Біологія, 9 клас

 11.03.2017
Аналізатори людини

08.03.2017
Нейрогуморальна регуляція

04.03.2017
Кора головного мозку

26.02.2016

Будова і функції головного мозку людини. Стовбур мозку.

18.02.2017
 Захворювання, які передаються статевим шляхом.

16.02.2017

"Постембріональний розвиток людини"

 

Беременность. Взгляд изнутри


10.12.2016

  
Презентація на тему: "Травлення в ротовій порожнині"
03.12.2016

 Презентація на тему: “ Органи травлення людини ”

 Мінеральні елементи

Мінеральні елементи харчових продуктів містяться у складі органічних і неорганічних сполук. Їх поділяють на макро-, мікро- і ультрамікроелементи. Макроелементи (становлять до 99% мінеральних речовин): кальцій, фосфор, калій, залізо, магній, натрій, хлор, сірка — містяться в кількостях більше 1 мг%. Мікроелементи — мідь, кобальт, нікель, марганець, цинк, хром, йод, фтор та ін. — містяться в кількостях до 1 мг%. Ультрамікроелементи — олово, свинець, ртуть тощо — містяться в мікрограмах і менше на100 гпродукту.

Кальцій сприяє зсіданню крові, бере участь у формуванні кісток, зубів, збуджує і гальмує діяльність кори головного мозку, активізує ферменти шлунку, гормони.

Добова потреба дорослої людини в кальції становить 800 мг (надалі добові потреби організму в харчових речовинах будуть наводитись тільки для дорослої людини). Найбільше кальцію містять (мг/100 г) тверді — до 1050, кисломолочні сири — 140, молоко — 118, крупи вівсяні — 65, капуста цвітна — 89, білоголова — 45.

Калій — підвищує тонус м’язів серця, регулює виділення води з організму, збуджує органи кровообігу. Добова потреба людини в калії — 2 —3 г. Багато калію міститься (мг/100 г) в сушених абрикосах (курага) — 1780, квасолі — 1144, картоплі — 429, яловичині — 338, яблуках — 248.

Магній — регулює кальцієвий і холестериновий обмін, посилює жовчовиділення, знижує артеріальний тиск. Добова потреба людини у магнії — 400 мг. Магній міститься в тих самих продуктах, що й калій, але в меншій кількості.

Натрій бере участь у водно-солевому обміні організму, утворенні буферних систем крові, соляної кислоти соку шлунку. Потреба людини в ньому — 4 —6 г на добу, що відповідає 10 —15 г кухонної солі. Харчові продукти не забезпечують потребу людини в натрії, тому їжу підсолюють. Найбільше натрію міститься (мг/100 г) в житньому хлібі — 701, сирах — 606, яйцях — 143, молоці — 51.

Фосфор — відіграє важливу роль у функціонуванні багатьох систем організму. Він входить до складу білків, кісткової тканини, аденозинтрифосфату (АТФ) та інших сполук. Добова потреба людини у фосфорі — 1 —1,5 г. Найбільше фосфору містять (мг/100 г) сир голландський — 544, квасоля — 541, крупа вівсяна — 360, печінка яловича — 342.

Хлор — разом з натрієм забезпечує утворення соляної кислоти соку шлунку, регулює тиск крові. Добова потреба людини у хлорі — 2г, але з сіллю його надходить 6 —9 г, що шкодить організму. Тому в багатьох випадках рекомендують використовувати кухонну сіль в обмеженій кількості. Порівняно багато хлору міститься (мг/100 г) в сирах — 880, яйцях — 106, молоці — 106, яловичині — 76.

Сірка — необхідна для синтезу амінокислот, вона входить до складу вітаміну В,, гормонів, інсуліну, крові, кісток. Людині на добу потрібно1 г сірки. Сірка в невеликих кількостях міститься переважно в продуктах тваринного походження: м’ясі, рибі, яйцях.

Залізо — входить до складу гемоглобіну крові, ферментів, бере участь в окислювальних процесах. Добова потреба людини в залізі — 15 мг. Найбільше заліза містять (мг/100 г) печінка — 8,4, квасоля — 7,9, яйця — 3,0, яблука — 2,0.

Йод — бере участь в утворенні гормону щитовидної залози. Добова потреба людини у йоді — 100 — 260 мкг. Він міститься в рослинних і тваринних продуктах морів.

Фтор — необхідний для формування зубів. Брак фтору викликає їх карієс, а надлишок — плямистість емалі і дистрофію. Людина отримує на добу з водою 1 — 1,5 мг фтору, з їжею — 0,23 — 0,35 мг.

Мікроелементи мідь, цинк виконують різні позитивні функції в організмі. Потреба людини у міді складає 2 мг на добу, у цинку ~ 10 — 15 мг. Надлишкова кількість цих елементів викликає деякі захворювання або отруєння. Мідь і цинк містяться в дуже незначних кількостях в печінці, яловичині, бобових культурах, в зерні злакових культур і продуктах його переробки та деяких інших продуктах.

Свинець міститься в деяких продуктах переважно тваринного походження в кількості 0,05 — 0,1 мг/кг, олово — в тих же продуктах в кількості 0,003 — 0,63 мг/кг. У таких пропорціях вони не шкодять організму людини. В продукти харчування ці елементи потрапляють з різних джерел, наприклад, свинець — з посуду, припоїв, обладнання, газів автотранспорту, олово — з полуди металевих банок, мідь — з металевих частин апаратури, від обробки садів і виноградників отрутохімікатами.

Загальну кількість мінеральних речовин в продовольчих товарах визначають спалюванням наважки продукту. Зольність (вміст попелу) свідчить про вміст природних мінеральних елементів в продукті і, наприклад, в борошні є ознакою його товарного сорту, а в таких продуктах як крохмаль, цукор, томатопродукти тощо — ознакою ступеня очищення від сторонніх мінеральних домішок.

 28.11.2016
Контрольна робота за І семестр

07.11.2016
 Презентація на тему:Хвороби системи кровообігу та їх профілактика.
07.11.2016

11.09.2016
 Особливостi будови клiтини людини

03.09.2016
 Календарно-тематичне планування

№ з/п	Дата	Зміст навчального матеріалу	Робота зі здібними учнями	Робота з корекції знань	Примiтка
ВСТУП  (4 год.)
1	02/09	Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я	Розв’язуван-ня задач
2	05/09	Походження людини
3	06/09	Особливостi  виду Homo sapiens
4	08/09	Соціальне та культурне успадкування
Тема 1. Організм людини як біологічна система (4 год.)
5-6	12/09	Поняття про біологічні системи. Особливості будови клітин.	Розв’язуван-ня задач
7	13/09	Характеристика тканин. Л.р. №1. Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин.
8	16/09	Органи. Фізіологічні системи органів людини.  Регуляторні системи організму
9	19/09	Узагальнення знань по темі «Організм людини як біологічна система.» (т/о)
Тема 2. Опора і рух (7 год.)
10	20/09	Будова і функції опорно-рухової системи.	Проект (за вибором) Гіподинамія – ворог сучас-ної людини Рухова ак-тивність – ос-нова фізик-ного здоров’я
11	23/09	Кісткова і хрящова тканини. Розвиток кісток.
12	26/09	Будова скелета людини.
13	27/09	Будова і функції скелетних м’язів. Види м’язів.
14	30/09	Механізм скорочення м’язів. Сила м’язів. Втома м’язів. Л. р. №2. Втома при статичному і динамічному навантаженні. Вплив ритму і навантаження на розвиток втоми.
15	03/10	П.р. №1. Будова суглобів, допомога при ушкодженнях опоно – рухової системи.
16	04/10	Узагальнення знань по темі «Опоно-рухова система». (т/о)
Тема 3. Кров і лімфа (7 год.)
17	07/10	Внутрішнє рідке середовище організму людини. Склад крові.	Розв’язуван-ня задач
18	10/10	Формені елементи крові. Еритроцити, їхня будова і функції. Л.р. №3. Мікроскопічна будова крові людини
19	11/10	Групи крові. Резус – фактор. Резус – конфлікт. Зсідання крові. Тромбоцити
20	14/10	Лейкоцити, будова і функції. Клітинний та гуморальний імунітет.
21	18/10	Види імунітету. Імунна пам'ять. Інфекційні хвороби. Запобіжні щеплення.
22	21/10	Алергени та алергія. Інфекційні хвороби. Запобіжні ще​плення. СНІД. Вплив радіаційного та іншого забруд​нення на імунну систему.
23	31/10	Самостійна робота по темі «Будова крові»
Тема 4. Кровообіг і лімфо обіг (6 год.)
24	01/11	Органи кровообігу : серце і судини. Будова і функції серця.	Розв’язуван-ня задач
25	04/11	Судинна система. Велике й мале коло колообiгу
26	07/11	П.р.№2 Вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.
27	08/11	Порушення діяльності серцево-судинної системи, їх профілактика. Шкідливий вплив паління, алкоголю, наркотиків, емоційних стресів, ожиріння, гіподинамії на серцево-судинну систему. П.р. №3. Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження
28	11/11	П.р. №4. Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні кровообігу.
29	14/11	Узагальнення знань по темі «Кров і кровообіг» (т/о)
Тема 5. Дихання (5 год.)
30	15/11	Значення дихання. Будова і функції органів дихання.	Розв’язуван-ня задач
31	18/11	Газообмін у легенях і тканинах. Значення газообміну та клітинного дихання для організму
32	21/11	Механізм вдиху і видиху. Регуляція дихання. Фізіоло​гічні показники органів дихання.
33	22/11	Захворювання органів дихання: причини, профілактика.
34	25/11	Гігієна дихання. Шкідливий вплив паління, забрудне​ного повітря на органи дихання
Тема 6. Харчування і травлення (8 год.)
35	28/11	Енергетичні потреби організму. Значення та обмін біл​ків, жирів та вуглеводів. Обмін води та мінеральних речовин.	Проект: Збалансоване харчування Дiя ферментiв  слини на крохмаль
36	29/11	Вітаміни, їх значення.
37	02/12	Харчування та здоров’я.
38	05/12	П. р. №5. Антропометричні виміри.
39	06/12	П. р. №6. Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам.
40	09/12	Будова і функції органів травлення, травних залоз.
41	12/12	Травлення у ротовій порожнині і в шлунку.
42	13/12	Травлення у кишечнику.
43	16/12	Узагальнення знань по темі «Травлення».
44	19/12	Контрольна робота за І семестр (т/о)
Тема 7. Терморегуляція (3 год. )
45	120/12	Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача. П. р. №7. Вимірювання температури тіла в різних його ділянках (пахова ямка, ротовий отвір).	Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.	Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.
46	23/12	Будова і функції шкіри.  Л. р. № 5. «Будова шкіри, нігтя, волосини».
47		Будова та функції похідних шкіри. Хвороби шкіри та їх профілактика.
Тема 8. Виділення (3 год.)
48		Будова і функції сечовидільної системи.
49		Утворення сечі.
50		Регуляція кількості води в організмі. Роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності.
Тема 9. Ендокринна регуляція функцій організму людини (6 год.)
51		Принципи роботи ендокринної системи. Гормони.
52		Залози внутрішньої секреції.
53		Залози внутрішньої секреції.
54		Ендокринна функція залоз змішаної секреції.
55		Гіпоталамо –гіпофізарна система.
56		Узагальнення знань по темі «Виділення», «Ендокринна регуляція» (т/о)
Тема 10. Розмноження та розвиток людини (8 год.)
57		Етапи онтогенезу людини. Генетичне визначення статі. Формування статевих ознак.	Проект Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня).
58		Будова статевих органів.
59		Розвиток статевих клітин. Менструальний цикл.
60		Запліднення .
61		Ембріональний розвиток. Функції плаценти.
62		Вагітність.
63		Постембріональний розвиток людини.
64		Захворювання які передаються статевим шляхом. (т/о)
Тема 11. Нервова регуляція функцій організму людини. (8 год. +1 резерв)
65		Загальна будова нервової системи.
66		Центральна і периферична нервова система людини.
67		Регуляція рухової активності. Спинний мозок.
68		Будова і функції головного мозку людини. Стовбур мозку. Л. р. №6. Будова головного мозку людини.(вивчення за муляжами, моделями)
69		Мозочок. Підкіркові ядра головного мозку.
70		Кора головного мозку і довільні рухи людини.
71		Регуляція роботи внутрішніх органів. Вегетативна нервова система.
72		Взаємодія регуляторних систем організму.
73		Узагальнення знань по темі «Нервова регуляція функцій організму людини».
Тема 12. Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи. ( 8 год. +1 резерв)
74		Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Будова аналізаторів.	Розв’язуван-ня задач
75		Загальна характеристика сенсорних систем.
76		Зорова сенсорна система. Л. р. №7. Визначення акомодації ока, реакції зіниць на світло.
77		Сприйняття світла, кольору, простору.  Л. р. №8. Виявлення сліпої плями на сітківці ока.
78		Порушення зору та їх профілактика.
79		Слухова сенсорна система. Гігієна слуху. Л. р. №9. Вимірювання порогу слухової чутливості.
80		Сенсорні системи смаку і нюху.
81		Сенсорні системи рівноваги, дотику, температури, болю.
82		Узагальнення знань по темі «Сенсорні системи». (т/о)
Розділ Х: Біологічні основи поведінки людини. Тема 1. Формування поведінки і психіки людини (12 год. +1 резерв)
83		Рівні сприйняття інформації.	Розв’язуван-ня задач
84		Роль ретикулярної формації мозку в сприйнятті інформації
85		Сон.
86		Біоритми людини.
87		Поведінка людини.
88		Структура інстинктивної поведінки, її модифікації.
89		Структура інстинктивної поведінки, її модифікації. Л. р. №10. Безумовні й умовні рефлекси людини.
90		Набута поведінка. Гальмування умовних рефлексів.
91		Види навчання.
92		Пам'ять.
93		Види памяті. Індивідуальні особливості памяті.
94		П. р. №8 Дослідження різних видів памяті.
95		Узагальнення знань по темі «Формування поведінки і психіки людини». (т/о)
Тема 2. Мислення і свідомість (8 год. +2 резерв)
96		Мова.
97		Мислення.
98		Роль кори великих півкуль у мисленні. Функціональна асиметрія мозку.
99		Психічні процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу.
100		Мотивації та емоції
101		Особистість. Індивідуальні особливості поведінки людини
102		Темперамент.  П. р. №9.Визначення типу темпераменту.
103		Контрольна робота за ІІ семестр
104		Характер людини.  Свідомість.
105		П. р. №10. Виявлення професійних схильностей.

18.03.2016

Робота над соціальним проектом: "Керування інстинктами людини"

аналіз художніх творів

 

06.01.2016

 Б І О Л О Г І Я

 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

 7 – 9 класи

 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і н
фізичного здоров’я кожної конкретної людини.

Мета біологічної освіти досягається у процесі вивчення шкільного предмета “Біологія”, функцією якого є формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Шкільний предмет “Біологія” належить до освітньої галузі “Природознавство”, яка передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі.

Завдання шкільного предмета “Біологія”:

•   формування в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і філогенез, взаємозв’язки між біологічними системами, середовищем; оволодіння методологією наукового пізнання;

•   розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

•   мотивація здорового способу життя, що включає: дати учням поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення, показати значення складових здоров’я, дати можливість учням визначитися в правильності чи хибності ставлення до власного здоров’я, залучити учнів до мислення, обговорення і здобуття інформації про шляхи передачі та ступені ризику зараження ВІЛ, профілактику ВІЛ-інфікування;

•   формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо);

•   розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, теоретичного стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалiзації у різних видах діяльності;

•   оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя;

•   становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей.

Зважаючи на цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується в програмі за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній, в основі яких закладені рівні організації живого:

•   молекулярно-клітинний рівень;

•   організмений рівень;

•   надорганізмені рівні;

•   різноманітність органічного світу; історичний розвиток;

•   методи наукового пізнання.

Зміст навчального предмета “Біологія” в основній школі розподіляється за роками навчання таким чином:

7-й клас. Розділи: І - “Рослини”, II - “Різноманітність рослин”, III - “Гриби та лишайники”, IV - “Бактерії”, V - “Організми і середовище існування”.

8-й клас. Розділи: VI - “Тварини”, VII - “Різноманітність тварин”, VІІІ - “Організми і середовище існування”.

9-й клас. Розділ ІХ - “Людина”, Х - “Біологічні основи поведінки людини”.

На вивчення цих розділів відводиться:

7-8-й класи - 70 годин (2 год. на тиждень);

9-й клас - 105 годин (3 год. на тиждень);

Складниками змісту шкільного предмета “Біологія” є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні та спеціальні уміння, способи діяльності.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати і відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків. У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи.

Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати  оцінювання навчальних досягнень учнів.

Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.

У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий спосіб життя.

Зміст тем приведений у відповідність із Державним стандартом базової і повної середньої освіти. В кожній темі програми передбачені обов’язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що набуваються в різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо). По закінченню вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учня і оцінити їх.

Зміст програми передбачає вивчення живої природи у 7-му класі розпочати з розділу “Рослини”. Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин”. Зміст теми підвищує пізнавальний інтерес в учнів, спонукає до подальшого вивчення рослинних організмів.

Різноманітність представників царства Рослини вивчається в порядку ускладнення їх будови, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними. Кожен таксон розглядається з декількох сторін: як етап еволюції, як компонент екосистеми і як систематична категорія. Такий підхід дозволяє розвантажити навчальний матеріал від анатомо-морфологічних деталей і сформувати у школярів уявлення про рослинний світ як про цілісну систему.

Вивчення таксона розпочинається із загальної характеристики і закінчується вивченням окремих його представників. Дедуктивний підхід до вивчення навчальної теми має суттєві переваги над індуктивним підходом у розв’язанні завдань розумового розвитку учнів, формуванні загальнонавчальних (інтелектуальних) умінь. Разом з тим, така послідовність вивчення змісту теми дає можливість оптимально розподілити навчальні завдання і відповідно навчальну діяльність учнів по опануванню знань і умінь у межах навчальної теми.

Розділ “Бактерії” пропонується вивчати після розділу “Гриби та лишайники”. Беручи до уваги вікові особливості школярів, достатньо вивчити різноманітність бактерій, значення їх у природі й житті людини. Завершується курс біології в 7-му класі розділом “Організми і середовище існування”, що виконує функцію узагальнюючого й передбачає знайомство учнів з надорганізменими рівнями організації життя.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу повинно забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів. Це забезпечується не лише проведенням лабораторних та практичних робіт, вказаних у програмі, а ще й використанням демонстрацій при поясненні тієї чи іншої теми. Деякі практичні роботи, наприклад, “Вегетативне розмноження рослин”, передбачені для проведення вдома або під час літньої практики. Позначені зірочками лабораторні та практичні роботи виконуються в залежності від забезпечення навчального закладу.

У 8-му класі розділ “Тварини” розпочинається темою “Будова і життєдіяльність тварин”, у якій розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних темах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу. Особливості будови і процеси життєдіяльності представників царства Тварини вивчаються з метою з’ясування пристосування організмів до середовища, їх ролі в природі й житті людини. Особливого значення набуває вивчення способу життя та поведінки тварин. Питання систематики тварин, як і рослин, розкриваються на рівні великих таксономічних одиниць.

Як і в попередньому класі, особливе місце у навчальному процесі повинні займати досліди, спостереження. Проводити їх слід не

 тільки під час уроків, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації повинні знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи, зацікавлювати до вивчення біології.

Розділ “Людина” у 9-му класі передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом. Його зміст спрямований на формування поняття організму людини як цілісної біологічної системи, що функціонує в особливих умовах соціального середовища. Основна увага при цьому зосереджується на вивченні питань психофізіологічних особливостей поведінки людини. Зміст навчального курсу спрямований на формування в учнів свідомої мотивації здорового способу життя.

Розпочинається вивчення розділу “Людина” темою “Організм людини як біологічна система”, яка є загальною темою і готує учнів до вивчення функцій і будови систем органів організму людини. Послідовність вивчення наступних тем розділу є класичною, забезпечує формування системи знань про організм людини і доводить цілісність організму.

Механізми та принципи регуляції функціонування організму людини розглядаються в окремих темах. Тому на початку вивчення розділу даються ввідні поняття про нервову, ендокринну та імунну регуляцію, що необхідні для вивчення функціональних систем організму.

Вивченню теми “Розмноження та індивідуальний розвиток” передує тема “Ендокринна регуляція”, що забезпечує краще розуміння учнями процесів розмноження і індивідуального розвитку організму людини.

Окремі функції шкіри людини розглядаються в темах “Кровообіг і лімфообіг”, “Терморегуляція”, “Виділення”, “Сенсорні системи”.

Наступний розділ - “Біологічні основи поведінки людини” розпочинається темою “Формування поведінки і психіки”. Розглядаються сучасні дані щодо фізіологічних механізмів формування поведінки і психіки людини. Слід зазначити, що під час розгляду цієї теми акцент робиться на біологічних закономірностях, а не на психологічних моделях.

Вивчення через досліди власного організму, наприклад, визначення акомодації ока, дослідження різних видів пам’яті тощо, сприяє кращому розумінню фізіологічних та психологічних процесів людини, а відпрацювання надання допомоги при ушкодженнях забезпечить формування практичних навичок, необхідних у повсякденному житті.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт може теж бути різною: мотиваційна, контролююча тощо. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей; за відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється  на розсуд вчителя, у всіх учнів класу або вибірково,  в залежності від способу   і мети   виконання.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для узагальнюючих уроків, уроків контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.

Реалізація чинної програми вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями і між самими учнями. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, слід віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.

Вивчення об’єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання натуральних об’єктів, технічних засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників.

Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов’язково диференційованими, з урахуванням потреб та інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використати години навчальної практики. Спілкування учнів з природою на екскурсіях, під час виконання літніх завдань, позаурочних і позакласних видів робіт, вирощування рослин на навчально-дослідній ділянці створює умови для розвитку в учнів почуття прекрасного, любові до рідної землі, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до природи й усвідомлення місця людини в біосфері.

Фенологічні спостереження учні виконують самостійно у позаурочний час та під час екскурсій. Прийоми виконання фенологічних спостережень та їх реєстрації формуються учителем під час уроку.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, самостійних оцінних суджень.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:

         - рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок людини і природи;

- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;

         - рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
	2	Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
	3	Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об’єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
	5	Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
	6	Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків
III. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
	9	Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам явищам і процесам живої природи; розв’язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
IV. Високий	10	Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
	11	Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки

 

 

05.12.2015   Юні дослідники

 

 

 

 

 

 

25.01.2015

Факт формування нових нервових клітин доведено за рахунок ядерних випробовувань     http://cikave.org.ua/medicine/fakt-formuvannya-novyh-nervovyh-klityn-dovedeno-za-rahunok-yadernyh-vyprobovuvan/

Вчені використовують шкіру для відновлення серця

Вченим вперше вдалося в лабораторних умовах трансформувати клітини шкіри людини в клітини серцевої тканини.

Медики сподіваються, що в кінцевому підсумку цей метод з використанням стовбурових клітин буде застосовуватися при лікуванні важких серцево-судинних захворювань.

Вихідні клітини беруться у пацієнта, якому потім проводиться пересадка отриманої тканини, тому вдається вирішити проблему тканинної несумісності.

Перші випробування на лабораторних тваринах виявилися успішними, проте на розробку методів лікування людини підуть роки. Про це розповідається в статті, опублікованій в журналі European Heart Journal.

Проте вже зараз стовбурові клітини все частіше використовуються при лікуванні різних серцево-судинних захворювань, а також діабету, хвороб Паркінсона й Альцгеймера.

Стовбурові клітини мають здатність трансформуватися в клітини різних типів, які можуть використовуватися при регенерації або лікуванні пошкоджених органів.

Затребувана терапія

У Великобританії серцево-судинними захворюваннями, в основному ішемією серця, страждають більше 750 000 чоловік.

Подібний діагноз означає, що серце в силу різних причин втрачає здатність постачати кров’ю організм.

Нещодавно ізраїльські дослідники спробували отримати стовбурові клітини зі шкіри людини. Вони взяли такі клітини у двох пацієнтів, що страждають ішемією серця, і ввели їх в спеціальний розчин, який сприяє зростанню стовбурових клітин.

Отримані культури клітин були ідентичні здоровим клітинам серцевої тканини. Коли ці живі клітини були введені в організм піддослідного щура, вони стали негайно утворювати з’єднання з серцевою тканиною тварини.

Керівник групи професор Ліор Гепштейн вважає, що цей метод має величезне майбутнє.

"Ми продемонстрували, що цілком можливо брати клітини шкіри у літньої людини, що страждає серцево-судинним захворюванням, і отримувати з них живі клітини серцевої тканини, які молоді і здорові і являють собою еквівалент його власних серцевих клітин в момент народження”, – говорить учений.

Дослідники вказують на те, що їм потрібен час для випробування на піддослідних тваринах, перш ніж вони перейдуть до клінічних випробувань на людині.

Переливання штучної крові не за горами

Штучна кров, створена зі стовбурових клітин, буде протестована на людях протягом двох років. Якщо тестування дасть позитивні результати, переливання штучної крові стане доступним протягом найближчих 10 років, заявляють вчені з університетів Единбурга (Edinburgh) і Брістоля (Bristol).

Британські вчені стали першими, кому вдалося отримати тисячі мільйонів червоних кров’яних клітин зі стовбурових клітин. Незабаром вони сподіваються створити універсальну штучну кров першої групи з негативним резус-фактором. Така кров підходить 98 відсоткам людей.

Як відомо, донорської крові завжди не вистачає. Тому створення і переливання штучної крові може стати ефективним вирішенням проблеми нестачі донорської крові, якої потребують мільйони пацієнтів (люди, які страждають онкологічними захворюваннями, захворюваннями крові, постраждалі в результаті нещасного випадку та багато інших).

Особливо гостро донорської або штучної крові потребують країни, що розвиваються, де тисячі людей гинуть від високої втрати крові внаслідок травм або кровотеч після пологів. Керівник дослідницької групи, професор Единбурзького університету Марк Тернер (Marc Turner) вважає, що протягом декількох найближчих років стане можливим проведення експерименту на людях. Для цього планується ввести невелику кількість штучної крові здоровим добровольцям. Якщо результати експерименту виявляться позитивними, за ними підуть масштабні дослідження і через 10 років переливання штучної крові стане звичайною справою.

За оцінками вчених, через 20 років буде можливо виробляти таку кількість донорської крові, яка могла б покрити потребу всієї Великобританії.

 

 

 

 

Відбитки пальців – наші невидимі підписи

Зв’язок між обдарованістю людей і масою їхнього мозку.

Цікаві факти про алкоголь

Риси характеру і почерк.

 

 

 Сльози, викликані горем, і сльози від цибулі мають різний хімічний склад

 

 

Наркоманія. Види наркоманії.

Перевір свої знання  http://school410.spb.ru/web-quest/
Готуємось до ДПА 2014
 Державна підсумкова атестація з біології в 9 класі (2013-2014н.р.)  проводиться в письмовій формі за навчальним посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології. 9 клас "(авт. Костильов О.В., Андерсон О. А. - К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

Скачати збірник завдань до ДПА біологія 9 клас можна тут: 

 Готуючись до уроку "Утворення сечі" перегляньте відео   http://my.mail.ru/video/mail/innadoloman/1242/1231.html#video=/mail/innadoloman/1242/1231

Готуємось до ДПА 

Державна підсумкова атестація з біології проводиться в письмовій формі за збірником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології. 9 клас "(авт. Костильов В., Андерсон О. А. - М.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).

Скачати збірник завдань до ДПА біологія 9 клас:  
http://www.parta.com.ua/ukr/dpa/

 Кожен варіант включає 29 завдань для загальноосвітніх класів і 31 завдання для класів з поглибленим вивченням біології, які охоплюють різні розділи навчальної програми (рослинний світ, гриби, бактерії, тваринний світ, людина).

Серед них:
- Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді;
- Завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності;
- Завдання з використанням малюнків, графіків, схем, таблиць;
- Завдання відкритої форми з короткою відповіддю, завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 90 хвилин.

Під час контрольних робіт учні не можуть користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо), оскільки всі необхідні довідкові матеріали містяться у збірнику.