пʼятницю, 13 червня 2014 р.

Біологія, 6 клас


19.03.2018
Вивчення гербарного матеріалу




  26.05.2016


















 
 12.05.2016





До  Міжнародного  Дня  Землі
21.04.2016
Конурс  читців віршів:
"Нас зібрала одна планета"
 



21.04.2016
Звернення до ровесників:  Збережімо нашу Землю квітучою!!! (Батл),
6-Б клас
















"Рух за сталий розвиток". (Брейн-ринг), 6-А клас









 
  Конурс авторських віршів "Нас зібрала одна планета"  (19.04.2016)

            Повітря
Повітря і не видно, і не чути.
Але без нього нам не обійтись.
Не можна ні хвилиночки пробути.
Ось ти навколо себе подивись.
Все дихає:  листочок і травичка,
Метелик, що над квіткою летить.
І дише рибка й рак, і дише річка...
Повітря треба кожному, щоб жить.
А он несуть вітри хмаринку білу,
Щоб дощик на поля й ліси пролить.
А он у небо пташка полетіла,
А без повітря як вона злетить?
Повітря — це велике диво, діти.
І все життя — це казка чарівна.
І кожній миті треба нам радіти,
Земля казкова і у нас одна.
  
 Чорнобильські дзвони

Лунатимуть довго Чорнобиля дзвони,
Смертельний той пил ще сідає на нас.
Запалюєм вогники біля ікони,
Щоб всі пригадали ту ніч і той час.

Ціна помилок була надто висока –
Вони зруйнували багато життів.
Знов плаче країна моя ясноока
Від тих незгасимих і чорних вітрів.

Чорнобиль луною все котиться далі,
І знову стискає до болю серця…
Та хочеться все ж, щоб усі памятали,
Якою ціною нам дане життя…

24.02.2014
Макаренко Тетяна, 6 клас

 Енергія Землі

Раптом світло згасло в нас,

І пита сестричка:

Це чому екран наш згас,

І палає свічка?».



Я їй швидко поясню,

В чому тут причина,

Й економити навчу,

Буде молодчина!



Світло в домі лиш вмикай,

Якщо є потреба.

А матусі нагадай:

Зберігати треба!



Бо напруга не з проста

У мережі скаче…

Світло згасне, і нема,

А людина плаче.



Щоб були ми у теплі,

Ситі і веселі,

Ти енергію Землі

Бережи в оселі!

14.12.2015р.

Тетяна Макаренко



Зона відчуження
Хмарою чорною вкрився Чорнобиль…
А, кажуть, цвіли там чудові сади,
Мешкали люди і гралися діти,
Й, здається, ніщо не віщувало біди.

Та раптом це сталось – атомне лихо!
І страхом, і біллю озвавшись в серцях…
Безліч смертей… Але потім все стихло,
Руїни зостались в колишніх містах.

Шибка розбита, зруйнована стріха,
Загублена лялька й дитячий візок…
Досі лежать там і створюють тихо
Страшної картини останній мазок.
31.03.2015р.
     Тетяна Макаренко, 7 клас


Планета – наш дім
Памятай, планета – це наш дім!
Добрим будь господарем у нім,
Не кидай на землю папірця,
Й не роби байдужого лиця.
Якщо кожен буде так смітить,
То скажи: де будем потім жить?
Якщо всі смітитимуть весь час,
А заводи викидатимуть нам газ,
Забруднятимуть і ріки, і моря…
Вже й загроза виникла життю!
Бо нема планети про запас,
І одна єдина вона в нас.
А тому сьогодні памятай:
Чистоту природи зберігай,
Бо з малого більшає усе,
Те, що добре і, звичайно, зле.
Сторони якої ти борець –
Пригадай, як кинеш папірець.
 Тетяна Макаренко, 7 клас


14.04.2016
Участь у публічній акції  "Рух  за  сталий розвиток".




30.03.2016
Міні-проект: «Порівняння швидкості утворення додатових коренів пагонами верби ламкої  та чорніючої у однакових умовах» (Навчальна пратика)
 



 15.03.2016
 6-Бклас

Вісті з уроку  «"Життєві форми рослин.   Рослинні угруповання."    Форма проведення: знайомтесь це…


Перевірка домашнього завдання. Овочеві культури







Вивчення нового матеріалу на прикладах кімнатних квітів кабінету та частин рослин (дерева - верба, апельсинове та мандаринові дерева; чагарники – гібіскус; чагарнички та трави)




 15.03.2016
Захист проекту: «Утворення бічних  коренів на пагонах   рослин  (життєва форма – дерева) у лабораторних  умовах». (Навчальна практика)
 15.03.2016

Захист проекту: «Дослідження умов розвитку вегетативних  та  генеративних  бруньок  на пагонах   рослин  (життєва форма – дерева) у лабораторних  умовах». (Навчальна практика)



10.03.2016
 Практична робота: "Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах."(6-Б клас)



10.03.2016
Урок на тему: "Життєві форми рослин.   Рослинні угруповання."(6-А клас)
Форма проведення: урок-екскурсія















 01.03.2016

Вивчаємо відділ   Покритонасінні. 
Робота  з натуральними об'єктами (порівняння жилкування у рослин класів Однодольні та Дводольні). Форма проведення: екскурсія

 





25.02.2016
Вивчаємо відділ   Голонасінні. 

Робота  з натуральними об'єктами (порівняльна будова жіночої шишки ялини та кедра)











Вивчаємо відділ Покритонасінні






11.02.2016
 Робота з гербарієм «Вищі спорові рослини»









20.01.2016
Умови проростання насіння







 24.12.2015
Форма проведення: детективне агенство



21.12.2015
Форма проведення: конструювання







 23.12.2015












22.12.2015 







  
20.12.2015
 Чи росте на деревах ковбаса?
 
http://www.liveinternet.ru/users/intera1/post337559226/



 Квіти шоколадного дерева






 08.12.2015














03.12.2015
 Вивчаємо будову пагона


 Порівняльний метод дослідження при вивченні пагона

 Види бруньок





26.11.2015 Будова рослини



















19.11.2015
Перша контрольна робота  





 02.06.2015

 Робоча програма з біології 6 клас  http://uadoc.zavantag.com/text/34234/index-3.html

10.04.2015
 Готуємося до контрольної роботи

1. Вказати генеративні органи рослини
А. квітка. Б. листок. В. корінь. Г. плід. 
2.  Назвати вид тканини, яка слугує для транспортування по рослині розчинених у воді поживних речовин
А. судини Б. провідні тканини В. провідні пучки  Г. основна тканина.
3.  Для рослин якої родини характерна квітка з простою оцвітиною?
А. Пасльонові Б. Капустяні В. Лілійні Г. Розові.
4.  Установіть відповідність між зображеннями плодів і способами розповсюдження насіння.
1.
2.
3.
4.
А. саморозповсюдження
Б. водою
В. на хутрі тварин
Г. птахами
Д. вітром
5. Видозміненим стеблом є
А. коренеплід моркви. Б. бульба картоплі. В. колючка кактуса. Г. вусик гороху. 
6.  Яке явище є проявом фотоперіодизму?
А. нахил пагонів рослини в напрямку джерела світла Б. відліт перелітних птахів на південь В. циклічність масового розмноження перелітної сарани Г. відкривання квіток тюльпанів уранці 
7.  Розгляньте морфологічні особливості рослини, зображеної на рисунку. Визначте  спосіб запилення рослини →
А. водою Б. птахами В. вітром Г. комахами 
8. Ділянка кореня щільно вкрита кореневими волосками
А. кореневий чохлик. Б. всисна зона. В. провідна зона. Г. зона розтягування. 
9.  У процесі дихання рослини
А. забезпечують себе органічними речовинами. Б. поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. В. окиснюють органічні сполуки. Г. засвоюють азот повітря. 
 10. Однодольні рослини відрізняються від дводольних тим, що, як правило, мають
А. твірну тканину - камбій. Б. паралельне жилкування листків. В. складні листки. Г. зародок із двома зародковими листками.
  11.Розмноження бульбами та цибулинами є
А. статевим. Б. вегетативним. В. споровим. Г. комбінованим. 
12.  Укажіть плід Гороха посівного.
А. біб Б. стручок В. зернівка 
13.  Висхідний рух речовин у рослині відбувається по:
А. судинах. Б. ситоподібних трубках. В. центральному циліндрі. Г. корі кореня. 
14.  Яку частину квітки позначено на рисунку буквою X?
А. чашолисток Б. тичинку В. маточку Г. пелюстку 
15.  У більшості хвойних рослин листки набули форми голок. У зв’язку з чим виникло це пристосування?
А. через необхіднсть захисту від рослиноїдних тварин Б. для забезпечення майже повного припинення випаровування води В. для виділення більшої кількості кисню Г. для запобігання обламуванню гілок під час снігопадів
  16. Яка тканина розташована в зоні поділу кореня?
А. механічна Б. покривна В. провідна Г. твірна 
17.  У зародку насінини поряд із брунькою є зародковий корінець. На який вид кореня він перетвориться під час проростання?
А. додатковий Б. бічний В. головний Г. дихальний 
18.  Які ознаки характеризують рослину кукурудза? Квітки...
1. дрібні, зібрані в суцвіття кошик 2. дрібні, зібрані в суцвіття волоть, початок 3. великі й середнього розміру, яскраві, поодинокі або зібрані в суцвіття зонтик, щиток чи китицю
19. Які ознаки характеризують зернові рослини ?  Плоди
1. горішок 2. сім’янка 3. зернівка
20. Які ознаки характеризують дводольні рослини ? Жилкування листків, зазвичай
1. пірчасте 2. дугове 3. паралельне 
21.  Назвіть рослину-паразита.
А. росичка. Б. повитиця В. ромашка. Г. блекота.
22.  Визначте відділ зображеного на рисунку організму.
 
А. Папоротеподібні Б. Голонасінні В. Покритонасінні
23. Визначте клас зображеного на рисунку організму.
 
А. Хвойні Б. Однодольні В. Дводольні 
24. Встановити типи суцвіття у таких рослин: конюшина, черемха, бузок, кріп, цибуля, яблуня, овес. 
25. Встановити життєву форму таких рослин: сосна, калина, береза, тимофіївка, шипшина, чорниці,  суниця.




30.03.2015
Червона книга Дніпропетровщини http://redbook-ua.org/plants/region/dnipropetrovska

Мохи на території школи (23.02.2015)















Досліджуємо умови проростання насіння (23.02.2015)
 



  Вісті з уроків.












Підручник   Біологія 6 клас Л.І. Остапченко, П.Г. Балан, Н.Ю. Матяш (2014 рік) http://vshkole.com/6-klass/uchebniki/biologiya/li-ostapchenko-pg-balan-nyu-matyash-2014
 Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.(08.12.2014)



Будова рослини






 



Інтернетурок  http://interneturok.ru/ru/school/biology/6-klass
Підручник http://www.slideshare.net/Nickki/6-38489493?redirected_from=save_on_embed















Біологія – наука про життя. 
Різноманітність життя  




Клітина, її молекулярний скллад




Водорості


Використання водоростей



Віриси і бактерії

 



 
Календарно-тематичне планування,  біологія 6 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних)
  уроку
К-ть годин
Дата
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Робота з корекції знань
Робота зі здібними учнями


1


2



3





4










4

1


1



1





1







Вступ.
Біологія – наука про життя.  Науки, що вивчають життя.

Основні властивості живого. 

 Різноманітність життя (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про Віруси.

 Методи вивчення організмів.




.
Учень/учениця:
називає:
- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);
- відміни живого від неживого;
- основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); 
-причини різноманітності живих організмів;
- науки, що вивчають життя;
- методи вивчення організмів
(спостереження, опис, порівняння, експеримент);
наводить приклади:
- застосування біологічних знань у практичній діяльності людини  (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).
Підбір віршів, загадок про науку біологію та її розділи
Різноманітність життя (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій).
(Підготовка презента-цій)



5






6






7








8









9,10,11
















12





13






14
10








1






1








1









3
















1





1






1

Тема 1. Клітина
Клітина - одиниця живого.  Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії.
§ 5.

 Лупа. Мікроскоп.
Практична  робота 1. Будова світлового мікроскопа  та робота з ним.
§ 6.

Практична робота 2.  Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.
§ 7.

 Будова рослинної і тваринної клітини. Надходження речовин у клітину.
Лабораторні дослідження:
Будова клітини листка елодеї.
§8
Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.§9, §10, §11 Демонстрування
клітин рослин і тварин за допомогою оптичного мікроскопа,  колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин.


Лабораторні дослідження:
Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї.

Утворення нових клітин. Ріст клітин.
§12



Узагальнення знань з теми «Клітина» (тематичне оцінювання)


Учень/учениця:
називає:
- основні функції клітини: ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем;
- імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден);
- основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості);
- речовини, що входять до складу клітин;
- складові частини клітини;
- спільні ознаки рослинної і тваринної клітин;
- відмінності рослинної і тваринної клітин;
- основні положення клітинної теорії; 
описує:
- історію вивчення клітини;
- результати власних спостережень;
характеризує:
ріст клітин;
пояснює:
- роль хромосом у поділі клітин;
- біологічне значення поділу клітин;
розпізнає:
- на малюнках: рослинну і тваринну клітини;
складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю,  хлоропласти, мітохондрії);
- на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;
уміє:
- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту;
- виготовляти  прості мікропрепарати    рослинних клітин;
дотримується правил:
- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;
- виконання рисунків біологічних об’єктів;
робить висновок:
- всі організми складаються з клітин;
- клітини рослин і тварин мають спільні риси будови;
- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;
- більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.
Історія вивчення клітини. Лупа. Мікроскоп
(підготовка повідомлень)
Створення колекцій зображень (у тому числі електрон-них) клітин рослин і тварин.



15





















16








17









18








 19




20






21




22







23



24




25
8


1





















1


















1









1




1






1




1







1



1




1

Тема 2. Одноклітинні організми. 
Амеба - одноклітинна тварина,   (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). 
Інфузорія - одноклітинна тварина,  (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). Лабораторні дослідження. Спостереження інфузорій.§13

 Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).§14

Евглена зелена - одноклітинна тварина, (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі). §15

Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі).§15

Дріжджі – одноклітинні гриби. 
§16
Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. §17

Роль  бактерій у природі  та значення в житті людини.§18

Вольвокс - колоніальний організм.Ульва (зелений морський салат) - багатоклітинний організм. §19

Губка багатоклітинний організм. §20

Узагальнення та систематизація знань з теми «Одноклітинні організми»   

Контрольна робота
(тематичне оцінювання)

Демонстрування
мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних, колоніальних організмів, багатоклітинних організмів.
Учень/учениця:
називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;
- ім’я вченого, який першим побачив одноклітинні організми (А. Левенгук);
- ознаки бактеріальної клітини;
наводить приклади:
- одноклітинних організмів;
- використання людиною хламідомонади, хлорели, дріжджів, бактерій, губок;
описує:
- будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);
- результати власних спостережень;
характеризує:
- прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух);
- пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя;
- роль одноклітинних організмів в екосистемах;
- особливості будови вольвоксу, губок, ульви;
порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;
пояснює:
- різницю між колоніальними і багатоклітинними організмами;
- пристосувальне значення переходу до багатоклітинності;
розпізнає:           
- одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;
застосовує знання
 для  профілактики інфекційних та паразитарних  захворювань; 
 дотримується правил
роботи з мікроскопом;
робить висновок:
- клітини можуть бути самостійними організмами.












Вирощува-ння інфузорій в домашніх умовах

Міні-проект (за вибором)



Чому скисає молоко?


Корисний йогурт.


Живі фільтри.

20

Тема 3. Рослини
Рослина – живий організм.
Фотосинтез як характерна особливість рослин.
Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.
Дихання рослин.
Рухи рослин.
Будова рослини.
Клітини рослин. §21

Тканини рослин. §22

Органи рослин. Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті). Лабораторні дослідження: будова кореня. §23,
§24

Органи рослин. Пагін: будова, основні функції (фотосинтез, газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин). Лабораторні дослідження: будова пагона. §25,
§26, §28

Різноманітність та видозміни вегетативних органів. Лабораторні дослідження: будова бруньки, будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви).§27
(тематичне оцінювання)

Розмноження рослин: статеве та нестатеве.§32

Вегетативне розмноження рослин.

Квітка - орган статевого розмноження. Лабораторні дослідження: будова квітки.§33

Суцвіття. §34

Запилення. §35

Запліднення.§36

Насінина. Лабораторні дослі-дження: будова насінини. §36

Плід, поширення плодів. Лабораторні дослідження:
будова плода.

Поняття про класифікацію рослин.

Узагальнення та систематизація знань з теми «Рослини»
Контрольна робота
Демонстрування:
- дослідів, що підтверджують: фотосинтез; дихання;  випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток рослин;
- мікропрепаратів внутрішньої будови кореня, стебла, листка.


Дослідницький практикум
(під час навчальної практики)

Дослідження процесу росту
вегетативних органів.

Спостереження за розвитком пагона з бруньки.

Транспорт речовин по рослині.

Вегетативне розмноження рослин.

Дослідження умов проростання насіння.
Учень/учениця:
називає:
- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);
- умови, необхідні для життєдіяльності рослин;
- речовини, необхідні для живлення та дихання рослин;
- умови за яких відбувається фотосинтез;
- ознаки рослинної клітини;
- тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні, механічні) та їх функції;
- вегетативні органи рослини (корінь, пагін: стебло, листок, брунька,) та їх основні функції;
- відмінності коренеплоду і кореневища;
- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);
- способи запилення;
- способи поширення плодів;
- умови проростання насінини;
наводить приклади:
- рухів рослин;
- рослин з видозмінами кореня (3-4),
- рослин з видозмінами пагона  та його частин (3-4);
- способів вегетативного розмноження рослин (3-4);
- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насіння (3-4);
описує:
- ріст кореня, пагона;
-  розвиток пагона з бруньки;
- досліди що підтверджують: фотосинтез; дихання;  випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток  рослин;
- процес запилення, пристосування рослин   до різних способів запилення;
- розвиток рослини з насінини;
- способи поширення плодів і насіння;
- способи поширення плодів і насіння;
- результати власних спостережень;
характеризує:
- автотрофний тип живлення;
- будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення у ґрунті;
- будову стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин;
- будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну,  випаровування води;
- бруньку як зачаток пагона;
- коренеплід як видозмінений корінь;
 - цибулину, кореневище, як видозмінені підземні пагони;
-  квітку як орган статевого розмноження рослин;
- запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи);
порівнює за вказаними ознаками:
- процеси фотосинтезу та дихання;
- статеве і нестатеве розмноження;
пояснює:
- значення кореневої системи;
- роль судин і ситоподібних трубок  у рослині;
- значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин;
- значення фотосинтезу,  дихання, випаровування води в житті рослин;
- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);
- біологічне значення суцвіть, плодів;
розпізнає:
- органи рослини;
- частини пагона, квітки, насінини;
визначає:
- спосіб запилення за будовою квітки;
- спосіб поширення плодів і насіння за особливостями їх будови;
уміє:
- розмножувати рослини одним із способів вегетативного розмноження;
- пророщувати  насіння;
- фіксувати результати спостережень;
дотримується правил:
- роботи  з мікроскопом та лабораторним обладнанням;
- виконання рисунків біологічних об’єктів;
застосовує знання
для догляду за рослинами;
робить висновок:
- відмінності рослин є наслідком їх здатності  до фотосинтезу;
- видозміни органів рослин мають пристосувальний характер;
- про зв’язок органів у рослинному організмі.
Відпрацювання біологічних термінів, понять
Міні-проект (за вибором):
Листопад.

Квіти і комахи.

Рослини мандрів-ники.

Рослини хижаки.


12

Тема 4. Різноманітність рослин
Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові). Лабораторні дослідження: Будова зелених нитчастих водоростей.

Мохи.   Лабораторні дослідження:   Будова моху.



Папороті, хвощі, плауни. Лабораторні дослідження:
Будова папоротей.



Голонасінні. Лабораторні дослідження:  Будова голонасінних.


Покритонасінні (Квіткові).



Практична робота:
3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

Сільськогосподарські рослини.


Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).

Практична  робота: 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Життєві форми рослин.
Рослинні угруповання.

Значення рослин для існування життя на планеті Земля.


Значення рослин для людини.


Узагальнення та систематизація знань з теми «Різноманітність рослин»
(тематичне оцінювання)

Демонстрування
 гербарних зразків, колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, рослинних угруповань.





Учень/учениця:
називає:
- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;
- групи рослин, які розмножуються спорами;
- місце утворення спор у мохів, хвощів, плаунів, папоротей;
- групи рослин, які розмножуються насінням;
- місце утворення насіння у голонасінних (на прикладі хвойних) та покритонасінних рослин;
- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;
наводить приклади:
- зелених (одноклітинних, нитчастих), бурих, червоних, діатомових водоростей (2-3);
- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);
голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);
- рослин різних екологічних груп (2-3);
- рослин різних життєвих форм (4-5);
- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);
- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);
- використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;
- сільськогосподарських рослин;
описує:
- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;
- розмноження водоростей (на прикладі зелених водоростей), мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;  
характеризує:
- запліднення рослин, які розмножуються спорами;
- запліднення рослин, які розмножуються насінням;
- значення водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин у природі;
порівнює за вказаними ознаками:
- мохи і водорості;
- мохи і папороті;
- папороті і покритонасінні (квіткові) рослини;
- голонасінні та покритонасінні(квіткові) рослини;
- рослини різних екологічних груп і життєвих форм;
пояснює відповідними прикладами:
- пристосувальне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин;
- зв'язок між складом рослинних угруповань  та умовами середовища;
розпізнає:
 - рослини різних систематичних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);
- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;
уміє:
- визначати назви рослин  за допомогою атласів-визначників;
- визначати до якої групи належить рослина за ознаками будови тіла;
робить висновок:
- будова організмів – це результат їх пристосування до умов середовища;
оцінює:
- значення рослин для існування життя на планеті Земля;
- значення рослин для людини.
Створення каталогу електронної версії зразків, колекцій зображень рослин, рослинних угруповань.


Міні-проект (за вибором)
Як утворився торф і кам’яне вугілля?

Викопні рослини.

9

Тема 5. Гриби.
Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Лабораторні дослідження. Будова шапинкових грибів.

Особливості живлення грибів.

Розмноження та поширення грибів.

Практична робота: 5. Розпі-знавання їстівних та отруйних грибів   своєї місцевості.

Групи грибів: симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби.

Групи грибів . Лишайники

Групи грибів. Сапротрофні – цвільові гриби. Лабораторні дослідження. Будова цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа)

Паразитичні гриби (на прикладі трутовиків та збудників мікозів людини).

Значення грибів у природі та  житті людини.


Контрольна робота

Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитичних грибів; лишайників.   





Учень/учениця:
називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;
- ознаки грибної клітини;
- спільні риси в будові клітин грибів і рослин; 
- спільні риси в будові клітин грибів і тварин;
- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження грибів;
- групи лишайників;
наводить приклади:
- використання людиною грибів та лишайників;
- їстівних та отруйних грибів свого краю;
- співіснування грибів з рослинами;
описує:
- особливості живлення грибів;
-  будову грибниці, плодового тіла;
- будову лишайників;
- результати  спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа;
порівнює за визначними ознаками:
- гриби і рослини;
 - цвілеві та шапинкові гриби;
  пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;
- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;
- роль грибів у екосистемах;
-
значення штучного вирощування грибів;
- як відрізнити отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості);
- негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами;
розпізнає:
- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;
- накипні,  листуваті, кущисті лишайники;
дотримується правил:
- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;
- виконання рисунків біологічних об’єктів;
застосовує знання для:
- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань
, що спричиняються грибами;
- профілактики отруєння грибами;
 оцінює:
- значення грибів та лишайників у біосфері.
Створення електронної версії каталогу їстівних, отруйних, цвілевих, паразитич-них грибів; лишайників


Міні-проект

Гриби у біосфері та житті людини.

2

Узагальнення
Будова та життєдіяльність організмів
Учень/учениця:
називає:
- ознаки основних груп організмів (рослин, грибів, бактерій);
- спільні ознаки клітин рослин, тварин, грибів, бактерій;
- відмінності бактерій від рослин і грибів;
порівнює за визначеними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів (рослин, грибів, бактерій);
розпізнає:
- представників основних груп організмів на малюнках, фотографіях та за описом;
 робить висновок:
всі організми складаються з клітин ;
 клітині притаманні всі функції, які притаманні живому.



Екскурсії (під час навчальної практики)
Різноманітність рослин  свого краю.  

Вивчення рослинних угруповань.


Немає коментарів:

Дописати коментар