насамперед це руйнування гнізд, велика кількість котів і со­бак, застосування отрутохімікатів тощо.

Спільна дія кількох чинників значно більше впливає на успіх роз­множення, ніж кожен окремо.

13.              Вміст кисню у воді є одним із найважливіших чинників для життя риб. Які додаткові пристосування є у деяких видів риб, що до­помагають їм компенсувати нестачу кисню?

Відповідь. У багатьох риб шкіра функціонує як додатковий ор­ган дихання (у в'юна 63 % кисню надходить через шкіру і 37 % — через зябра). Риби, які мають плавальний міхур, у разі дефіциту кисню використовують той, що міститься у плавальному міхурі. Частина риб пристосувалася до дихання киснем атмосферного повітря. Дводишні використовують мішкоподібні легені з комір­частими стінками, які закладаються як випинання черевної стінки стравоходу.

14.Якось Мишко Гриб повертався додому після засідання зооло­гічного гуртка. На зупинці тролейбуса він зустрів однокласника Петра Айвенка, який попросив пояснити: «Чому у середньому температура тіла у птахів вища, ніж у ссавців? Які переваги дає птахам ця особ­ливість?».

Відповідь. Вища температура тіла птахів у порівнянні із ссавцями дає такі переваги:

•    збільшення швидкості перебігу біологічних реакцій, що впливає на швидкість скорочення м'язових волокон; це дає змогу м'язам здійс­нювати більшу роботу за одиницю часу, тобто розвивати більшу по­тужність (висока потужність на одиницю ваги — важливий показник авіаційних двигунів);

•    запобігає їх зараженню багатьма вірусами та бактеріями, небез­печними для ссавців;

•   допомагає скоротити термін насиджування яєць.

З іншого боку, висока температура тіла птахів обумовлює більшу втрату енергії при тепловіддачі, яка залежить від різниці температури тіла й середовища. Із цим пов'язана потреба частішого і в більшій кількості вживання їжі. Птахи швидше гинуть за відсутності їжі, особ­ливо в холодну пору року. Залежність птахів від кількості їжі змушує їх здійснювати сезонні міграції, під час яких багато тварин гине. З високою температурою тіла пов'язана і небезпека перегріву. Під час польоту виділяється багато тепла, за високої температури повітря три­валий політ взагалі неможливий.

15. Петро Айвенко займається в гуртку авіамоделювання, а його однокласник Влад Федоренко — у художній школі. У вихідні вони разом пішли до зоопарку, де для юних відвідувачів була організована вікторина. Майже на всі запитання друзі дали правильну відповідь. Крім одного: «Чому в холодних частинах ареалу частіше можна поба­чити рептилій, які мають темне забарвлення, на відміну від теплих регіонів?».

Відповідь. Чорний колір значно більше, ніж інші кольори, погли­нає тепло, тому темнозабарвлені холоднокровні рептилії швидше на­гріваються й стають активнішими. Такі рептилії (якщо це їх не демас­кує) частіше трапляються саме в холодних частинах ареалу.

16. Під час літнього похолодання стрижі покидають свої гнізда й відлітають на південь, інколи на сотні кілометрів. Пташенята впада­ють в оціпеніння й здатні в такому стані обходитися без їжі кілька днів. Якщо стає тепліше, дорослі птахи повертаються. Із чим пов'язана така поведінка?

Відповідь. Під час зниження температури кількість літаючих ко­мах, якими живляться стрижі, зменшується. Це зумовлює переміщен­ня птахів у тепліші місця. Більша частина життєвих процесів пташе­нят у цей час уповільнюється, що дає змогу економно витрачати енер­гію, дочекатися закінчення холодів й прильоту батьків. Оціпеніння пташенят стрижів — це пристосування до життя в північних країнах, де літнє похолодання спостерігається досить часто.

17. У літню спеку вихованці екологічного центру Микола Буряк та Олег Холодний відпочивали на березі ставка. Разом з Олегом був його вірний друг — пес Барбос. Удалині в очереті плескалися качки. Між хлопцями виникла суперечка: «Яку температуру, низьку чи високу, птахи та ссавці переносять легше?».

Відповідь. Теплокровні тварини гірше переносять високу темпера­туру зовнішнього середовища, тому що витрачають багато енергії на виділення надлишку тепла з організму. Ці механізми грунтуються, в основному, на випаровуванні води з поверхні тіла. У місцях, де до­водиться пристосовуватися до високої температури, завжди існує де­фіцит води. За низьких температур птахів та ссавців захищають від холоду їхні теплоізолюючі покриви — на це не витрачається багато енергії.

18. Чому на поверхні водойм рослини мають переважно зелене за­барвлення, а на великих морських глибинах — червоне?

Відповідь. Не всі промені світлового спектра проникають на гли­бину, а тільки короткохвильові: сині й фіолетові. їх поглинають чер­воні та жовті пігменти клітин (фікобіліни та каротиноїди). Тому тут переважають рослини, які мають червоне та жовте забарвлення.

19. Дмитро Лісовий із вересня почав відвідувати гурток орнітоло­гів при зоопарку. Дорогою до будинку юннатів Дмитро помітив, як у крижаній воді купалися качки. «Чому в дуже сильні морози водоплав­ні птахи часто пірнають в ополонки ставка?» — зацікавився учень.

Відповідь. Птахи таким чином відігріваються. У качок під час пір­нання відтаюють на пір'ї льодинки, оскільки температура води вища, ніж температура морозного повітря.

20. На глибині більше 1 000 м гідробіонти перебувають у повній темряві, оскільки сонячне світло не проникає крізь таку товщу води. Чому у багатьох глибоководних риб розвинені органи зору?

Відповідь. Розвиток органів зору у глибоководних риб пов'язаний із характерним для цих тварин явищем біолюмінесценції, яка слугує для освітлення та принаджування здобичі. Особливо інтенсивно бага­то видів риб світяться в період розмноження.

 16.11.2015   

Урок   екології

 

 

 

 

 

 

21.04.2015

 Відзначення Міжнародного дня Матері-Землі 

 На підтримку проведення спільної акції шкіл сталого розвитку у нашій області 21.04.2015р. готуючись до відзначення Міжнародного дня Матері-Землі, який в 2009 році проголосила Генеральна Асамблея ООН в 10-11 класах відбулась науково-практична конференція «У нас одна планета» (вчитель екології Собіщанська В.І.). На конференції учні поглибили знання щодо історії виникнення Міжнародного дня Землі та нової філософії відношення до природи у світлі ідей сталого розвитку.

Захід спонукає учнів бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля.

18.04.2015

  Готуємось до контрольної роботи за ІІ семестр

Орієнтовний текст завдань контрольної роботи

з екології (11клас, рівень стандарт) за ІІ семестр

У завданнях 1-6 виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих.

1. Назвіть природно-дослідні установи, які мають міжнародне значення:

а) природні заповідники;

б) зоопарки;

в) біосферні заповідники;

г) ботанічні сади.

2. Симбіотичне співіснування двох організмів характеризується:

а)  невигідними відношеннями;

б)  взаємовигідними відношеннями;

в)  конкурентними  відношеннями;

г)  відношення, коли один організм отримує користь, а на іншому це ніяк не позначається.

3.  Ряд взаємопов’язаних видів, з яких кожен попередній вид є їжею для наступного:

а) харчовий ланцюг;

б) піраміда чисельності;

в) харчова сітка;

г) харчовий рівень.

4. Об'єкти природно-заповідного фонду, де зберігаються, охороняються і вивчаються всі компоненти екосистеми називають:

а) заповідниками; б) заказниками; в) пам'ятниками природи;  г) парками.

5. Назвіть ученого, який розробив учення про ноосферу:

а) Е Лаура;         б) П. Тейяр-Шарден; в) Е. Зюс; г)  В. Вернадський.

6.    Випадання кислотних дощів пов'язане з:

а)      зміною сонячної активності;

б)      підвищенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері;

в)      викидами в атмосферу діоксину сульфуру і оксидів нітрогену;

г)       перенесенням повітряних мас із промислових зон.

Завдання на встановлення відповідності

7. Установіть відповідність між парами живих організмів та типом їх взаємозв’язків:

1. гострик – людина;

2. вовк – заєць;

3. сова – миша;

4. гідра –дафнія;

5. ціп’як бичачий – копитна тварина.

А паразит – хазяїн;

Б хижак – жертва.

8. Встановіть відповідність термінів між двома колонками.

А. Організм.                         1. Живі організмі лісу.

Б. Популяція.                       2. Лишайник.

В. Біоценоз.                          3. Савана.

Г. Біогеоценоз.                     4. Ховрахи Стрілецького степу.

Д. Агроценоз.                       5. Поле кукурудзи.

   Завдання мають декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів.

9. Контроль за станом навколишнього середовища в Україні здійснюють:

а)      Міністерство охорони здоров'я і природи;

б)      Санітарно-епідеміологічні служби;

в)      гідрометеослужба;
г)     «Партія зелених».

10. Які з груп проблем відносяться до глобальних:

а)   проблеми, що пов'язані з відношеннями між людиною і навколишнім середовищем;

б)      проблеми, що пов'язані відношеннями між промисловими
підприємствами;

в)      проблеми, що пов'язані з відношеннями між рослинами і тваринами;

г)       проблеми, що пов'язані з основними соціальними спільнотами людства.

11.  З метою рекультивації земель:

а)      треба окремо збирати ґрунтовий шар і зберігати його;

б) використовувати очисні споруди і пристосування;
в)   вводити гранично допустимі концентрації вмісту окремих сполук;
г)       терасувати і покривати шаром родючої землі терикони шахт.

12.    Які з явищ привели до виникнення екологічної кризи на Землі:
а)      утворення озонових дірок;

б)      освоєння космічного простору;

в)      комп'ютеризація;

г)       забруднення Світового океану;

д)      винищення лісів.

13.    Які з ознак притаманні глобальним проблемам людства:

а)   масштаби виявлення виходять за межі однієї держави і групи держав;

б)   загальнолюдська сутність робить їх зрозумілими для країн і всіх народів;

в)  можливість їх рішення зусиллями всіх країн і народів, усього світового
суспільства;

г)    масштаби проявів, які виходять за межі міста, селища;

д)    можливість їх рішення зусиллями всього населення країни.

14.    Які з проблем відносяться до групи проблем, пов'язаних з основними соціальними спільнотами людства:

а)   запобігання світової ядерної катастрофи; 

б)   енергетично-сировинна проблема;

в) подолання розриву в рівнях соціально-економічного розвитку між розвиненими та розвиваючими країнами;

г)   покращення системи охорони здоров'я ;

д)   освоєння космічного простору.

15.    Які з проблем відносяться до групи проблем, які торкаються людини та  навколишнього середовища:

а)    ліквідування неосвіченості;

б)    продовольча;

в)    запобігання світової ядерної катастрофи;

г)    екологічна;

д)    використання досягнень науково технологічного прогресу.

16.    Які з проблем відносяться до групи проблем, що фіксують увагу на
відношеннях людини і суспільства:

а)      екологічна;

б)      ліквідування неосвіченості;

в)      енергетично-сировинна проблема;

г)       запобігання світової ядерної катастрофи;

д)      ліквідування небезпечних захворювань.

17.    Що призводить до зменшення площ сільськогосподарських угідь на Землі:

а)      ерозія ґрунтів;

б)      будівництво міст, промислових об'єктів, транспортних комунікацій;

в)      зміна клімату;

г)       кислотні дощі;

д)      опустинювання.

18.    Між популяціями в біогеоценозі можуть виникати взаємозв'язки:

а) нейтральні;     б) взаємодопомога;

в) мутуалістичні;          г) трофічні;            д) антагоністичні.

19. З чим пов'язані в наш час можливості росту виробництва продуктів  харчування, усунення голоду та недоїдання:

а)   з інтенсифікацією сільського господарства;

б)  з розширенням площ для вирощування сільськогосподарських культур за рахунок вирубки лісів;

в)  залученням країн, що розвиваються до використання науково-технічних досягнень в області сільського господарства;

г)   з "відвойовуванням" земель у морів та океанів;

д)  із здійсненням природоохоронних заходів.

20. Вкажіть причини росту дефіциту прісної води на Землі:

а)    швидкий ріст населення планети;

б) збільшення витрат води для потреб промисловості та сільського
господарства;

в)    зростання забруднення гідросфери; 

г)     зміна клімату.

21. Вкажіть, які ліси відіграють найважливішу роль в очищенні атмосфери  Землі:

а) австралійські; б) амазонські;  в) африканські;      г) сибірські.

22.    Позначте впливи паразита на організм хазяїна:

а)      постачання хазяїна їжею;

б)      постачання хазяїна вітамінами, виробленими паразитом;
в)      механічне пошкодження тканин хазяїна;

г)      перехоплення частини їжі в хазяїна;

д)      отруєння хазяїна продуктами обміну.

23.    Назвіть біосферні заповідники, розміщені на території України:

а) Асканія-Нова; б) Луганський;  в) Чорноморський;          г) Шацький.

24.    Які з нижче названих явищ призводять до руйнування озонового шару:
а)       вирубка лісів;

б)      використання аерозолів;

в)      запуск балістичних ракет;

г)       забруднення водойм нафтопродуктами.

25.    Динаміка біогеоценозів зумовлена ...

а)      стабільністю факторів середовища;

б)      періодичними змінами факторів середовища;

в)      добовими біоритмами;

г)       сезонними біоритмами;

д)      стабільністю ланцюгів живлення.

26.    До яких наслідків на планеті може привести утворення "парникового ефекту":

а) вирубка лісів; б) забруднення водойм;

в) танення льодовиків; г) затоплення значних територій суші.

27. У тварин фотоперіодизм регулює:

а)      шлюбну поведінку;

б)      кількість потомства;

в)      линяння;

г)      співвідношення статей у потомстві;

д)      міграцію.

28. До яких наслідків на планеті може привести випадіння "кислотних дощів"

а)      загибель лісів;

б)      руйнування озонового шару;

в)      руйнування пам'ятників архітектури та житлових приміщень;

г)       отруєння води водойм.

29.    Які наслідки спричинює смог у природі:

а)      прискорює корозію металів;

б)      спричинює задуху та емфізему у людей;

в)      призводить до загибелі рослин;

г)      спричинює танення льодовиків.

30.    Низька стійкість агроценозів пов'язана з ...

а)      відсутністю зооценозу;

б)      незначною видовою різноманітністю;

в)      відсутністю саморегуляції;

г)       розгалуженою трофічною мережею;

д)      зідсутністю мікробіоценозу.

31.    Популяція як одне ціле характеризується:

а)      подібністю генотипів особин;

б)      щільністю й чисельністю особин;

в)      різнорідністю видового складу;

г)       ізоляцією окремих особин;

д)      генетичним поліморфізмом.

32. Укажіть серед зазначених нижче найбільш суттєві джерела забруднення  внутрішніх водойм України:

а)   комунальне господарство;          б) промисловість;

в)  сільське господарство;     г) присадибне господарство.

33.    Укажіть найбільш небезпечні забруднювачі Світового океану:

а) нафта і нафтопродукти;    б) тверді речовини;

в) радіоактивні відходи;       г) фреони.

34.    Вкажіть рівні організації живого, які вивчає екологія:

а) клітинний і тканинний;     б) біогеоценотичний;

в) органний і організмовий; г)  біосферний;

д) популяційно-видовий.

35. Укажіть серед зазначених нижче сучасні техногенні забруднювачі:
а) землетруси;  б) електромагнітні хвилі;   в) штучна радіація;  г) вібрації.

36.   До біогеоценозів конкретного регіону можна віднести:

а) біосферу; б) Світовий океан; в) тайгу;         г) липово-ясенову діброву;

д) сосновий ліс.

37.    Вкажіть характерні особливості агроценозів:

а)      однорідність видового складу;

б)      неповний колообіг речовин;

в)      велика різноманітність видового складу;

г)       дія штучного добору;

д)      велика стійкість.

38. Із запропонованих природоохоронних територій  виберіть національні    парки:

а)    Розточчя;

б)    Горгани;

в)    Шацький;

г)    Подільські Товтри;

д)    Михайлівська цілина;

е)    Синевір.

 Готуємося до ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади 

з екології 2014-2015 н.р.

                                                Завдання

ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з екології для учнів 11 класу,

2011-2012 навчальний рік    http://obd-ditu.at.ua/load/ekologija/15-1-10

Тести групи А. У завданнях 1-20 виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих. За кожну правильну відповідь  - 0,5 бала.

1.    Серед всіх середовищ життя найбільш багате за числом видів:

а)  водне;

б) внутрішнє середовище живих організмів;

      в) наземне-повітряне;

г) ґрунт.

2.   Перші живі організми з’явилися на Землі:

а)  в ґрунті;

б) у наземному середовищі;

в) у повітряному середовищі;

г) у воді.

3. Риби, що здатні здійснювати міграції з моря в річки або навпаки,    називають:

а) космополітами;

б) стенобіонтами;

в) прохідними

г) толерантними.

4. Розвиток теплокровності став можливим тільки:

а)  у водному середовищі;

б) у наземному середовищі;

в) у ґрунті

г)  при паразитичному способі життя

5.   Екологічна причина того, що теплокровні тварини півночі, як правило, більші у порівнянні з південними тваринами, полягає у тому, що:

а)   так краще боротися з хижаками;

б) знижуються енергетичні затрати організму;

в) так легше пересуватися по снігу та льоду;

г) збільшуються легені й серце, що забезпечує посилення обміну речовин, який сприяє виживанню.

6. Видами едифікаторами (визначають будову і склад фітоценозу) у степах є:

а) тимофїївка лучна й конюшина;

б) ковила й типчак;

в) лисохвіст лучний й полин гіркий;

г) петрів батіг і деревій.

7.    Екосистему, що використовує хімічну енергію, яку отримує від органічних речовин, називають:

а)автотрофною;

б) хеміавтотрофной;

в) гетеротрофною;

г) оліготрофною.

8. В трофічному ланцюгу найбільша кількість отруйних речовин, що потрапляє в грунт, буде сконцентровано в організмі:

а) дощового черв’яка;

б) личинки мухи;

в) землеройки;

г) горностая.

9. Хвороби, збудників яких від хазяїна до хазяїну передає переносник, називаються:

а) трансдукційними;

б) трансляйційними;

в) трансформаційними;

г) трансмісивними.

10. Основним фактором зміни природних зон  з півночі на південь вважають:

а) атмосферний тиск;

б) освітленість;

в) вологість;

г) рельєф.

11. Опале листя з дерев у місті необхідно:

а) використовувати на корм скоту;

б) спалювати на місці;

в) перетворювати на компост;

г) вивозити за місто для спеціального поховання.

12. Головними групами організмів, що поглинають розчинений кремнезем з морської води, є:

а) синьо-зелені і бурі водорості;

б) діатомові водорості и радіолярії;

в) червоні водорості і корали;

г)  молюски і риби.

13. У деревах радіонуклеїди, що потрапляють через корені,  накопичуються в основному:

а) у плодах та насінні;                    в) у листі та хвої;

б) у стовбурі;                                    г) рівномірно по всіх частинах рослин.

14. Найбільша у світі площа деградованих земель знаходиться на території:

а) Африки та Азії;                                                                  в) Австралії;

б) Північної та Південної Америки;                                 г) Європи.

15. Вибрати з переліку конкурентну пари:

а) ластівки і стрижі;

б) молюски і водорості;

в) лев і антилопа;

г) заєць і лисиця.

16. Лімітуючі фактори:

а) обмежують ріст і життєдіяльність організмів;

б) обмежують широту екологічної ніші;

в) визначають географічні межі поширення виду;

г) обмежують можливості репродукції.

17. Основні параметри популяції включають:

а)чисельність, щільність, народжуваність;

б) середню вагу і середню плодючість особин;

в) швидкість росту особин, вік статевої зрілості;

г) правильна відповідь відсутня.

18. За Кіотським протоколом повітря можна забруднювати:

а) за певними квотами;

б) скільки завгодно, якщо протокол підписаний;

в) взагалі не можна;

г) не можна країнам, що підписали протокол.

19. Укажіть, які з названих екологічних проблем головним чином спричинені видобутком, переробкою та використанням вуглеводної сировини:

1)     тепличний ефект;

2)     зникнення видів;

3)     фотохімічний смог;

4)     кислотні дощі;

5)     ерозія ґрунтів;

6)     посилення електромагнітного випромінювання.

Варіанти відповідей:

а) 1,2,3;       б) 1,3,4;       в) 3,4,5;       г) 4,5,6.

20. До ендемічних хвороб відносять:

а) метгемоглобінемію;

б) лейкемію;

в) базедову хворобу;

г) зоб.

Тести групи Б. У завданнях 21 – 30 виберіть декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів. За кожну правильну відповідь  -1  бал.

21. Природний територіальний комплекс:

а)     закономірне поєднання гірських порід, повітря, води, рослинного і тваринного світу, що перебувають у складній взаємодії;

б)     фрагмент окремої геосфери;

в)     речовини чи тіла, які утворюють одну з оболонок Землі;

г)     закономірне поєднання гірських порід, повітря, води, рослинного і тваринного світу, що утворюють єдину систему.

22. Фація:

а)     найдрібніший і найпростіший природний територіальний комплекс;

б)     конкретна територія, однорідна за своїм походженням та єдиним геологічним фундаментом;

в)     елементарна одиниця географічного ландшафту;

г)      найменш помітна одиниця рослинного угрупування.

3. Причиною розвівання верхнього збагаченого гумусом шару ґрунту вітром (вітрової ерозії) може бути:

а)  переосушення зволожених, ґрунтів;

б)  поздовжнє розорювання схилів;

в)  відвальне розорювання ґрунтів на плоских поверхнях;

г)   знищення природної рослинності (особливо в горах).

24. З метою рекультивації земель:

а)               треба окремо збирати ґрунтовий шар і зберігати його;

б)               використовувати очисні споруди і пристосування;

в)                вводити гранично допустимі концентрації вмісту окремих сполук;

г)                терасувати і покривати шаром родючої землі терикони шахт.

25. Викиди в моря стоків промислових підприємств, міських каналізаційних мереж, тваринницьких комплексів, змитих з полів мінеральних добрив та отрутохімікатів спричиняють:

     а) скорочення видового складу органічного світу морів;

     б) різницю у величині випаровування та кількості опадів;

     в) поширення бактерій, які викликають захворювання у людей;

     г) різницю у солоності вод.

26. Специфічними особливостями екологічної ситуації у Чорному морі є:

а)                   погіршення кисневого режиму, скорочення кормової бази для риб;

б)                   підняття отруйного сірководневого середовища;

в)                   збільшення солоності води;

г) виникнення заморів (масової загибелі риб та інших мешканців вод).

27. Малюки зебр знаходять своїх матерів серед інших тварин стада в такий спосіб:

а)     будь-яка мати-зебра може стати тимчасовою матір’ю,

б)     малята невідлучно знаходяться біля своїх матерів,

в)     орієнтуються за запахом,

г)     очікують, поки самки самі їх знайдуть,

д)     визначають за індивідуальними особливостями чергування світлих і темних смуг на тілі матері.

28. Підвищення температури води у водоймах внаслідок теплового забруднення сприяє:

а)     посиленому розмноженню м'ясоїдних риб;

б)     прискоренню "цвітіння";

в)     зміні кольору води до світло-зеленого і навіть до блакитного;

г)      замиканню біотичного кругообігу;

д)     втраті водою розчиненого кисню;

е)     поглинанню кисню з атмосферного повітря.

29. Найвища концентрація життя спостерігається:

а)     у літосфері,

б)     у атмосфері,

в)     у гідросфері,

г)     на межі літосфери та атмосфери,

д)     на межі атмосфери й гідросфери,

е)     на межі гідросфери і літосфери.

30. Із запропонованих природоохоронних територій  виберіть національні    парки:

а) Розточчя; 

б) Горгани; 

в) Шацький;

г) Подільські Товтри;

д) Михайлівська цілина;

е) Синевір.

Завдання на встановлення відповідності

У завданнях 31-34 до кожного твердження, позначеного буквою, доберіть правильну відповідь, позначену цифрою. 2 бали за кожне правильно виконане завдання.

31. Яким правилам відповідають наведені визначення.

А. У межах виду (або групи близьких видів гомойотермних тварин) більш великі особини зустрічаються в більш холодних областях.	1.Право Аллена.           В
Б. Два види з подібними екологічними вимогами не можуть тривалий час займати одну і ту ж екологічну нішу.	2. Правило Бергмана.           А
В. Виступаючі частини тіла гомойотермних тварин щодо збільшуються в розмірах у міру просування на південь в межах ареалу виду.	3. Правило Глогера.           Г
Г. Види тварин, що мешкають в холодних і вологих зонах, мають інтенсивніше пігментацію тіла.	4. Правило Гаузе.           Б

32. Встановіть відповідність термінів і визначень.

А. Знаходиться під загрозою повного вимирання вид, чисельність збережених особин якого недостатня для самопідтримки популяції в природних умовах.	1. Вимираючий вид           А
Б. Вид, морфологічні та  або поведінкові особливості якого не відповідають	2. Експлуатований вид сучасних умов життя Г
В. Вид, що мешкає тільки в даному регіоні і не живе в інших	3. Ендемічний вид            В
Г. Вид, морфологічні та  або поведінкові особливості якого включають його представників в господарський оборот	4. Зникаючий вид.            Б

33. У таблиці надано  ланцюги  живлення:

1 ->	2 ->	3 ->	4
Трав’яниста рослина	гусінь	Комахоїдні птахи	Хижі птахи

Якій екологічній піраміді чисел він відповідає?

Відповідь: В

34. Встановіть відповідність термінів між двома колонками.

А. Організм.                           1. Живі організмі лісу. В

Б. Популяція.                        2. Лишайник. А

В. Біоценоз.                            3. Савана. Г

Г. Біогеоценоз.                     4. Ховрахи Стрілецького степу. Б

Д. Агроценоз.                        5. Поле кукурудзи. Д

Завдання відкритого типу

Завдання №35 (10 балів)

Укажіть назву (до роду) зображених на малюнку рослин, дайте їх морфологічний опис. Укажіть пристосування до умов середовища, у яких мешкають дані рослини, назвіть екологічну групу по відношенню до світла до яких відносяться зображені рослини.

        

                      а)                                                        б)

Завдання №36 (10 балів)

Укажіть назву (до роду) зображених на малюнку тварин, дайте їх морфологічний опис. Укажіть пристосування до умов середовища, у яких мешкають дані тварини.

            

                      а)                                                                б)

Відповідь на завдання 35: а) Ялина звичайна. Відділ Голонасінні, клас Шишконосні, порядок Хвойні, родина Соснові, рід Ялина.

Ялина зазвичай виростає до 20-25 м, має широкопірамідальну, загострену на верхівці крону. Крона густа, хвоя жорстка, чотиригранна, близько 2 см, розташовані по одній.  Коренева система поверхнева. Шишки довгі, загострені, 10-15 см.

Екологічні особливості: тіньовитривала, потребує багато гумусу, вологовитривала.

Пристосування до місць існування: коренева система поверхнева, бо саме у поверхні грунту найбільший вміст гумусу, листя має форму хвої, що зменшує випаровування, пірамідальна крона дозволяє використовувати сонячні промені на всіх рівнях розташування гілок.

б) Сосна звичайна. Відділ  Голонасінні, клас Шишконосні, порядок Хвойні, родина Соснові, рід сосна.

Сосна має висоту 25-40 м, іноді до 50 м, крона розташована високо над землею, конусовидна. На гілках та у нижніх частинах стовбура кора тонка, оранжово-червона. Хвоїнки по 2 у пучку, 4-9 см завдовжки, сіро-зелені, трохи зігнуті. Чоловічі шишки 8-12 мм (жовтуваті або розові), жіночі шишки 3-6 см, від сіро-коричневих до зелених.

 Екологічні особливості: світлолюбна, невибаглива до грунту, посухостійка.

 Пристосування до місць існування: коренева система розташована на глибині (до 30 м), що дозволяє поглинати необхідну кількість води у сухий період року, листя має форму хвої, хвоїнки покриті товстою шкіркою, продихи в поглибленнях що

 зменшує випаровування,  крона розташована на верхівці, знизу гілки відмерають, бо до них не доходять сонячні промені.

Відповідь на завдання 36: а) Зебра. Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Непарнокопитні, родина Коневі, рід Кінь, підрід Зебра.

 Кінцівки у зебр мають тільки один розвинений палець. Тіло вкрите густим коротким волоссям, на верхній частині шиї та на хвості воно довге. Забарвлення смугасте.

Кінцівки дозволяють швидко і досить довго бігти, мають добрий зір і гострий слух, все це та смугасте забарвлення дозволяє не стати жертвами хижака. Зебри харчуються травою, їх зуби добре пристосовані для подрібнення твердої їжі: гострими різцями зебра «зістригає» траву і подрібнює її корінними зубами. Живуть зебри у саванах, один вид - у гірських районах, добре переносять відсутність води.

б) Бегемот (гіпопотам ). Тип Хордові, клас Ссавці, ряд Парнокопитні, родина Бегемотові, рід Бегемот.

Бегемот – велика тварина (тіло завдовжки до 4,2 м, маса – до 3,4 т), яка веде напівводяний спосіб життя. Має товсту шкіру, що потребує постійного зволоження. Численні залози  на поверхні шкіри продукують рожевий секрет, колір якого передається шкірі тварини. Секрет виконує захисну функцію, оберігаючи шкіру від сонячних променів, а також дезінфікує рани. Очі, вуха й ніздрі знаходяться у верхній частині голови на одній лінії, завдяки чому бегемот може занурюватися у воду, продовжуючи дихати і спостерігати. Звичайно бегемоти тримаються на мілководдях, стоячи або лежачи щоб як можна менша частина тіла була над водою. Якщо бегемот занурюється у воду, його ніздрі надійно перекриваються спеціальними клапанами, а вуха щільно притискаються до голови. Живиться бегемот водяною та прибережною рослинністю. Бегемот здатен розкрити пащу під кутом 150^о, щоб відлякати ворога.

  

Завдання №37 (2 бали)

За добу  доросла людина споживає 430 г кисню. Одна 25-річна тополя за 5 місяців вегетації поглинає 42 кг СО₂ Скільки таких дерев необхідно для забезпечення киснем однієї людини протягом року?

Рішення:

Щоб знайти кількість кисню, яке виділяє одна тополя за весь період вегетації складемо рівняння фотосинтезу:

          6СО₂ + 6Н₂О —> С₆Н₁₂О₆ + 6О_2ꜛ

      _{За рівнянням реакції кількість молів  вуглекислого газу дорівнює кількості молів кисню. Знайдемо кількість молів вуглекислого газу. За умовою задачі тополя за період вегетації поглинає 42 кг = 42000 г. Молярна маса вуглекислого газу дорівнює 44, тоді кількість молів:}

              _{42000 : 44 = 954,55}

_{Таку ж кількість молів кисню рослина продукує під час фотосинтезу. Знайдемо масу виділеного кисню, знаючи, що молярна маса кисню складає 32:}

               _{32 × 954,55 = 30545,6 (г)}

_{За умовою задачі доросла людина споживає за добу 430 г кисню, тоді за рік їй потрібно:}

              _{430 г × 365 = 156950 г}

_{Тепер можна знайти кількість дерев, які необхідні людині для забезпечення її киснем протягом року:}

              _{156950 : 30545,6 = 5,14}

   _{Відповідь: людині для дихання вистачить кисню, який продукують приблизно 5 дерев за 5 місяців вегетації.}

              

ВСЬОГО		50 балів
Тести групи А	№1-20	10
Тести групи Б	№21-30	10
Завдання на встановлення відповідності	№31-34	8
Завдання відкритого типу	№35-37	22

Завдання II етапу Всеукраїнської олімпіади 
з екології 2014-2015 н.р. (10 -11 клас)

Тести групи А. Із чотирьох варіантів відповідей лише одна правильна

І. Панміксія - це:

А. Сукупність організмів, які виділяють по відношенню до якого-небудь екологічного фактору

Б. Вільне схрещування організмів всередині будь-якої внутрішньовидової групи

В.Спільне одержання допоміжної енергії

Г. Колективне уникнення несприятливих середовищ існування

2. Істотну роль у виникненні кислотних дощів грає:

А. Вуглекислий газ

Б. Сірчистий газ

В. Метан

Г. Чадний газ

3. Живі організми мали змогу освоїти сущу завдяки тому, що:

А.На землі з'явилася атмосфера

Б. Відбувся перерозподіл суші та Океану

В. Вміст кисню в атмосфері збільшився до 20%

Г. У тварин і рослин з'явилися органи дихання

4. Коливання чисельності особин, які характерні для будь-якої популяції тварин, називають:

А. Динамікою

Б. Змінами

В. Хвилями життя

Г. Періодичністю

5. 3ростання чисельності конкретної популяції будь-якого виду не буває безкінечним, оскільки:

А. Існує популяція хижаків

Б. Особини перестають розмножуватися

В. Існує опір середовищ

Г. Існує конкуренція.

6. Яка з перелічених екосистем найбільш продуктивна:

A. Тундра

B. Степ

Б. Широколистяні ліси

В. Тропічні ліси

7. Органічна речовина вологих тропічних лісів розкладається з найбільшою
швидкістю, бо там спостерігаються:

А. Постійно високі температури і низька вологість

Б. Постійно високе затінення полога лісу і висока вологість

В. Постійно високі температури і добре зволоження

Г. Постійно висока різноманітність рослин і висока вологість

8.Кріофіли і термофіли - це різні групи організмів по відношенню до:

А. Світловому фактору

 Б. Фактору вологості

 В. Температурному фактору

 Г. Едафічним факторам

9. Сигналом до сезонних міграцій та линьки слугують зміни у:

А. Світловому режимі

Б. Тепловому режимі

В. Водному режимі

Г. Режимі опадів

10.Серед світових запасів палива на першому місці стоїть:

А. Нафта

Б. Газ  

В. Вугілля

Г. Уран (для теплових реакторів)

11. Хімічним мутагеном називають:

А. Речовину, вплив якої на організм призводить до уповільнення росту

Б. Речовину, що змінює генну структуру організму

В. Групу молекул, що локально накопичуються в організмі тварин і рослин

Г. Іони металу або не металу, які змінюють спрямованість біохімічних процесів в клітинах

12. Метал, який при попаданні в навколишнє середовище, в однаковій мірі забруднює і воду, і грунт, і повітря:

А. Залізо

Б. Марганець

В. Цинк

Г. Ртуть

13. Сукупність тварин, що пасивно переміщуються дрейфуючими течіями в товщі води, називають:

А.Нейстоном

Б. Зообентосом

В. Зоопланктоном

Г. Біоциклом

14. Шишкарі будують гнізда і виводять пташенят взимку (у лютому). Це можливо тому, що:

A.      У шишкарів є особливі пристосування, що допомагають переносити низькі температури

Б. У цей час багато корму, яким харчуються дорослі птахи й пташенята

В. Їм необхідно встигнути вивести пташенят до прильоту птахів – основних конкурентів з південних районів

Г. Основні конкуренти відсутні і не заважають будувати гнізда

15. Речовини, які випадають з атмосферними опадами і забруднюють гідросферу:

А. Сульфатна та нітратна кислоти

B.      Синтетичні поверхнево - активні речовини

Б. Феноли, отрутохімікати і вуглеводні сполуки

Г. Солі органічних кислот

16. Протягом останнього століття збільшення попиту на прісну воду було викликано в тому числі:

А. Збільшенням кількості гідроспоруд (ГЕС)

Б. Скороченням кількості тропічних лісів

В. Розширенням річкового і морського судноплавства

Г. Розширенням та інтенсифікацією поливного землеробства

17. Згідно з даними ООН, найбільша площа деградованих земель (близько 680 млн. га) на планеті утворилася в результаті:

А. Видобутку корисних копалин  

Б. Неконтрольованої експлуатації земель для випасу худоби

В. Спорудження доріг та розвитку залізничного транспорту

Г. Стихійних лих і катастроф (пилові бурі, повені)

18. 3а даними ООН основною причиною зміни стану земельних ресурсів є:

А. Збільшення виробництва продовольства

Б. Ріст міст та міських поселень

В. Видобування корисних копалин

Г. Видобуток деревини для будівництва

19. Укажіть, які з названих екологічних проблем головним чином спричинені видобутком, переробкою та використанням вуглеводної сировини:

1. тепличний ефект;

2. зникнення видів;

3. фотохімічний смог;

4. кислотні дощі;

5. ерозія грунтів;

6. посилення електромагнітного випромінювання.

Варіанти відповідей:

а) 1,2,3; б) 1,3,4; в) 3,4,5; г) 4,5,6.

20. До ендемічних хвороб відносять:

а) метгемоглобінемію;

б) лейкемію;

в) базедову хворобу;

г) зоб.

 Вітаю Янчук Олену, ученицю 11класу, з перемогою у II етапі Всеукраїнської олімпіади юних екологів 14.12.2014

Нашу Землю захищає величезний невидимий щит

 

 

5.12. Всесвітній день грутів 

 

Червона книга України

  Рослини Дніпропетровської області, занесені до Червоної книги України

  Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2012 році

Готуємось до контрольної роботи 

 1. Перше визначення екологiї як науки про взаємовiдносини органiзмiв та навколишнього середовища в 1866 роцi дав:
А. К. Лiнней;
Б. Е. Геккель;
В. М. Реймерс;
Г. Ч. Дарвiн.

2. Вкажiть показники, якi характеризують демографiчну ситуацiю в Українi:
А. низька народжуванiсть i висока смертнiсть;
Б. низька народжуванiсть i низька смертнiсть;
В. висока народжуванiсть i низька смертнiсть;
Г. висока народжуванiсть i висока смертнiсть.

3. Вкажiть назву природнiх ресурсiв, якi вiдносять до невiдновлюваних:
А. гiдротермальнi;
Б. ґрунтовi;
В. воднi;
Г. мiнеральнi.

4. Назвiть основний вид викопного палива в Українi:
А. природний газ;
Б. нафта;
В. горючi сланцi;
Г. кам'яне вугiлля.

5. Вкажiть регiони України з найвищим рiвнем забруднення  поверхневих вод:
А. у Подiллi;
Б. у Полiссi;
В. у Чорноморсько-Приазовському регiонi;
Г. у Карпатах.

6. Укажiть, на якiй висотi розташована озоносфера:
А. 5-10 км;
Б. 10-50 км;
В. 50-65 км;
Г. 65-80 км.

7. Для запобiгання випадковому чи навмисному забрудненню води джерел водопостачання створюють зони санiтарної охорони. Яка величина першого поясу зони санiтарної охорони для пiдземного надiйно перекритого джерела водопостачання?
А. 30 м;
Б. 50 м;
В. 100 м;
Г. 300 м.

8. Виберiть, скiльки вiдсоткiв вуглекислого газу мiститься в атмосферi Землi:
А. 0.01;
Б. 0.03;
В. 0.05;
Г. 0.07.

9. Укажiть, який вид транспорту активно пропагується в Нiдерландах:
А. автомобiль;
Б. велосипед;
В. мотоцикл;
Г. метро.

10. Укажiть головний наслiдок осушення територiй  для клiмату певної мiсцевостi:
А. вирiвнювання рiчної амплiтуди температур;
Б. зниження вологостi повiтря, пiдвищення температури;
В. пiдвищення вологостi повiтря, пiдвищення температури;
Г. нагрiвання атмосфери, порушення теплового балансу.

11. Пристосування тварин до клiматичних умов зимової частини року:
А. зимовий спокiй;
Б. зимова сплячна;
В. зупинка фiзiологiчних процесiв;
Г. анабiоз.

12. Основним хiмiчним елементом живої природи   є :
А. Na;
Б. С;
В. Са;
Г. Не.

13. Монiторингом називається:
А. нагляд за будь-якими об'єктами чи явищами;
Б. змiна стану навколишнього середовища органiзмами;
В. визначення стану навколишнього природного середовища за допомогою певної групи видiв живих органiзмiв;
Г. експериментальна перевiрка отриманих даних.

14. До яких наслiдкiв призводить накопичення в атмосферi вуглекислого газу?
А. парниковий ефект;
Б. кислотнi дощi;
В. порушення озонового шару;
Г. поява сильних вiтрiв.

15. Класично екологiя вивчає:
А. зв'язки органiзмiв мiж собою i навколишнiм середовищем;
Б. рiзноманiтнiсть тварин i рослин;
В. iнфекцiйнi захворювання люден i тварин;
Г. рослиннi угруповання континентiв.

16. Екологiчний монiторинг як iнформацiйна система  є основою для:
А. екологiчного мененджменту;
Б. екологiчного виховання та освiти;
В. розгортання системи наукових дослiджень;
Г. розгортання системи спостереження за станом природних i техногенних об'ктiв, якi впливають на них.

17. Найвищим, крайнiм показником екологiчного благополуччя урбанiстичних територiй  є:
А. рiвень медичного обслуговування громадян;
Б. частота звернень громадян до лiкарень у зв'язку з гострими iнфекцiйними захворюваннями;
В. стан здоров'я населення;
Г. рiвень реалiзацiї соцiальних програм.

18. Який iз наведених чинникiв середовища не  є антропогенним?
А. неконтрольоване полювання;
Б. змiна людиною мiсця, де вона мешкає
В. вологiсть повiтря;
Г. розвиток сiльського господарства.

19. Укажiть на якiй висотi проходить верхня межа атмосфери:
А. 500 - 1000 км;
Б. 1000 - 1300 км;
В. 1000 -2000 км;
Г. 2000 -3000 км.

20. Укажiть, яка площа територiї України вкрита лiсом:
А. 2,1 млн га;
Б. 6,0 млн га;
В. 8,2 млн га;
Г. 9,4 млн га.

21. Люмiнесцентнi лампи пiсля використання можуть стати джерелом одного з найбiльших небезпечних токсикантiв:
А. свинцю;
Б. ртутi;
В. кадмiю;
Г. нiкелю.

22. Оберiть правильне продовження твердження "Класичне визначення поняття " сталий розвиток" як "розвиток, який забезпечує потреби сучасного поколiння без обмеження можливостей майбутнiх поколiнь задовольняти свої потреби" було вперше визначено в...": 
А. доповiдi "Межi зростання" (1975р.);
Б. доповiдi "Наше спiльне майбутнє" (1987р.);
В. декларацiї  Конференцiї в Рiо-де-Женейро з навколишнього середовища та розвитку" (1992р.);
Г.  декларацiї  Конференцiї в Йоганнесбурзi щодо сталого розвитку (2002р.)

23. Iнтенсивне забруднення навколишнього середовища розпочаловся в:
А. античнi часи;
Б. епоху феодалiзму;
В. епоху розвитку капiталiзму ;
Г. в повоєнний перiод.

24. Оберiть правильне продовження термiну "Озоновий екран.....":
А. розсiює сонячну радiацiю на пiдступах до Землi;
Б. знижує рiвень iнфрачервоного сонячного опромiнення, запобiгаючи перегрiванню атмосфери Землi;
В. знижує рiвень жорсткої короткохвильової ультрафiолетової радiацiї;
Г. негативний клiматичний чинник пiвденних i пiвнiчних широт.

25. Предметом прикладної соцiоекологiї  є:
А. вивчення бiогеоценозiв;
Б. вироблення стратегiї полiпшення довкiлля;
В. формування законiв взаємовiдносин людського суспiльства i природи;
Г. моделювання конкретних екосистем.

26. Поняття "сталий розвиток" включає  в себе:
А. деякi компоненти природи, якi мають бути незмiнними;
Б. розвиток цивiлiзацiї, який не має зупинятися;
В.  розвиток цивiлiзацiї, який не має створювати умов, за яких через деякий час вона припинить своє  iснування;
Г. науково-технiчний прогрес, який має зупинитися.

Завдання з двома чи кiлькома правильними вiдповiдями
27. Укажiть причини руйнування озонового шару:
А. антропогенний вплив;
Б. збiльшення кiлькостi грозових дощiв;
В. сонячна активнiсть;
Г. флуктуацiя атмосфери;
Д. кислотнi дощi.

28. Укажiть шари, що належать до iоносфери:
А. екзосфера;
Б. мезосфера;
В. стратосфера;
Г. термосфера;
Д. тропосфера.

29. Установiть вiдповiднiсть, мiж об'єктами, якi вивчають бiологiчнi науки, та   їхнiми назвами:
А. взаємозв'язки живих органiзмiв та  їх угруповань мiж собою i довкiллям;
Б. структура, функцiонування, саморегуляцiя i саморозвиток бiосфери;
В. умови формування, структура i  динамiка окремих видiв i популяцiй;
Г. воднi екосистеми;
Д. вплив радiацiйного опромiнення на органiзми.

1. бiогеоценологiя;
2. популяцiйна екологiя;
3. радiобiологiя;
4. екологiя;
5. гiдробiологiя.

30. Установiть вiдповiднiсть мiж астрофiзичними процесами та змiнами, ними зумовленими: 
А.  обертання Землi навколо власної осi;
Б. обертання землi навколо Сонця;
В. рiчна сонячна активнiсть впродовж кiлькох рокiв;
Г. рух Мiсяця навколо Сонця.

1. сезоннi ритми;
2. добовi ритми;
3. багаторiчнi ритми;
4. припливно-вiдпливнi ритми.

Готуємось до олімпіади 

 

 

Життя

http://jbio.ru/populyacii-soobshhestva-ekosistemy 

Інтернетурок 
Завдання II етапу Всеукраїнських олімпіад з екології для учнів 11 класу, 2013-2014 навчальний рік

Тести групи А. У завданнях 1-20 виберіть одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих. За кожну правильну відповідь - 1 бал.

1.      Серед всіх середовищ життя найбільш багате за числом видів:

а) водне;    б) внутрішнє середовище живих організмів;

в) наземне-повітряне;   г) грунт.

2.      Коли парламент України оголосив територію всієї країни зоною екологічного лиха:

а) в 1985 році;    б) в 1988 році;  в) в 1991 році;      г) в 1996 році.

3.      Риби, що здатні здійснювати міграції з моря в річки або навпаки,   називають:

а) космополітами; б) стенобіонтами; в) прохідними;        г) толерантними.

4.      Хто з учених сформулював закон біогенної міграції атомів?

а)  В.Вернадський;       б) К. Рулье;  в) Б. Коммор;   г) Е. Гекель.

5.      Екологічна причина того, що теплокровні тварини півночі, як правило, більші у порівнянні з південними тваринами, полягає у тому, що:

а)      так краще боротися з хижаками;

б)      знижуються енергетичні затрати організму;

в)      так легше пересуватися по снігу та льоду;

г)       збільшуються легені й серце, що забезпечує посилення обміну речовин, який сприяє виживанню.

6.      Видами едифікаторами (визначають будову і склад фітоценозу) у степах є:

а) тимофіївка лучна й конюшина;      б) ковила й типчак;

в) лисохвіст лучний й полин гіркий;   г) Петрів батіг і деревій.

7.      Види, які мають обмежений ареал називають ...
а) ендеміками;     б) біоіндикаторами; в) ефемероїдами;    г) інтродуцентами.

8.      Вкажіть, що таке екологічна валентність:

а)      ступінь пристосованості організмів до умов середовища;

б)      граничні розміри популяції одного виду;      

в)      мінімальна інтенсивність розмноження в даних умовах;

г)       максимальна густота популяції.

9.      Хвороби, збудників яких від хазяїна до хазяїну передає переносник, називаються:

а) трансдукційними;     б) трансляйційними; в) трансформаційними;               г) трансмісивними.

10.    Основним фактором зміни природних зон з півночі на південь вважають:
а) атмосферний тиск;   б) освітленість;  в) вологість;         г) рельєф.

11.    Озоновий шар:

а)      затримує теплове випромінювання Землі;

б)      є захисним екраном від ультрафіолетового випромінювання;

в)      спричинює руйнування забруднювачів;

г)       це шар атмосфери, в якому формується погода.

12.    Головними групами організмів, що поглинають розчинений кремнезем з морської води, є:

а)      синьо-зелені і бурі водорості;

б)      діатомові водорості й радіолярії;

в)      червоні водорості і корали;

г)       молюски і риби.

13.    Найнебезпечніше для людського організму радіоактивне випромінювання:
а)    α-випромінювання;               б)  β- випромінювання.

в)    γ- випромінювання;      г)  ε- випромінювання;

14.    Найбільша у світі площа деградованих земель знаходиться на території:

а)      Африки та Азії;  в) Австралії;

б)      Північної та Південної Америки;  г) Європи.

15.    Вибрати з переліку конкурентну пари:

а) ластівки і стрижі; б) молюски і водорості;
в)         лев і антилопа;           г) заєць і лисиця.

16.    Лімітуючі фактори:

а)      обмежують ріст і життєдіяльність організмів;

б)      обмежують широту екологічної ніші;

в)      визначають географічні межі поширення виду;

г)       обмежують можливості репродукції.

17.    Випадання кислотних дощів пов'язане з:

а)      зміною сонячної активності;

б)      підвищенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері;

в)      викидами в атмосферу діоксину сульфуру і оксидів нітрогену;

г)       перенесенням повітряних мас із промислових зон.

18.    Явище замору (масової загибелі мешканців водойм), може бути спричинено:
а)  наявністю паразитів;            б) нехваткою їжі;

в)  браком кисню;                      г) відсутністю світла.

19.    Укажіть, які з названих екологічних проблем головним чином спричинені видобутком, переробкою та використанням вуглеводної сировини:

1)   тепличний ефект;

2)   зникнення видів;

3)   фотохімічний смог;

4)   кислотні дощі;

5)   ерозія грунтів;

6)   посилення електромагнітного випромінювання.

 Варіанти відповідей:

а) 1,2,3;     6)1,3,4;     в) 3,4,5;     г) 4,5,6.

20.    До ендемічних хвороб відносять:

а)      метгемоглобінемію;        б) лейкемію; в) базедову хворобу;         г) зоб.

Тести групи Б. У завданнях 21-31 виберіть декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів. За кожну правильну відповідь -2 бали.

21.    Природний територіальний комплекс:

а) закономірне поєднання гірських порід, повітря, води, рослинного і тваринного світу, що перебувають у складній взаємодії;

б)  фрагмент окремої геосфери;

в)  речовини чи тіла, які утворюють одну з оболонок Землі;

г) закономірне поєднання гірських порід, повітря, води, рослинного і тваринного світу, що утворюють єдину систему.

22.    Фація:

а)   найдрібніший і найпростіший природний територіальний комплекс;

б) конкретна територія, однорідна за своїм походженням та єдиним геологічним фундаментом;

в)      елементарна одиниця географічного ландшафту;

г)       найменш помітна одиниця рослинного угрупування.

23. Причиною розвівання верхнього збагаченого гумусом шару грунту вітром (вітрової ерозії) може бути:

а)      переосушення зволожених, ґрунтів;

б)      поздовжнє розорювання схилів;

в)      відвальне розорювання грунтів на плоских поверхнях;

г)       знищення природної рослинності (особливо в горах).

24.    З метою рекультивації земель:

а) треба окремо збирати ґрунтовий шар і зберігати його;

б) використовувати очисні споруди і пристосування;
в)   вводити гранично допустимі концентрації вмісту окремих сполук;
г)       терасувати і покривати шаром родючої землі терикони шахт.

25.    Викиди в моря стоків промислових підприємств, міських каналізаційних мереж, тваринницьких комплексів, змитих з полів мінеральних добрив та отрутохімікатів спричиняють:

а) скорочення видового складу органічного світу морів; б) різницю у величині випаровування та кількості опадів; в) поширення бактерій, які викликають захворювання у людей; г) різницю у солоності вод.

26.    Що призводить до зменшення площ сільськогосподарських угідь на Землі:

а) ерозія грунтів;

б) будівництво міст, промислових об'єктів, транспортних комунікацій;

в) зміна клімату;

г) зпустелювання.

27.    Малюки зебр знаходять своїх матерів серед інших тварин стада в такий спосіб:

а) будь-яка мати-зебра може стати тимчасовою матір'ю,

б) орієнтуються за запахом,

в) очікують, поки самки самі їх знайдуть,

г) визначають за індивідуальними особливостями чергування світлих і темних смуг на тілі матері.

28.    Підвищення температури води у водоймах внаслідок теплового забруднення сприяє:

а) посиленому розмноженню м'ясоїдних риб;

б) прискоренню "цвітіння";

в) зміні кольору води до світло-зеленого і навіть до блакитного;

г) втраті водою розчиненого кисню.

29.    Найвища концентрація життя спостерігається:

а)      у літосфері,

б)      у атмосфері,

в)      на межі атмосфери й гідросфери,

г)       на межі літосфери та атмосфери.

30.   Динаміка біогеоценозів зумовлена ...

а)      стабільністю факторів середовища;

б)      періодичними змінами факторів середовища;

в)      добовими біоритмами;

г)       стабільністю ланцюгів живлення.

31. У тварин фотоперіодизм регулює:

а) шлюбну поведінку;       б) кількість потомства;

в) міграцію;        г) співвідношення статей у потомстві.

Завдання на встановлення відповідності У завданнях 32-35 до кожного твердження, позначеного буквою, доберіть правильну відповідь, позначену

цифрою. За кожну правильну відповідь -2 бали.

32 Яким правилам відповідають такі визначення

А. У межах виду (або групи близьких видів гомойотермних тварин) більш великі особини зустрічаються в більш холодних областях.	1 .Право Аллена.
Б. Два види з подібними екологічними вимогами не можуть тривалий час займати одну і ту ж екологічну нішу.	2. Правило Бергмана.
В. Виступаючі частини тіла гомойотермних тварин щодо збільшуються в розмірах у міру просування на південь в межах ареалу виду.	3. Правило Глогера.
Г. Види тварин, що мешкають в холодних і вологих зонах, мають інтенсивніше пігментацію тіла.	4. Правило Гаузе.
33. Встановіть відповідність термінів і визначень.
А. Знаходиться під загрозою повного вимирання вид, чисельність збережених особин якого недостатня для самопідтримки популяції в природних умовах.	1. Вимираючий вид
Б. Вид, морфологічні та або поведінкові особливості якого не відповідають	2. Експлуатований вид сучасних умов життя

В. Вид, що мешкає тільки в даному регіоні і не живе в інших	3. Ендемічний вид
Г. Вид, морфологічні та або поведінкові особливості якого включають його представників в господарський оборот	4. Зникаючий вид.

34.    Встановіть відповідність термінів між двома колонками.

A.      Організм.  1. Живі організмі лісу. В
Б. Популяція.                   2. Лишайник. А

B.      Біоценоз.   3. Савана. Г

Г. Біогеоценоз.   4. Ховрахи Стрілецького степу. Б

35.    У таблиці надано ланцюги живлення:

1	2	3	4
Трав'яниста рослина	гусінь	Комахоїдні птахи	Хижі птахи

Якій екологічній піраміді чисел він відповідає?

Тестові завдання II етану Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології

для учнів 11 класу (2012-2013)

Тести групи А. Виберіть одну правильну відповідь з чотирьох

запропонованих. За кожну правильну відповідь - 0,5 бала.

1. Коли парламент України оголосив територію всієї країни зоною екологічного лиха:

а) в 1985 році;     б) в 1988 році;

в) в 1991 році;    г) в 1996 році.

2.Реакцією організмів на зміну тривалості світлового дня називають ...
        а) фотоперіодизмом;   б) геотропізмом;

в) фототаксисом;     г) геліотропізмом.

3.      Види, які мають обмежений ареал називають ...

а) ендеміками;     б) біоіндикаторами;

в) ефемероїдами;          г)  інтродуцентами.

4.      Хто з учених сформулював закон біогенної міграції атомів?
а) В.Вернадський;        б) К. Рулье; в) Б. Коммор;    г) Е. Гекель.

5. Хто з учених сформулював закон толерантності:
а) Ф.Реді;   б) В.Вернадський; в) Б. Коммор;  г) В. Шелфорд.

6.      Единий природний комплекс, утворений живими організмами і навколишнім середовищем, в якому вони існують і де всі компоненти пов'язані обміном речовин, енергії та інформації - це:

а) біогеоценоз,    б) екосистема; в) агроценоз; г) сукцесія.

7.      Назвіть ученого, який розробив учення про ноосферу:

а) Е Лаура;         б) П. Тейяр-Шарден; в) Е. Зюс;     г)  В. Вернадський.

8.      Сукупність організмів, які живуть на ґрунті та в ґрунті морських та

континентальних водоймищ, називають ...

а)      планктоном;        б) бентосом;  в) перифітоном;        г) фітоценозом.

9.      Вкажіть, що таке екологічна валентність:

а)      ступінь пристосованості організмів до умов середовища;

б)      граничні розміри популяції одного виду;

в)      мінімальна інтенсивність розмноження в даних умовах;

г)       максимальна густота популяції.

10.    Адаптація - це:

а)   реакція організму на вплив соціального оточення;  

б)    процес пристосування до умов середовища;

в)      вплив сонячної активності на організм;

г)       нерівномірне розташування живих організмів на земній кулі.

11. Яку площу всіх земель України  складають чорноземи:

а) 20%;       6)40%;           в) 60%;   г) 80%.

12.    Екологія - це наука, що вивчає:

а)      будову клітини;

б)      закономірності спадковості та мінливості організмів;

в)      Закономірності взаємозв'язку організмів з довкіллям;

г)       закономірності розвитку географічної оболонки.

13.    Біоритми, характерні для людського організму:

а) зовнішні;         б) внутрішні; в) добові;       г) сезонні.

14.    Озоновий шар:

а)      затримує теплове випромінювання Землі;

б)      є захисним екраном від ультрафіолетового випромінювання;

в)      спричинює руйнування забруднювачів;

г)       це шар атмосфери, в якому формується погода.

15.    Найнебезпечніше для людського організму радіоактивне випромінювання:
а) α-випромінювання;   б)   β- випромінювання; в)  γ- випромінювання.

І6.     Рельєф, грунт, повітря належать до факторів:

а) біотичних; в) абіотичних   б) антропогенних; г) техногенних.

17.    Випадання кислотних дощів пов'язане з:

а)      зміною сонячної активності;

б)      підвищенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері;

в)      викидами в атмосферу діоксину сульфуру і оксидів нітрогену;

г)       перенесенням повітряних мас із промислових зон.

18.    Властивість радіоактивних ізотопів, яка призводить до патологічних змін в організмі людини називається:

а) природним радіаційним фоном;            б) радіотоксичністю;

в) штучним радіоактивним фоном;        г) радіоактивністю.

19.    Найбільший природний комплекс Землі - це:

а) материк; б) географічна оболонка;

в) природна зона;          г) Світовий океан.

20.    Урбанізація - це:

а)      зростання кількості міст та частки міського населення;

б)      зростання кількості селищ міського типу;

в)      зменшення кількості населення на земній кулі;

г)       збільшення кількості населення на земній кулі.

21.    На якій висоті розміщений озоновий шар:

а) 5-10км; 6)10-15 км; в) 20-50 км; г)50-80 км  

22. Явище замору (масової загибелі мешканців водойм), може бути

спричинено:

а) лаявністю паразитів; в) браком кисню; б) нехваткою їжі; г) відсутністю світла.

23. Збільшення якого газу в атмосфері спричинює "парниковий ефект":
а) кисню;    б) чадного; в) вуглекислого; г) азоту.

24.    Організми, що розкладають органічні речовини на прості, називаються:
а) продуценти;    б) консументи; в) фотосинтетики;  г) редуцентими.

25.    Об'єкти природно-заповідного фонду, де зберігаються, охороняються і
вивчаються всі компоненти екосистеми називають:

а) заповідниками; б) заказниками; в) пам'ятниками природи;  г) парками.

26.    Переселення окремих видів водних тварин або рослин за межі природного ареалу та їх адаптація до нового середовища існування, - це:

а) інтродукція;    б) біотехнологія;  в) марикультура;        

г) альтернативне землеробство.

27. Яку частину від загальної маси води планети Земля складає прісна вода: а) 2%;         6)34%;       в) 66%;       г)98%.

28. Органо-мінеральний продукт багаторічної сумісної діяльності живих організмів, води, повітря, світла та сонячного тепла - це:

а) гумус;    б) грунт;    в) надра;       ї) тітосфера.

29.    Випадкове або антропогенне проникнення в екосистеми не характерних для них рослин, тварин, мікроорганізмів, - це:

а) хімічне забруднення;        б) біологічне забруднення;

в) фізичне забруднення;       г) токсичність.

30. Місцем проживання рослин-галофітів служить: а) болото;

б)      прибережна, затоплювана при розливі, зона водойми;

в)      прісноводна водойма з текучкою водою;

г)       сухий степ з засоленими ґрунтами.

Тести групи Б. Виберіть декілька правильних відповідей із запропонованих варіантів. За кожну правильну відповідь -1 бал.

1.      Які з груп проблем відносяться до глобальних:

а) проблеми, що пов'язані з відношеннями між людиною і навколишнім середовищем;

б)      проблеми, що пов'язані відношеннями між промисловими
підприємствами;

в)      проблеми, що пов'язані з відношеннями між рослинами і тваринами;

г)       проблеми, що пов'язані з основними соціальними спільнотами людства.

2.      Які з явищ привели до виникнення екологічної кризи на Землі:
        а)      утворення озонових дірок;

б)      освоєння космічного простору;

в)      комп'ютеризація;

г)      забруднення Світового океану;

д)      винищення лісів.

3.      Які з ознак притаманні глобальним проблемам людства:

а)   масштаби виявлення виходять за межі однієї держави і групи держав;

б)  загальнолюдська сутність робить їх зрозумілими для країн і всіх народів;

в)      можливість їх рішення зусиллями всіх країн і народів, усього світового
суспільства;

г)       масштаби проявів, які виходять за межі міста, селища;

д)      можливість їх рішення зусиллями всього населення країни.

4.      Які з проблем відносяться до групи проблем, пов'язаних з основними

соціальними спільнотами людства:

а) запобігання світової ядерної катастрофи; 

б)  енергетично-сировинна проблема;

в) подолання розриву в рівнях соціально-економічного розвитку між розвиненими та розвиваючими країнами;

г)       покращення системи охорони здоров'я ;

д)      освоєння космічного простору.

5.      Які з проблем відносяться до групи проблем, які торкаються людини та  навколишнього середовища:

а)      ліквідування неосвіченості;

б)      продовольча;

в)      запобігання світової ядерної катастрофи;
        г)       екологічна;

д)       використання досягнень науково технологічного прогресу.

6.      Які з проблем відносяться до групи проблем, що фіксують увагу на
відношеннях людини і суспільства:

а)      екологічна;

б)      ліквідування неосвіченості;

в)      енергетично-сировинна проблема;

г)       запобігання світової ядерної катастрофи;
       д)      ліквідування небезпечних захворювань.

7.      Що призводить до зменшення площ сільськогосподарських угідь на Землі:
а)      ерозія ґрунтів;

б)      будівництво міст, промислових об'єктів, транспортних комунікацій;

в)      зміна клімату;

г)       кислотні дощі;

д)      опустинювання.

8.      Між популяціями в біогеоценозі можуть виникати взаємозв'язки:

а) нейтральні;     б) взаємодопомога;

в) мутуалістичні;          г) трофічні;            д) антагоністичні.

9.      З чим пов'язані в наш час можливості росту виробництва продуктів
харчування, усунення голоду та недоїдання:

а)      з інтенсифікацією сільського господарства;

б)      з розширенням площ для вирощування сільськогосподарських культур за рахунок вирубки лісів;

в)      залученням країн, що розвиваються до використання науково-технічних досягнень в області сільського господарства;

г)       з "відвойовуванням" земель у морів та океанів;

д)      із здійсненням природоохоронних заходів.

10. Вкажіть причини росту дефіциту прісної води на Землі:

а)      швидкий ріст населення планети;

б)      збільшення витрат води для потреб промисловості та сільського
господарства;

в)      зростання забруднення гідросфери;  г) зміна клімату.

11.    Вкажіть, які ліси відіграють найважливішу роль в очищенні атмосфери
Землі:

а) австралійські; б) амазонські;  в) африканські;      г) сибірські.

12.    Позначте впливи паразита на організм хазяїна:

а)      постачання хазяїна їжею;

б)      постачання хазяїна вітамінами, виробленими паразитом;
        в)      механічне пошкодження тканин хазяїна;

г)      перехоплення частини їжі в хазяїна;

д)      отруєння хазяїна продуктами обміну.

13.    Назвіть біосферні заповідники, розміщені на території України:

а) Асканія-Нова; б) Луганський;  в) Чорноморський;          г) Шацький.

14.    Які з нижче названих явищ призводять до руйнування озонового шару:
        а)       вирубка лісів;

б)      використання аерозолів;

в)      запуск балістичних ракет;

г)       забруднення водойм нафтопродуктами.

15.    Динаміка біогеоценозів зумовлена ...

а)      стабільністю факторів середовища;

б)      періодичними змінами факторів середовища;

в)      добовими біоритмами;

г)       сезонними біоритмами;

д)      стабільністю ланцюгів живлення.

16.    До яких наслідків на планеті може привести утворення "парникового
ефекту":

а) вирубка лісів; б) забруднення водойм;

в) танення льодовиків; г) затоплення значних територій суші.

17. У тварин фотоперіодизм регулює:

а)      шлюбну поведінку;

б)      кількість потомства;

в)      линяння;

г)       співвідношення статей у потомстві;

д)      міграцію.

18. До яких наслідків на планеті може привести випадіння "кислотних дощів"

а)      загибель лісів;

б)      руйнування озонового шару;

в)      руйнування пам'ятників архітектури та житлових приміщень;

г)       отруєння води водойм.

19.    Які наслідки спричинює смог у природі:

а)      прискорює корозію металів;

б)      спричинює задуху та емфізему у людей;

в)      призводить до загибелі рослин;

г)      спричинює танення льодовиків.

20.    Низька стійкість агроценозів пов'язана з ...

а)      відсутністю зооценозу;

б)      незначною видовою різноманітністю;

в)      відсутністю саморегуляції;

г)       розгалуженою трофічною мережею;

д)      зідсутністю мікробіоценозу.

21.    Популяція як одне ціле характеризується:

а)      подібністю генотипів особин;

б)      щільністю й чисельністю особин;

в)      різнорідністю видового складу;

г)       ізоляцією окремих особин;

д)      генетичним поліморфізмом.

22. Укажіть серед зазначених нижче найбільш суттєві джерела забруднення  внутрішніх водойм України:

а)   комунальне господарство;          б) промисловість;

в)  сільське господарство;     г) присадибне господарство.

23.    Позначте фактори, що обмежують поширення життя в літосфері:

а) висока температура;         б) низька температура;  
в) відсутність світла;   г) випромінювання;  д)  високий тиск.

24.    Укажіть найбільш небезпечні забруднювачі Світового океану:

а) нафта і нафтопродукти;    б) тверді речовини;

в) радіоактивні відходи;       г) фреони.

25.    Вкажіть рівні організації живого, які вивчає екологія:

а) клітинний і тканинний;     б) біогеоценотичний;

в) органний і організмовий; г)  біосферний;

д) популяційно-видовий.

26.    Позначте біохімічні функції живої речовини біосфери:

а) газова;   б) концентраційна; в) енергетична;         г) геологічна;

д) окиснювально-відновлювальна.

27. Укажіть серед зазначених нижче сучасні техногенні забруднювачі:
         а) землетруси;     б) електромагнітні хвилі;

в) штучна радіація;      г) вібрації.

28.    До біогеоценозів конкретного регіону можна віднести:

а) біосферу;        б) Світовий океан; в) тайгу;  г) липово-ясенову діброву;

д) сосновий ліс.

29.    Вкажіть характерні особливості агроценозів:

а)      однорідність видового складу;

б)      неповний колообіг речовин;

в)      велика різноманітність видового складу;

г)       дія штучного добору;

д)      велика стійкість.

30. Контроль за станом навколишнього середовища в Україні здійснюють:

а)      Міністерство охорони здоров'я і природи;

б)      Санітарно-епідеміологічні служби;

в)      гідрометеослужба;
        г)     «Партія зелених».

Розв'яжіть задачу (5 балів):

Продуктивність агроценозу дорівнює 800 г/м². Скільки гектарів поля необхідно, щоб прогодувати протягом року дорослу людину вагою 70 кг, якщо 63% з них складає вода.

  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з екології

 При оцінюванні рівня навчальних досягнень з екології враховується:

       - рівень оволодіння екологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок людини і природи;

- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;

       - рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні та екологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
	2	Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних та екологічних об’єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
	3	Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних та екологічних об’єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих екологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак екологічних об’єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
	5	Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки екологічних об’єктів; дає визначення окремих екологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
	6	Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні та екологічні терміни; характеризує будову та функції окремих екологічних об’єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв’язує прості типові  вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків
III. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть  понять; характеризує основні положення біологічної та екологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв’язує прості типові  вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює  об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв’язує типові  вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
	9	Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; дає порівняльну характеристику  об’єктам явищам і процесам живої природи; розв’язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв’язує типові  вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
IV. Високий	10	Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних та екологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує  вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
	11	Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює  явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує  вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
	12	Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з екології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв’язків; самостійно характеризує  явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв’язує  вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки

Ознаки екологічної кризи та шляхи її розв'язання (веб-квест)

Чудес Земли не перечесть, веб-квест

Заповідна справа  

 

 

 

Біосферні, природні заповідники і національні природні парки України

  Готуючись до уроку

                 Практична робота.

Тема роботи. Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву

Мета роботи: провести аналіз впливу інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового  покриву.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з алгоритмом обчислення інтенсивності ерозії, робочий зошит.

                                 Картка для практичної роботи

Інтенсивність водної ерозії (Q) вимірюють за втратою ґрунтом його маси (m) з одиниці площі (S) за одиницю часу (t) і виражають у тоннах на гектар (т/га) за формулою:    Q = m / (S ∙ t)

Хід роботи

1.     Обчисліть інтенсивність ерозії ґрунтів для трьох ділянок ( кожна площею 1 га ), якщо ерозія тривала протягом одного місяця, а втрати маси ґрунту становили 1,5 і 10 тонн для першої, другої та третьої ділянки відповідно. Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найсильніше.

2.     Обчисліть місячну інтенсивність ерозії  ґрунтів для двох   ділянок     ( кожна площею 1 га ), якщо ерозія тривала протягом  двох місяців для першої ( втрата маси ґрунту становила 8 тонн ) і трьох місяців – для другої ( втрата маси ґрунту становила 9 тонн ). В кажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найсильніше.

 

Готуємось до ДПА

 Державна підсумкова атестація з екології 

проводиться в письмовій формі за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з екології. 11 клас" (авт. Бойчук Ю. Д., Малікова С. О. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).

Зміст атестаційних робіт відповідає чинним навчальним програмам з екології рівнів стандарту, академічного та профільного для загальноосвітніх навчальних закладів.

Посібник містить 15 варіантів атестаційних робіт, в яких завдання поділено на два окремі блоки: А та Б.

Кожний варіант блоку А складається з 26 завдань, розподілених на три частини, що відрізняються складністю та формою. Серед них представлені: завдання в тестовій формі (завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей), завдання відкритої форми (робота зі статистичними даними, картами екологічного стану України). Кожен варіант для рівнів стандарту й академічного містить завдання з трьох змістових блоків:

• екологія як наука про довкілля;
• антропогенне навантаження на природні системи;
• збалансоване природокористування.

Кожний варіант блоку Б представлено двома завданнями (№№ 27, 28): розрахункова задача, завдання-дилема. Виконуючи завдання-дилему, учень повинен обрати один або декілька дистракторів, надати розгорнуту аргументовану відповідь, яка повинна відображати знання всіх аспектів діяльності людини у зазначеному в завданні контексті.

Атестаційна робота для учнів, які вивчали навчальний предмет "Екологія" на академічному рівні й рівні стандарту, складається тільки із завдань блоку А. На виконання атестаційної роботи учням, які навчалися за програмами рівнів стандарту й академічного, відводиться 90 хвилин.

Оформлення відповідей на завдання першої та другої частин блоку А учні здійснюють у бланку, зразок якого поданий у збірнику. Відповіді на завдання з розгорнутою відповіддю оформлюються на аркушах із штампом навчального закладу. Бланк відповідей містить спеціально відведену частину для внесення змін у відповіді першої та другої частин. Таке виправлення не веде до втрати балів. Якщо ж виправлення зроблено в основній частині бланка відповідей, то бали за таке завдання не нараховують.

Під час проведення державної підсумкової атестації з екології учням не дозволяється користуватися будь-якими матеріалами чи посібниками, крім  карт екологічного стану України, які розміщені в шкільних географічних атласах: «Атлас 8 клас. Фізична географія України» (ДНВП "Картографія", 2006-2011) та «Фізична географія України. Атлас для учнів 8 класу» (ЗАТ "Інститут передових технологій", 2008, 2009). Для обчислення даних учні можуть користуватися калькулятором.

 

 

 Готуємось до контрольної    роботи  

за I семестр 

1. Перше визначення екологiї як науки про взаємовiдносини органiзмiв та навколишнього середовища в 1866 роцi дав:
А. К. Лiнней;
Б. Е. Геккель;
В. М. Реймерс;
Г. Ч. Дарвiн.

2. Вкажiть показники, якi характеризують демографiчну ситуацiю в Українi:
А. низька народжуванiсть i висока смертнiсть;
Б. низька народжуванiсть i низька смертнiсть;
В. висока народжуванiсть i низька смертнiсть;
Г. висока народжуванiсть i висока смертнiсть.

3. Вкажiть назву природнiх ресурсiв, якi вiдносять до невiдновлюваних:
А. гiдротермальнi;
Б. ґрунтовi;
В. воднi;
Г. мiнеральнi.

4. Назвiть основний вид викопного палива в Українi:
А. природний газ;
Б. нафта;
В. горючi сланцi;
Г. кам'яне вугiлля.

5. Вкажiть регiони України з найвищим рiвнем забруднення  поверхневих вод:
А. у Подiллi;
Б. у Полiссi;
В. у Чорноморсько-Приазовському регiонi;
Г. у Карпатах.

6. Укажiть, на якiй висотi розташована озоносфера:
А. 5-10 км;
Б. 10-50 км;
В. 50-65 км;
Г. 65-80 км.

7. Для запобiгання випадковому чи навмисному забрудненню води джерел водопостачання створюють зони санiтарної охорони. Яка величина першого поясу зони санiтарної охорони для пiдземного надiйно перекритого джерела водопостачання?
А. 30 м;
Б. 50 м;
В. 100 м;
Г. 300 м.

8. Виберiть, скiльки вiдсоткiв вуглекислого газу мiститься в атмосферi Землi:
А. 0.01;
Б. 0.03;
В. 0.05;
Г. 0.07.

9. Укажiть, який вид транспорту активно пропагується в Нiдерландах:
А. автомобiль;
Б. велосипед;
В. мотоцикл;
Г. метро.

10. Укажiть головний наслiдок осушення територiй  для клiмату певної мiсцевостi:
А. вирiвнювання рiчної амплiтуди температур;
Б. зниження вологостi повiтря, пiдвищення температури;
В. пiдвищення вологостi повiтря, пiдвищення температури;
Г. нагрiвання атмосфери, порушення теплового балансу.

11. Пристосування тварин до клiматичних умов зимової частини року:
А. зимовий спокiй;
Б. зимова сплячна;
В. зупинка фiзiологiчних процесiв;
Г. анабiоз.

12. Основним хiмiчним елементом живої природи   є :
А. Na;
Б. С;
В. Са;
Г. Не.

13. Монiторингом називається:
А. нагляд за будь-якими об'єктами чи явищами;
Б. змiна стану навколишнього середовища органiзмами;
В. визначення стану навколишнього природного середовища за допомогою певної групи видiв живих органiзмiв;
Г. експериментальна перевiрка отриманих даних.

14. До яких наслiдкiв призводить накопичення в атмосферi вуглекислого газу?
А. парниковий ефект;
Б. кислотнi дощi;
В. порушення озонового шару;
Г. поява сильних вiтрiв.

15. Класично екологiя вивчає:
А. зв'язки органiзмiв мiж собою i навколишнiм середовищем;
Б. рiзноманiтнiсть тварин i рослин;
В. iнфекцiйнi захворювання люден i тварин;
Г. рослиннi угруповання континентiв.

16. Екологiчний монiторинг як iнформацiйна система  є основою для:
А. екологiчного мененджменту;
Б. екологiчного виховання та освiти;
В. розгортання системи наукових дослiджень;
Г. розгортання системи спостереження за станом природних i техногенних об'ктiв, якi впливають на них.

17. Найвищим, крайнiм показником екологiчного благополуччя урбанiстичних територiй  є:
А. рiвень медичного обслуговування громадян;
Б. частота звернень громадян до лiкарень у зв'язку з гострими iнфекцiйними захворюваннями;
В. стан здоров'я населення;
Г. рiвень реалiзацiї соцiальних програм.

18. Який iз наведених чинникiв середовища не  є антропогенним?
А. неконтрольоване полювання;
Б. змiна людиною мiсця, де вона мешкає
В. вологiсть повiтря;
Г. розвиток сiльського господарства.

19. Укажiть на якiй висотi проходить верхня межа атмосфери:
А. 500 - 1000 км;
Б. 1000 - 1300 км;
В. 1000 -2000 км;
Г. 2000 -3000 км.

20. Укажiть, яка площа територiї України вкрита лiсом:
А. 2,1 млн га;
Б. 6,0 млн га;
В. 8,2 млн га;
Г. 9,4 млн га.

21. Люмiнесцентнi лампи пiсля використання можуть стати джерелом одного з найбiльших небезпечних токсикантiв:
А. свинцю;
Б. ртутi;
В. кадмiю;
Г. нiкелю.

22. Оберiть правильне продовження твердження "Класичне визначення поняття " сталий розвиток" як "розвиток, який забезпечує потреби сучасного поколiння без обмеження можливостей майбутнiх поколiнь задовольняти свої потреби" було вперше визначено в...": 
А. доповiдi "Межi зростання" (1975р.);
Б. доповiдi "Наше спiльне майбутнє" (1987р.);
В. декларацiї  Конференцiї в Рiо-де-Женейро з навколишнього середовища та розвитку" (1992р.);
Г.  декларацiї  Конференцiї в Йоганнесбурзi щодо сталого розвитку (2002р.)

23. Iнтенсивне забруднення навколишнього середовища розпочаловся в:
А. античнi часи;
Б. епоху феодалiзму;
В. епоху розвитку капiталiзму ;
Г. в повоєнний перiод.

24. Оберiть правильне продовження термiну "Озоновий екран.....":
А. розсiює сонячну радiацiю на пiдступах до Землi;
Б. знижує рiвень iнфрачервоного сонячного опромiнення, запобiгаючи перегрiванню атмосфери Землi;
В. знижує рiвень жорсткої короткохвильової ультрафiолетової радiацiї;
Г. негативний клiматичний чинник пiвденних i пiвнiчних широт.

25. Предметом прикладної соцiоекологiї  є:
А. вивчення бiогеоценозiв;
Б. вироблення стратегiї полiпшення довкiлля;
В. формування законiв взаємовiдносин людського суспiльства i природи;
Г. моделювання конкретних екосистем.

26. Поняття "сталий розвиток" включає  в себе:
А. деякi компоненти природи, якi мають бути незмiнними;
Б. розвиток цивiлiзацiї, який не має зупинятися;
В.  розвиток цивiлiзацiї, який не має створювати умов, за яких через деякий час вона припинить своє  iснування;
Г. науково-технiчний прогрес, який має зупинитися.

Завдання з двома чи кiлькома правильними вiдповiдями
27. Укажiть причини руйнування озонового шару:
А. антропогенний вплив;
Б. збiльшення кiлькостi грозових дощiв;
В. сонячна активнiсть;
Г. флуктуацiя атмосфери;
Д. кислотнi дощi.

28. Укажiть шари, що належать до iоносфери:
А. екзосфера;
Б. мезосфера;
В. стратосфера;
Г. термосфера;
Д. тропосфера.

29. Установiть вiдповiднiсть, мiж об'єктами, якi вивчають бiологiчнi науки, та   їхнiми назвами:
А. взаємозв'язки живих органiзмiв та  їх угруповань мiж собою i довкiллям;
Б. структура, функцiонування, саморегуляцiя i саморозвиток бiосфери;
В. умови формування, структура i  динамiка окремих видiв i популяцiй;
Г. воднi екосистеми;
Д. вплив радiацiйного опромiнення на органiзми.

1. бiогеоценологiя;
2. популяцiйна екологiя;
3. радiобiологiя;
4. екологiя;
5. гiдробiологiя.

30. Установiть вiдповiднiсть мiж астрофiзичними процесами та змiнами, ними зумовленими: 
А.  обертання Землi навколо власної осi;
Б. обертання землi навколо Сонця;
В. рiчна сонячна активнiсть впродовж кiлькох рокiв;
Г. рух Мiсяця навколо Сонця.

1. сезоннi ритми;
2. добовi ритми;
3. багаторiчнi ритми;
4. припливно-вiдпливнi ритми. 

Навчальна програма

для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Рівень стандарту, академічний рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма «Екологія», запропонована для навчання в 11 класі, узагальнює шкільну екологічну освіту. Навчальний курс орієнтований на висвітлення екологічних проблем пов’язаних із змінами і перетвореннями природних процесів і компонентів природи. Загальна мета курсу: формування завершальних елементів екологічної культури старшокласників, навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на бережливому ставленні до природи як унікального природного ресурсу.

Провідні ідеї програми: висвітлення теоретико-методологічних основ, які ґрунтуються на базових принципах міжнародної стратегії сталого розвитку і прикладних сторін екологічних досліджень, ознайомлення з основними екологічними проблемами в Україні та світі.

Основними завданнями курсу "Екологія" (11 клас) для загальноосвітньої школи є:

–Структура і зміст програми «Екологія» базуються на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації, екологізації, диференціації навчального матеріалу залежно від практичної спрямованості.

У програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної екологічної освіти змістові лінії, зазначені у Концепції екологічної освіти України.

Даний курс розрахований на 17 години (0,5 години тижневого навантаження у 11 класі) й охоплює 8 взаємопов’язаних тем.

Практична частина програми є важливою й обов’язковою її складовою, оскільки обґрунтування певних залежностей, доведення наявних тенденцій розвитку, зрештою аргументація конкретної позиції неможливе без наведення певних статистичних відомостей. Тому практичні роботи передбачають розв’язання нескладних екологічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення спостереження, міні-дослідження, дискусій, семінарів, "круглих столів", ділових ігор, моніторингових досліджень, написання творчих робіт. Оцінюючи навчальні досягнення учнів з екології, необхідно керуватись критеріями, затвердженими МОН України ,враховуючи при цьому:

– правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання екологічної термінології;

– ступінь самостійності відповіді;

– логічність і доказовість у викладенні матеріалу;

– ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).

11 клас

17 годин (0,5 години на тиждень)

Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

2

Тема 1. Екологія як наука про довкілля          Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля. Структура сучасної екології та її місце в системі наук.

Учень: • розуміє екологію як комплексну складну багатогранну науку про взаємовідносини живої і неживої природи про тактику і стратегію збереження та збалансованого розвитку життя на землі; • знає складну структуру екології яка об’єднує два основні напрямки: теоретичний (класичний) і прикладний

2	Тема 2. Природа і людина: системний підхід       Властивості складних систем. Біосфера, основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу. Еволюція уявлень про роль і місце природи у житті суспільства.       Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі. Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості. Масштаби і наслідки антропогенного впливу на природне середовище на сучасному етапі. Практична робота: „Аналіз особливостей історичних етапів взаємодії суспільства і природи”.	Учень: розуміє сутність складних систем; роль живої природи в організації біосфери; місце природи у житті суспільства; рушійну силу людського розуму у формуванні ноосфери; місце людини у природі; досліджує особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи; аналізує наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю.
2	Тема 3. Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. Категорія „забруднення”. Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми. Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем. Стійкість природних і антропогенізованих геосистем. Практична робота: „Порівняння обсягів і структури забруднення міст України”;	Учень: знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей; розуміє взаємопоєднаність таких категорій як „забруднення середовища” і „стійкість геосистем”; пояснює залежність стійкості геосистем від біорізноманіття, біомаси і біопродуктивності;
2	Тема 4. Проблема деградації природних компонентів. Поняття „деградація природи”. Основні причини деградації природних компонентів. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого „консервативного” і нестійкого „прогресивного” компонента природи. Наслідки деградації природних компонентів. Категорія деградована геосистема. Практична робота: „Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву”;	Учень: характеризує взаємопов’язаність понять „забруднення” і „деградація”; порівнює причини і наслідки деградації компонентів природного середовища; розуміє небезпечну тенденцію деградації геосистем; аналізує вплив інтенсивності забруднення на ступінь деградованості геосистем.
2	Тема 5. Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії. Колообіг речовин і енергії як основний системотворчий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем. Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю. Практична робота: „Аналіз схем колообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю”.	Учень: розуміє наслідки зміненості ланок колообігу речовин і енергії; аналізує антропогенні зміни на схемах колообігу речовин і енергії; співставляє маси природних та техногенних поступлень хімічних речовин у колообіги.
2	Тема 6. Проблема збалансованого природокористування. Категорія „збалансований розвиток”, її еволюція. Найважливіші баланси у сфері природокористування. Досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання. Збалансованість між біологічної продуктивністю і споживанням біологічної продукції. Поняття „невиснажливого природокористування”. Досягнення балансу між основними сферами господарської діяльності. Практична робота: „Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні”;	Учень: розуміє категорію „збалансований розвиток”; характеризує етапи еволюції цієї категорії; уявляє необхідність дотримання збалансованого розвитку, як гаранта невиснажливого природокористування; аналізує оптимальну модель збалансованого розвитку природокористування України, своєї місцевості; знає категорії біологічна продуктивність, споживання біопродукції.
2	Тема 7. Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть. Категорія „біорізноманіття”. Генетичне видове і екосистемне біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Природозаповідання як одна із ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів. Уявлення про екомережі. Міжнародні та національні програми збереження біорізноманіття. Практична робота: „Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України”;	Учень: розуміє багатоаспектність категорії „біорізноманіття”; пояснює причини і наслідки деградації біорізноманіття; знає основні категорії природозаповідання; має уявлення про екомережу, як цілісну природоохоронну систему; розглядає основні структурні елементи екомережі; аналізує роль міжнародних та національних програм у збереженні біорізноманіття.
3	Тема 8. Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території. Категорія „оптимізація”. Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території. Ієрархія цілей організації. Найвищий пріоритет природоохоронної та антропоекологічної функцій. Оптимізація „природного каркасу” території. Оптимальне співвідношення природних та господарських угідь. Обґрунтування територіальної структури природних угідь. Нормування антропогенних навантажень. Практична робота: „Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками”;	Учень: знає сутність категорії „оптимізація”; пояснює етапність оптимізації геосистем; вміє визначати ландшафтно-екологічні пріоритети розвитку регіону з допомогою ранжування видів функцій геосистем; аналізує територіальну структуру місцевих геосистем на предмет її оптимальності;

1